https://www.facebook.com/104175537669426/

Психолог Катерина Лисник, Княжий Затон 21, Kyiv (2026)

10/01/2026

Я знову запускаю групу психологічної підтримки для онкопацієнтів!
Ми будемо:
• говорити про страх, тривогу, втому й злість.
• вчитись підтримувати себе щодня
• знаходити ресурси та спокій у період лікування й після

📝 Реєстрація за посиланням у шапці профілю. Також запрошую долучитись до події у фейсбук.

Буду вдячна за репост та розповсюдження!

07/01/2026

ЩО ЧЕКАЄ НА ПСИХОЛОГІЮ В 2026 РОЦІ?

1. Штучний інтелект, нейронаука та BigData впливають на персоналізовану допомогу в галузі психічного здоров'я.
І це дозволяє зекономити час та уникнути методу спроб і помилок в психологічній допомозі, якщо певні діагнози чи особистісні особливості вдається визначити ще до зустрічі з психотерапевтом.

2. Чат-боти зі штучним інтелектом та цифрові компаньйони змінюють саме поняття "емоційний зв'язок".
Тут не все так прекрасно, бо технології, що створені для зменшення відчуття самотності, насправді призводять до ще більшої самотності. Заміна реальних зв'язків з іншими людьми штучними стосунками з ШІ виглядає безпечніше, але людин потрібна людина, як би боляче не було налагоджувати комунікацію двох особистостей.

3. Психологи переосмислюють, як суспільство підтримує дітей.
Психологи просувають ідею про те, що психічне здоров'я починається з народження та вимагає реляційного підходу, який охоплює як дітей, так і опікунів. Окрім зменшення несприятливого дитячого досвіду, досліджуються способи зміцнення позитивних аспектів дитинства.

4. Адвокація стає центральною в галузі психології.
Психологи АРА беруть на себе керівні та адвокаційні ролі, щоб захистити дослідження, доступ до медичної допомоги та професійну доброчесність. Бо світ радикалізувався, "одіозні керманичи націй" впливають на думки суспільства, а наука та психологічний добробут страждають.

5. Зміни в політиці впливають на здатність психологів надавати допомогу.
Психологи продовжують намагатись працювати в умовах, коли доступ, рівність та клінічна доброчесність суттєво ускладнились. Святі люди :)

6. Наймані працівники стикаються з епохою невизначеності.
Невпевненість у роботі є значним стресовим фактором, який впливає на психічне та фізичне здоров'я. Все частіше людей перепонює відчуття безпорадності, втрати контролю та байдужості. Психологи можуть допомогти, якщо роботодавці готові продемонструвати важливість співробітників.

7. Зміни в кліматі призводять до надзвичайних ситуацій, а психологи можуть покращити оповіщення.
Суспільство часто ігнорує традиційні повідомлення про небезеку, бо вони не враховують персоналізований підхід та психологічні компоненти. Наприклад, гасло "Поверни, бо втонеш" ігнорується в повінь молодими чоловіками на джипах, а от заклик "Тримай авто на сухій височині" - працює.

8. Розповідь історій посилює вплив психологічної науки
В часи високої недовіри до науки (!) та дедалі більшої конкуренції у фінансуванні пересічні мешкані не знають про валиві психологічні закономірності, що підвищує самотність та депресію. Психологи мають ділитися своїми висновками та пояснювати їх важливість таким чином, щоб це знаходило відгук у широкої аудиторії. Тож опановуємо масмедіа :)

9. Інтегрована допомога – це можливість і необхідність.
Оскільки охорона здоров'я переходить до цілісного лікування людини (нарешті!), психологи мають бути активні як члени команди. Сподіваюсь

( за матеріалами огляду від Американської Психологічної Асоціації, членкинею якої я є)

08/12/2025

Якщо ви коли-небудь давали новорічні обіцянки, ви знаєте, як важко їх виконувати. Фактично, згідно з опитуваннями, лише 9% людей, які дають собі обіцянки, успішно їх дотримують.

Вчені-біхевіористи виявили, що люди, які використовують Модель етапів змін для зміни поведінки, досягають більшого успіху.

Транстеоретична модель була вперше опублікована на початку 1980-х років Джеймсом Прохаскою та Карло ДіКлементе. Вона базувалася на їхніх дослідженнях того, чому деякі люди легко кидають палити самостійно.

Тривалі зміни не відбуваються за одну ніч. Часто прогрес відбувається уривчасто, і ви просуваєтеся уривчасто, роблячи два кроки вперед і один крок назад, перш ніж бути готовим знову зробити два кроки вперед. Це модель навмисних змін, тобто вона може допомогти змінити вашу поведінку лише тоді, коли ви цього хочете.

Ви входите в модель на етапі попереднього обмірковування, але можете вийти з моделі та знову ввійти в неї на будь-якому етапі. Це відбувається по спиралі:
1. Попереднє обмірковування: коли ви не бачите потреби змінюватися, але вже щось помітили.
2. Роздуми: де, на вашу думку, ви можете змінитися на краще.
3. Підготовка: де ви вирішили змінитися.
4. Дія: де ви почали змінюватися.
5. Підтримка змін: де, на вашу думку, ви змінилися.
6. Рецидив. Або Припинення: коли ви усвідомлюєте, що змінилися назавжди.

Не буду докладно описувати всі етапи, але зауважу, що
Модель етапів змін стверджує, що ви готові перейти до етапу підтримки після шести місяців у фазі дій. Кроки, які допоможуть вам пережити ці шість місяців, включають:
- Зосередьтеся на прогресі, а не на досконалості. Це дає вам більше шансів зберегти мотивацію до дії.
- Нагороджуйте свої міні-досягнення на шляху до шести місяців дій.
- Знайдіть способи знизити бар'єр для позитивних дій та збільшити бар'єр для негативних. Наприклад, якщо ви хочете схуднути, можливо, вирушайте на тренування зранку, коли у вас є мотивація. Водночас ви можете почати на деякий час відмовлятися від запрошень на обіди.

Що робити, якщо у вас рецидив:
- Пам’ятайте, що потрібно бути добрим до себе та якомога швидше повертатися до нової поведінки. Зміни, які ви вже внесли, не втрачені, і ви нарощуєте імпульс та рухаєтеся вгору по спіралі прогресу до життя, якого ви хочете.
- Визнайте, що призвело до вашого зриву, та розробіть новий механізм подолання, який дозволить вам краще справлятися з подібними ситуаціями в майбутньому.

Отже Модель надає дорожню карту шляху, щоб дістатися від того місця, де ви знаходитесь зараз, до того місця, де ви хочете бути. І реалістично заохочує вас передбачати та готуватися до перешкод, які можуть виникнути на вашому шляху. Успіху!

24/11/2025

ПАРАСОЦІАЛЬНІСТЬ
Знов давала інтервью, але раптом ви не слухали радіо Культура, напишу тут конспективно.

Парасоціальність - це коли користувач сучасних медіа захоплюється медійною особистістю, спостерігає за нею, слухає її виступи, і поступово починає відчувати, що має взаємини з нею. Хоча насправді це ілюзорні стосунки і медіа персона скоріше за все навіть не здогадується про існування такої людини.
Термін не новий, ввели його ще в 1956 році, і тоді він позначав відношення телеглядачів до телегероїв. Але зараз ситуація стала настільки масовою, до того ж різко зросло спілкування з віртуальними істотами на основі штучного інтелекту, що прикметник «парасоціальний» обраний за версією Кембриджського словника словом 2025 року.

Префікс «Пара» означає поза межами, наприклад парамедицина – за межами медицини, паранормальний – за межами нормальності. Отже парасоціальний – за межами нормальних соціальних стосунків. Наш мозок може уявити те, що не існує, як майже реальне, і парасоціальні стосунки будуються завдяки цій здатності. Проблема в тому, що втрачається зв’язок з реальністю.
Шанувальники видатних постатей (співаків, акторів, спортсменів та інших осіб на видноті, які транслюють стиль, поведінку, говорять що правильним а що не є таким) існували завжди. Кумири дають молоді приклад для наслідування, бо в підлітковому віці треба усвідомити "який я" і визначитись "яким я хочу бути".

Розвиток цивілізації пришвидшився, тож ми насолоджуємось цифровим простором і перевагами, що він несе. Ідея використання ШІ як співрозмовника і радника настільки популярна, бо суспільство має брак підтримуючих реальних стосунків. Навіщо вкладатися в розвиток взаємин, коли сучасне життя загалом і індустрія розваг побудована таким чином, щоб усіляко підтримувати можливість бути самому?!
Але еволюція йде дуже повільно. Ми все ще такі самі, як і 1000 років тому, і нам потрібна присутність поруч іншої людини і стосунки з нею. Хоча будувати стосунки з людьми складно, і може супроводжуватись купою неприємних емоцій.

Парасоціальність може призвести до втрати часу на стосунки, які не дають нічого. Медіаперсона ж дає нам декілька фото, фактів чи слів, і поза увагою залишається її реальне життя, яке сповнено, як і у всіх, непевності, суму, тривог та викликів. Приваблююче спрощення: «Він/вона думає, говорить і діє так, як мені подобається – я весь час з нею на зв’язку».

Як убезпечити себе від втрати відчуття реальності, користуючись соцмережами? Порада дуже проста, але дуже важко її виконати – розвивати критичне мислення. Стосовно медіа повідомлень корисно задавати собі питання: «Чи це реальний факт чи чиясь красива видумка?» Це підвищує безпеку в соцмережах, бо лиходії ХХІ сторіччя також використовують медіа, і критичне мислення дозволяє не дати ввести себе в оману. Це також підвищує контрольованість життя, оскільки ми тоді обираємо свої дії не під впливом маніпуляцій.

Щоб допомогти собі, важливо правильно розставити пріоритети: стосунки з реальною людиною вартують більше, ніж прекрасні сурогатні стосунки. Керуючись ним відповідно ви станете обирати не послухати ще один подкаст – а поговорити з другом, не подивитись 115-те відео в ТікТоці, а піти на зустріч зі знайомими, не мріяти про зустріч з медіаперсоною, а вкладатись в покращення стосунків з тим, хто поруч. Але це важко, бо реальні люди доволі часто підсвітлюють нам наші недоліки, а ШІ – навпаки, весь час нас хвалить.

Бажано розвивати свою соціальну залученість з реальними людьми. Однак стосунки в соцмережах краще, ніж ніяких стосунків. це шикарна можливість для спілкування, але уважно обирати з ким, як і наскільки глибоко. Це спосіб бути разом, коли ви окремо. Це спосіб розпочати спілкування, яке потім може бути перенесене в офлайн. Це спосіб визначитись, що мені потрібно, що мене приваблює, щоб потім шукати це в реальному житті. Тобто ще раз підкреслюю, погані не соцмережі, а наші хибні способи їх використовувати.

Доречі, ще причина, чому я не переживаю про зникнення професії психолог. Не існує нічого більш цілющого для людини, ніж розуміння і щире співчуття від іншої людини. ШІ не може поспівчувати, він може лише зімітувати реакції. На коротку імітація діє, на довгу – ні. І ШІ аж ніяк не може бути присутнім поруч.

04/10/2025

12 ПАСТОК ПАМ'ЯТІ
Ми віримо, що наша пам'ять є переліком подій, які відбулися саме в тій послідовності і з тими людьми, як ми пам’ятаємо. Але людська пам’ять сповнена пасток. Деякі пастки навіть корисні, бо підвищують самооцінку, захищають нас і допомагають зберегти позитивне мислення. Але більшістю вони просто спотворюють реальність.

1. Хибна пам'ять або парамнезія.
Це у спотворенні спогадів, зазвичай заповнення прогалин у пам'яті, для цього наявні спогади про події, що відбулися, істотно зміщуються в часі. Брак спогадів компенсується хибними , в пам'ять додається щось вигадане. Парамнезія може бути викликана психічними розладами.
Однак в 1986 році стався задокументований випадок, коли хибні спогади були навіяні під час психотерапії. Медсестра Надін Кул звернулася до психіатра, який застосовував гіпноз та інші сугестивні методи, і Надін наче згадала, що належала до сатанинського культу, вбивала, була зґвалтована і мала купу різних особистостей. Але з часом вона зрозуміла, що це хибні спогади про події, яких не було, подала на психіатра позов до суду і отримала компенсацію 2,4 мільйона доларів.

2. Криптомнезія
Іноді ми пам'ятаємо інформацію, але забуваємо її джерело. І, як наслідок, видаємо її за власний спогад чи за те, що сталось з родичами. Також криптоамнезією є ситуація, коли спогад про бувальщину, що несподівано з'явився в голові без «авторства», сприймається як щось нове, щойно вигадане особисто. Такий собі несвідомий плагіат. Наприклад, моя бабуся розповідала вірш, який нібито написав її тато. Але насправді цей вірш був написаний відомим поетом, а у бабусі був прояв криптоамнезії.

3. Плутанина з джерелом інформації
Ми думаємо, що пам'ятаємо про ситуацію, оскільки були її свідками, хоча насправді нам розповіли про неї інші, або ми про це прочитали чи почули в ЗМІ. Отримана із зовнішніх джерел інформація може засісти в голові і з часом здаватись особистим спогадом. Наприклад, я певний час щиро вірила, що голосувала за незалежність України 1 грудня 1991 року. Але насправді я тоді була молодше потрібних 18 років, і просто супроводжувала тата з мамою, які дійсно голосували «за».

4. Ефект дезінформації
Інформація, отримана пізніше, спотворює попередні спогади про якусь подію. Це когнітивне спотворення називається «ретроактивна інтерференція». Якщо джерела, які ми поважаємо, дадуть нам хибну інформацію про подію, яку ми пам'ятаємо по-своєму і навіть особисто були присутні, вона може бути прийнята як нова істина. Тож оригінальний спогад зміниться. Наприклад, я пам'ятаю певні факти про своє дитинство. Але моя мати впевнено розповідає інше, то я починаю підозрювати, що мій спогад хибний.

5. Ретроспективне спотворення
Це пастка «Я так і знав!». Ми характеризуємо події, що відбулися, як очевидні і передбачувані, спираючись при цьому на сучасні свої знання і досвід. І от ми пам'ятаємо ситуацію так, ніби її результат був очевидний заздалегідь, хоча вирішальні чинники стали відомі лише тоді, коли подія вже сталася. Приклади згадайте самі.

6. Ретроспектива "крізь рожеві окуляри"
Феномен, при якому ми згадуємо події з минулого більш позитивно, ніж все було насправді. Ми дивимося на отриманий досвід крізь рожеві окуляри, бо з часом перестаємо акцентувати увагу на дрібницях, а згадуємо подію загалом. Підтвердженням є експеримент, у якому досліджувані описували свою відпустку відразу після неї і через деякий час. Перші відгуки включали конкретні фрагменти, які досліджувані сприймали як негативні. Однак з часом їх спогади ставали більш позитивними, а негативне майже не згадувалося.

7. Спотворення вже визначених подій
У ситуаціях, коли ми свідомо оцінюємо свої можливості вище середнього, ми запам'ятовуємо свої результати як кращі порівняно з результатами інших. І навпаки: коли ми знецінюємо себе, то запам'ятовуємо, що показали гірші результати, ніж інші. Результат події визначає спогади. Так, я пам'ятаю, що завжди вчилась добре, бо маю "червоний" диплом ВНЗ, але насправді не все було ідеально протягом років навчання.

8. Телескоп
Події, що відбулися давно, здаються нам недавніми (прямий телескоп), тоді як нещодавні — віддаленими (зворотний телескоп). Дослідження вказують, що точка повороту для ефекту телескопа – приблизно 3 роки. Події, що сталися понад 3 роки тому, потрапляють у «прямий телескоп», а менше трьох – у «зворотній». Перевірте на собі - згадайте якусь важливу для вас подію, визначте інтуітивно як давно це було. А потім подивіться на факти за допомогою дат відповідних фото.

9. Егоцентричне спотворення
У спогадах наші надбання зазвичай перебільшені, особливо якщо їх порівняти зі здобутками інших. Також ми часто "приписуємо" собі "балів": здали тест краще, ніж насправді, вклалися у проект більше, ніж партнери... І це з точки зору психології нормально. Ненормальним є надмірний егоцентризм, він може бути ознакою нервового розладу. А от зведене до мінімуму егоцентричне спотворення є сигналом депресивного стану.

10. Загасання негативних спогадів
Зазвичай ми швидше і більш охоче забуваємо погане про себе, ніж добре. Вважається, що це необхідно для самооцінки та стимуляції позитивних емоцій. Ця особливість пам'яті – своєрідний вбудований захист від життєвого негативу. Вона допомагає сформувати позитивне мислення та посилити мотивацію. Однак ефект загасання часто не працює у тих, хто схильний до депресії.

11. Згладжування та загострення
При згладжуванні інформація зберігається у пам'яті у спрощеному вигляді, без конкретики та деталей, це зазвичай стосується емоційно нейтральної інформації. Ми запам'ятовуємо контекст та загальні дані. Наприклад, я пам’ятаю, що в США була війна за незалежність, навіть пам’ятаю від влади кого, але не пам’ятаю коли.
При загостренні система пам’яті працює навпаки: ми яскраво запам'ятовуємо окремі фрагменти і деталі емоційно забарвленої інформації, при чому незалежно негативної чи позитивної. Наприклад, я пам’ятаю, яка була погода в Києві як в день повідомлення про Чорнобильську катастрофу, так і в день мого весілля, бо обидва дні були для мене емоційно забарвлені.

12. Доцільність вибору
Ми запам'ятовуємо та перебільшуємо позитивні характеристики обраного варіанту, ігноруючи негативні аргументи. По суті, ми просто виправдовуємо свій вибір, навіть якщо він був не дуже вдалим. Наприклад, придбавши авто, ми зазвичай пам'ятатимемо його характеристики порівняно з іншими на ринку кращими, ніж вони є насправді, і ігноруємо недоліки. А от стосовно авто, які ми також розглядали, але не придбали, ми пам'ятаємо недоліки та негативні відомості.

27/06/2025

ЦЕ НЕ РЕКЛАМА, ЦЕ ПОПЕРЕДЖЕННЯ!!!

Запитує ФБ "Що нового?"Нажаль, все по-старому, сьогодні мені трапилась реклама курсів НГМ, наче й не було останніх 30 років, і зараз буремні 90-ті...

Все по класиці - ловлять на емоції та обіцянку вирішити складні проблеми простим способом. От вони кажуть: "Ваші психологічні проблеми викликають проблеми фізичні, тож ми навчемо як їх позбутися, і все відновиться".

Я навіть написала їм коментар, бо оптимістично подумала, раптом люди не розібрались, я їм поясню, де помилка. Але я оптиміст з досвідом, тому почала зі слів "Не здивуюсь, якщо ви просто видалите цій коментар..."

Ну що сказати, вони мене таки здивували - відповіли, а тільки потім видалили) Нажаль, не встигла прочитати що саме відповіли. А може на щастя?! Раптом там були прокльони, і я б почала хворіти)))

Зроблю тут розбор НГМ, щоб попередити. І хоч в рекламі з фото слово "рак" обережно не згадується, НГМ пов'язана саме з раком з моменту створення.

1) доктор Хамер, який створив Нову Германську Медицину - не доктор. Це людина, яка пережила особисту трагедію - його син помер від раку. Компенсаторні механізми психіки Хамера спрацювали так, що він у всьому звинуватив... евреїв! Оскільки він був, м'яко кажучи, радикальним націоналістом, то звідти і назва "нова германська", щоб підкреслити, що евреям тут не місце. Але в своїх "працях" сам він ніяк не може забути евреїв, і весь час згадує, що вони знають як лікувати, але спеціально не лікують. Тому за справу береться він сам, і створює НГМ : мікс з голодування, жорсткого розкладу життя та "пропрацювання думок".

2) як психолог я повністю за те, щоб люди розбиралися з внутрішніми конфліктами і обмежуючими переконаннями. Бо тоді стає набагато легше жити.
Однак як науковець я не бачила жодного дослідження, яке б довело залежність результату лікування від позитивного відношення до себе і світу. А їх проводили, і багато!

3) голодування і дієта при лікуванні раку також була предметом досліджень. Тут у науковців є певні докази користі обмежень, але не голодування. Бо рак тим і відомий, що починає використовувати тіло людини для свого росту, поки не знищить. Якщо поживних речовин замало, рак бере їх з тіла господаря.
Доречі, доктор Хамер був засуджений до ув'язнення за те, що довів до смерті своїх "пацієнтів", які повірили в його НГМ і голодували. Юристи довели, що причиною їх смерті стало голодування, не рак!

4) навіть якщо ми допустимо, що десь в житті онкопацієнтів був момент, коли вони могли зробити інші вибори, і не захворіти, ми цим ніяк не допоможемо їм вилікуватись. Це не коридор, яким можна ходити "туди" і "назад". Якщо тіло хворіє, силою позитивної думки це не виправити, потрібно лікування, а не спрощення. Бо саме на емоцію "ми знаємо простий спосіб лікування (силою думки і голодом - це не так страшно як хіміотерапія)" і ловлять клієнтів торговці НГМ.
Або на відчай, у випадках, коли офіційна медицина не може допомогти. Нажаль, так буває, світ не ідеальний (а я реаліст). Тоді люди готові спробувати альтернативу, навіть нелогічну. Психологи працюють з відчаєм, щоб вибір особистості був свідомий, а не через маніпуляції тих, кому це вигідно.

5) випадок доктора Хамера розібраний психологами, соціологами і навіть прокурорами на складові, і доведено, що НГМ не працює. Але він встиг написати книги і статті, на які знов і знов посилаються ті, хто хоче довести, що знає, як контролювати майбутнє силою думки.
Але ще до Хамера впливом думок на фізичні процеси займались... військові в срср та США в 60-70 роки. Вони мали великі бюджети, досліджували телепатію, теликинез і таке інше. І підсумували, незалежно одни від інших, що це не працює. Думки не матеріальні, нажаль. Або на щастя (бо я могла б силою думки знищити цих непорядних "торговців надією").

Отже, дорогенькі, бережіть себе і не дозволяйте нікому маніпулювати темою "погані думки ведуть до хвороб". Погані думки впливають на якість життя, але хвороби ми лікуємо у лікарів!

23/05/2025

НАУКА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОСЛІДЖЕНЬ

Я разом з командою дослідників-ентузіастів з секції ЦОТ Української спілки психотерапевтів проводжу адаптацію для України Стратклайдского опитувальника (The Strathclyde Inventory). Він дозволяє оцінити ступінь психологічного благополуччя особистості, щоб спрогнозувати та скорегувати індивідуальний шлях психотерапії.

Прошу вас допомогти!
Будь ласка, пройдіть опитування за посиланням: https://forms.gle/jv1KY1xryy22pgePA Всі відповіді будуть використані в знеособленому форматі для статистичної перевірки валідності.
Це займе лише 10 хвилин вашого часу, але разом ми покращимо наукову доказовість роботи психотерапевтів в Україні. За бажанням ви зможете отримати попередні результати опитування, щоб дізнатись більше про себе.

Попросіть дати відповіді знайомих! Перепост і коментарі вітаються!

Бажаю всім бути стійкими, як ці скелі!

09/04/2025

🎗️ 9 квітня — Всесвітній день психоонкології

Міжнародне психоонкологічне товариство International Psycho-Oncology Society (IPOS) започаткувало World Psycho-Oncology Day — нову ініціативу.
Дата 9 квітня обрана не випадково — це день народження докторки Джиммі Голланд, піонерки психоонкології, яка першою системно дослідила вплив емоційного стану на перебіг онкологічного захворювання.
👩‍⚕️ Доктор Голланд, працюючи в Memorial Sloan Kettering Cancer Center в США, визнала важливість психологічної підтримки для пацієнтів із раком ще на початку 1970-х років.
В 1980 році вона створила психоонкологічне товариство в США, а в 1984 разом з однодумцями - IPOS.

Цей день створено з метою:
🔹 привернути увагу до ролі психічного здоров’я в допомозі при лікуванні раку;
🔹 визнати внесок психоонкології як міждисциплінарної галузі, що об'єднує психологів, психіатрів, медичних сестер, соціальних працівників та лікарів-онкологів;
🔹 підкреслити важливість емоційного добробуту онкопацієнтів та їх близьких;
🔹 нагадувати про те, що емоційний стан пацієнта може прямо впливати на ефективність лікування.

Психоонкологія в Україні залишається відносно молодою галуззю, яка лише починає інтегруватися в систему онкологічної допомоги.
Я є членкинєю Української Психо Онкологічної Асоціації, УПОА, яка об'єднує фахівців-психологів, що намагаються покращити обізнаність про важливість психологічного супроводу онкопацієнтів та зробити цю допомогу доступною.

Психоонкологія стає не лише підтримкою у боротьбі з раком, але й джерелом допомоги при емоційному вигоранні, депресії, тривожності, та інших емоційних станах у тих, хто проходить через випробування, пов'язані з онкологічними хворобами.

📌 Всесвітній день психоонкології — це можливість нагадати про важливість забезпечення доступу до психологічної підтримки для кожного, хто її потребує, якщо стикається з онкодіагнозом особисто, чи у близьких.

Будьте здорові та дбайте про свій психологічний стан!
(за матеріалами УПОА)

17/03/2025

НЕ РОБІТЬ ЦЬОГО!

Напишу про ті слова, які краще не говорити онкопацієнтам, щоб замість підтримки не заподіяти шкоди.
Насправді деякі з таких слів настільки ж недоречні, як колупання в носі на сцені (про що дитяча книга, обкладинку з якої я взяла за ілюстрацію). Спробую пояснити чому.

Не кажіть:
1. "Все буде добре".
Пояснення: Це пісня у Вакарчука гарна, а фраза - не дуже. Бо ми не знаємо, як буде насправді. Нам хочеться, щоб було добре, і ця фраза заспокоює нас самих. Однак до онкопацієнтів вона звучить як зневага до випробувань і страхів, через які вони проходять.

2. "Це тому, що ти неправильно думав/жив/робив. Хочеш одужати - стань іншим".
Пояснення: навіть якщо це ваші найглибші переконання, навіть якщо ваш онкопацієнт дійсно міг би бути кращою версією себе, якби змінився, в процесі лікування ця фраза дуже недоречна. Немає сил на зміни, все забирає непросте лікування. Тож ця фраза лише викличе психологічні страждання, бо вона сприймається, як "сам винен". Психолоічно ви заспокоюєте себе, бо підсилюєте своє "я не захворію на рак, бо не роблю того й того", підтримки онкопацієнта тут немає й близько.

3. "Іншим {приклад страшної історії} гірше/важче/больніше за тебе..." Зазвичай фраза має на меті надихнути онопацієнтів відмітити, що не все так погано, як могло б бути.
Пояснення: розповіді про погані сценарії підпитують страх прогресування хвороби, і ви не примусите онкопацієнта радіти, що він ще не помирає. Може ви збоку і бачите, що ситуація не катастрофічна (якщо не помиляєтесь), однак онкопацієнти всередині своєї ситуації відчують повчальний тон, зневагу до їх біди та нуль співчуття.

4. "Не розкисай" / "Потрібно зберігати позитив" / "Не думай про погане"
Пояснення: це вам дуже важко дивитись на вашого близького, якому сумно, страшно та боляче, це ви собі хочете полегшити життя. Цією фразою ви просто вимагаєте від онкопацієнтів не показувати негативні почуття. Спойлер: негативні почуття все одно будуть, а ви втратили можливість розідлити з близьким його переживання.

5. "Донька маминої подруги/мама моєї подруги лікувалась {приклад, який вирваний з контексту}, тож ти маєш туди звернутись!"
Пояснення: онкопацієнтам дійсно порібна інформація про гарних лікарів та лікарні, де можна отримати другу (третю) думку про те, як лікуватись. Однак інформація має бути дійсно корисною. Якщо ви вивалили на онкопацієнта єдине знання, яке в вас було асоційоване зі словом "рак" (та ще й без прохання з його боку), то скоріше за все ця інформація недоречна, а ви намагаєтесь "заподіяти добро" та "врятувати" під впливом власного страху за його життя.

І дуже обережно слід використовувати фрази:
1. "Я тебе розумію"
Пояснення: це доречно тільки якщо ваш досвід прям дослівно співпадає з проговореними онкопацієнтом почуттями чи ситуацією.

2. "Молитва тобі допоможе"
Пояснення: це підтримка тільки, якщо ця людина дійсно зараз використовує релігію активно і ефективно. Якщо це ваш спосіб впоратись, не нав'язуйте.

3. "Тримайся"
Пояснення: це підтримує тільки, якщо перед цим в розмові вами було окреслено певний план, як це робити. Інакше це слово пусте, типу "ну добре" (інколи онкопацієнти, які постійно чують "тримайся", кажуть цю фразу між собою як чорний гумор і гірко сміються, додаючи "...хоч і нема за що". До речі, розділити з близьким чорний гумор - це мистецтво підтримки).

#онкопсихолог

25/02/2025

Якщо ви живете в Києві, пройдіть анонімне опитування за посиланням https://forms.gle/dgBSajTtENZvYFwv9
Поділіться, як це: три роки жити в столиці, яку хотіли окупувати за три дні?!
Допоможіть покращити прикладну наукову психологію в Україні!
За репост, відповіді друзів та знайомих - окрема вдячність!

18/02/2025

Меланома - це злоякісна пухлина шкіри (зрідка - ока або слизових), яка розвивається з меланоцитів - клітин, що виробляють пігмент меланін. У 80% випадків меланома зʼявляється на неушкодженій шкірі і лише в 20% розвивається на фоні родимок (невусів), що існували раніше.

Для діагностики меланоми використовують акронім АКОРД, а також «правило гидкого каченяти». АКОРД дозволяє не пропустити ознаки переродження родимки, дивись фото. А правило «гидкого каченяти» базується на тому, що більшість нормальних родимок на тілі кожної людини схожі одна на одну, тоді як меланома суттєво відрізняється від інших, як гидке каченя. Підозріла родимка потребує обстеження, перш за все - дерматоскопії.

Якщо якась родимка здається вам підозрілою, в Добробуті допоможуть розвіяти сумніви, використовуючи:
1) дерматоскопію - це безболісне дослідження шкіри спеціальним приладом, дерматоскопом, яке дозволяє встановлювати діагноз меланоми та раків шкіри на ранніх стадіях.
2) картування родимок - це докладне фотографування всіх ділянок шкіри, а також аналіз і оцінка родимок за допомогою штучного інтелекту. Картування родимок показане людям, які мають велику кількість звичайних або нетипових родимок, а також людям з діагнозом меланоми у них особисто або у членів сімʼї.

Ми в родині нещодавно зіткнулись з базаліомою, це також рак шкіри, який напряму пов’язаний з засмагою і найчастіше з’являється на обличчі чи на жіночих плечах – тих ділянках, які влітку отримують найбільше сонячних променів. На щастя, виявили вчасно (виглядало як прищик, який не загоюється більше місяця), і цей тип раку лише в 2% випадків дає метастази (сподіваюсь, ми в 98%, однак спостерігатись доведеться тепер ще довго).

Підвищений ризик виникнення меланоми мають світлошкірі, світлоокі та світловолосі люди, шкіра яких легко згорає на сонці і ніколи або майже ніколи не засмагає (тобто люди з 1 фототипом шкіри), а також люди, що мають відповідну спадковість (меланома або інші злоякісні пухлини шкіри у родичів першої лінії), або більше 5 нетипових чи понад 100 звичайних родимок.

Один з факторів ризику розвитку захворювання - вплив природного та штучного ультрафіолетового випромінювання, зокрема використання соляріїв. 90% раків шкіри можна попередити, якщо використовувати шляпи з полями, сонцезахисні окуляри, одяг, що прикриває шкіру від сонця і сонцезахисний крем там, де одягу немає. Особливо важливо розуміти, що засмагання влітку – може бути небезпечним, а перебування в тіні – розумна альтернатива (шкіра все одно засмагне, але не буде прямого потрапляння ультрафіолету).

Важливо вчасно діагностувати й лікувати пухлини шкіри. При підозрі на рак шкіри в Добробуті запропонують:
1. Консультацію онкодерматолога з дерматоскопією ( на правах реклами – мені особисто дуже сподобалась лікар Селіванова Тетяна Анатоліївна)
2. Ексцизійну біопсію пухлини шкіри (хірургічне видалення з невеликим відступом)
3. Гістологічне дослідження з метою підтвердження або спростування діагнозу, визначення товщини пухлини
4. Якщо потрібно буде видаляти якісь вогнища пухлини далі, то передопераційне обстеження ( у нас виявилось, що з біопсією прибрали все, тож кроки 4 та 5 були не протрібні)
5. Хірургічне лікування та за необхідності додаткову профілактичну терапію
6. Подальше спостереження

Дбайте про себе і будьте здорові!

Психолог Катерина Лисник

10/01/2026

07/01/2026

08/12/2025

24/11/2025

04/10/2025

27/06/2025

23/05/2025

09/04/2025

17/03/2025

25/02/2025

18/02/2025

Address

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category