15/12/2024
"БОРОТЬБА ЗА ЖИТТЯ"
СТАТТЯ ШВЕДСЬКОГО ТОВАРИСТВА ГЕМОФІЛІЇ.
Від самого початку війни Український Альянс Гемофілії (UAHARD), усі пацієнти з гемофілією та іншими коагулопатіями отримували підтримку як від міжнародних організацій (WFH, EHC), так і від асоціацій гемофілії різних країн. Ми отримували та розподіляли препарати згортання крові, інші ліки для українських лікарень, а також гуманітарну допомогу.
Але, окрім матеріальної підтримки, для нас також дуже важлива моральна допомога! Ми хочемо окремо відзначити активну позицію та допомогу європейських країн і місцевих асоціацій гемофілії. Зокрема, асоціацій з Литви, Латвії, Польщі, Німеччини, Угорщини та Австрії.
Цього листопада з нами зв’язалися представники Шведського товариства гемофілії ("Förbundet Blödarsjuka i Sverige", www.fbis.se) та провели онлайн-інтерв’ю з активістами Альянсу. Запитань було багато, але головна тема – як живуть і з якими проблемами стикаються наші пацієнти в умовах війни.
І ось, у грудні 2024 року вийшов черговий номер журналу "GENSVAR" Шведського товариства гемофілії, де наше інтерв’ю зайняло центральне місце. Пропонуємо вам ознайомитися зі стислим змістом статті.
Ми також хочемо висловити щиру вдячність Шведському товариству гемофілії та особисто Каріні Ярвенхаг (Carina Järvenhag) за підтримку нашої країни та наших пацієнтів.
Небайдужість – це найважливіше, чого ми зараз потребуємо!
- - - - - - - - - - -
"БОРОТЬБА ЗА ЖИТТЯ"
З початку повномасштабної війни у лютому 2022 року люди з гемофілією в Україні зазнали серйозних труднощів. Окрім російських атак на цивільне населення та лікарні, під загрозою є доступ до життєво необхідних ліків. Українські організації борються за те, щоб у кожного пацієнта було хоча б одне дозування препарату на ургентний випадок.
Ворог атакує не лише військові цілі, а також цивільні будівлі: лікарні, школи, житлові будинки та кав’ярні. За даними ВООЗ, наразі в Україні відбулося щонайменше 1600 атак на заклади охорони здоров'я.
- В Україні немає жодних зон безпеки. Саме тому ми будуємо укриття біля кожної школи, – розповідає Сергій Шемет, науковець та активіст парасолькової організації UAHARD, у відеоінтерв’ю з бомбосховища під своєю робочою локацією в Дніпрі.
До інтерв’ю долучається Ніна Астафорова-Яценко зі своєї квартири у Києві. Вона є членом правління UAHARD та очолює організацію «Діти з гемофілією». Вона розповідає, що її 16-річна донька Нонна, яка страждає на важку форму хвороби фон Віллебранда, після початку війни не отримує профілактичного лікування, а лише терапію за потреби.
– До війни Нонна отримувала комбінацію концентратів факторів та кровоспинних засобів. Зараз особливо важко під час місячних, але я даю їй ліки лише в разі дуже сильних кровотеч. Це призводить до постійної анемії, – зазначає Ніна.
До війни Україна досягла значних успіхів у діагностиці та лікуванні гемофілії. Це стало можливим, зокрема, завдяки діяльності UAHARD (Український альянс із гемофілії та споріднених станів), який об'єднав під одним дахом дванадцять організацій для людей із гемофілією.
UAHARD працює над забезпеченням доступу до медикаментів та лікування, розвитком домашньої терапії, створенням реєстру пацієнтів, а також над навчанням і поширенням інформації про гемофілію.
– Ситуація значно покращилася до повномасштабного вторгнення Росії, значною мірою завдяки організації Ніни. Співпраця з місцевими організаціями дозволила більшій кількості людей отримати лікування, а також пройти діагностичні обстеження – це була дуже велика проблема в Україні. Ніна також є офіційною радницею в Міністерстві охорони здоров’я, у питаннях закупівлі концентратів факторів, – додає Сергій і зазначає:
В Україні нараховується близько 2600 пацієнтів із важкою формою гемофілії та приблизно 470 з важкою формою хвороби фон Віллебранда. Також є значна кількість не діагностованих випадків, особливо що стосується легких форм та рідкісних порушень згортання крові.
– Потреба в інформації про гемофілію є дуже великою. Наша група у Facebook, де можна обмінюватися досвідом про свою хворобу та лікування, має понад 800 учасників. Ми також інформуємо про догляд і лікування в подкастах і на нашому YouTube-каналі, — розповідає Сергій.
У період із 2018 до 2022 року існувала профілактична терапія як для дітей, так і для дорослих із важкою формою гемофілії. Крім того, нові методи лікування, які базуються на не факторних препаратах, стали доступними для дітей з 2020 року, а для дорослих — з 2021 року. Обстеження та лікування пацієнтів з гемофілією проводилося, як і в Швеції, у кількох спеціалізованих клініках у найбільших містах, таких як Київ, Львів, Харків і Дніпро.
– Війна зруйнувала структуру, яку ми створили для забезпечення ліками. Перши часи війни були хаотичними. Наприклад, наш місцевий голова в Харкові Анатолій Гордієнко мав призначення в клініці для хворих на гемофілію, яка тоді була зруйнована бомбардуванням. Але він повернувся до розбитої лікарні та йшов по скалках розбитих вікон, щоб знайти та забрати свої ліки у порожньому приміщенні, — розповідає Сергій.
Сергій зазначає, що приблизно п'ята частина людей із тяжкою формою гемофілії покинула Україну після початку війни, але деякі з них повернулися.
Повсякденне життя в Україні під час війни полягає як у виживанні під час чергового ракетного обстрілу, так і в боротьбі з щоденними відключеннями електроенергії та браком багатьох речей, які ми вважаємо звичними. Для людей із гемофілією виникають проблеми, зокрема зі зберіганням ліків у холоді без працюючого холодильника або з ін’єкцією факторних концентратів у темряві, коли Росія виводить із ладу електромережу.
– Наша квартира знаходиться в «повітряному коридорі», яким російські ракети летять до інших цілей. Нещодавно балістична ракета прилетіла саме тоді, коли я розводила ліки для Нонни, але я не хотіла переривати те, що робила. Я закінчила підготовку та зробила їй укол по дорозі до бомбосховища, — розповідає Ніна.
Сергій додає, що більшість дорослих йдуть до бомбосховищ лише тоді, коли ситуація справді серйозна, – «інакше на роботі нічого не встигнеш зробити».
– Дніпро це велике індустріальне місто, тут із самого початку війни йдуть постійні обстріли. У регіоні дуже багато біженців. Особисто я отримую невелику кількість факторних концентратів у поліклініці та зберігаю їх удома для невідкладних ситуацій. Більшість людей із гемофілією роблять так само, але є велике занепокоєння щодо того, що станеться, якщо ліки закінчаться. Ми ділимося ліками одне з одним, багато хто змушений використовувати прострочені препарати, — говорить Сергій, який має важку форму гемофілії А та труднощі з пересуванням після численних крововиливів у суглоби.
На цей момент є достатньо ліків на кілька місяців наперед. Потім усе залежатиме від того, чи зможе українська держава забезпечити закупівлі, постачання та розподіл нових партій препаратів.
– Якщо будуть затримки, ми звернемося до міжнародної спільноти за допомогою. Принаймні для того, щоб мати достатньо фактору для невідкладних ситуацій. За нашими оцінками, наразі ми використовуємо лише 30% від кількості ліків, які застосовували раніше, – каже Ніна.
Попри всі виклики, UAHARD працює над тим, щоб підтримувати зв’язок зо всіма пацієнтами країни. Для цього використовуються телефонний зв'язок, соціальні мережі та месенджери.
– Ми активні на нашій сторінці у Facebook, і я також регулярно отримую багато телефонних дзвінків від людей з порушеннями згортання крові та їхніх сімей. Нам навіть вдалося відзначити Всесвітній день гемофілії у бомбосховищі, де я зараз перебуваю. Ми також отримуємо підтримку від інших асоціацій гемофілії в Європі, що надзвичайно важливо, – каже Сергій.
На завершення Сергій і Ніна просять мене не писати "жалісливої історії".
– Ми не хочемо виглядати жертвами. Єдине, про що ми просимо, – це розповісти нашу історію і поширити знання про ситуацію людей із порушеннями згортання крові в Україні. Філософ і один із візіонерів UAHARD - Тарас Бебешко часто каже, що наш діагноз дає нам членство за правом народження у дуже ексклюзивного клубу, а потім уже від нас залежить, як ми скористаємося цим членством, – каже Сергій.
Каріна Ервенхаг
Факти про війну в Україні:
• З часу повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році в Україні загинули або були поранені понад мільйон людей, за даними Wall Street Journal.
• Газета також цитує секретний український звіт, в якому вказується, що власні втрати становлять 80 000 загиблих і 400 000 поранених солдатів. Західні розвідка оцінює втрати Росії в 200 000 загиблих і 400 000 поранених солдатів.
• Приблизно 6,2 мільйона українських громадян перебувають в інших країнах Європи, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), ще понад півмільйона знаходяться в інших місцях, а близько 4 мільйонів оцінюється як внутрішньо переміщені особи. До вторгнення Росії населення України становило приблизно 42 мільйони.
• В Україні, постраждалій від війни, катастрофічно бракує медичних послуг і ліків. Понад 400 лікарень і медичних установ було зруйновано під час війни.
Більше про UAHARD:
• Це велика парасолькова організація з 12 регіональних організацій, яки захищають права осіб з гемофілією та іншими порушеннями згортання крові.
• UAHARD працює з Міністерством охорони здоров'я України (МОЗ) для покращення медичної допомоги та лікування осіб з гемофілією.
• У співпраці з МОЗ UAHARD розробив реєстр з 2 599 пацієнтами з гемофілією та супутніми захворюваннями.
• У 2020 році, разом з Всесвітньою федерацією гемофілії, переклали рекомендації з лікування гемофілії і розповсюдили 2000 примірників серед пацієнтів, їхніх родин, гематологів і лікарів.
• Більше інформації на www.uahard.org/en
• Зв'язатися з Сергієм Шеметом для отримання додаткової інформації або підтримки: uahard.info@gmail.com