What are the opening hours?

Monday 11:00 - 21:00 Tuesday 11:00 - 21:00 Wednesday 11:00 - 21:00 Thursday 11:00 - 21:00 Friday 11:00 - 21:00 Saturday 11:00 - 21:00

Влад Линьков, Dubnivska 15, Lutsk (2026)

13/11/2025

Тривога — не те, чого треба “позбутися”. Це те, що треба почути.

Більшість порад про тривогу схожі на інструкцію з того, як вимкнути сигналізацію - замість того, щоб зрозуміти, чому вона спрацювала. Медитації, дихальні вправи, “заземлення” - це може допомогти у моменті, але сама тривога нікуди не зникає. Вона продовжує чекати, коли ви знову її почуєте.

В аналізі тривога не розглядається як ворог, якого потрібно позбутися. А скоріше, як сигнал, який з’являється там, де порушується усталена система, де ви стикаєтесь з площиною вашого внутрішнього світу, який виходить за межі сталої картини вашого “Я”.

Саме в цьому місці можна побачити, що ви насправді боїтесь не майбутнього, яке уявляється, не якоїсь конкретної ситуації, а власного бажання. Тривога - це вхід у площину зустрічі з тим, що не вписується в ваші уявлення про себе.

Саме тому спроби “позбутись” тривоги часто приречені. Ви намагаєтесь заглушити власне повідомлення, яке знову і знову буде повторюватись змінюючи форму.�

У терапії, зустріч з тривогою стає тим, з чого починається справжня робота і що відкриває площину запитань: “А що насправді тут зі мною відбувається?” і “Чого я хочу?”.

08/11/2025

Як не травмувати свою дитину?

Сучасні батьки, цікавляться цим питанням: Як психологічно не травмувати своїх дітей або як їх травмувати менше?

Відповідь на це питання наступна - ви Не можете Не травмувати свою дитину.
Навіть якщо ви будете намагатися всіма силами зробити все вірно - ви, все одно, Не зможете Не травмувати своїх дітей. Розумію, це відповідь, яку складно прийняти, особливо сучасним батькам, які щиро хочуть зробити все "правильно".

Однак, життя — це не стерильне середовище. Дитина неминуче стикається з відсутністю, з забороною, з фрустрацією, дізнається про обмеження, нерівність, розчаровується, стикається з відмовою, біллю. І якщо розуміти «травму» саме в такому контексті, то стає зрозумілим, що ви не можете убезпечити дитину від такого досвіду.

Можна дати безліч «загальних порад» щодо виховання, але, маючи на увазі думку, що не травмувати в принципі - неможливо, пропоную взяти до уваги простий принцип, який звучить приблизно так: "варто намагатися бути Достатньо Хорошими батьками, а не ідеальними". Дитині потрібні не ідеальні чи супер-правильні батьки, а живі — ті, хто визнають свої власні межі, власну втомленість, помилки, людяність.

І якщо взяти цю думку як фундамент, то питання про травму можна поставити в іншій площині, в саме - як вам, як Достатньо Хорошим батькам НЕ передати власні набуті травми своїй дитині?

Відповідь є: для цього, було б добре розібратися, зустрітися із власними травмами. Так як те, з чим ви самі НЕ зустрілись, зазвичай, несвідомо повторюється, передається і "відігрується" в ролі батьків.

Психотерапія — в цьому сенсі, це можливість розірвати цей ланцюг повторення і передачі травм.

Справді гарний подарунок, який ви можете зробити вашій дитині дитині — це не "ідеальне дитинство", а ваше власне психологічне здоровʼя та Достатньо Хороші, довірливі відносини, які сформують фундамент на все подальше життя.

12/10/2025

Чому дитина - це симптом своїх батьків?

Коли в терапію приходить дитина для мене це завжди хвилююче. Особливо ситуація, коли хтось з батьків каже: «З ним\нею щось не так! Будь ласка, зробіть щось з цим». Правда часто виявляється в тому, що з дитиною зазвичай «все абсолютно так», а от батькам варто було б задуматись…

Дитина з’являється і формується всередині мовного, емоційного, несвідомого простору своєї сім’ї. Вона неминуче «зчитує» те, що не було проговорено, прожито чи визнано у сімейній історії. Тому, часто те, що називають «проблемною поведінкою» або «проблемною дитиною» — це не про її індивідуальні труднощі, а про сімейні.

У прямому сенсі, дитина стає місцем де проявляється несвідоме батьків і те, що було витіснене. Дитина стає, у буквальному сенсі тим, хто говорить тілом, поведінкою, симптомом про те, що не може бути висловлене словами, що не може бути вписане у мовну і сімейну структуру. �
Симптом дитини — це батьківське несвідоме послання, це те, що несвідоме родини «передає» далі, шукаючи свого слухача. Дитина стає носієм тієї правди, яку сімейна система не може висловити прямо.

Тому, коли в терапію приводять дитину, часто виявляється, що працювати потрібно не лише з нею, а з тією системою зв’язків, у якій вона живе. З тим, як у сім’ї говорять або не говорять, як переживають втрату, як ставляться до бажання, як проявляють любов чи агресію.

У цьому сенсі, психоаналітик не «фіксить» дитину. Він допомагає родині почути, що саме через неї говорить.
Бо дитина не є «помилкою виховання», вона є дзеркалом того, що відбувається у несвідомому сімейних стосунків.
І коли дорослі починають брати відповідальність за свої почуття, бажання й травми, о диво - дитині стає не потрібним нести це на собі.

Можливо, найбільший дар для дитини — це дорослий, який готовий зустрітися зі своїм несвідомим.
Бо саме тоді дитина звільняється від потреби бути симптомом любові, болю чи нестачі власних батьків.

06/10/2025

Як працює психоаналіз?

Візьмемо гіпотетичну проблему - напади тривоги і паніки. Проявляється наступним чином: стає «страшно без причини», «відчуття задишки», «страх втратити контроль», «зійти з розуму», тощо.

З точки зору психоаналізу, ці всі проявлення - це закодована форма несвідомого послання. Послання яке необхідно розшифрувати, щоб цієї проблеми позбутися. "Позбутися" (в лапках), тому що в психіці немає нічого лишнього і ми ні від чого, насправді, не позбуваємось. Розшифровуючи цю мову несвідомого, проблема втрачає свою актуальність, відступає, перестає псувати життя.

Як це відбувається?

Це відбувається завдяки психоаналітичним актам, які формуються в терапевтичному процесі. Ці аналітичні втручання дають поштовх до формування нових звʼязків, де людина, наприклад, починає бачити, що симптом тривоги - зʼявляється, як відповідь на певні контексти її життя. Наприклад тривога зʼявляється, коли власне, субʼєктивне бажання, виходить за межі звичних сценаріїв, що можуть бути не схвалені Іншим.

Це відкрите знання починає створювати нове бачення себе і свого життя, у якому епізоди тривоги стають зрозумілими, як момент зустрічі зі своїм справжнім бажанням.

Важливо, що це знання виробляє сам субʼєкт (в цьому, власне, і полягає сенс аналізу). Тобто це не аналітик каже «ви відчуваєте тривогу, тому що боїтесь бажати» - абсолютно ні. Аналіз, як терапевтичний процес - надає простір, де людина отримує можливість побачити ці звʼязки. Побачити як її психіка вписана у сталий порядок речей, які до цього були абсолютно непомітними і як у житті у різних ситуація, насправді, програється один і той же сценарій.

Що це все дає?

Це дозволяє зробити зміну позиції у якій людина перестає бачити тривогу, як «ворога» і як біо-хімічний збій мозку, збагачується розуміння себе самого, що дозволяє субʼєкту не ховатися від несвідомого, а навпаки - розуміти його. І як це часто буває (це така психоаналітична магія) симптом починає втрачати свою владу, це взагалі перестає бути проблемою.

13/09/2025

Про психоаналіз писати складно. Особливо складно писати просто.

Спочатку, ти довго вчишся, щоб думати психоаналітично, а потім розумієш, що «відкотитись назад» - неможливо.

Скільки разів в мене питали: «Ну в чому ж відмінність аналізу від інших терапій?». Стільки ж разів я не міг це пояснити простими словами ))

По відчуттям, наступна картинка в каруселі відображає сучасну ситуацію. Терапія, стала ринком товарів (що не дивно враховуючи капіталістичний дискурс) за яким стоїть вимога. Вимога відповідей і зцілення, тут і зараз, от геть вже.

Якось клієнт мені сказав: «я спілкувався з гіпнологом, він сказав, що з моєю проблемою потрібно 5-6 сеансів до нього прийти і далі у мене в житті буде все добре. А ви можете мені щось таке сказати?»

Можу сказати, що «нам з вами не по шляху».

Іноді, я заздрю тій легкості з якою вигадуються ці обіцянки і пояснення, чеклісти «любові до себе», лайфхаки «як позбутися тривоги в 3 кроки». Все це - є чим завгодно, але не терапією. Так, чисто приліпити пластир на ранку, можливо і не відпаде, особливо якщо клеїти 5-6 сеансів ))

З психоаналізом вам не гарантовано нічого або гарантовано - нічого (саме так, отака філософська колізія). Це незручно, незрозуміло, тривожно?

Все як у житті. Екзистенційна тривога, криза, відсутність чіткого майбутнього, однак який простір для творчості…

10/09/2025

Чули загальну думку «псі-спільноти», що «людина потрапляє в однакові, схожі ситуації знову і знову повторюються, тому що не змогла винести з цього урок, а це потрібно зробити, щоб більше не повторювати те, що вже траплялось»? Тобто, якщо ви знайде відповідь на запитання, «чому саме я маю навчитися і який урок\сенс винести?» - відтворення сценаріїв перестане відбуватися. Звучить просто, і навіть, логічно?

Феномен повторення є у кожного з нас, як казав класик: «ми зустрічаємось лише з привидами нашого минулого», тобто несвідомо намагаємось це минуле відтворити. У психоаналізу, як і зазвичай, свій погляд на цей феномен. Одразу внесу відмінність, що повторення не дорівнює відтворенню ідентичності події, яка колись відбулась і повторюємо ми, не для того щоб відтворити минулу ситуацію і винести з неї урок (це клінічно доведено). Ми повторюємо щоб спробувати (саме - спробувати) зустрітися з тим, що ніяк не може бути записане в історію субʼєкта. І це далеко не «урок», як певний висновок з ситуації, який нам треба визначити і записати.

Повторення - це спосіб несвідомого «говорити з вами», це рух у якому субʼєкт намагається зустрітись з чимось, що «випало», залишилось за дужками, з чимось що не вдалось вписати в символічну мережу власної історії, з чимось, що аж ніяк не стосується «сенсу» події, з чимось, що має відношення до несвідомого бажання.

Спрощено, ваше несвідоме говорить з вами через «повторення», щоб ви наблизились до зустрічі з тим, що вам так необхідно, що так хочеться отримати і покласти в середину себе, те, що було колись давно втрачено. Однак, ця спроба зустрічі завжди приречена на провал.

З цієї точки зору, повторення не є помилкою, не є чимось таким, що потрібно зупинити, розірвати. Воно є способом вашого існування, існування вашої нестачі і бажання цю нестачу задовольнити.

Завдання терапії, зокрема психоаналітичної - надати можливість визнати власне авторство, завдяки яким ці повторювані сценарії відтворюються. Надати простір, щоб побачити, як субʼєкт власне вписаний і створює цю структуру «маховика Сансари», яка постійно намагається програти засвоєний сценарій.

Але чи можлива насправді повна зупинка повторення? Спробуйте поміркувати.

15/05/2025

Людина рідко звертається до психоаналізу з чітким розумінням чого вона хоче. Частіше — тоді, коли наявна конструкція життя дає тріщину. Коли симптом, до якого вона звикла — зраджує. Коли звичний спосіб витримувати себе перестає виконувати свою функцію захисту.

Цей збій відкриває прогалину (лакуну), в якій і постає можливість аналітичної роботи. Не як технічного втручання, а як акту мови, через яку суб'єкт може почати говорити про себе і до себе.

З цієї точки зору, психоаналіз — не пропонує втіхи, не дає готових рішень, не полегшує шлях. Скоріше — загострює, розкриває. Це шлях деконструкції, шлях переозначення — де суб’єкт починає розпізнавати власну історію не як набір фактів зі свого життя, а як структуру власного бажання, яке приховане глибоко в фундаменті його життя і яке привело до саме цього способу життя.

І це бажання — хоч і не завжди артикульоване — є тим, на чому тримається сам аналітичний процес. Без нього не можливий рух. Лише бажання — як нестача, як неможливість бути остаточно задоволеним — і є тим внутрішнім мотором, що тримає аналітичну ситуацію живою.

Психоаналіз не веде до ідеального “я” і не прагне його культивувати. Він веде до зустрічі з собою — з тим, що є істинним. І істина ця (часом) — шокуюча, нестерпна. Але саме ця істина звільняє і дозволяє вийти з кола повторення.

Чи всім це потрібно? Ні, не всім. Саме тому, психоаналіз — це радикальна терапія, на яку ще варто наважитись. Але якщо ви наважитесь — це може щиро вас здивувати (або шокувати?).

#психоаналітиклуцьк #психоаналітик #психоаналіз #психоаналізкиїв #психолог #психологія #психологонлайн #психоаналіз #психоаналізкиїв #психоаналіз #психоаналізукраїна #психоаналізонлайн

02/02/2025

Перша зустріч з психоаналітиком може бути досить хвилюючою подією. Пам’ятайте, що ви вже зробили перший визначний крок - вирішили змінити своє життя, звернулись за допомогою.

Чи потрібно готуватись до першої зустрічі?

Підготовка до першої зустрічі не обов’язкова, але кілька загальних порад, які можуть допомогти зробити ваш досвід більш продуктивним.

Ваші роздуми про цілі. Подумайте про те, чого ви хочете досягти з терапії і чого ви очікуєте. Це можуть бути конкретні питання, як-от проблеми у відносинах, почуття тривоги яке періодично виникає, або більш загальні цілі, такі як покращення самопочуття, досягнення успіху, тощо.

Ваші записи. Можливо, буде корисно зробити короткі нотатки про ваші думки, емоції, поведінкові моделі, які вас турбують і які ви хочете змінити. Це допоможе вам зосередитися під час зустрічі.

Ваша можливість говорити. Психоаналіз - це глибинний процес, як і будь яка глибина, цей процес потребує часу, простору та терпіння. Спробуйте дати собі можливість вільно говорити і ділитися власними думками. Буває, що якісь теми здаються занадто важкими для обговорення відразу, це нормально - в процесі подальшої терапії ви зможете повернутися до них пізніше, коли відчуєте силу і можливість їх підняти.

Що відбувається під час першої консультації?

Перша зустріч - це знайомство. Зазвичай, я починаю з загальних питань про причини звернення і поточні виклики які стоять перед вами у житті. Це допомагає краще зрозуміти вас і ті труднощі, з якими ви зіткнулись.

Обговорення структури та правил терапевтичного процесу, включаючи частоту сесій, їх тривалість, конфіденційність, вартість та інші організаційні моменти.

Відповіді на ваші питання, звичайно, якщо вас щось цікавить.

Перша консультація є шансом відчути, як ви взаємодієте з аналітиком. Психоаналіз пропонує глибокий і значущий шлях до змін. Важливо, підійти до цього процесу з відкритістю, готовністю, розумінням і у відповідному, зручному темпі.

31/01/2025

Про психоаналіз говорити складно, а ще складніше – про нього писати, намагаючись через обмежений текст, донести зрозумілу думку. Психоаналіз – нетипове явище, яке сформувалось на перетині філософії-культури-лінгвістики-психології-психіатрії і яке виникло завдяки – людській мові, як такій. Це важливий зв’язок, який варто підкреслити. Чому мова?

Саме мову і мовлення, ось що приносить (крім свого тіла, звичайно) до кабінету людина. Фактично, це єдине що ми можемо аналізувати і через що ми намагаємось зрозуміти «вміст психіки» - це наше мовлення… Мовлення, зі всіма різновидами значень, мовлення, яке «комусь адресоване». Жак Лакан, в одному з своїх семінарів скаже, що психоаналіз – це практика мовлення, а якщо піти за цією думкою далі, то – практика людського буття через мовлення, як таке. Зрозуміти це непросто, чи не так?

Повертаючись до витоків, можна сказати, що культурні процеси у суспільстві у 20 сторіччі, дали Фройду можливість побачити той фундамент, на якому він заснував психоаналіз. У цьому сенсі, психоаналіз торкається не тільки особистісної психіки, психоаналіз торкається всіх явищ до яких приклала свою руку людиноа (література, мистецтво, кіно).

Психоаналіз – це також і терапія. Глибинна, довгострокова терапія, яка не обмежується лише покращенням емоційного стану. Терапія, яка дозволяє розплутати клубок першопричин, про які ви навіть не підозрюєте (звичайно, адже вони несвідомі).

Психоаналіз – це глибоко інтимна «річ», яка дозволяє зрозуміти як ви створюєте свій особистісний світ, як ви його структуруєте і саме головне - чому ви його створюєте саме таким. Це важливе усвідомлення, що дає «шанс на авторство», шанс зробити свій, більш свідомий (або ні? 🙂) вибір.

Психоаналіз не пропонує простих рішень, у нього немає лайфхаків на кожен день і універсальних відповідей, які підходять всім. Психоаналіз – це простір, який глибинно трансформує, підтримує, висвітлює питання, дозволяє відкривати власні глибини, що спонукає прийняти відальність за своє авторство життя.

Запрошую до вашої подорожі!

29/01/2025

Вітаю вас!

Я припускаю, що вам мало що відомо про психоаналіз і навіть можливо, крім ім’я Фройда і поодиноких епізодів у фільмах, ви не маєте про нього ніякого уявлення. Саме тому я хочу розповісти вам, що таке психоаналіз насправді, як він працює, чим відрізняється від безлічі інших напрямків, а також спонукати вас відчути його на собі.

Загалом я практикую вже 9 років. У психоаналіз я прийшов не одразу (цікавився і іншими напрямками), ба більше, як це часто буває, я думав, що психоаналіз це щось дуже старе, довготривале, непопулярне і що я цим точно не буду займатись. Однак, як бачите, в моєму випадку все виявилось інакше.

Одна з моїх особливостей у тому, що більшість всього що я вивчав – я спробував на своєму досвіді. Якщо я навчався якомусь з методів, я йшов у індивідуальну роботу з спеціалістом, який цей метод практикував. Ця ж стратегія стосується і психоаналізу - я відчув його вплив і ефекти на собі, і можу порівняти з іншими напрямками.

Чому я зупинився на психоаналізі, що таке власне психоаналіз і як він відбувається – це теми окремих розповідей, які я можливо напишу. Скажу лише, що психоаналіз – це цікаво і складно одночасно (спробуйте почитати Жака Лакана), він торкається складних, глибинних, неординарних, «ненормальних» питань: від формування психічних структур з початку життя, психічних розладів і роботи з ними, до «високих», незвичних, філософських питань сенсу, життя, смерті, людського буття.

Саме тому, моя сторінка – простір для цих питань, де ви можете вільно ділитися думками, дискутувати, задавати питання, шукати відповіді. Якщо ви тут вперше - перегляньте збережені історії і завітайте до мене на сайт (посилання у шапці). Якщо не вперше і якщо бажаєте - напишіть мені кілька слів у дірект про те, що вас цікавить.

Я працюю з різним спектром розладів і запитів, працюю індивідуально в кабінеті, іноді – онлайн, також я працюю виключно з дорослими. Погортайте карусель до цього посту, там є деталі.

Якщо ви готові досліджувати себе, своє несвідоме і бажаєте звільнитись із нескінченних кіл людських страждань, якщо ви готові йти нелегким, але вартим того, психотерапевтичним шляхом – звертайтесь, ваш світ і ви самі вже не будете колишніми.

27/01/2025

Терапевтичний процес починає розгортатися вже в процесі самого пошуку спеціаліста. Декілька прикладів як це відбувається і можливо допоможе вам, якщо ви зараз у процесі пошуку свого психолога:

Ви обираєте спеціаліста, читаєте про досвід, освіту, дивитесь на фото профілю і один вам подобається, а інший – ні, один викликає якісь відчуття, а інший – ні. Саме тут, ви вже і зустрілись зі своїм несвідомим, ще до того як обрали спеціаліста – ви перенесли на його-її фігуру свої несвідомі фантазії, очікування і бажання. Спробуйте відповісти, які саме?

Уявімо, спеціаліст називає вам умови роботи, але вони вам не підходять. Тут ви зустрілись з чужими кордонами і маєте чудову можливість усвідомити, що в цей час відбувається з вашими власними. Відчуваєте, що повинні підлаштуватися під озвучені умови чи обурюєтесь, що вам ці умови ставлять?

Чи наявне у вас відчуття, що ви можете назвати свої пропозиції щодо співпраці, а інша людина – свої, і якщо вони збігаються – це ок, ба більше, якщо вони НЕ збігаються – це також ок. Які відчуття?

Спеціаліст не дає конкретних відповідей про те, як саме буде працювати, коли очікувати результат і чи точно вони будуть. Привітайтесь зі своєю тривогою, відчуттям порожнечі і невизначеності. Це для вас важко витримати? Прагнете заспокоїтись, отримавши хоча б мінімальні гарантії?

Як би це не було – терапевт з вами чесний і не намагається навіяти нереалістичні очікування, щоб спокусити вас на роботу. Іноді, це вже велика знахідка – усвідомити, що ви готові спокуситися на запевнення (замість правди), щоб тільки не зустрітися з власною тривогою і невизначеністю.
В будь-якому випадку із вищенаведених – ви зустрічаєтесь з чимось важливим своїм. Не знаю з чим, але якщо ви забажаєте, то зможете зрозуміти щось про самих себе, навіть до початку терапевтичної роботи.

Прислухайтесь, усвідомте власні думки і почуття, запишіть їх. Можливо, це буде важливо для вас, щоб розповісти на першому сеансі.

Невеличка порада, щодо «як знайти свого психолога» (текст вище не про це, але питання також актуальне). Пригадую фразу колеги з цього приводу, що: «У певному сенсі, у свого спеціаліста необхідно «закохатися», цього може бути достатньо, для початку роботи».

14/01/2025

Незнання має свою силу...

Всі ми, насправді, не знаємо, що буде далі, часто не знаємо, яке рішення ухвалити, не знаємо, як дійти туди, де хочеться бути.

І яка ж спокуслива ідея, що кожен день і кожна мить, містить у собі можливості вибору...

Залишилось лише подолати тривогу і зробити вибір...

Вибравши із простору невідомих шляхів, чи отримуєте поштовх до стежок раніше непомітних?

Коли ви не знаєте, що буде далі... А хто, насправді, знає?

Лише спробуйте...

Замість того щоб до дрібниць планувати власне життя - почніть планувати свої миті, свою маленьку прогулянку, свій момент...

Замість життя у великих цілях майбутнього (вони, звісно, мають бути), спробуйте пожити в мінливому моменті сьогодення...

І коли, нарешті...

Пройдете “крізь тривогу” і визнаєте, що не знаєте, насправді, що буде далі - отримаєте шанс потрапити в цей простір...

Між вами — тим, ким, ви знаєте, що маєте бути зараз, тим, ким ви були до цього, та тим, ким ви уявляєте себе у майбутньому...

Влад Линьков

13/11/2025

08/11/2025

12/10/2025

06/10/2025

13/09/2025

10/09/2025

15/05/2025

02/02/2025

31/01/2025

29/01/2025

27/01/2025

14/01/2025

Address

Opening Hours

Website

Alerts

Contact The Practice

Shortcuts

Share

Category

Monday	11:00 - 21:00
Tuesday	11:00 - 21:00
Wednesday	11:00 - 21:00
Thursday	11:00 - 21:00
Friday	11:00 - 21:00
Saturday	11:00 - 21:00