Психолог, психотерапевт онлайн

15/08/2025

Те, що з нами сталося — важливо. Але ще важливіше — хто був поруч, коли це сталося. І чи був взагалі. У важкі часи людина потребує іншої психіки — спокійнішої, стабільної, доступної.

Тому найбільші рани не завжди про події. Часто — про відсутність когось, хто залишився поруч, коли ці події відбувались. Не сам страх — а те, що поруч не було того, хто сказав би: "Я тут. Я тримаю тебе." Емоції, що не були побачені, почуті, спільно пережиті, стають ізольованими. І ця ізоляція — болить найдовше.

Психіка дитини вчиться формулювати образ себе на основі того, як на її емоції реагували інші. Якщо плач ігнорували — вона може вирости, вважаючи, що її біль неважливий. Якщо злість карали — вона може вважати, що злість — це загроза любові. Якщо страх висміювали — вона навчиться соромитися своєї уразливості.

Ми не просто потребуємо зв’язку. Ми формуємося в ньому Те, як з нами були в моменти емоційного піку, формує:

- наше ставлення до емоцій,

- нашу здатність довіряти,

- наші стратегії прив’язаності у дорослому житті.

#психолог #консультаціяпсихолога #амаліямакаренко

31/07/2025

Слово «прив’язаність» часто
викликає несподівану (чи вже сподівану) напругу.
У розмові — наче раптова кислинка.
— Це вже якась залежність, — чуєш у відповідь. —
Це токсично. Це щось із дитинства…
А щодо зв’язку питаю.
— Зв’язок? Ну ні, зв’язок — це ОК. Зв’язок потрібен.

На жаль деякі люди споживають жахливі спотворення. Намагаються натягти на себе карикатуру самодостатності. «Не потребуй», «не звикай», «будь незалежним... навіть у любові».
Нормальна людська потреба — прив’язуватись — виглядає як діагноз.

Це підміна:
Прив’язаність — назвали залежністю.
Близькість — назвали співзалежністю.
Живе «ти мені важливий» — назвали токсичністю.

Прив’язаність — це не кайдани. Це нервова система, яка шукає безпеку через близькість.
Природа каже: зв’яжись, прив’яжись, стань важливим одне для одного — і буде безпечно.
Нервова система — не читає мотиваційні цитати. Вона живе іншими законами.

Любов — це красиво. А от «я тебе потребую» — вже щось патологічне від чого тхне дитячою. Наче ти «недороблений».
І от людина з раненою, ненадійною прив’язаністю — та, що пережила втрати, холод, нестабільність, відторгнення — у момент тригера або втрати зв’язку
відчуває жах, тривогу, паніку, розгубленість.
Але замість підтримки, вона чує:
«Ти залежна»
«Ти маєш подбати про себе»
«Сфокусуйся на кар'єрі»
«Йди зроби манікюр».

І от вона сидить і думає, що з нею щось не так. Що вона перебільшує. Що вона слабка. А насправді — вона жива. Її система прив’язаності просто кричить
про біль. Про втрату зв’язку. Про потребу в безпеці, стабільності, підтримці.
Тільки от культура, в якій ця людина живе, —психологічно тупа до цього болю.
Вона бачить його як дефект. І тому дає не ту відповідь. Замість висновків про «залежність» їй би просто підтримку.
Менше слухати дурню, більше — хороших досліджень. І триматись тих, хто не тикає у слабкість, а лишається поруч і вміє втішати.

#психолог #психотерапія #психологонлайн
#амаліямакаренко

24/07/2025

У парах часто виникає відчуття, що сварки відбуваються через побутові речі.
Хтось не виніс сміття, хтось забув подзвонити, хтось знову прийшов пізно й не попередив. Але за кожною такою "дрібницею" зазвичай стоїть щось набагато глибше. Партнери сваряться не тому, що розкидані речі справді настільки важливі.

А тому, що у цих дрібницях оживає запитання: "Чи я важливий(а) для тебе?". У кожній конфліктній фразі — запит на зв'язок. Гучні крики — спроба достукатися.
Партнери реагують як уміють:
– нападають;
– замикаються;
– починають сварку, не встигаючи усвідомити, що в її основі не злість, а вразливість.

💬 Те, що ми виносимо в парних консультаціях — це інше бачення конфлікту.
Не "я проти тебе", а "ми застрягли в цьому циклі — і обом нам боляче".
Не "ти знову підвів", а "мені боляче, коли я почуваюся на самоті поруч із тобою".

❤ І з цього моменту можливе нове: розмова не про помилки й гріхи, а про потреби. Не про те, що не так, а про те, що важливе.

#консультаціяпсихолога #парнаконсультація #надійнапривязаність

22/07/2025

Доступність, Відгук і Залученість є основними компонентами емоційного зв’язку, на якому будується довіра. Це емоційний "фундамент", який створює і підтримує довіру.

❤Доступність.Чи я можу дістатися до тебе емоційно? Чи ти "є" для мене? Якщо партнер доступний, знижується тривога, формується безпека.
❤Відгук. Чи ти реагуєш на мене, коли я звертаюся? Чи бачу, що я важливий? Відчуття, що мене "чують", створює емоційну близькість і довіру, щ "Я важливий".
❤Залученість .Чи я тобі важливий? Чи ти емоційно присутній у стосунках? Справжня присутність і емоційна інвестиція будують глибоку довіру.

#психолог #консультаціяпсихолога #парнаконсультація #сімейнаконсультація

17/07/2025

14/07/2025

Навіть людина з добрим досвідом безпеки у дитинстві, із вмінням регулювати емоції, з відкритістю до близькості — почне реагувати на партнера, який стабільності не дає.
📌Якщо партнер зникає у складних моментах.
📌Якщо не відповідає на спроби контакту.
📌Якщо ігнорує потреби у підтримці.
📌Або якщо весь час потребує повного емоційного включення.

Будь-яка людина у таких умовах починає відчувати:
🖇тривогу ("чи я важливий/а для нього?"),
🖇сумніви,
🖇втому від постійної необхідності втримувати контакт.

Прив’язаність — це внутрішній ресурс. Це міжособовий процес. Це система двох. І вона ламається, коли один з учасників порушує базову емоційну взаємність і безпеку.

Навіть здорова нервова розхитується від хронічної нестабільності іншого . Люди влаштовані так, що їхні прив’язаності дуже чутливі до присутності чи відсутності іншого. Навіть емоційно доросла, стабільна людина потребує:

✔ відповідей на свої емоційні сигнали;
✔ послідовної присутності;
✔ відкритості до діалогу;
✔ готовності партнера не ухилятись від близькості.
Надійна прив’язаність — це не суперздатність витримувати дисфункційні стосунки. Це здатність бути відкритим до безпечної взаємності, коли обидва готові нести відповідальність за якість контакту.

🧡 Якщо вам важко в стосунках навіть із вашою, здавалося б, міцною внутрішньою опорою — можливо, проблема не в вас. Ваш біль може бути цілком логічною реакцією на нестабільність партнера.

#надійнапривязаність #стосунки #психолог #психотерапія #амаліямакаренко

09/07/2025

У стосунках між близькими людьми конфлікт не завжди починається з байдужості. Значно частіше — з болю.Але біль не показує себе напряму. Один починає мовчати, бо в тиші безпечніше. Інший підвищує голос, бо мовчання здається загрозливим. І кожен із них бачить лише поверхню — реакцію іншого. Але не те, що за нею.

Так формується негативний патерн взаємоції:
ти мовчиш → я відчуваю себе покинутим → я тисну → ти ще більше замикаєшся,
і щоразу цей патерн підкріплює себе сам.

У кожного з нас є свої способи захищати себе від втрати контакту. Але саме вони — і є тим, що контакт руйнує.
Мовчання не завжди ознака байдужості. А тиск — не завжди агресія. Часто — це страх. Страх того, що тебе не чують. Що тебе залишать.
Найпарадоксальніше — обидві сторони часто хочуть одного: бути важливими одне для одного. Але страх і захист беруть верх.

#психолог #консультаціяпсихолога #парнаконсультація

07/07/2025

У моменти високого емоційного навантаження партнери перестають бачити одне одного як союзників. Їхня увага звужується: замість гнучкого реагування — автоматичні реакції, замість глибокого контакту — боротьба за виживання у зв’язку.

🔸 Цикл звужується.
Кожен наступний крок у взаємодії провокує сильнішу захисну відповідь. Один атакує — інший відступає. Один замовкає — інший підвищує голос. Вразливість ховається під реактивністю або відстороненістю.

🔸 Це не проблема "характеру" — це проблема взаємодії.
Такі патерни — не прояви "несумісності", а результат неусвідомлених захисних стратегій. Проблема не в тому, хто правий, а в тому, як партнери взаємодіють, коли боляче.

🔸 Без втручання цикл сам себе підсилює.
Пара починає реагувати не на поточну ситуацію, а на накопичену історію болю, нерозуміння і незадоволених потреб. Кожен конфлікт — не просто про "цю сварку", а про весь багаж незакритих емоцій.

🟡 На парних консультаціях:
Розпізнаємо точку входу у цей цикл (де саме стає небезпечно).
Вивчаємо цикл і об’єднуємось проти нього.
Визначаємо позиції, які партнери беруть у звуженій взаємодії.
Допомагаємо вийти з реактивності й перейти до емоційного контакту.
❤Формуємо нові способи взаємодії, засновані на безпеці та відкритості.

#психолог #парніконсультації #надійнапривязаність

03/07/2025

Надійна прив’язаність інкили сприймається як своєрідна "універсальна страховка" у стосунках: мовляв, якщо людина має такий стиль прив’язаності — у неї все буде добре, конфлікти розв’язуватимуться легко, а проблеми обходитимуть стороною.
Однак важливо розуміти, що люди з надійною прив’язаністю залишаються живими людьми. Вони також відчувають біль, сумніви, ревнощі, тривогу, можуть стикатися з розчаруваннями та втратами.

Надійна прив’язаність не означає емоційну недоторканність. Людина з надійною прив’язаністю може ревнувати чи хвилюватися, коли виникає загроза стосункам, може болісно переживати зраду чи конфлікт, але водночас вона має внутрішні ресурси для того, щоб не руйнуватись у цих почуттях та не руйнувати інших.

Надійна прив’язаності не гарантує, що людина автоматично здатна будувати бездоганні стосунки чи що такі стосунки не потребуватимуть зусиль.
Людина з надійною прив’язаністю залишається живою людиною — зі своїми особливостями, переконаннями, досвідом, потребами й межами. Вона також переживає труднощі, має власні тригери, іноді помиляється, вчиться на конфліктах і стикається з емоційною напругою. Надійна прив’язаність не усуває саму природу людських стосунків — складних, багатовимірних, живих.

Крім того, стосунки завжди є динамікою двох (або більше) людей. Навіть якщо одна сторона функціонує з позиції надійної прив’язаності, це не гарантує синхронності цінностей, очікувань чи емоційних потреб з боку партнера.

Отже, надійна прив’язаність — не броня. Це , скоріше,основа для переживання болю без руйнування.

📍Людина з надійною прив’язаністю:

переживає втрати, зради, складні конфлікти болісно

здатна глибоко відчувати весь спектр емоцій: від радості до розпачу.

відкрита до уразливості — але в цій уразливості є внутрішня опора.

📍 Різниця не у відсутності болю, а у способі його проходження :

є довіра до себе: "я впораюсь"

є довіра до інших: "я можу звернутись за підтримкою"

є здатність залишатися у контакті з емоціями, не втікаючи у заперечення чи саморуйнування.

#надійнапривязаність #психолог #косультаціяпсихолога #амаліямакаренко

26/06/2025

Терапевтичний альянс — це не просто робочий контакт між фахівцем і клієнтом. Це, фактично, основа, на якій будується весь процес терапії, незалежно від теоретичного підходу, з яким працює фахівець.

📍Терапевтичний альянс складається ключових компонентів:
Спільні цілі — обидві сторони погоджуються, заради чого працюють.
Завдання — обидві сторони розуміють, які конкретні дії необхідні для досягнення цих цілей.
Емоційний зв’язок (зв’язок довіри) — атмосфера взаємної поваги, підтримки та безпеки.
Цей трикутник дає змогу клієнтові почуватися досить безпечно, щоб ділитися вразливими переживаннями, а фахівцю — глибше розуміти потреби клієнта і коригувати роботу згідно з ними.

📍Дослідження демонструють: якість альянсу напряму пов’язана з ефективністю терапії. Причому незалежно від того, про який підхід іде мова — когнітивно-поведінкову терапію, психоаналіз, гештальт чи медикаментозне лікування.
Існує сильна кореляція між міцністю альянсу та успіхом терапії
Альянс передбачає успішність навіть при роботі з тяжкими розладами
Альянс сприяє збереженню мотивації до терапії, знижує кількість пропусків сесій, підвищує дотримання рекомендацій.
Показово, що в оглядах ефективності психотерапій саме якість стосунку між терапевтом і клієнтом часто виявляється важливішою за конкретну техніку чи метод.

📍Як альянс впливає на процес?
Створює безпечний простір.
Підвищує відкритість до змін.
Знижує опір.
Дозволяє виправляти помилки в роботі.

📍Ще один цікавий аспект: роль терапевта
Дослідження показують: навіть при роботі з одними й тими самими техніками різні терапевти демонструють різні результати — саме завдяки тому, як вони вміють вибудовувати стосунок із клієнтом.

📍Трохи глибше: чому це працює?
Альянс активує кілька ключових механізмів змін:
Регуляція афекту.
Корекція міжособистісного досвіду .
Зміна настанов і переконань.
Терапевтичний альянс — це не просто допоміжний елемент, а центральний процесуальний механізм будь-якої ефективної психотерапії.

#психолог #психотерапія #амаліямакаренко

23/06/2025

📌Налагодження стосунків після зради 📌

Потрібен час. Багато часу. Робота над тим, щоб відновити стосунки, є повільною та кропіткою роботою. Терпіння і сміливість. І ще раз — терпіння і сміливість. І так ще багато разів.
Ця робота не є легкою, особливо для людей, які не мають особливого досвіду ділитися своїми почуттями, зокрема такими вразливими почуттями, як смуток, втрата та образа.

➡ Партнер, у якого був роман

Через деякий час той, хто зраджував захоче припинити розмову. Йому набридне слухати, як він образив свого партнера. Він стане нетерплячими щодо процесу й захоче рухатися далі. Він може відчувати, що його карають, що він постійно сидить на лаві підсудних без адвоката. Однак, якщо він хоче відновити стосунки, йому доведеться терпіти повільний процес загоєння. Йому потрібно буде практикувати терпіння і розуміння. Важко терпіти звинувачення, важко відбиватись від погроз та принижень? Так. Важко. Але це така робота. Колись ваш партнер виснажиться і замовчить. І тоді ви зможете запитати чи можна тепер сказати вам. Терпіння. Без цього відновлення не відбудеться.

➡ Партнер, який переживає зраду

Партнер, який відчуває себе зрадженим, повинен знову і знову практикувати висловлювання та називати свої почуття. Його завдання полягає в тому, щоб визначити свої почуття, а потім висловити їх чітко та з повагою. Мова йде не про покарання партнера. Напади та пошуки помсти не просунуть процес вперед. Потрібно повністю усвідомити свої почуття, просити й очікувати, що їхні почуття будуть почуті, що до них поставляться з повагою. Зцілення відбувається, коли партнер, якого зрадили продовжує ділитися почуттями.
Щоразу, коли партнер якого зрадили ділиться почуттями із глибини, а його партнер це чує, відбувається зцілення. Бути почутим може стати найважливішим досвідом, якого ми прагнемо у стосунках. Налагодження та відновлення стосунків — це процес слухання. Слухати того, хто зрадив також необхідно. Намагатись почути в оглушеному стані зрадника буває важко, але треба намагатись розчути, що він каже, бо той, хто зробив боляче краще за всіх може допомогти отримати полегшення.

#психолог #консультаціяпсихолога #парніконсультації #амаліямакаренко

19/06/2025

Добра співпраця починається з розуміння. Якісна клінічна оцінка - запорука успіху в полегшенні страждань.

📍Діагностика і формулювання випадку - це два нерозривно пов’язані компоненти, які створюють фундамент для якісної, персоналізованої допомоги. Якісна діагностика неможлива без клінічної бесіди, опитувальники помічні, але саме бесіда - серце діагностики.

Опитувальники — це цифри, вони часто реєструють „симптоми“ лише на рівні формальної відповіді. Клінічна бесіда допомагає перевірити їх достовірність: чи дійсно це симптом, а не особливістьмови, інтерпретації або наслідок неналежно зрозумілого питання. Клінічна бесіда — це сенс, контекст і довіра. Але мета не тільки добре діагностувати, а зрозуміти, як саме в цієї людини працює її біль, і що робити, щоб він зменшився / трансформувався/пішов. Головне питання: що саме тримає проблему, і що потрібно для змін? Відподі на ці питання дає якісне формулювання випадку.

📍Формулювання випадку — це пояснення, яке об’єднує проблеми/ симптоми, житєвий контекст, стресори, механізми підтримки проблеми та ресурси.
Формулювання випадку — це не просто опис, а теоретично обґрунтована модель, яка пояснює чому виникає проблема, як вона підтримується, і що потрібно зробити для зміни.

Пов'язаний з життєвим контекстом аналіз є ключовим — адже дві людини з однаковими скаргами/проблемами можуть мати абсолютно різні навантаження, ресурси, травми чи сенси, які визначають підхід до втручання. Формулювання — це діалог, не односторонній опис від фахівця, а спільна конструкція, що виникає в діалозі з клієнтом.

📌Отже, діагностика - відповідь на питання: "Що є?", формулювання випадку - відповідь на питання: "Що з цим робити?". Це і є фундамент подальших якісних інтервенцій. Без цього фундаменту допомога ризикує бути невдалою та неадекватною.

Якісна діагностика та формулювання випадку, поєднані з психоедукацією, не просто дають клінічну ясність — вони викликають у клієнтів полегшення та відкривають шлях до співпраці. Саме тоді я чую: "Ну стало зрозуміліше, від цього спокійніше"❤.

#психолог #психотерапія #психологонлайн #амаліямакаренко