28/08/2023
ЯКІ ФАКТОРИ ВІДРІЗНЯЮТЬ СУПЕРДОВГОЖИТЕЛІВ ВІД ІНШИХ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ?
Супердовгожитель – це людина, віком від 80-ти років, яка демонструє когнітивні функції, які можна прирівняти до людини середнього віку.
Навіть у дуже поважному віці супердовгожителі мають пам’ять ідентичну до людини, яка на 20-30 років молодша за них. Але чим це можна пояснити?
Результати нещодавнього дослідження вказують на те, що вікова атрофія сірої речовини, а саме ділянок, які відповідають за пам’ять, у супердовгожителів розвивається набагато повільніше, у порівнянні з іншими особами похилого віку.
Однак, аналіз результатів також обґрунтовує рекомендації щодо фізичної та розумової активності для подальшого здорового перебігу процесу старіння.
Одне з найважливіших питань, на яке не було відповіді щодо довгожителів, полягає втому, чи стійкі вони до вікової втрати пам’яті, і чи присутній у них певний захисний механізм, завдяки якому вони можуть компенсувати зниження спроможності до запам’ятовування. Доктор Марта Гаро-Паскуаль з Автономного університету Мадрида в Іспанії з колегами зазначили, що результати продемонстрували спроможність супердовгожителів уникати наслідків вищезгаданих процесів.
ШЕСТИРІЧНИЙ МОНІТОРИНГ:
З когорти людей похилого віку, які брали участь у дослідженні іспанських вчених, спрямованому на виявлення ранніх ознак хвороби Альцгеймера, дослідницька група обрала 64 супердовгожителів, а також відокремила контрольну групу, яка включала 55 звичайних людей похилого віку. Супердовгожителі продемонстрували високі результати тестувань пам’яті, аналогічні результатам людей, які молодші за них на 30 років. Результати учасників контрольної групи відповідали їхньому віку та рівню освіти.
Всі учасники дослідження були старше 79-ти років. В обох групах більшість учасників складали жінки. Середній період спостереження становив 6 років. Протягом даного періоду щорічно учасники проходили обстеження, що включало МРТ, клінічне тестування, аналіз крові та аналіз і урахування факторів способу життя.
Доктор Алессандро Челлеріно з інституту старіння імені Лейбніца в Німеччині зазначив, що ще до цього дослідження було відомо про особливості супердовгожителів у вигляді уповільнення атрофії певних областей головного мозку, але це завжди ґрунтувалося виключно на результатах окремого тесту.
ЗАХИСТ ЦЕНТРІВ ПАМ'ЯТІ:
МРТ-дослідження підтвердили, що у супердовгожителів атрофія сірої речовини у ділянках, відповідальних за пам'ять (медіальна скронева частка і холінергічна система базальних ядер переднього мозку), а також у ділянках, які відповідальні за рухову діяльність (таламус), була менш вираженою. Крім того, об’єм сірої речовини в зазначених ділянках, особливо у медіальній скроневій частці, зменшувався набагато повільніше, у порівнянні з суб’єктами з контрольної групи протягом дослідження.
Гаро-Паскуаль з колегами використовували алгоритм машинного навчання, щоб відрізнити супердовгожителів від звичайних літніх людей. З 89-ти демографічних, клінічних та факторів способу життя, включених в алгоритм, два вважалися найважливішими, а саме здатність вільно рухатися та психічне здоров'я.
РУХЛИВІСТЬ ТА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ'Я:
Наступні клінічні випробування, такі як тест на швидкість «підйом-та-йди» і тест «постукування пальцями», продемонстрували, що супердовгожителів можна відрізнити від осіб з контрольної групи за їхньою рухливістю та дрібною моторикою. Фізичний стан довгожителів був помітно кращим, хоча вони, за їхнім власним визнанням, у повсякденному житті не були більш активними, у порівнянні з контрольною групою. За словами Челлеріно, даний висновок підтверджує, що фізична активність має першочергове значення для когнітивної функції.
Усім учасникам було понад 80 років і той факт, що не було великої різниці між рівнями їхньої активності, не є чимось дивним. Набагато важливішим є питання про те, наскільки ви були активні у віці 40, 50 чи навіть 60 років.
ВАЖЛИВІСТЬ БУТИ АКТИВНИМ:
Челлеріно зазначив, що супердовгожителі повідомляли, що загалом вони були більш активними протягом свого середнього віку у порівнянні з контрольною групою. Підтримання здорової фізичної форми є важливим, навіть якщо це означає просто піти на прогулянку або піднятися сходами.
У середньому довгожителі продемонстрували значно кращі результати тестів фізичного здоров’я у порівнянні з контрольною групою. Вони значно рідше повідомляли про депресію або тривожні розлади. Попередні дослідження вказують на те, що депресія та тривожні розлади факторами ризику розвитку деменції і можуть впливати на результати тестування пам’яті у будь-якому віці.
Для того, щоб уникнути проблем із психічним здоров’ям у подальшому житті, доктор Челлеріно рекомендує залишатися соціально активними. Депресія і тривожність зазвичай також є наслідком соціальної ізоляції.
ПОТЕНЦІЙНІ ГЕНЕТИЧНІ ВІДМІННОСТІ:
Аналіз крові продемонстрував, що довгожителі демонстрували нижчий рівень біомаркерів нейродегенеративних захворювань у порівнянні з контрольною групою. Натомість, між двома групами не було різниці у поширеності алеля APOE e4 (Аполіпопротеїн E), одного з найважливіших генетичних факторів ризику хвороби Альцгеймера. Менше з тим, Гаро-Паскуаль з командою дослідників припускають, що генетика також відіграє певну роль. Вони виявили, що, незважаючи на 89 використаних змінних, застосований алгоритм міг відрізнити супердовгожителів від звичайних людей похилого віку лише в 66% випадків. Це свідчить про те, що додаткові фактори, наприклад генетичні відмінності, можуть мати певний вплив.
ТІЛО ТА РОЗУМ:
Оскільки це дослідження було обсерваційним, автори зазначили, що неможливо точно встановити, чи мають визначені фактори прямий вплив на довгожителів. Однак дані результати збігаються з попередніми висновками.
Що стосується контролю перебігу старіння, насправді певних інновацій виявлено не було. Натомість, дане дослідження підтверджує, що фізична та розумова діяльність тісно між собою пов’язані, і необхідно приділяти достатньо уваги обом аспектам для забезпечення подальшого здорового перебігу старіння.
Джерело: Marta Garo-Pascual, Christian Gaser,Linda Zhang, Jussi Tohka, Miguel Medina, Bryan A Strange. Brain structure and phenotypic profile of superagers compared with age-matched older adults: a longitudinal analysis from the Vallecas Project. Lancet. Healthy longevity, Vol 4, issue 8, E374-385, August 2023.
