
26/09/2025
🧘Ділимось методичкою з адаптації українського козака-буддиста на імʼя TARAS KOSAR,
який вже місяць, як ветеран.
Служив оператором розвідником і працював на Запорізькому напрямі.
На вебінарі про українські новації в роботі з ПТСР він розказав покроково те, що помогло йому тримати свою менталку в адекваті. Це так цінно і тому вирішили поділитись цим з вами(тегнути Тараса не вийшло, вибачаємось):
"Від мене як дронщика вимагалась уважність, а окрім того у моїй роботі було багато мультизадачності - вести стріми, керувати техінкою, робити доповіді, корегувати, давати координати. І це все сильно навалювалось на голову. І я зрозумів, що себе якось треба заземлювати в тих умовах, що є.
Я людина, яка багато планує, то ж я знайшов інструментарій.
1. ЗМІНА ДІЯЛЬНОСТІ.
На позиції - я виконував бойові завдання, а коли повертався на відновлення (поки частина моїх побратимів відпочивали чи займались господарською роботою) переключався на роботу з компютерами та документами. Зміна діяльності допомагала бути стабільним.
2. МЕДИТАЦІЯ НА ПОЗИЦІЯХ.
На позиції наш екіпаж складало три людини. Зміни тривали від 4 до 10 діб. І коли я був на бойових - я старався мати свою медитацію. Мені помагала екуменічна спільнота ТЕЗЕ, включав навушники і прослуховував їх. А також - техніки споглядання. Дивився, як комашка повзе і робить свою рутинну роботу. Як палає дим чи вогонь. Слухав медитативну музику.
3. ХОББІ - ГОТУВАТИ СОБІ ТА ПОБРАТИМАМ.
Я люблю поїсти. Я готував для себе та хлопців. Наприклад, сто-пятсот варіантів грінок на вогні з приправами чи без. У ці моменти відчував себе корисним і служив іншим.
4. ПЛАНУВАННЯ.
Коли я повертався на відновлення - планував наступний виїзд, що приготуємо, хто що буде робити. Подобалось вибирати їжу, прорахунки, турбота про здоровя фізичне.
5. КОНЦЕНТРАЦІЯ.
На бойових я бачив, як побратими виходять з онлайн зі своєю сімєю. Я так не робив. Я собі ставив точку кульмінації - коли я виходжу з бойової позиції. Це помагало концентруватись де я зараз. Чекав виходу і лише тоді звязувався з рідними.
6. ЖИВ ТУТ І ТЕПЕР, А НЕ МАЙБУТНІМ.
Ми часто з побратимами говорили про відпустки. Я не планував. Я старався планувати не довше одного тижня. Жив тут і зараз, планував лише на кілька днів наперед. І коли доживав, то відчував ейфорію і що можна рухатись далі.
7. НАСОЛОДА ПОМИТИСЬ.
Найбільше задоволення військового - це змога прийняти душ і попрати одяг. Вода настільки мокра.. і це не забутні відчуття після бойових. Це була мета - помитись. Цивільним не зрозуміти ритуал, де лише я і моє тіло, і мої речі.
8. НЕЗАВІЙСЬКОВИТИСЬ НА СТО ВІДСОТКІВ.
Я не виходив з робочих чатів на цивільній роботі і час від часу долучався до цивільного обов'язку - якась порада, щось обговорити. Мета - зневійськовитись повністю, залишати дотичність до цивільного світу. Не стати відірваним від світу.
9. ПОВЕРНЕННЯ.
Три стани:
1. Щасливий.
2. Думки про те, що я тут, а хлопці там.
3. Що робити далі? Хотів би бути корисним. Я лише місяць як вернувся і поки відновлююсь - їм, сплю. Неймовірне щастя просто посидіти в тиші і не боятись, що в тебе щось зараз прилетить".
Що вам відгукнулось і візьмете в практику?!
***