https://forms.gle/SMrydd2C1ZmqenLS7

Психолог Порохнавець Омелян, Lviv (2026)

12/07/2024

ВМІННЯ ПО СПРАВЖНЬОМУ РОЗУМІТИ СИМПТОМ,
ЦЕ 90% УСПІХУ НА ШЛЯХУ ДО ОДУЖАННЯ ! ! !
⠀
Для багатьох це якась НЕЗРОЗУМІЛА істота, на яку навіть страшно подивитися.
Насправді цей монстр " хвороба " з вами, бо ви відмовляєтеся ЗРОЗУМІТИ, що відбувається в вашому житті.
Тому, що будь-яка хвороба - це певний спосіб адаптації, яку вибирає мозок для вашого захисту від зовнішніх подразників, які оточують вас.
Спосіб адаптації є на вашому боці, він за вас і допомагає вам - в цьому сенс будь-якого симптома.
⠀
Як це працює ? ? ?
В нас усіх є базовий набір потреб - безпека, прийняття, визнання. . .
⠀
Безпека - Як я себе відчуваю в цьому світі, як у мене з довірою, чи можу я розслабитися при інших людях? і т.д..
Прийняття - Бути прийнятим, потрібним.
Визнання - Самоцінність, повага до себе.
⠀
Потреби у людей плюс-мінус однакові, але механізм реалізації їх ми будемо вибирати по-різному, кожен це буде робити своїм способом.
⠀
Наприклад:
На вас сварять, звинувачують, обговорюють - це всім неприємно.
⠀
Потрібно, якось реагувати, повідомляти про своє незадоволення.
⠀
Але чи всі це роблять? ? ?
⠀
Можна прямо сказати словами, захистити себе, але:
Хтось не вміє, тому, що в дитинстві не навчився.
Хтось боїться привертати до себе увагу.
Хтось не вважає себе достатньо цінним.
Хтось вміє, але тільки агресивно…
Т.д.
⠀
Через свою суб'єктивність психіка не завжди бачить можливість, як вирішити те чи інше питання.
Не до кінця розуміє, як реалізувати цю внутрішню ПОТРЕБУ, але відреагувати все одно потрібно. Тим паче від базових потреб відмовитися неможливо.
⠀
Тоді мозок приймає рішення і починає діяти. Не залежно від того чи ми це хочемо, чи ні.
⠀
Він намагається згадати, як він колись реагував на подібну ситуацію? Тому, що потреба залишилась і комусь треба їх вирішувати.
⠀
Мені неприємний цей контакт, але з якихось своїх суб'єктивних причин я не можу від нього позбутися, не можу звідти піти " наприклад це робота", хоча мені бути тут не комфортно.
⠀
Мозок буде реагувати на неприємний контакт = шкірою.
Вона запалюється без симптому, але тільки коли ви зміните середовище, емоційний фон, напругу, колектив.
Тобто, ви позбуваєтесь від неприємного контакту. Шкіра почне відновлюватися. В результаті, цього процесу виникає почервоніння, свербіж, печіння, біль . . .
Але, якщо цей процес повторюється по кругу, кожен день наприклад " робота - дім " неприємний контакт " з'являється і потім зникає - це стає хронічним захворюванням = хронічним способом реагування.
⠀
Я хочу захистити свої межі, але не вмію, не навчився, не знаю як, не звик це робити, не вважаю себе цінним...
Мені хочеться бути потрібним або відчувати безпеку, але я не маю уявлення, як це зробити.
Хочеться поваги, але як це отримати, де це взяти? Тому, що в дитинстві у мене цього не було.
⠀
Мозок зобов'язаний щось робити, прийти на допомогу.
Хвороба говорить про те, що ви не взяли на себе відповідальність сказати, відмовитися, вийти, зупинитись.
⠀
В природі ніхто не живе поруч з хижаком десятиліттями, тільки в світі людей це можливо. Заєць не живе з вовком, тому що прагне щастя і виживання.
⠀
Поділіться в коментарях, що ви про це думаєте.
Також, не забудьте зробити репост. 😉

04/06/2024

ЯКИЙ СЕНС ВАШОЇ ХВОРОБИ ?

Психосоматика - це спосіб нашої психіки впливати на процес і роботу організму.

Це природний механізм, який дозволяє нам через думки, емоції і почуття повідомляти організму про те, що відбувається в навколишньому середовищі, тим самим сприяти кращій адаптації до знімних процесів.

Однак є певна особливість того, що хвороба, як змінний процес - це не помилка в системі організму або в тканині, а лише наслідок того, що орган або тканина отримали сигнал з зовні про зміни для адаптації до певної ситуації "проблеми" з якою зіштовхнулася людина.

Також, важливо пам'ятати про механізми за допомогою яких реалізуються ці зміни.

👉 Нашими емоціями і почуттями керують гормонами і нейромедіаторами. Кожен з яких здатен викликати зміни в органах і тканинах.

Тому, що коли виникає певне негативне почуття або гостре травматичне переживання воно може суттєво змінити світогляд людини.

Тим самим тіло запам'ятовує це досвід, цю реакцію до кінця життя. Навіть може створити певні зміни в організмі людини, щоб закріпити цей випадок і зробити його " АВТОМАТИЧНИМ " " ХРОНІЧНИМ " " АЛЕРГІЧНИМ "

Стрес – це найперша класична медична спроба описати соматизацію. Процес, коли психічне напруження є доволі постійним і викликає дискомфорт в тілі, а при тривалому стресі в якийсь момент для збереження індивіда мозок приймає наступне рішення:

«Якщо людина не може справитися сам зі своїми переживаннями свідомо, то потрібно їй допомагати », - і тоді мозок включає тілесну реакцію, зміни того чи іншого органа або тканини, щоб допомогти справитися, адаптуватися до ситуації.

А який орган або тканина відреагує – все це залежить від того, яка саме потреба людини є незадоволена в момент пережиття шокової ситуації.

Адже в когось будуть проявлятися захворювання шкіри, в когось запальні процеси в суглобах, а хтось почне кашляти.

Не потрібно забувати, що це досить різні органи і в мозку для них є лише певні функції.

Тому, якщо той чи інший орган або тканина реагує, то потрібно шукати біологічний сенс, який їй призначений природою. Механізми за допомогою якого реалізуються ці зміни.

Висновки які ви можете взяти з усієї цієї історії про психосоматику:

✔️ Зіткнувшись з тією чи іншою хворобою, ви маєте розуміти, що це вже фінальна частина процесу, яка почалася з якихось подій, почуттів, ситуацій в результаті яких тіло почало допомагати «своєму господареві» краще до цих випадків пристосуватися. Завжди потрібно шукати причину.

✔️ Відповідно, основне завдання симптому полягає в тому, щоб ДОКРИЧАТИСЯ ДО ВАС. Тобто він лише сигналізує про якийсь біль або проблему, що мала місце бути в вашому житті раніше. Якщо, симптом постійно повертається то проблема не вирішується або повторюється.

✔️ Змінивши реагування і зрозумівши де початок первинної реакції (симптому) і навіщо він взагалі був вам потрібен. Ви зможете змінити його, дозволивши своєму організму більше не відтворювати симптом, тому що ця ситуація вже не є актуальна або просто усвідомивши, що ваша реакція могла бути помилкою.

Чи задумувалися ви над тим, який сенс вашої хвороби ?

08/04/2024

ЕМОЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА ! ! !
Емоції фарбують наше життя різними кольорами.
Хороші – наповнюють нас енергією, погані позбавляють сил і можуть запустити реакцію того чи іншого органу, тобто захворювання.
➡️ Самі по собі емоції не винні. Вони лише відображають наше сприйняття реальності і показують у яких проблемах ми залишаємося.
Які емоції є небезпечні :
👉Гнів.
«Мене не чують, не розуміють. Я намагаюсь завжди, щось довести. Це несправедливо»➡️ в результаті відреаговує жовчний міхур смптомом.
👉Роздратування.
«Все навалилось. Я не знаю, як із цим впоратися. Усі від мене чогось хочуть і відмовити я не можу»➡️включиться шкіра і буде висип по тілу. Мені це неприємно, я хочу втекти.
👉Тривога, занепокоєння, небезпека.
«У мене немає опори, стабільності, підтримки. Я почуваюся в небезпеці» ➡️ почине виникати симптоматика в нирках. Вони накопичуватимуть рідину, щоб зберегти життєвий ресурс – воду.
👉Страх втрати.
«Я боюся знову зустрітись з цим душевним болем».
Наприклад, жінка яка живе в страху втратити чоловіка, під час стосунків в неї буде розвиватися запалення яєчника.
👉Глибока образа.
"Ви не маєте права так зі мною чинити".
Несправедливість, неприйняття, не бажання ➡️включиться стравохід. Відбуватимуться зміни на рівні слизової оболонки. Можливо, навіть з'являються поліпи в стравоході. Тому, що я цього не приймаю.
👉Почуття провини.
«Це я винни, не впорався. Мені треба все змінити».
Відчуття вини та знецінення себе, як особистості➡️ з'являється відчутний біль в хребті. Я недостатня опора для себе або для когось?
☝️ Важливо вміти працювати зі своїми емоціями. Розуміти звідки вони виникають і як з ними справлятися, щоб не виникали тілесні реакції.
Але також важливо знати, що зі мною емоційно відбувається, якщо тіло дало якусь симптоматичну реакцію.
✍️У вас є емоції, які вам важко відпустити ? ? ?

11/08/2020

Прискорене серцебиття, стан непритомності, млявість в тілі, скачки тиску і інші хвороби, які йдуть за руку з тривогою, почуттям страху і сум'яття - серйозне випробування для людини.

Чи не Так?

Психіка завзято опирається і починає «тріщати по швах», підключаючи тіло. Дуже схоже на те, що хтось хапає Вас за плечі і хоче привести до тями, з вигуками «Прокинься! Прийди в Себе! Подивися, що відбувається! »

Чому саме так? або Чому по іншому ніяк?

Мені здається, що це стовідсотковий спосіб достукатися до людини, яка не живе, а існує і отруюює Себе зсередини.
Психіка сигналізує про тілесні недуги, так і стан тіла говорить нам про те, що є проблеми.

Коли немає досвіду безпечного подолання внутрішнього конфлікту, то тіло є тим самим буфером, яке приймає удар на Себе, одночасно повідомляючи нам про те, що потрібно вжити заходи.

Перший досвід, який допомагає впоратись з внутрішнім конфліктом, набувається в самому ранньому періоді життя, якщо бути точніше в стосунку з батьками. Іншими словами можна сказати, що немовляті важко впоратись з своїми почуттями, емоціями і подіями, які відбуваються навколо нього. Для цього йому потрібні батьки, але не завжди їм це вдається, частіше не вдається.

Тому, в результаті, в дорослому віці, людина не в змозі впоратись з своїми внутрішніми процесами, які зазвичай є конфліктні. В такому випадку, шляхи вирішення внутрішніх конфліктів здобуваються самостійно. На жаль, непростий це шлях.

Сьогодні Я хочу запропонувати Вам персональну експрес - консультацію БЕЗКОШТОВНО.

На якій у Вас з'явиться можливість доторкнутись до свого несвідомого і познайомитися з ним ближче, навчитись переадресовувати свої внутрішні конфлікти з тіла в слово і дізнатися про ту частину Себе, яка так активно проявляється.

Щоб записатись на консультацію, де Ви зможете отримати відповіді на Ваші запитання

Напишіть під постом "хочу на консультацію" або поставте "＋"

10/08/2020

ГЛУХИЙ КУТ або ЯК НАС ВЧАТЬ НЕ ПРОЯВЛЯТИ ВНУТРІШНІ ПОЧУТТЯ

З самого дитинства нас вчать мовчати в громадських місцях, не називати речі своїми іменами, робити те, що старші кажуть. Прояв свого бажання карається, а тебе називають неслухняним.

Проявляти себе не можна: ні в дитячому садку, ні в школі, ні вдома, а далі також на роботі і з друзями.
Навик зупиняти власні імпульси необхідний для соціального життя, але все добре в міру. Уміння розпізнавати власні бажання і потреби дозволяє помітити втому, голод, смуток, бажання спілкування або усамітнення, страх або злість.

Емоції і відчуття важливо не тільки визначати, а й вміти висловлювати. Розповісти близьким людям про свої переживання без страху бути відкинутим вдається мало кому. Якщо, немає такого досвіду, складно говорити про те, чого не можеш зрозуміти, дати визначення. Виходить, що бажання і потреби чекають своєї години, десь глибоко всередині і чим більше часу вони ігноруються, тим складніше їх знайти в собі.

Виходить життя за правилами, орієнтована на те, яким тебе бачать оточуючі, але тільки не таким який ти є.

Посміхатися, коли сумно. Їж те, що не смачно.
Працювати там, де більше платять, а не там де подобається.
Вийти заміж бо "пора".
Народжувати дітей так як "вік".
Сперечатися, це прояв невихованості.
Ні в якому разі не говорити те, що дійсно думаєш.
Робити те що, треба мамі, татові, чоловікові, сусідам, друзям, колегам або начальнику.

З одного боку життя може бути, як за чіткими правилами, на які є готові відповіді, можна не думати. Це ж чудово жити в світі де все ясно і зрозуміло.
З іншого боку, коли з'являються непередбачені обставини в цих заготовлені шаблони немають відповідей, реальність обрушується з усією силою.
В організму є сили для адаптації до неї, але способів звернення до цієї внутрішньої енергії немає. Формування нового навику вимагає часу і зусиль, а ситуація яка винекла потребує рішення. Наростає тривога і напруга. Життя перетворюється в кошмар.

Хороший спосіб запобігти таким ситуаціям частіше питати себе: "Що я хочу?", "Що відчуваю", "Що мене дратує, а чому я відчуваю це?", "Куди хочу піти?".

P.S Знання про себе дозволяє зробити життя наповненим і щасливим, а непередбачені ситуації цікавою пригодою.

08/08/2020

Стрес, депресія, тривожність або ЕМОЦІЙНИЙ ВІНЕГРЕТ

Ставлення до хвороби в сучасному суспільстві неоднозначне. При цьому відбувається поділ на соціально прийнятні і неприйнятні хвороби. Так ось, все що стосується психіки - суспільством неприйнятно.

Таке ж поділ існує серед проявів почуттів - радість і спокій - це добре, а ось смуток, пригніченість і безвихідь сприймається насторожено.

Хоча досвід знайомства з власним емоційним станом набуваються в процесі проживання різних ситуацій. Це як м'яз, який вимагає тренування.

Наприклад, Ви нещодавно повернулися з відпочинку, де була смачна їжа, місцевість, яка радує око, привітні люди і цікаве дозвілля. Повернувшись додому, абсолютно нормально відчувати смуток за тими враженнями і станом, в якому Ви там були, але в цей же момент, Вам можуть близькі сказати: "Чого ніс повісив", "Досить страждати", "Зберися і займися чим небудь корисним" і прожити повноцінно стан смутку немає можливості, для цього немає місця у Вашому житті.

Ви стикаєтеся з цією ситуації, коли Ви здорові, відпочилі і цілком енергійні.

Відсутність вміння переживати смутоку, тугу, печалі, скорботи, відчуженості, відчаю, безпорадністі, душевний білю, безнадійністі, розчарування, потрясіння це пов'язане з вашим емоційним досвідом.

Ось коли приходить смуток, його часто плутають з депресією, так як немає вміння висловити його словами, як правило, все зводиться до одного слова - ПОГАНО.

Коли виникає складність визначити свій стану, тоді легко сплутати одне переживання з іншим, наприклад тугу і тривожність.

Людині буває важко розпізнати свої істині емоції і почуття. Дати їм їхню назву, охарактеризувати. Тому, в наших думках і переживаннях виникає так званий "емоційний вінегрет" Все видається запутаним і невизначеним. Страх поглиблюється а тривога зростає і не дозволяє вночі спати.

Як Ви справляєтесь з емоційний вінегрет ?

Психолог Порохнавець Омелян

12/07/2024

04/06/2024

08/04/2024

11/08/2020

10/08/2020

08/08/2020

Address

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category