Влад Волинський - Генеалог / Історик

01/12/2025

Який вигляд мав пересічний українець 200 років тому? Спойлер: ми добряче підросли.

Результати дослідження рекрутських списків Переяславського повіту за першу половину 19 століття.

Ми у "Family Tree" проаналізували дані про більш ніж 500 молодих чоловіків, яких забирали у військо.

👱Портрет типового рекрута:
- Вік: 20 років (найпоширеніший вік у списках).
- Зріст: 164 см.
- Очі: Сірі.
- Волосся: Темно-русяве.

А тепер давайте зануримося в деталі, бо там найцікавіше.

📏 Зріст: "Компактні", але міцні.

Середній зріст рекрута складав усього 163.7 см. Для порівняння: середній зріст сучасного українця — близько 175-180 см. Тобто за 200 років ми виросли майже на 15 сантиметрів.

Найнижчий поріг: Багатьох хлопців записано зі зростом "2 аршини і 4 вершки" (це рівно 160 см). Схоже, це був мінімальний ценз для прийому на службу. Тих, хто був нижчим, імовірно, просто відсіювали.

Велетень повіту: Знайшовся один 19-річний юнак зі зростом "2 аршини і 9 вершків" — це 182 см. Він виглядав як справжній гігант серед натовпу.

👁 Очі.

- Сірі очі: Абсолютний лідер — 63% (330 осіб).
- Карі очі: На другому місці — 33% (174 особи).
Решта кольорів зустрічаються вкрай рідко.

💇‍♂️ Волосся: Перевага русявих.

- Темно-русяві: 44% (найпоширеніший тип).
- Світло-русяві: 30%.
- Чорняві: 15%.
Цікаво, що є навіть 11 рудих та 12 "білих" (ймовірно, дуже світлих блондинів).

❗Висновок: Якби ми з вами перенеслися на Переяславщину початку 19 століття, то побачили б переважно невисоких хлопців із сірими очима та русявим чубом. Наш генофонд зберіг ці риси, хоча умови життя та харчування зробили нас значно вищими.

👉Продовжуємо дослідження. Пишіть у коментарях, дані якого із повітів Полтавської губернії, ви б хотіли проаналізувати нашими руками.

🧐Так портрет "бачить" штучний інтелект "Gemini".

29/11/2025

Учора відвідав лекцію Олександра Алфьорова, голови Українського інституту національної пам’яті.

Його висновки зрезонували з тим, що ми робимо у "Family Tree".

Ми звикли, що історія України — це виключно літопис болю. Репресії, голодомори, війни. Ми вивчили урок: "ми — жертва". Але ця парадигма, хоч і викликає співчуття, є тупиковою. Вона позбавляє сил.

Пан Олександр пропонує фундаментальний зсув: від усвідомлення себе "жертвою" до усвідомлення "жертовності".

У чому різниця?

Жертва — це пасивний об'єкт. З нею "щось роблять".
Жертовність — це свідомий вибір сильної людини заплатити високу ціну заради цінностей, свободи чи майбутнього. Це про суб'єктність.

📚 Як це стосується вашого роду? Коли ви відкриваєте архівну справу репресованого прадіда, що ви бачите? Ви можете бачити зламану систему людину. А можете побачити особистість, яка мала настільки міцний стрижень, що система не знайшла іншого виходу, окрім як знищити її фізично.

Це зміна фокусу з "як вони страждали" на "як вони боролися і виживали".

Ваш рід дійшов до сьогоднішнього дня. А отже, у ньому закладена колосальна вітальна сила. Саме цю силу, а не лише скорботу, ми маємо відшукати в архівах і передати дітям.

Ми не нащадки жертв. Ми нащадки тих, хто вистояв. І саме на цьому фундаменті будується відповідальність за власне майбутнє.

27/11/2025

Результати одного із наших досліджень, що стосується використання генеалогічних джерел для вивчення соціальної історії презентую сьогодні на VIІ Міжнародній науковій конференції «Історико-краєзнавчі дослідження: традиції та інновації».

🖊️Тези доповіді будуть опубліковані пізніше у збірнику. Висновки - зараз у форматі допису.

Кількісний потенціал сповідних відомостей, зокрема для вивчення демографії на локальному рівні, досі залишається недооціненим. Систематизація цих даних дозволяє реконструювати реальні соціальні процеси в локаціях.

У своєму дослідженні провели апробацію кліометричного підходу на матеріалах 12 парафій Роменського повіту

Що показали цифри за пів століття (1800–1854)?

- Стабільне зростання. Попри все, населення сіл збільшилося на 27,3%. Найшвидше росли ті, що були ближче до торгових шляхів та ярмарків. Це свідчить про стале відтворення населення ще до реформ другої половини ХІХ ст.

- Кризові періоди. Виявлено помітний спад населення між 1801 і 1820 роками. Ймовірні причини: неврожаї, епідемії або війни імперії.

- Статева диспропорція. На 100 жінок припадало в середньому 95 чоловіків. Цей системний "дефіцит" підтверджує постійний відтік чоловіків через рекрутчину та відхідництво на заробітки.

💻Кліометрія — ефективний інструмент для аналізу традиційно генеалогічних джерел з метою виявлення закономірностей соціального характеру.

🌳Генеалогія - спеціальна історична дисципліна, тому дослідження у нашій компанії "Family Tree" проводяться на науковому рівні.

21/11/2025

Дослідження родоводу — це не лише імена та дати. Це також спроба уявити, як виглядали люди, що жили на нашій землі двісті років тому.

Перші результати дослідження команди "Family Tree" рекрутських списків з метою реконструювати вигляд середньостатистичного чоловіка першої половини 19 століття на Лівобережжі.

Проаналізовано вже 500 записів по території Переяславського повіту. Ось статистика рис зовнішності, що зустрічаються вкрай рідко.

Найменш типовими рисами виявилися:

- темно-чорний колір волосся. Був лише в 1 рекрута.
- блакитні очі. Мав 1 чоловік із 500.

Отже, ваші предки, які жили в першій половині ХІХ століття на Переяславщині, з високою долею вірогідності, не були блакитноокі або з чорним волоссям.

На жаль, ніяк врахувати людський фактор - чиновників рекрутського присутствія, що могли допустити помилки при складанні документів. Однак зрозуміло, що це будуть статистичні погрішності у значному масиві даних.

Дослідження триває, слідкуйте за іншими дописами. Фото ілюстративне.

✍️Пишіть коментарі про те, які риси, на вашу думку, будуть найбільш поширені серед чоловіків 19 ст.

20/11/2025

📅 Календарна пастка: Чому дати в документах «брешуть»?

У метриці прадіда — 25 грудня, а родина вітала 7 січня? Хто помилився? Ніхто.

До 1918 року наші предки жили за «старим» (Юліанським) стилем, який відставав від сонячного часу. Щоб перевести дату на сучасний лад, ми звикли додавати 13 днів.

Але це правило працює не завжди. Похибка накопичувалася століттями, тому різниця залежить від року народження предка:

🔹 XVIII ст. (1700–1799): додаємо 11 днів.
🔹 XIX ст. (1800–1899): додаємо 12 днів.
🔹 XX ст. (з 1900): додаємо 13 днів.

Приклад: Якщо предок народився 1 січня 1850 року, то за новим стилем це 13 січня, а не 14-те.

💡У родове дерево ми завжди записуємо дату, як у документі (це першоджерело).

18/11/2025

📚 Чому в генеалогії недостатньо просто “знайти запис”.
Генеалогія — це спеціальна історична дисципліна, а не просто пошук імен в архівах. Однією з її основ є критика джерел.

🧠 Внутрішня критика — це глибокий аналіз змісту:

- коли саме був зроблений запис і за яких обставин?
- чи все в тексті логічно?
- що може бути помилкою, перебільшенням чи неточністю?
- що підтверджується іншими документами?

Наприклад, у метричній книзі є запис про смерть Февронії Архипівни Лазарєвої, родом із Семенівки Аккерманського повіту.

У документі зазначено, що причина смерті — “убивство”.
Водночас у цьому ж записі сказано, що вона сповідалася і причащалася перед смертю.

Тут одразу виникають запитання:
- як це можливо у випадку раптової, насильницької смерті?
- якщо було вбивство, де згадка про розслідування, дозвіл на поховання?
- чи не помилився той, хто записував причину смерті?

Це і є внутрішня критика джерела: ми не приймаємо текст «як є», а аналізуємо, сумніваємось, перевіряємо в інших документах.

🧾 Професійна генеалогія — це не просто “є запис — значить правда”.

Це наукова робота, де кожен висновок підкріплений:
- кількома джерелами,
- логічною перевіркою,
- розумінням історичного контексту.

❗Саме так працює команда дослідників у "Family Tree":
ми не лише знаходимо факти, а й відокремлюємо точні дані від помилок і протиріч, щоб ви отримали не історію «зі слів», а достовірний, обґрунтований фактами родовід.

15/11/2025

Анонсую наш новий науковий проєкт. Прагнемо дізнатися, якими були українці 200 років тому.

Працюємо рекрутськими списками одного з повітів Полтавської губернії за першу половину XIX століття.
Ці документи містять унікальні антропологічні дані про наших предків:

• зріст
• колір очей
• колір волосся
• особливі прикмети
• вік тощо.

Систематизуємо ці записи, зводимо їх у таблиці й аналізую за допомогою статистичних та цифрових інструментів. Історія працює спільно з математикою.

Мета — відтворити узагальнений портрет чоловіків Полтавщини 1800–1850-х років, (коли Інстаграму ще не було😁) на основі справжніх архівних даних.

Слідкуйте за дописами далі, покажемо результати наприкінці місяця.

📊 Такий досвід цінний для всіх досліджень "Family Tree". Бо генеалогія — це не лише про дати. Це про людей: їхнє життя, особливості, долі.

❤Досліджуйте родоводи разом із нами — точно, науково, достовірно.
Заснуйте свою родинну реліквію — родовід, який залишиться назавжди.

12/11/2025

📜 Запис про народження поета Олександра Олеся — у метричній книзі Покровської церкви села Білопілля за 1878 рік.

У документі сказано про батьків:

«...міста Білопілля 2-ї гільдії купецький брат Іван Федоров син Кандибін та його законна дружина Олександра Василієва дочка, обоє православної віри.»

Метричні книги — це не просто церковні записи.
Це історія, де поруч з іменами великих людей записані імена звичайних предків — ремісників, селян, козаків.
Тих, без кого не було б нашої культури, літератури, держави.

🔍 Саме такі документи допомагають нам у "Family Tree" відновлювати родинні історії. Знаходити не лише дати, а людей, з яких починається історія кожного роду.

🌳Досліджуйте генеалогію разом з нами та відкрийте історією своєї сімʼї для себе і майбутніх поколінь.

Send a message to learn more

05/11/2025

📜 Ніхто не знає, як його вчинки відгукнуться у майбутньому.

Князі Русі не знали, що створюють державне утворення, яка впливатиме на політичні події 1000 років.

Коли Богдан Хмельницький брав до рук булаву, він не міг передбачити, як історія оцінить його вибір.
Іван Мазепа не знав, що його ім’я стане символом боротьби за свободу.

Усі вони жили тут і зараз, не здогадуючись, що кожен їхній крок стане частиною історії.

Так само і ми.
Ми не знаємо, як майбутнє оцінить наші вчинки, але можемо зробити одне — зберегти пам’ять.

🕯 Генеалогія — це спосіб залишити слід, навіть коли нас уже не буде.
Бо колись наші нащадки відкриють документи і побачать не просто дати, а ваше рішення дізнатися про походження вашого роду.

💬 Ми не знаємо, що буде завтра.
Але можемо зробити важливе зараз — відкрити історію свого роду і зберегти її.

03/11/2025

💬 Як виглядало село у Полтавській губернії 200 років тому. Очима статистики

Сповідні відомості — це не лише імена наших предків. Це своєрідні “переписи населення”, які дають змогу побачити, як жили наші пращури: скільки їх було, як зростали громади, де зникали цілі родини.

Дослідили сповідні відомості десяти парафій Роменського повіту Полтавської губернії (1800–1854 рр.).
Аналіз із використанням кліометрії — кількісних методів в історії. Ось деякі висновки.

📈 Села зростали. У більшості парафій населення збільшувалося. Середній приріст по всій вибірці — близько 27 % за півстоліття, або 0,5 % на рік. Найактивніше зростали села поблизу ярмарків і торгових шляхів.

⚖️ Чоловіків було менше. На 100 жінок припадало в середньому 95 чоловіків. Постійна нестача чоловічого населення — наслідок рекрутчини, відхідництва та, вочевидь, нижчої тривалості життя.

💡 Навіть попри війни, неврожаї й епідемії, громади демонстрували стійкість. Сповідні відомості дозволяють не лише знайти імена предків, а й відчути ритм життя села 200-річної давності.

🕯️ Дізнайтеся історію свого роду. Збережіть її для дітей і онуків, започаткуйте свою династію.

У компанії "Family Tree" ми відновлюємо родоводи за архівними документами, такими ж, з якими працювали у цьому дослідженні. Ваші предки залишили слід у документах. знайдімо його разом.

31/10/2025

1916 рік. Народження дитини в родині біженців зі Львівщини на Черкащині.

Під час Першої світової війни тисячі українських родин були змушені залишити домівки.

З Галичини, Волині люди тікали від фронту.

В одному з архівних документів ми знайшли запис про народження дитини у родині біженців зі Львівщини.
Звичайний запис у метричній книзі, але за ним ціла історія: втеча, невідомість, нове життя серед чужих полів.

🕯 Такі записи нагадують: українці переживали війни й переселення не раз.

Навіть тоді, серед випробувань, життя тривало: народжувались діти, формувались нові долі.

🌳Генеалогія допомагає знайти ці сліди, побачити, як війна змінювала шляхи родин, і повернути пам’ять про тих, хто вижив і продовжив рід.

23/10/2025

Скільки поколінь реально можна відновити?

Це питання ми чуємо чи не найчастіше. І відповідь завжди залежить від документів, які збереглися в архівах.

📜 Метричні книги у більшості українських архівів починаються з кінця XVIII століття. Саме з них ми відновлюємо життя предків: народження, шлюби, смерті.

🔍 Далі — ревізькі казки (податкові переписи населення XVIII – першої половини XIX ст.), сповідні розписи та інші окремі документи За їх допомогою ми іноді досягаємо 8–12 поколінь.

🌍 А якщо пощастить — у документах козацької старшини чи шляхти можна натрапити на джерела ще глибше. Там родовід може простягатися аж до XVII століття.

✅ На практиці, для родин в Україні реально відновити 200–250 років історії.

Генеалогія — це не фантазія. Це реальна можливість доторкнутися до власних коренів і відчути, що ваш рід має історію, яка простягається значно далі, ніж пам’ять родини.