04/10/2025
12 ПАСТОК ПАМ'ЯТІ
Ми віримо, що наша пам'ять є переліком подій, які відбулися саме в тій послідовності і з тими людьми, як ми пам’ятаємо. Але людська пам’ять сповнена пасток. Деякі пастки навіть корисні, бо підвищують самооцінку, захищають нас і допомагають зберегти позитивне мислення. Але більшістю вони просто спотворюють реальність.
1. Хибна пам'ять або парамнезія.
Це у спотворенні спогадів, зазвичай заповнення прогалин у пам'яті, для цього наявні спогади про події, що відбулися, істотно зміщуються в часі. Брак спогадів компенсується хибними , в пам'ять додається щось вигадане. Парамнезія може бути викликана психічними розладами.
Однак в 1986 році стався задокументований випадок, коли хибні спогади були навіяні під час психотерапії. Медсестра Надін Кул звернулася до психіатра, який застосовував гіпноз та інші сугестивні методи, і Надін наче згадала, що належала до сатанинського культу, вбивала, була зґвалтована і мала купу різних особистостей. Але з часом вона зрозуміла, що це хибні спогади про події, яких не було, подала на психіатра позов до суду і отримала компенсацію 2,4 мільйона доларів.
2. Криптомнезія
Іноді ми пам'ятаємо інформацію, але забуваємо її джерело. І, як наслідок, видаємо її за власний спогад чи за те, що сталось з родичами. Також криптоамнезією є ситуація, коли спогад про бувальщину, що несподівано з'явився в голові без «авторства», сприймається як щось нове, щойно вигадане особисто. Такий собі несвідомий плагіат. Наприклад, моя бабуся розповідала вірш, який нібито написав її тато. Але насправді цей вірш був написаний відомим поетом, а у бабусі був прояв криптоамнезії.
3. Плутанина з джерелом інформації
Ми думаємо, що пам'ятаємо про ситуацію, оскільки були її свідками, хоча насправді нам розповіли про неї інші, або ми про це прочитали чи почули в ЗМІ. Отримана із зовнішніх джерел інформація може засісти в голові і з часом здаватись особистим спогадом. Наприклад, я певний час щиро вірила, що голосувала за незалежність України 1 грудня 1991 року. Але насправді я тоді була молодше потрібних 18 років, і просто супроводжувала тата з мамою, які дійсно голосували «за».
4. Ефект дезінформації
Інформація, отримана пізніше, спотворює попередні спогади про якусь подію. Це когнітивне спотворення називається «ретроактивна інтерференція». Якщо джерела, які ми поважаємо, дадуть нам хибну інформацію про подію, яку ми пам'ятаємо по-своєму і навіть особисто були присутні, вона може бути прийнята як нова істина. Тож оригінальний спогад зміниться. Наприклад, я пам'ятаю певні факти про своє дитинство. Але моя мати впевнено розповідає інше, то я починаю підозрювати, що мій спогад хибний.
5. Ретроспективне спотворення
Це пастка «Я так і знав!». Ми характеризуємо події, що відбулися, як очевидні і передбачувані, спираючись при цьому на сучасні свої знання і досвід. І от ми пам'ятаємо ситуацію так, ніби її результат був очевидний заздалегідь, хоча вирішальні чинники стали відомі лише тоді, коли подія вже сталася. Приклади згадайте самі.
6. Ретроспектива "крізь рожеві окуляри"
Феномен, при якому ми згадуємо події з минулого більш позитивно, ніж все було насправді. Ми дивимося на отриманий досвід крізь рожеві окуляри, бо з часом перестаємо акцентувати увагу на дрібницях, а згадуємо подію загалом. Підтвердженням є експеримент, у якому досліджувані описували свою відпустку відразу після неї і через деякий час. Перші відгуки включали конкретні фрагменти, які досліджувані сприймали як негативні. Однак з часом їх спогади ставали більш позитивними, а негативне майже не згадувалося.
7. Спотворення вже визначених подій
У ситуаціях, коли ми свідомо оцінюємо свої можливості вище середнього, ми запам'ятовуємо свої результати як кращі порівняно з результатами інших. І навпаки: коли ми знецінюємо себе, то запам'ятовуємо, що показали гірші результати, ніж інші. Результат події визначає спогади. Так, я пам'ятаю, що завжди вчилась добре, бо маю "червоний" диплом ВНЗ, але насправді не все було ідеально протягом років навчання.
8. Телескоп
Події, що відбулися давно, здаються нам недавніми (прямий телескоп), тоді як нещодавні — віддаленими (зворотний телескоп). Дослідження вказують, що точка повороту для ефекту телескопа – приблизно 3 роки. Події, що сталися понад 3 роки тому, потрапляють у «прямий телескоп», а менше трьох – у «зворотній». Перевірте на собі - згадайте якусь важливу для вас подію, визначте інтуітивно як давно це було. А потім подивіться на факти за допомогою дат відповідних фото.
9. Егоцентричне спотворення
У спогадах наші надбання зазвичай перебільшені, особливо якщо їх порівняти зі здобутками інших. Також ми часто "приписуємо" собі "балів": здали тест краще, ніж насправді, вклалися у проект більше, ніж партнери... І це з точки зору психології нормально. Ненормальним є надмірний егоцентризм, він може бути ознакою нервового розладу. А от зведене до мінімуму егоцентричне спотворення є сигналом депресивного стану.
10. Загасання негативних спогадів
Зазвичай ми швидше і більш охоче забуваємо погане про себе, ніж добре. Вважається, що це необхідно для самооцінки та стимуляції позитивних емоцій. Ця особливість пам'яті – своєрідний вбудований захист від життєвого негативу. Вона допомагає сформувати позитивне мислення та посилити мотивацію. Однак ефект загасання часто не працює у тих, хто схильний до депресії.
11. Згладжування та загострення
При згладжуванні інформація зберігається у пам'яті у спрощеному вигляді, без конкретики та деталей, це зазвичай стосується емоційно нейтральної інформації. Ми запам'ятовуємо контекст та загальні дані. Наприклад, я пам’ятаю, що в США була війна за незалежність, навіть пам’ятаю від влади кого, але не пам’ятаю коли.
При загостренні система пам’яті працює навпаки: ми яскраво запам'ятовуємо окремі фрагменти і деталі емоційно забарвленої інформації, при чому незалежно негативної чи позитивної. Наприклад, я пам’ятаю, яка була погода в Києві як в день повідомлення про Чорнобильську катастрофу, так і в день мого весілля, бо обидва дні були для мене емоційно забарвлені.
12. Доцільність вибору
Ми запам'ятовуємо та перебільшуємо позитивні характеристики обраного варіанту, ігноруючи негативні аргументи. По суті, ми просто виправдовуємо свій вибір, навіть якщо він був не дуже вдалим. Наприклад, придбавши авто, ми зазвичай пам'ятатимемо його характеристики порівняно з іншими на ринку кращими, ніж вони є насправді, і ігноруємо недоліки. А от стосовно авто, які ми також розглядали, але не придбали, ми пам'ятаємо недоліки та негативні відомості.