21/02/2021
ЯКЩО ВИ ВІДЧУВАЄТЕ, ЩО ВАШОЇ ДИТИНИ ПРОБЛЕМИ - ДО КОГО ВАМ ЗВЕРТАТИСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ?
Дитячий психоневролог – так називалася спеціальність лікаря, який з раннього дитинства міг оцінити розвиток нервової системи, її вплив на психічний стан і розвиток психічних сфер дитини. Потім, на жаль, спеціальності дитячого невролога і дитячого психіатра розділили, і їх навчання відбувалося на різних кафедрах з акцентами знань лікарів тільки на нервову систему або тільки на психічну адаптацію.
Отже тепер, якщо в ранньому віці дитина відстає в психомотрному розвитку (внаслідок генетичних особливостей, внутрішньоутробної інфекції чи інтоксикації, травми під час пологів, інших причин), - батьки зазвичай звертаються до дитячого невролога, і тільки після року-півтора, коли в дитини явно спостерігається затримка розвитку мови, комунікації,
ігрової діяльності, - батьки починають бити тривогу та звертаються до дитячих психіатрів, психологів, логопедів, особливо, якщо дитина не тільки відстає в нервово-психічному
розвитку, але і поводить себе дивно: стереотипно грає неігровими предметами, не проявляє прихильності до батьків, дратується і кричить без вагомої причини, категорично відмовляється або протестує щодо соціальної поведінки: не здатна проситися до туалету, не здатна засвоювати нові навички, взаємодіяти з іншими людьми. Якщо своєчасно дитячий невролог не звернув увагу на таку дитину (а часто для
невролога важливіше психомоторна діяльність і не завжди є пересторога щодо психічного розвитку), то можна пропустити важливий період, коли нейрогенетичні або інші причини
перешкоджають формуванню здорової психіки дитини.
Найперше, що ми досліджуємо, - це індивідуальний та сімейний анамнез і радимо батькам пройти конкретні генетичні обстеження, та за їх результатами дуже часто буває так,
що корекція дієти дає значний прогрес у розвитку дитини. Наступними кроками є виявлення умовно «менш адаптивних» індивідуальних характеристик здоров’я дитини, і це можуть бути
особливості імунітету, конституції дитини, її особливостей емоційного реагування.
За результатами всебічного обстеження, включно з різними параметрами вербального і невербального інтелекту, - лікар-дитячий психіатр визначає потребу в тих чи інших ліках, заходах реабілітації (логопедичної, медико-психологічної, кінезіологічної, інших), надає перевагу природним нешкідливим засобам, і тільки за відсутності позитивного «відгуку» зі сторони психічної адаптації дитини, - зважений дитячий психіатр призначає в мінімальних дозах потрібні психотропні препарати.
Доводилося спостерігати, як підростаючий хлопчик, якому 8 років, однак міцної статури, своєю поведінкою наче знущався зі своєї немолодої матері, а вона не зверталася по допомогу до лікаря, оскільки не хотіла зашкодити своєму сину тим, щоб давати йому психотропні препарати. Таке упередження небезпечне посиленням агресивності хворої дитини, небезпекою для матері та самого хворого, адже він дедалі більше стає соціально дезадаптованим із небепечною для себе та оточення поведінкою. Ця дитина залишається недообстеженою, і попри благі побажання матері – ситуація буде розвиватися не на користь цієї родини. Іноді батьки чують відгуки про не особливо турботливих лікарів, і це їх теж
зупиняє звертатися до психіатрів. Для них є порада: звертайтеся до різних лікарів, тільки це дасть Вам можливість знайти свого спеціаліста і допомогти дитині у її вихованні та психічному розвитку.
