Асоціація Амбулаторної Медицини (2025)

28/05/2025

🔹Нове дослідження Каролінського інституту, опубліковане в Cell Reports Medicine, відкриває можливість уповільнення прогресування глаукоми за рахунок впливу на метаболізм сітківки, а не тільки через контроль внутрішньоочного тиску. Науковці дослідили роль гомоцистеїну — амінокислоти, яку раніше вважали шкідливою. ➡️Але результати вказали, що підвищення рівня гомоцистеїну — це радше маркер порушеного використання вітамінів B6, B9, B12 та холіну, критично важливих для клітинної енергії та відновлення.

🔹В експериментах із тваринами добавки цих вітамінів повністю зупиняли або суттєво сповільнювали пошкодження зорового нерва — навіть без зниження очного тиску. Це відкриває новий напрям у лікуванні глаукоми, особливо для пацієнтів із нормотензивною формою, де традиційна терапія малоефективна. ➡️Вже розпочато клінічне випробування у лікарні Святого Еріка в Стокгольмі, і, якщо результати підтвердяться, новий метод може стати доступним доповненням до існуючих схем.

#глаукома #рак #онкологія #онкологічніхвороби #ракневирок #онкологіяірак #раковіпухлини #лікуванняраку #онкологидніпро #онкологикиїв #онкологіядніпро #онкологіяукраїна

27/05/2025

🔹У 2025 році хірургія в Україні переживає трансформацію. Впроваджено оновлені клінічні протоколи з лікування судинних травм, анестезіології та тактичної медицини (TCCC), що адаптовані до реалій війни.

➡️Змінено вимоги до маркування препаратів — заборонено рекламні написи та згадки сторонніх брендів, МОЗ отримав повноваження зупиняти обіг порушених ліків. Реформа МСЕК змінила підхід до інвалідності — замість паперової бюрократії діє електронна система. ➡️Програма медичних гарантій уточнила вимоги до контрактування хірургічної допомоги. На практиці зростає роль роботизованої та малоінвазивної хірургії, а також симуляційного навчання. 🔹Разом із цим, лише 30% лікарів дотримуються сучасних стандартів. Це не лише виклик, а й шанс зробити українську хірургію по-справжньому доказовою.

#хірургія #змінивхірургії #медичніновини #медичнадокументація #документиімедицина #якзаразвмедицині #стандартиіпротоколи

27/05/2025

🤓У медичній спільноті довгий час вважалося, що трансплантація нирки до початку діалізу (так звана превентивна трансплантація) — це “золота стратегія” для пацієнтів із термінальною хронічною нирковою недостатністю. Вона мала б знижувати ризики, пов’язані з діалізом, та покращувати загальний прогноз. Проте нове ретроспективне дослідження, проведене в Єльському університеті, ставить під сумнів цю модель.

👉Дані аналізувалися за два десятиліття, і фокус був на пацієнтах, які отримували нирку або на ранніх стадіях погіршення функції (висока рШКФ), або на пізніших — ближче до діалізу.
Результат: без різниці у виживаності

🔹Ключовий висновок дослідження: раннє хірургічне втручання не дає статистично значущої переваги в зниженні смертності. Тобто у багатьох випадках немає сенсу «поспішати» з операцією, якщо пацієнт стабільний і функція нирок ще зберігається.

🤓 “Якщо в людини ще функціонує власна нирка, навіть неідеально — ми дарма втрачаємо цей ресурс, коли поспішаємо з пересадкою,” — пояснює провідний автор, доцент нефрології д-р Абхішек Кумар.

Чи безпечно чекати?🔹

Так. Діаліз протягом 6 місяців не погіршує довгострокових результатів, якщо трансплантація все ж проводиться вчасно після цього періоду. Тобто помірковане очікування — виправдане і не призводить до фатальних наслідків.

Цей висновок особливо важливий у країнах з обмеженим доступом до донорських органів — таких як Україна.
Практичні висновки:
👉Рішення про час трансплантації повинно бути індивідуальним;
👉Наявність живого донора не є підставою для поспіху, якщо немає медичної потреби;
👉Початок діалізу не дорівнює медичній катастрофі — за умов правильного спостереження та планування.

🔹Чому це має значення?

Це дослідження дає лікарям додаткову гнучкість у прийнятті клінічних рішень, знижує психологічний тиск на пацієнтів і допомагає уникнути передчасного використання дефіцитного ресурсу — донорських нирок.

В умовах перевантажених систем охорони здоров’я, зокрема в Україні, ці дані мають практичну цінність. Медичне очікування стає не лише варіантом, а частиною раціонального лікування.

23/05/2025

🔹Препарат семаглутид (відомий під торговими марками Ozempic і Wegovy) став справжнім проривом у лікуванні ожиріння. Але останні дослідження викликають занепокоєння: ефективність семаглутиду має обмеження, побічні ефекти — серйозні, а ефект — нестійкий.
Проблема довгострокової ефективності

➡️Попри схвалення FDA та високу популярність, лише 12% пацієнтів досягають здорової маси тіла після 4 років використання семаглутиду (дослідження SELECT). Більшість залишаються з надмірною вагою або ожирінням, попри тривале лікування.

🔹І навіть цей результат нестійкий: учасники дослідження STEP-1, які припинили прийом препарату, швидко набрали втрачену вагу. Феномен «йо-йо ефекту» тут проявляється дуже яскраво.
Побічні ефекти, які не можна ігнорувати

🔹Семаглутид викликає не лише нудоту, діарею чи закреп, як зазначено в інструкції. Нещодавнє дослідження пов’язало його з більш ніж 7-кратним зростанням ризику ішемічної оптичної нейропатії — серйозного захворювання очей, яке може призводити до втрати зору.

Інші зареєстровані побічні явища:➡️

✔️запалення підшлункової залози (панкреатит),

✔️порушення жовчовивідної системи,

✔️порушення харчової поведінки.

На сьогодні довгострокова безпека препарату залишається нез’ясованою.

Чи є альтернатива?➡️

Так. У дослідженні BROAD пацієнти, які дотримувалися низькокалорійної рослинної дієти, втратили в середньому 12,1 кг за 6 місяців, порівняно з 1,6 кг у групі стандартного лікування. До того ж, покращилися показники холестерину, тиску та цукру в крові — без медикаментів.

🔹Однак згідно з опитуванням Комітету лікарів та Morning Consult, лише 20% лікарів первинної ланки обговорюють питання харчування з пацієнтами, попри високий рівень обізнаності серед населення щодо користі рослинної їжі. #дієта #схуднення #здоровехарчування #харчування #якправильнозарчуватись #дієтологія #дієтичне

21/05/2025

🔹Весна — пора перельотів, оновлення природи, але водночас і сезон посиленого поширення збудників інфекцій. Один із них — вірус H5N1, більш відомий як пташиний грип, — набуває нових форм і викликає дедалі більше занепокоєння серед учених у всьому світі. Нове масштабне дослідження, проведене фахівцями Школи громадського здоров’я Університету Меріленду, привертає увагу до несподіваного, але надзвичайно серйозного вектора поширення вірусу — домашніх та диких котів.
Що відомо?

🧐У період з 2004 по 2024 рік вчені зафіксували 607 випадків інфікування котів вірусом пташиного грипу, з яких 302 закінчилися летально. Це вражаюча статистика, враховуючи, що більшість заражень діагностували вже після смерті тварини. Головна проблема — відсутність рутинного тестування котячого населення, навіть у притулках чи на сільськогосподарських об’єктах.

Коти заражаються H5N1 різними шляхами:➡️
🔹через споживання сирого м’яса заражених птахів;
🔹контакт із зараженими ссавцями, включно з коровами;
🔹споживання сирого молока від інфікованих корів;
🔹взаємозараження між котами — як у побутових умовах, так і в умовах неволі (зоопарки, ферми).

🔹Особливо небезпечний перебіг має гострий енцефаліт, який часто плутають із проявами сказу. При цьому летальність серед котів сягає 90%, що робить цей підтип H5N1 одним із найагресивніших зоонозних збудників.

✔️За останні 20 років H5N1 інфікував 972 людини у 24 країнах, з яких 470 випадків були смертельними. Вірус передається насамперед від птахів, але останні дані про потенційну передачу від кота до людини, а також випадки зараження через інші ссавці (зокрема — корови), загострюють питання готовності до нової пандемічної хвилі.

🔹У США зафіксовано 66 підтверджених випадків у людей за останні два роки, один із яких — зі смертельним наслідком. Це не високі цифри, однак відсутність мутації, що забезпечує ефективну передачу між людьми, — лише питання часу, стверджують вчені.

20/05/2025

Як лікарю повідомляти погані новини: короткий гайд з українським контекстом🔹

🧐Повідомлення пацієнтам поганих новин — один із найскладніших аспектів медичної практики. Цей процес вимагає не лише клінічної точності, але й глибокого розуміння психології та емпатії.
Протокол SPIKES: шість кроків до ефективної комунікації

➡️Протокол SPIKES — це структурований підхід до повідомлення поганих новин, розроблений для забезпечення максимальної підтримки пацієнта. Він складається з шести етапів:

🔹S — Setting up (Підготовка): Забезпечте приватну, спокійну обстановку без перешкод.

🔹P — Perception (Сприйняття): З’ясуйте, що пацієнт вже знає про свій стан.

🔹I — Invitation (Запрошення): Запитайте, наскільки детально пацієнт хоче знати про свій стан.

🔹K — Knowledge (Знання): Повідомляйте інформацію чітко, без медичного жаргону.

🔹E — Emotions (Емоції): Реагуйте на емоції пацієнта з емпатією.

🔹S — Strategy and Summary (Стратегія та підсумок): Обговоріть подальші кроки, запропонуйте підтримку та відповідайте на запитання.

➡️Додаткові поради для ефективної комунікації

🔹Використовуйте просту мову: Уникайте медичних термінів, які можуть бути незрозумілими для пацієнта.

🔹Дайте час на реакцію: Після повідомлення новини зробіть паузу, щоб пацієнт міг осмислити інформацію.

🔹Підтримуйте контакт: Залишайтеся з пацієнтом після повідомлення новини, щоб відповісти на запитання та надати підтримку.

🔹Залучайте родичів: Якщо пацієнт бажає, запросіть близьких до обговорення, щоб вони могли надати додаткову підтримку.

Підтримуйте власне емоційне здоров’я: Обговорення складних новин може бути емоційно виснажливим для лікаря. Звертайтеся за підтримкою до колег або професійних психологів при потребі.

19/05/2025

Як 5 хвилин активності на день можуть змінити мозок у 65+

➡️Нові дані з Австралії: фізична активність навіть тривалістю всього 5 хвилин на день може суттєво покращити роботу мозку в людей віком 65–80 років.

➡️Дослідження охопило 585 літніх людей у межах американського проєкту IGNITE. Аналізували, як вони розподіляють свій час між сном, сидячим способом життя та активністю — і як це впливає на когнітивні здібності.

Що з’ясували:

🔹Ті, хто займався помірною або інтенсивною активністю (швидка ходьба, легкий біг), мали:

🔹кращу робочу пам’ять
🔹вищу швидкість обробки інформації
🔹розвинутіші виконавчі функції (концентрація, планування, багатозадачність)

Найбільше покращення спостерігалося в тих, хто раніше не мав жодної фізичної активності, а потім почав хоча б з 5 хвилин на день.

➡️Дослідники виявили прямий зв’язок між фізичною активністю та здоров’ям мозку: чим більше руху — тим краща когніція.

Висновок: не потрібні тренажерні зали чи години занять. Достатньо 5 хвилин щодня, щоб мозок залишався активним і з віком.

16/05/2025

🔹Команда Каліфорнійського технологічного інституту під керівництвом професора Вея Гао розробила iCares — розумну пов’язку нового покоління, яка виконує функцію «лабораторії на шкірі». ➡️Вона в режимі реального часу відстежує біомаркери рани, що дозволяє діагностувати інфекцію за 1–3 дні до появи симптомів. Пристрій виявляє молекули, як-от перекис водню та оксид азоту, що сигналізують про запалення й інфекцію.

➡️Пов’язка ефективна при хронічних ранах, зокрема у пацієнтів із діабетом чи порушенням кровообігу. Вона видаляє зайву вологу, забезпечує моніторинг та може подавати цілеспрямоване лікування — медикаментозне або електростимуляційне. Вбудований масив сенсорів аналізує «свіжу» рідину, а дані передаються бездротово на смартфон лікаря або пацієнта.

🔹Система також оснащена алгоритмом ШІ, який класифікує типи ран і прогнозує час загоєння з точністю, співставною з досвідченими клініцистами. Завдяки низькій вартості та простоті у виробництві (3D-друк), пристрій може стати проривом у лікуванні ран і догляді за пацієнтами.

Ваша думка 💭 стосовно таких інновацій? Хотіли б спробувати в дії? 👇👇👇👇

#рани #якзаживитирани #лікуванняран #порізитарани #поранення #інновації #медичніінновації #хронічнірани #розумнаповязка #моніторінг #лабораторіянашкірі #медичнасистема

15/05/2025

🔹Оновлені міжнародні рекомендації 2024 року суттєво змінюють підхід до застосування антиконвульсантів у жінок під час вагітності. Найбільшу увагу приділено ризикам, пов’язаним із вальпроєвою кислотою (Depakine), яка досі застосовується в Україні. ➡️Цей препарат значно підвищує ризик вроджених вад розвитку, затримки психічного розвитку та розладів аутистичного спектру в дітей. Його слід уникати, крім випадків, коли інші засоби неефективні.

🔹Натомість препаратами вибору для жінок репродуктивного віку та під час вагітності стають ламотриджин, леветирацетам і окскарбазепін. Вони продемонстрували менший тератогенний ризик і відсутність впливу на когнітивні функції дитини.

🔹Фолієва кислота рекомендована всім жінкам, які планують вагітність і приймають протисудомні препарати. Оптимальна доза — щонайменше 0,4 мг/добу. Це знижує ризик дефектів нервової трубки та може позитивно впливати на розвиток дитини.

➡️Ключове — індивідуальний підхід до кожної пацієнтки. Необхідне планування терапії ще до настання вагітності, регулярний контроль рівня препарату в крові та уникнення різкої відміни медикаменту.

🔹Ці рекомендації важливі не лише для неврологів, але й для сімейних лікарів та акушерів-гінекологів. Їх дотримання — питання безпеки матері та дитини.

14/05/2025

🔹Жива тканина людського мозку — новий інструмент у розкритті механізмів хвороби Альцгеймера

➡️Вперше за десятиліття вивчення хвороби Альцгеймера, дослідники отримали унікальний доступ до того, як вона “працює” в режимі реального часу. Команда з Massachusetts General Hospital використала живу тканину людського мозку, яку забирали під час нейрохірургічних операцій, щоби безпосередньо спостерігати ключові механізми прогресування хвороби.

➡️Раніше вивчення хвороби базувалося переважно на посмертних зразках або штучно змодельованих культурах клітин. Цей новий підхід — справжній прорив: тканина мозку, що ще живе, дозволяє бачити реакцію клітин на запалення, утворення амілоїдних бляшок та порушення нейронної активності в динаміці.

🔹Основна знахідка: нейрозапалення не є вторинним, а, ймовірно, основним тригером дегенеративних процесів. Клітини мікроглії — імунні «вартові» мозку — активуються надмірно, починаючи атакувати здорові нейрони. Поряд із цим виявлено, як у живих умовах формуються амілоїдні накопичення — токсичні білкові структури, які блокують міжнейронні зв’язки.👇

Поточне відкриття — не просто наукове досягнення, а перший реальний крок до майбутнього, де Альцгеймер перестане бути вироком, а стане хронічною, контрольованою патологією, за умови раннього виявлення і нових методів впливу.

#альцгеймер #альцгеймервукраїні #хворобимозку #мозковіхвороби #яклікуватимозок #мозоклюдини #людинаіїїмозок #хвороби #аам #асоціаціялікарів #медики #лікарі

13/05/2025

🔹Звістка з Єльського онкоцентру може стати переломною для розуміння однієї з найлетальніших форм раку мозку — гліобластоми. Вчені провели глибокий молекулярний аналіз клітин пухлини, взятих у пацієнтів до та після рецидиву, й дійшли важливого висновку: рецидивуюча гліобластома — це не просто “повернення” пухлини, а її оновлена, генетично й клітинно модифікована версія.

🔹Використовуючи метод одноклітинного РНК-секвенування, дослідники вивчили понад 200 тисяч клітин зразків пухлин. Виявилось, що під тиском лікування пухлина змінює свою структуру — виживають найбільш стійкі до терапії мікропопуляції клітин, які потім формують нову агресивну пухлину. У цих клітинах активуються специфічні гени, серед яких TGFBI, LGALS1 і SERPINE1 — і саме вони зараз розглядаються як потенційні мішені для таргетної терапії.

🔹Ще один важливий аспект — роль імунного мікрооточення. У рецидивних пухлинах зростає кількість макрофагів M2-типу, які не атакують пухлину, а, навпаки, сприяють її росту й адаптації. Це відкриває нові горизонти для комбінованого лікування — із залученням імуномодулюючих препаратів, здатних змінювати поведінку клітин мікрооточення.

🔹Для українського контексту ця тема також надзвичайно актуальна. За даними МОЗ (станом на 2024 рік), в Україні реєструється приблизно 1 100 нових випадків гліобластоми щороку, і у понад 85% пацієнтів спостерігається рецидив протягом перших 12–16 місяців. Стандартне лікування (операція, променева терапія, темозоломід) не забезпечує тривалої ремісії. Поява нових терапевтичних мішеней — це шанс вийти за межі цього замкненого кола.

➡️Це дослідження — приклад того, як поєднання клітинної біології, імунології та генетики здатне пролити світло на найрезистентніші форми раку. Воно також демонструє важливість мультидисциплінарного підходу та доступу до високотехнологічної діагностики.

12/05/2025

Хвороба Паркінсона — одна з найпоширеніших нейродегенеративних патологій у світі. ➡️Згідно з даними Parkinson’s Foundation, у глобальному масштабі понад 10 мільйонів людей живуть з цим діагнозом, і кожного року діагностується ще близько 60 000 нових випадків. В Україні, за оцінками МОЗ та неврологічних товариств, у 2024 році налічувалося близько 25–30 тисяч пацієнтів із паркінсонізмом, при цьому майже половина з них стикається з труднощами в доступі до належного медикаментозного контролю симптомів.

🔹На цьому фоні особливої уваги набуло нове дослідження, оприлюднене в журналі Scientific Reports та поширене через SciTechDaily, де вчені вперше продемонстрували перспективність природної сполуки — ерготионеїну, амінокислоти, яку найбільше містять деякі види харчових грибів (зокрема, печериці, шиїтаке, майтаке).
➡️
У експериментальній моделі хвороби Паркінсона (на мишах), ерготионеїн показав вражаючу здатність зменшувати моторні симптоми, знижувати запалення в мозку та захищати дофамінергічні нейрони, які при цьому захворюванні страждають першочергово. У мишей, які отримували ерготионеїн, покращилась координація рухів, знизилась ригідність та тремор, що є ключовими клінічними проявами хвороби.

🔹Особливість ерготионеїну полягає у його антиоксидантній дії — він ефективно нейтралізує вільні радикали, які спричиняють пошкодження клітин мозку та запускають хронічне запалення. Вчені також вказують на те, що рівень цієї сполуки в організмі людини знижується з віком, а у хворих на Паркінсона він особливо низький. Це може пояснювати, чому саме люди похилого віку (60–70+) є основною групою ризику: близько 90% випадків хвороби діагностується після 60 років.

Наразі лікування хвороби Паркінсона переважно симптоматичне — застосовують препарати леводопи, агоністи дофамінових рецепторів, інгібітори МАО-В. Проте всі вони лише полегшують прояви і не зупиняють прогресування захворювання. ➡️Саме тому наукове відкриття потенціалу ерготионеїну має стратегічне значення — це перший крок до можливої нейропротекторної терапії, яка не лише компенсує дефіцит дофаміну, а й уповільнює сам процес нейрональної дегенерації.

Асоціація Амбулаторної Медицини

28/05/2025

27/05/2025

27/05/2025

23/05/2025

21/05/2025

20/05/2025

19/05/2025

16/05/2025

15/05/2025

14/05/2025

13/05/2025

12/05/2025

Address

Telephone

Website

Alerts

Contact The Practice

Shortcuts

Share

Асоціація Амбулаторної Медицини