08/10/2025
"Між небом та землею"
Апалічний синдром (або вегетативний стан) - це патологічний стан, який є наслідком глибого порушення функції кори головного мозку. Найчастіше синдром настає після перенесеної важкої черепно-мозкової травми. А враховуючи військові дії в Україні, кількість пацієнтів з таким станом зростає щороку. Це одна із стадій після виходу людини з коми. Це розлад, при якому пацієнти не сплять, але не виявляють ознак усвідомленості. Вони можуть розплющувати очі, мати базові рефлекси і прокидатися або засинати з різними інтервалами. Пацієнти з апалічним синдромом також здатні дихати без механічної підтримки, у них зберігається регулярний серцевий ритм. Апалічний синдром може тривати дні, місяці і навіть роки.
Він складно піддається лікуванню, тяжко переносяться близькими постраждалої людини і загрожує пацієнту інвалідністю або смертю. Але чи варто вписувати таких хворих до списку «безнадійних»? На прикладі досвіду лікарів реабілітаційного центру Левінштейн, ми бачимо, що немає нічого неможливого.
Завідувачка реабілітаційного відділення Людмила Фомічова відвідала реабілітаційний центр Левінштейн (Ізраїль) в рамках спеціалізованого навчального курсу "Система реабілітації для постраждалих внаслідок бойових дій", який проходив з 08 по 19 вересня 2025 року в Ізраїлі. Курс організовано Посольством Ізраїлю в Україні спільно з МАШАВ (Агентством міжнародного розвитку Ізраїлю) в рамках гуманітарної підтримки України Державою Ізраїль. В центрі Левінштейн створено та працює відділення "Реабілітації свідомості", де надається допомога пацієнтам з апалічним синдромом та пригніченою свідомістю. Очолює відділення лікар Анна Оксамітні. Згідно статистичних даних Ізраїлю, ефективність допомоги та можливість переведення пацієнта на інтенсивний етап реабілітації при вегетативному стані складає 50%, при стані пригніченої свідомісті - 80%. Відділення розраховане на 16 пацієнтів. Для таких пацієнтів створені спеціальні умови - відділення по обладнанню та устаткуванню нагадує реанімаційну палату. Особливою вимогою є медичні кадри. 1 медична сестра (з вищою освітою) надає допомогу 2-м пацієнтам. Дефіцит кадрів погіршує догляд та збільшує ризик ускладнень. Сім'я пацієнта є активним учасником процесу неінтенсивної реабілітації, члени родини навчаються реабілітаційним вправам, які можна робити вдома після виписки та догляду за пацієнтом. Процес відновлення при апалічному синдромі тривалий і вимагає багато зусиль як від медичних працівників, родини, так і держави. Але "Той, хто рятує одне життя, рятує цілий світ" - такий девіз колективу відділення.
Дякуємо Посольству Держави Ізраїль, агентству MASHAV, реабілітаційному медичному центру Левінштейн, всім медичним закладам, доповідачам курсу за можливість отримати новий досвід та знання щодо реабілітації.
Чудові люди, неймовірна країна!! 🇮🇱 🇺🇦
