11/05/2024
Чи є сенс психологу працювати з дитиною, якщо батьки не розділяють з тобою відповідальність за результат? Мала недавно розмову з однією своєю чудовою колегою, дитячим психологом, про те, як же ми можемо доносити це до батьків юних клієнтів, яких до нас приводять із запитом мотивувати вчитися, налагодити контакт з однолітками, опанувати агресію... Так, щоб батьки не впали в глуху оборону, чуючи в цьому звинувачення у своїй батьківській недостатньохорошості?
Мені пощастило, що я маю власний, лонгітюдний, так би мовити, досвід того, як саме це працює. Адже я відчула гостру потребу в особистій терапії лише з появою першої доньки. До цього я була просто дуже розумною, амбітною студенткою і приходила на численні тренінги і семінари з психотерапії суто з нарцистичним заптом "на інструментарій" для подальшої роботи. Скажу вам, ніщо так не пробуджує у нас забутих демонів дитячих психотравм, як спілкування з власнми дітьми. І дуже мудро це своєчасно визнати і почати з цим працювати, аби у вас було задовільне життя а у дітей - притомна мама.
Пізнше я пішла на спеціалізацію по роботі з дітьми і підлітками (в руслі гештальту). Там було безліч чудових творчих вправ, що давали змогу краще пізнати і потішити свою внутрішню дитину.
Що я помітила приходячи з тих семінарів додому - що моя якість контакту з дітьми, яким на той момент було 8, 6 і 4, стає зовсім інакшою. Я їх краще чую, навіть коли вони говорять до мене усі водночас, а ще, самі собою знаходяться творчі ідеї для фасилітації дитячих конфліктів: "Ось ми зараз плем'я індіанців, ми сідаємо колом біла багаття за люлькою миру, і кожен говорить по черзі, що відбулося і кому чого хотілося". Менша била старшу, бо, виявляється, хотіла, щоб та з нею дружила, коли вона її відштовхувала. Ми поговорили про те, як озвучувати і чути потреби одна одної і які є кращі способи, щоб з тобою хотіли товаришувати. І усе це - без жодної нервозності чи втоми з мого боку.
Якось так це працює, і я подумала, що цим я можу ділитися не лише з (поки) бездітними колегами і власними клієнтами, але і тут)
Перше фото з сімейного архіву - два листа Миколаю від Мирі і Ксенії, як приклад креативного конфліктування сіблінгів. Публікую зі згоди двох дорослих леді на другому фото.
А ще цього літа я їду тренером на Сімейно-Дитячо-Батьківський інтенсив у Болгарії. Щиро запрошую колег і клієнтів. Усіх хто є для когось батьками, дітьми чи партнерами. Ще є шанс вписатися, але кількість місць обмежена. Посилання у першому коментарі.
