10/05/2026
Сьогодні день матері, я обійдуся без повчальних фраз, скоріш для себе лишу цей допис, про те, як я проживаю материнство зараз.
Для мене це досвід з невичерпною глибиною, це щастя і робота водночас. Це прикольно, весело, іноді смішно, а іноді дуже боляче, страшно, розгублено і виснажливо. Іноді, ти почуваєшся винною, що робиш недостатньо, але розумієш, що більше просто не можеш, аби могла, то зробила би.
Росте мій син, а поруч з ним, в материнстві я відкриваю в собі нові грані, пізнаю себе, крізь роль мами. Трохи змінююсь, вірю, що стаю сильнішою, добрішою, більш глибокою, а може навіть мудрішою.
Те, скільки сил і ресурсу мама, навіть найгірша, вкладає в дитину часто лишається непоміченим і знеціненим, сприймається як належне.
А часто за цим стоїть вибір.
Вибір на користь дитини, її можливостей, майбутнього, відмова від своїх бажань, можливостей, на користь дитини.
Це не робить материнство жертовним, але ставши мамою, тобі доводиться віддавати більше ніж до того, а береш навзаєм ти любовʼю, радістю, тихим затишком в душі від слів «мамо, я хочу до тебе» і відчуття маленьких долоньок, які міцно тебе обіймають.
Гордістю за кожен його успіх, який є і твоїм успіхом теж.
Я не скажу, що материнство - це прекрасно, бо це так однотонно… Якби материнство було картиною, то це була би абстракція з купою різноманітних, але гармонійно поєднаних між собою барв, прекрасних в своїй природності.
Вітаю кожну матусю! І памʼятай, що ТИ Найкраща мама для твоєї дитини.🌸🫶
