Фізична терапія KIDS

13/08/2025

20/06/2025

В совєтах суспільна думка «що скажуть люди» мала велике значення.

За кожним кроком стежили. Інакшість сприймалася як загроза.

Якщо ти був не «як усі», існувала реальна небезпека потрапити під переслідування, репресії, в заслання, психіатричні установи, які на той час були інструментом контролю.

Тому, коли в родині народжувалися дитина з інвалідністю, сильне відчуття тривоги робило природним бажання «зробити дитину як усі». Це був спосіб вберегти її в світі, де виживали ті, хто не виділявся.

Такий підхід був також закладений на інституційному рівні. Радянська система дефектології (так раніше називали спеціальну педагогіку) будувалася переважно навколо ідеї «виправлення дефекту», і меншою мірою – на підтримці розвитку та прийнятті.

Інакшість потрібно було подолати або приховати. Дитина з інвалідністю не мала бути видимою ані в суспільстві, ані публічному просторі. Бо це не відповідало ідеології, яка прагнула показати ідеальний образ «вєлікай страни».

Тому дітей часто віддавали до інтернатів, розташованих за межами міст. Так було зручніше для системи і менш помітно для інших. Коли діти виростали, їх переводили до психоневрологічних інтернатів, умови в яких нагадували установи з суворим режимом.
Це створювало глибоко травматичний досвід як для дітей, так і для їх родин.

Зараз часи змінюються. Сьогодні ми живемо в іншій реальності. Вона не ідеальна. Нам все ще є над чим працювати. Але ми вже не прирівнюємо інакшість до небезпеки. Ми вчимося бачити в ній не загрозу, а інший шлях розвитку.

У сучасному підході до підтримки дітей з порушенням розвитку немає мети «виправити дитину» будь-якою ціною. Ми допомагаємо їй процвітати та долати труднощі з опорою на сильні сторони, отримуючи підтримку там, де це справді потрібно. Але при цьому дозволяємо бути собою, не змушуючи ставати зручнішою для інших.

Змінювати погляди сьогодні допомагають саме батьки дітей з труднощами у розвитку, які активно ведуть соціальні мережі та відкрито діляться своїм досвідом. Їх голос став помітним. Їх історії змінюють суспільну думку. Дякую усім батькам, які знаходять силу публічно розповідати про свій шлях. Це потрібно нам усім.

24/01/2025

Чи безпечна мануальна терапія для дітей?

Нове дослідження, опубліковане 2024 року у "Journal of Manual & Manipulative Therapy", розглядає використання спінальної маніпуляції та мобілізації у педіатричній практиці. Основна увага дослідників зосереджена на ефективності та безпеці цих методів для дитячого населення.

🔴 Що не рекомендується?

Автори наголошують, що:

❌ Для дітей з РАС, ці методи не мають науково підтвердженої ефективності. Вони не покращують поведінкові чи неврологічні симптоми та можуть викликати зайвий стрес через сенсорну чутливість дитини.

❌ Для дітей із церебральним паралічем мануальна терапія не впливає на функціональний стан чи контроль рухів. Її застосування не замінює доказові методи реабілітації, такі як фізична терапія чи ортопедичні втручання.

❌ Методи не рекомендуються при вроджених аномаліях хребта, хронічних неврологічних станах, підозрі на інфекції, пухлини або після хірургічних втручань, сколіозі, РДУГ, болях в спині та шиї, енурезі, плагіоцефалії.

❗Також підкреслюється, що застосування спінальної маніпуляції у дітей молодшого віку може бути потенційно небезпечним через недосконалість розвитку хребта та м’язово-скелетної системи.

📊 Чому це важливо?
Експерти підкреслюють, що мануальна терапія може бути не лише неефективною, а й ризикованою для дітей із вищезазначеними станами. Її використання повинно базуватися на ретельній діагностиці та консультуванні з лікарями.

✅ Що робити?

- Орієнтуватися на доказові методи лікування.

- Враховувати індивідуальні потреби дитини та консультуватися з мультидисциплінарною командою спеціалістів.

- Уникати втручань, які не мають підтвердженої ефективності або можуть викликати ускладнення.

📖 Детальніше про дослідження:
Ця публікація є важливим сигналом для лікарів та батьків: ефективність лікування має ґрунтуватися на науці, а не на міфах чи непідтверджених підходах.

👉 Ознайомитися з дослідженням можна за посиланням: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/10669817.2024.2332026