Юлія Галка

Юлія Галка Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Юлія Галка, Psychologist, Kyiv.

Ця сторінка для людей і про людей, які цікавляться психологією, шукають шляхи і можливості розширити уявлення про себе та про світ, працюють і готові працювати, щоб покращити якість свого буття і жити своє життя з любов'ю до себе та світу.

Сиджу за комп’ютером — і знову як студентка 🙂Онлайн-лекція, конспекти, нотатки… І ловлю себе на думці: а скільки вже цьо...
25/03/2026

Сиджу за комп’ютером —
і знову як студентка 🙂

Онлайн-лекція, конспекти, нотатки… І ловлю себе на думці: а скільки вже цього навчання було?

Не одна вища освіта, післядипломні програми, курси, підвищення кваліфікації… Колись точно сяду і зберу це все в один список — навіть цікаво, яка там цифра вийде)))

І от питання: чи можна всьому навчитися?
Моя відповідь — ні !

Тому що навчання дає базу. Основу. Такий собі скелет, на який уже потім «наростає» все інше.

А от яким буде це «тіло» — які будуть навички, глибина, стиль, підхід — залежить вже від самої людини.

Тому що освіта — це лише 50% основи.
А інші 50% — це те, що людина привносить у професію: як вона асимілює знання, як використовує їх, як ними оперує.

Для мене дуже важливо, щоб ці знання не були «законсервованими», а жили й розвивалися. Бо Світ змінюється, а отже і знання про нього теж.

І тут надзвичайно важлива гнучкість фахівця — вміння тримати руку на пульсі, відчувати сучасні виклики, не зупинятися.

Особливо в психології.

Бо, зрештою, справа не тільки в тому, що ти вивчив. А в тому — як ти ці знання застосовуєш.

З любовʼю до всіх та кожного ❤️
Ваш психолог Юлія Галка

#психологія
#навчання
#підвищеннякваліфікації
#психологонлайн
#психологпрактик
#саморефлексія
#професійнийрозвиток
#психологічназрілість
#навчанняонлайн

19/03/2026

Бути хорошою людиною — це «плюс» чи «мінус»?

В реальному житті «хорошість» без меж — це не перевага.
Це зручність для інших.

І справа не в тому, що всі навколо погані.
А в тому - що так працює людська психіка.

Дослідження в соціальній психології показують:
Коли ресурс доступний без обмежень і без умов, його цінність у сприйнятті знижується.

Коли хтось постійно дає більше, інші поступово:
- збільшують свої запити,
- зменшують власний вклад,
- перестають сприймати цей внесок, як щось цінне.

«Хорошість» без меж може запускати в інших не вдячність, а споживання.

Останнім часом, я зараз все більше помічаю, наскільки це важлива тема.
І, можливо, варто зробити окремий простір, де це можна не просто зрозуміти, а прожити.

В форматі — група / міні-курс / практика (ще думаю),
де можна буде:
- розібрати свої сценарії «хорошості»,
- навчитися відчувати свої межі,
- поступово вирощувати цю саму внутрішню опору.

Мені цікаво відчути – Чи вам це відгукується?
Чи було б вам цікаво піти в такий процес глибше?

Можете написати або поставити реакцію, щоб я могла зорієнтуватись 🌿

З любов’ю до всіх та кожного Ваш психолог Юлія Галка

18/03/2026

Якщо зацікавило пишіть в особисті. Є можливість також провести діагностику онлайн. #психологія #профорієнтація #дітиукраіни

Знайоме відчуття?Ти вже вклав/вклала стільки часу, сил, грошей…Що зупинитися — ніби означає програти.І ти йдеш далі. Нав...
17/03/2026

Знайоме відчуття?

Ти вже вклав/вклала стільки часу, сил, грошей…
Що зупинитися — ніби означає програти.

І ти йдеш далі.
Навіть коли вже ясно: ця дорога нікуди не веде.

У психології це явище має дуже конкретну назву —
ефект «затонулих витрат».

Його суть проста:
чим більше ми вже вклали, тим важче нам відмовитися — навіть якщо це вже не має сенсу

🔍 Що насправді відбувається?

Це не про силу волі. І навіть не про ціль.

Це про пастку мислення.

Наш мозок не хоче визнавати поразку. Бо тоді доведеться визнати:
• я помилився/помилилась
• я витратив/витартила дарма
• я не туди йшов/йшла

А це боляче.

Тому психіка обирає інше: «ще трохи — і все виправиться»

📊 Що кажуть дослідження:

• Чим більше ресурсів уже вкладено — тим сильніше люди продовжують рухатися в тому ж напрямку, навіть якщо це нелогічно
• Люди особливо «залипають», якщо самі відповідальні за вибір
• Навіть негативні результати не зупиняють — навпаки, можуть підштовхувати діяти ще активніше

Це називається – ескалація зобов’язань — коли ми «докидаємо ще» в те, що вже не працює.

🧠 Чому це стає фанатизмом?

У якийсь момент мета… зникає.

І замість:
👉 «я хочу цього результату»

з’являється:
👉 «я не можу здатися»

Це вже не про бажання. Це про ідентичність.

Я = той, хто не здається.

І тоді відмова сприймається як зрада себе.

Таке собі замкнене коло, де:

• Ти вже не рухаєшся до цілі. – Ти захищаєш свій вибір.

Як це виглядає в житті:
• Я ненавиджу цю роботу, але ж 10 років будував/будувала тут кар’єру
• Або цей бізнес є збитковим, але я стільки часу, коштів та зусиль вклав/вклала в нього
• Чи ми стільки років разом, щоб так просто залишити

Правда в тому, що: подібне мислення знищує ваше життя.
Бо вкладені ресурси — вже не повернути,
Але ви прожовжуєте платити своїм теперішнім – і з кожним кроком ця ціна росте.

💡 Якщо впізнаєте себе в цьому пості, задайте собі питання:

✅ «Якби я починав(ла) з нуля — я б обрав(ла) це знову?»

Змінити мету — це не завжди про «здатись» та «слабкість».

Це момент, коли ти перестаєш бути впертим віслюком
і починаєш бути дорослою людиною.

Якщо відгукнулося — напиши:
ти зараз більше в стані
👉 «йду до цілі»
чи
👉 «вже просто не здаюся»?

З любов’ю до всіх та кожного Ваш психолог Юлія Галка

П.С. Для поцінувачів мистецтва на картинці зображено царя Сізіфа, який за давньогрецькою міфілогією в якості покарання змушений нескінченно викочувати важкий камінь на гору в Тартарі, звідки той щоразу скочується вниз. Фразеологізм «сізіфова праця» означає вкрай важку, виснажливу, але марну та безрезультатну роботу.

Тиск норми або чому ми весь час не дотягуємо Є одна цікава закономірність, яку відзначають сучасні дослідження соціально...
15/03/2026

Тиск норми або чому ми весь час не дотягуємо

Є одна цікава закономірність, яку відзначають сучасні дослідження соціальної психології.

Чим більш благополучним стає суспільство, тим частіше люди переживають відчуття власної недостатності:
• Не така кар’єра.
• Не та сім’я.
• Не той рівень доходу.
• Не та зовнішність.
• Не та швидкість життя.

На перший погляд це звучить дивно.

Здавалось би, коли зростає рівень життя, з’являється більше можливостей, свободи, доступу до освіти і розвитку — люди мали б почуватися більш задоволеними.

Але чомусь по факту відбувається інше.
Коли зростає кількість можливостей, зростає і кількість стандартів, з якими людина починає себе порівнювати.

Соціальний психолог Баррі Шварц у своїх дослідженнях описував це як «парадокс вибору»:
• чим більше варіантів і моделей життя бачить людина, тим складніше їй відчути, що її власний вибір є достатньо хорошим.

До цього додається ще один фактор — постійна видимість чужого життя.

Соціальні мережі створюють ефект, який психологи іноді називають розширеним полем порівняння:
• Людина більше не порівнює себе лише з кількома людьми у своєму оточенні. Вона порівнює себе з тисячами.

І в цьому полі порівняння норма починає розширюватися до майже недосяжного ідеалу.
• Кар’єра має бути успішішою.
• Стосунки — гармонійнішими.
• Тіло — ідеальнішим.
• Життя — наповненим подіями.
• Самореалізація — постійною.

Так виникає те, що іноді називають кризою норми.

Норма перестає бути статистичною реальністю і перетворюється на культурний міф про ідеальне життя.

І тоді людина, яка об’єктивно живе повноцінним життям, може відчувати себе так, ніби вона постійно не дотягує. – Не тому, що її життя погане. А тому, що порівняння відбувається з недосяжною конструкцією.

Можливо, саме тому сьогодні так важливо іноді повернути собі дуже просте право:
• не відповідати нормі, а жити власним життям без постійного вимірювання його чужими стандартами.

Бо норми змінюються. Ідеали зникають. Соціальні правила переписуються.
А життя — одне.

І чи варто витрачати його на те, щоб постійно відповідати нормам і стандартам, які самі по собі нестійки та постіно змінюються?!

А що ви думаєте з цього приводу?

З любов’ю до всіх та кожного ❤️
Ваш психолог Юлія Галка

13/03/2026

Челендж 10 тисяч кроків до себе #10тисячкроків

Сьогодні у багатьох країнах світу відзначають Міжнародний жіночий день — 8 березня. Часто його сприймають як свято квіті...
08/03/2026

Сьогодні у багатьох країнах світу відзначають Міжнародний жіночий день — 8 березня.

Часто його сприймають як свято квітів, краси й теплих привітань. Але історично воно має значно глибший зміст. Ідея цього дня пов’язана з боротьбою за права жінок, яку підтримувала німецька громадська діячка Клара Цеткін. На початку ХХ століття вона запропонувала відзначати день солідарності жінок у боротьбі за рівні громадянські та соціальні права.

За останні сто років світ значно змінився: жінки здобули право голосу, доступ до освіти й професій, можливість впливати на політичне та суспільне життя. Проте навіть сьогодні у багатьох країнах і сферах жінки все ще стикаються з дискримінацією — зокрема з нерівною оплатою праці, обмеженим представництвом у політиці та керівних посадах, упередженнями на ринку праці, а також проблемою насильства і порушення особистих прав.

Тому 8 березня — це не лише свято жіночності. Передусім це день гідності, свободи і рівності — нагадування про цінність прав жінок і про шлях, який уже пройдено, та той, який ще належить пройти. Це день незалежної жінки, її голосу, її вибору і її свободи. 🌷

З любовʼю до всіх та кожного ❤️ Ваш психолог Юлія Галка

Часто у своєму кабінеті я чую від клієнтів фразу: «Я зараз в дупі…» або «Життя — дупа».І знаєте, що мені як психологу за...
07/03/2026

Часто у своєму кабінеті я чую від клієнтів фразу: «Я зараз в дупі…» або «Життя — дупа».

І знаєте, що мені як психологу завжди хочеться уточнити? – А яка саме це дупа?

Бо, варіантів тут більше, ніж здається.

1. Накачана спортивна дупа.

Пружна, підтягнута, тренована.

І тоді, взагалі-то, новина непогана.
Це означає, що ви в хорошій формі.

Так, у житті може бути криза.
Але коли є сила, витривалість і характер —
іноді достатньо трохи дисципліни і регулярних «тренувань»,
щоб поступово з цієї кризи вийти.

2. Дупа після довгого сидіння.

Знаєте цей стан — коли вона просто затерпла.

Так буває і в житті.
Коли людина довго думає, сумнівається, відкладає, терпить, чекає.

Іноді достатньо просто встати.

Трохи структури.
Трохи режиму.
Кілька невеликих кроків.

І поступово життя знову починає рухатися.

3. Чоловіча дупа.

Тут працює принцип: або пан, або пропав.

Це та ситуації, коли довго аналізувати вже немає сенсу.
Коли нескінченні роздуми тільки ще більше затягують у проблему.

У таких моментах працює інша логіка: коротке рішення і рух.

Час швидких, іноді навіть різких рішень.
Бо іноді краще ризикнути і рухатися вперед,
ніж роками стояти в одній і тій самій позі.

4. Жіноча дупа.

Тут усе трохи складніше.

Бо зазвичай це не просто ситуація, а цілий емоційний всесвіт.

Переживання.
Сенси.
Розмови з подругами.
Внутрішні монологи серед ночі.

І знаєте що?
Це теж нормально.

Бо емоції — це спосіб не просто пережити досвід, а прожити його по-справжньому.

5. Дупа, як частина процесу травлення.

Життя постійно щось нам підкидає: події, розчарування, слова, людей, досвід.

І все це потрібно перетравити.

Щось залишити як урок.
Щось — як спогад.
А щось чесно відпустити зі словами: «Це було зайве. Більше з собою не несу».

6. І нарешті – дупа як точка опори.

Бо іноді людина каже: «Я на самому дні».

Але є одна цікава річ.

Саме від дна, як від опори, найзручніше відштовхнутися.

Тому коли я чую фразу: «Я в дупі» - я не думаю про катастрофу.

Я думаю: «Цікаво… а яка саме це дупа?

Бо іноді правильна відповідь на це питання вже наполовину допомагає знайти вихід.

Ваш психолог Юлія Галка

Казка про «Трьох поросят» або три основні стратегії, які ми обираємо в житті Казка «Троє поросят»— це не просто історія ...
03/03/2026

Казка про «Трьох поросят» або три основні стратегії, які ми обираємо в житті

Казка «Троє поросят»— це не просто історія про будівництво домівок і боротьбу з вовком.
У психологічному вимірі це глибока метафора життєвих стратегій, які ми обираємо у відповідь на вимоги реальності, стрес, страх і відповідальність.

Будинок у казці — це символ психологічної структури особистості, внутрішньої опори, кордонів і способу взаємодії зі світом.

Вовк — це уособлення загрози: критика, невдача, життєва криза, тривога, зовнішній тиск або внутрішні страхи.

Три будинки як три життєві стратегії

1. Будинок із «соломи»: уникання та ілюзія безпеки.

Перше порося обирає легкий шлях.
Воно будує швидко, без глибокого зусилля, з орієнтацією на миттєвий результат.

Психологічний зміст такої стратегії:
• домінування принципу задоволення («хочу зараз»);
• уникання відповідальності;
• ілюзія безпеки;
• імпульсивність;
• низька фрустраційна толерантність.

Людина, яка живе за цією стратегією:
• відкладає складні рішення;
• шукає короткі шляхи;
• часто ігнорує довгострокові наслідки;
• будує стосунки чи кар’єру без глибини.

Чому ця стратегія приваблива?
• Вона економить енергію.
• Вона дає швидкий результат.
• Вона створює відчуття легкості.

Але… Коли з’являється «вовк» (криза, хвороба, розрив, втрата роботи тощо), така конструкція руйнується першою. Бо вона не інтегрувала досвід труднощів.

Глибинний страх цієї стратегії — страх зусилля та страх невдачі.
Людина ніби каже: «Я не вкладатимуся глибоко, щоб не розчаруватися».

2. Будинок із «дерева»: часткова зрілість.

Друге порося докладає більше зусиль, але все ще не обирає максимальної надійності.

Це компромісна стратегія: людина вже розуміє важливість відповідальності, але не готова вкладатися повністю.

Психологічний зміст такої стратегії:
• часткова зрілість;
• амбівалентність між комфортом і відповідальністю;
• бажання стабільності без глибокої трансформації;
• орієнтація на «достатньо добре».

Така позиція часто характерна для перехідних періодів життя:
• молода дорослість,
• зміна професії,
• формування сім’ї.

Людина ніби балансує між комфортом і необхідністю докладати зусиль. У помірних труднощах ця стратегія працює, але під сильним тиском може виявитися недостатньою.

Така людина:
• визнає реальність труднощів;
• але не готова вкладатися максимально;
• намагається балансувати між зусиллям і комфортом.

Ризик: у середніх кризах така конструкція може вистояти, але під сильним тиском вона також руйнується.

3. Будинок з «цегли»: зрілість і внутрішня опора.

Третє порося будує довго. Йому складніше. Його процес менш привабливий. Але результат — стійкий.

Це символ зрілої життєвої позиції.

Психологічний зміст:
• відтерміноване задоволення;
• витримка;
• здатність переносити дискомфорт;
• інтеграція досвіду;
• внутрішня опора;
• сформовані межі.

Це стратегія дорослої особистості, яка:
• розуміє неминучість появи «вовка» (кризи);
• готується до труднощів;
• не уникає реальності;
• здатна до довгострокового планування.

Така людина не уникає труднощів, а готується до них.

Будинок з цегли — це:
• стабільна самооцінка;
• психологічні кордони;
• навички саморегуляції;
• відповідальність за власний вибір.

Ціна цієї стратегії — тимчасова самотність, більші зусилля, повільні результати.
Винагорода — стійкість у кризі.
Зрілість — це не вік, а здатність витримувати реальність і брати відповідальність за власне «будівництво».

🌪 Роль вовка: чому без нього казка не працює?

Вовк — це каталізатор дорослішання.
Без загрози ми не бачимо якості своєї стратегії.

Криза («вовк») виконує важливу функцію:
• руйнує ілюзії;
• перевіряє міцність внутрішніх структур;
• стимулює дорослішання.

У реальному житті «вовками» стають:
• фінансові труднощі,
• зрада,
• втрати,
• вікові кризи,
• професійне вигорання.

Саме стрес перевіряє, з чого «збудована» наша психіка.
Без зустрічі з труднощами особистість не зміцнюється. Саме подих вовка виявляє, з чого збудована наша внутрішня «оселя».

Глибинний психологічний сенс казки полягає в тому, що казка показує еволюцію стратегій:
1. Імпульсивність.
2. Компроміс.
3. Зрілість.

Це казка про те, що якість внутрішнього будинку визначається не швидкістю, а глибиною вкладених зусиль.

Важливо розуміти: три поросята — це не обов’язково про різні типи людей.
Це три можливі стратегії, які можуть співіснувати у кожному з нас.

В одній сфері життя ми можемо бути «цегляними» (наприклад, у професії), а в іншій — «солом’яними» (у близьких стосунках або турботі про себе).

Казка показує закономірність: чим більше зусиль вкладено в побудову внутрішньої опори, тим стійкішою є особистість у кризі.

Отже, головне питання, яке ставить казка, звучить просто й водночас глибоко:
з чого збудований мій внутрішній дім — і чи витримає він подих життя?

А яку стратегію найчастіше обираєте ви?

З любов’ю до всіх та кожного ❤️
Ваш психолог Юлія Галка

Перший день весни як психологічне «обнулення»: ресурс і ризикиУ культурній та психологічній традиції весна пов’язується ...
01/03/2026

Перший день весни як психологічне «обнулення»: ресурс і ризики

У культурній та психологічній традиції весна пов’язується з:
• відродженням,
• оновленням,
• надією,
• народженням нового життя.

За результатми деяких досліджень, люди схильні активніше запускати зміни:
• на Новий рік,
• в понеділок,
• у день народження,
• на початку сезону.

Отже, Весна — це природний «великий понеділок».

У аналітичній психології Карла Густава Юнга Весна символічно співвідноситься з архетипом Відродження — циклічним поверненням життя після періоду «психічної зими». Колективне несвідоме зберігає цей ритм: зима — смерть/сплячка, весна — відновлення/активація.

З точки зору символдрами та глибинної психології, образи весни часто викликають:
• підвищення енергії,
• активізацію планів,
• фантазії про новий старт,
• прагнення «очистити» простір і життя.

Весна стає своєрідним психологічним маркером нового циклу.

Весняні зміни мають також і нейробіологічну основу:
• збільшується світловий день що впливає на циркадні ритми,
• змінюється вироблення мелатоніну,
• поступово зростає рівень серотоніну,
• активізується дофамінова система (мотивація, очікування).

Дослідження сезонних афективних змін почали активно описуватись ще в роботах Нормана Розенталя, який увів поняття сезонного афективного розладу (SAD). Він звернув увагу, що в частини людей восени та взимку з’являються симптоми депресії: пригнічений настрій, втома, підвищена сонливість, тяга до вуглеводів, зниження мотивації.

Розенталь пов’язав це зі скороченням світлового дня і змінами в циркадних ритмах та довів ефективність світлотерапії як методу лікування. Його дослідження стали проривом: сезонні зміни настрою перестали сприймати як «слабкість характеру» і почали розглядати як біологічно зумовлений стан.

Весна — це перебудова регуляторних систем.

В той же час саме в цей період спостерегаються:
• збільшення тривожних станів,
• зростання афективних коливань,
• підвищення ризику суїцидальної поведінки (пік у багатьох країнах припадає саме на весну),
• загострення біполярних станів (маніакальні фази частіше стартують навесні).

Це описувалось у численних клінічних спостереженнях, зокрема в роботах Еміля Крепеліна, який одним із перших системно досліджував сезонність афективних розладів.

Можливі причини весняних загострень:

1. Енергетичний дисбаланс

У депресивному стані взимку:
• немає сил щось змінювати,
• але й немає надлишку збудження.

Навесні з’являється енергія, але:
• когнітивні схеми залишаються депресивними,
• безнадія ще присутня.

Виникає небезпечна комбінація: з’являються сили реалізувати деструктивні імпульси.

2. Розрив між очікуванням і реальністю

Весна «обіцяє»:
• нове життя,
• нову любов,
• нові можливості.

Якщо внутрішній стан не відповідає цьому наративу, виникає:
• сором («всі оживають, а я ні»),
• ізоляція,
• самокритика.

3. Порушення ритмів

Перехід світлового режиму – зумовлює порушення сну – як наслідок, емоційна нестабільність.

Для людей із чутливою нервовою системою це може бути суттєвим тригером.

4. Активація екзистенційної теми

Весна символізує життя.
І саме тому може загострюватися переживання:
• втрат,
• вікових криз,
• нереалізованих можливостей.

«Ще одна весна… а що змінилося?»

Весна не обнуляє автоматично. - Вона активує потенціал обнулення.

Але:
• Якщо психіка виснажена — весна може її перевантажити.
• Якщо людина в кризі — контраст із «оживанням світу» може поглибити внутрішню темряву.
• Якщо є ресурс — весна стає каталізатором розвитку.

Що з цим робити?

1. Не вимагати від себе глобальних змін. - Весна — це старт мікрорухів.

2. Відстежувати сон. - Регуляція циркадних ритмів — ключовий фактор стабільності.

3. Нормалізувати амбівалентність. - Можна радіти сонцю і одночасно сумувати.

4. Використати весну як символічний ритуал:
• написати лист «старій версії себе»,
• зробити інвентаризацію життєвих ресурсів,
• визначити не «нове життя», а один новий крок.

Бережіть себе.

Нехай ця весна буде теплою — зовні й всередині.

Якщо потребуєте допомоги чи підтримки фахівця на цей період – пишіть в особисті повідомлення.

З любов’ю до всіх та кожного❤️
Ваш психолог Юлія Галка

Жити – це не про красиву картинку, не про ідеальні стосунки і вже точно не про спокій. Жити – це наче періодично потрапл...
28/02/2026

Жити – це не про красиву картинку, не про ідеальні стосунки і вже точно не про спокій.

Жити – це наче періодично потрапляти в цетрифугу, де тебе мотиляє в різні боки, а потім по колу і знову і знову, допоки не вичавить з тебе все до самої крапельки, залишивши наодинці з твоїм безсиллям.

Жити – це коли після суцільної темряви і зневіри невідомо звідки виникає світло безмежної Любові. Коли одна маленька добра справа зігріває весь Всесвіт в твоїх очах.

Жити – це дар і прокляття одночасно, вічна боротьба між хочу і можу!

Жити – це не про ідеальні селфі, а про зморшки на усміхненому обличчі, про розлитий сік на святковому одязі, про босоногі танці під травневим дощем, про відвагу солдата і напроцьовані руки хлібороба, про стійкість і відчай, про поразки і перемоги, біль і радість, зустрічі та розставання і ще багато про що.

Жити – це фантастична подорож до себе! Можна прожити все життя – але так і не зустрітись із собою справжнім. Бо саме ця зустріч дазволяє отримати відповіді на вічні питання про буття і сенси життя, відчути смак справжньої свободи – свободи бути автором власного життя.

Жити – це приймати доленосні рішення. Іноді впевнено. Іноді – з тремтінням у колінах.

Бувають етапи, коли змін хочеться, але страшно. Коли стоїш на порозі нового – і водночас тримаєшься за знайоме. Коли почав/почала рух, а відчуття опори ще не з’явилось. У такі моменти особливо важливо не залишатись на одинці зі своїми сумнівами.

Іноді достатньо безпечного простору та підтримки, щоб краще почути себе, побачити свої ресурси, і зробити крок.

В своєму кабінеті я вже чимало років спостерігаю, як люди поступово знаходять цю опору. Як із розгубленості народжується ясність. Із страху – рішення.

Жити – це шлях. І кожен має право проходити його в своєму темпі та підтримуючому товаристві.
Життя не гарантує простоти. Але воно дає можливість наповнити його справжнім сенсом та відчуттям свободи бути самим собою.

З любов’ю до всіх та кожного Ваш психолог (с) Юлія Галка

Для запису на консультацію пишіть в особисті повідомлення.

24 лютого стало не просто датою. Воно стало точкою неповернення.Світ перестав здаватися передбачуваним, а майбутнє — гар...
24/02/2026

24 лютого стало не просто датою. Воно стало точкою неповернення.

Світ перестав здаватися передбачуваним, а майбутнє — гарантованим.

У психології це називають травматичною подією — такою, що змінює базове відчуття безпеки. Коли руйнується не лише зовнішній світ — тихо перебудовується внутрішній. І нам потрібен час, щоб навчитися жити в цій новій реальності.

За кожен спокійний ранок хтось платить найвищу ціну.
За кожен наш план на майбутнє хтось віддає своє сьогодення.

Кожен воїн ЗСУ — це чиясь рідна людина. Чиясь любов. Чиясь надія. Наша вдячність — глибока й невимірна. І водночас ми знаємо: ціна свободи, яку вони платять за всіх нас, — неспіврозмірно висока.

Після 24 лютого 2022 року ми втратили частину себе. Але інша частина — зміцніла. Стала уважнішою. Теплішою. Сильнішою в своїй людяності.

Ми більше не такі наївні. Але ми — глибші. Ми гостріше відчуваємо цінність життя. Цінність свободи. Цінність бути поруч.

Ми втратили багато. Та водночас навчилися триматися разом. Підтримувати без зайвих слів. Не знецінювати біль — ні свій, ні чужий. Пам’ятати з любов’ю.

І саме в цій тихій єдності — наша сила. У спільно витриманій свободі. У здатності залишатися людьми.

Разом — вистоїмо.

Слава Україні! Героям Слава! 💛💙

Address

Kyiv

Opening Hours

Monday 09:00 - 17:00
Tuesday 09:00 - 17:00
Wednesday 09:00 - 17:00
Thursday 09:00 - 17:00
Friday 09:00 - 17:00

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Юлія Галка posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Share

Share on Facebook Share on Twitter Share on LinkedIn
Share on Pinterest Share on Reddit Share via Email
Share on WhatsApp Share on Instagram Share on Telegram