Малоінвазивна нейрохірургія

06/09/2022

Післяопераційна резидуальна невринома у внутрішньому слуховому проході – є причиною подальшого росту пухлини. Відкриваючи внутрішній слуховий прохід інтраопераційно - дає змогу досягнути тотальності видалення вестибулярних шваном.
Клінічний випадок пацієнтки О., 42р.
Скарги: на головний біль, зниження слуху на ліве вухо (глухота), напади головокружіння, порушення координації, заніміння шкіри на лівій половині обличчя.
Анамнез: вважає себе хворою близько 10 років, коли вперше відмітила погіршення слуху. Рік тому почала скаржитись на головний біль, напади головокружіння, порушення координації, заніміння шкіри на лівій половині обличчя. На МРТ ГМ з в/в контрастуванням (09.04.2022): виявлено великих розмірів вестибулярну шваному ліворуч (T4b за Hannover Classification), розмірами 38х31х39 мм, що інтенсивно та негомогенно накопичує контрастну речовину.
Операція (11.05.2022): Тотальне видалення великих розмірів акустичної невриноми ліворуч, включаючи її поширення у внутрішній слуховий прохід. Субокципітальний ретросигмовидний доступ ліворуч. Інтраопераційний нейромоніторинг лицевого нерву.
МРТ ГМ з в/в контрастуванням на 3 добу після операції – пухлина видалена тотально.
Після операції лицевий нерв (House-Brackmann facial paralysis scale) – 1 (норма)

19/01/2022

Хордоми основи черепа зустрічаються менше ніж у 0,2% всіх внутрішньочерепних пухлин. Пятирічна виживаність після комбінованого лікування складає близько 65%, а десятирічна зменшується до 30% випадків [Natalia Kremenevski et al 2020]. Ці пухлини мають інвазивний ріст, особливо з тривалим перебігом – відповідно, тотальність та радикальність їх видалення важко досяжна.
Тотальне видалення пухлини в поєднанні з протонотерапією дає найкращий прогностичний результат, але при субтотальному видаленні та призначенні протонотерапії зміни прогнозу не відбувається. [B George et al 2014].
Приклад з нашого досвіду:
Пацієнтка Г., 42 р. зі скаргами на двоїння в очах та головним болем, госпіталізована з діагнозом: Великих розмірів хордома схилу основної кістки. Помірний парез n.abducens праворуч.
Розміри пухлини - 44х49х53 мм.
Операція: Тотальне видалення хордоми схилу основної кістки (gross total removal). Ендоскопічний ендоназальний транссфеноїдальний доступ. Інтраопераційний нейромоніторинг - VІп. черепних нервів з двох сторін.
ПГЗ – Хордома, класичний варіант.
У післяопераційному періоді:
Пацієнтка активізована на першу добу після операції.
На момент виписки стан хворої задовільний. Цефалгії не відмічає. Зберігається помірний парез n. abducens праворуч – з позитивною динамікою відновлення.
На контрольних МРТ-знімках (7 днів після операції) з в/в контрастуванням - ознак пухлини немає, патологічного накопичення контрасту немає.
Виписана на 10 добу після операції з відповідними рекомендаціями про подальшу ад’ювантну терапію.

29/11/2021

Гліоми зорового шляху/гіпоталамуса OPHG (Optic pathway/hypothalamic gliomas) частіше з’являються у дітей і складають приблизно 2% всіх пухлин ЦНС. Хірургічне видалення OPHG, особливо при екзофітному рості пухлини (поширення в ІІІ шлуночок), а також поява оклюзивної гідроцефалії є ефективним, як перший етап лікування [J.Goodden 2014].
Пацієнтка М, 22 роки, скарги на: нудоту, багаторазове блювання, суттєве зниження гостроти зору праворуч. З анамнезу захворювання: хворіє з дитинства (більше 9 років),
коли вперше зауважила зниження гостроти зору на праве око. При проведенні МРТ г/м (03.09.2012) – виявлено пухлину в ділянці гіпоталамусу, розмірами 13х15х19 мм. За останніх 2 місяці має місце негативна динаміка у вигляді погіршення гостроти зору праворуч, поява нудоти. При проведенні МРТ ГМ (30.06.21) – негативна динаміка росту пухлини гіпоталамуса, збільшенням її в розмірах до 33х42х30 мм (раніше, 2 роки тому: 13х15х19 мм) та значним поширенням в ІІІ шлуночок. Ознаки оклюзивної гідроцефалії.
Офтальмолог (до операції) – OD – 0.03 ; OS – 1.0. Проста атрофія правого зорового нерва. Поля зору збережені.
Операція: Видалення пухлини ІІІ шлуночку. Ендоскопічний фронтальний транскортикальний доступ праворуч. Усунення гідроцефалії. Патологогістологічне дослідження– пілоцитарна астроцитома
Після операції у пацієнтки мали місце: гіпертермічний синдром (що поступово регресував впродовж наступних 20 днів), а також ознаки вторинного гіпокортицизму (медикаментозна корекція), емоційна лабільність. Гострота зору та поля зору на доопераційному рівні.
Проведена фракційна променева терапія (IMRT): кількість фракцій 12, РВД = 3,3 Гр; PTV = 39,6 Гр; Д макс = 42,22 Гр. Ускладнень після проведеної ПТ не було, зберігається емоційна лабільність.

01/10/2021

Інтравентрикулярні менінгіоми зустрічаються в 0,5-5% від усіх інтракраніальних менінгіом. Найбільш типовою для них локалізацією є бічні шлуночки (80%). В той же час локалізація в трикутнику бічних шлуночків може сягати 90%. Ми приводимо приклад хворої великих розмірів менінгіомою трикутника бічного шлуночку праворуч. Проведено паріето-окципітальний транскортикальний доступ до трикутника правого бічного шлуночку. КТ-контроль головного мозку через 3 міс. після операції. Головний біль та головокружіння регресували відразу після операції. Гострота зору до операції: амавроз праворуч (vis 0); амбліопія ліворуч (vis 0,1). Зір через два роки оцінено якісно (по телефону): пацієнтка читає заголовки в колонках газет та журналів, користується мобільним телефоном.

23/07/2021

Хордоми основи черепа зустрічаються менше ніж 0,2% всіх внутрішньочерепних пухлин. Пятирічна виживаність складає 65%, а десятирічна - 30% випадків [Natalia Kremenevski et al 2020]. Ці пухлини мають інвазивний ріст, особливо з тривалим перебігом, і тотальність, радикальність їх видалення складно досяжна.
Лікування хордом полягає в максимальному хірургічному видаленні пухлини. Ад’ювантна променева терапія не є ефективною, окрім протонотерапії, яка може покращити результати лікування, але тільки при gross total removal (при субтотальному видаленні пухлини та призначенні протонотерапії - зміни прогнозу не відбувається) [B George et al 2014]. До хіміотерапії ці пухлини не чутливі. [B George et al 2014]
Пацієнт П., 43 р. з діагнозом: Хордома схилу основної кістки зі значним поширенням інтракраніально у задню черепну ямку та компресією стовбуру головного мозку. Оклюзійна гідроцефалія. Помірний правобічний геміпарез, правобічна гемігіпостезія. Дисфагія. Дисфонія.
Розміри пухлини - 44х49х63 мм.
Операція: Тотальне видалення хордоми схилу основної кістки (gross total removal). Ендоскопічний ендоназальний трансклівальний доступ. Інтраопераційний нейромоніторинг: SEP, MEP, VІ, IX, X, XI, ХІІ черепних нервів з двох сторін.
ПГЗ – Хордома без явних ознак диференціювання.
В післяопераційному періоді спостерігалась назальна лікворея – проведена реоперація - ревізія рани, усунення післяопераційної назальної ліквореї шляхом багатошарової пластики (з використанням аутологічного жиру, фрагменту широкої фасції стегна, васкуляризованих клаптів на ніжці). Ендоскопічний ендоназальний доступ. Налагоджено люмбальне дренування ліквору.
На момент виписки стан хворого задовільний. Хворий активізований. Цефалгії не відмічає. Регресував правобічний геміпарез. Помірний парез n. abducens ліворуч - який регресував через 4 тижні після виписки. Відмічається покращення ковтання та тембру голосу.
Спостерігається 12 місяців, можливості провести протонотерапію не було – на контрольних МРТ-знімках з в/в контрастуванням ознак продовженого росту пухлини немає.

17/04/2021

Хвора К. 49 р. Звернулась зі скаргами на на періодичні виділення з носових ходів, біль в правій скроневій ділянці. За даними МРТ головного мозку виявлено продовжений ріст пухлини дна передньої черепної ямки, її поширення на площадку основної кістки, пагорбок та діафрагму турецького сідла, дах орбіти з двох сторін, та екстракраніальне поширення в носову порожнину, комірки гратчастого лабіринту з двох сторін, хоану. Хворій проведено мікрохірургічне тотальне видалення менінгіоми (Simpson grade I) з одномоментним ендоскопічним ендоназальним (через носову порожнину) контролем. Хвора виписана у задновільному стані без неврологічного дефіциту.

За даними МРТ головного мозку через 12 місяців – даних за пухлину не має

11/04/2021

При видаленні краніофарінгіом - збереження стебла гіпофіза анатомічно і функціонально не завжди є можливим. Психотичні розлади в післяопераційному періоді можуть зустрічатися часто.
В даному випадку, краніофарінгіома (адамантиноподібний варіант), тип ІІІ (знаходиться позаду стебла гіпофіза), з поширенням в ІІІ шлуночок, р-рами ≈ 18х25х18мм. Жінка, 57 р. Скарги: головний біль, зниження гостроти зору ліворуч та випадіння полів зору.
Проведено операцію: Тотальне видалення краніофарінгіоми. Птеріональний доступ ліворуч.
Видалення краніофарінгіоми проводилось через оптико-каротидний трикутник та lamina terminalis (трансламінарний доступ).
В післяопеційному періоді у пацієнтки відмічався психотичний стан. Отримувала «Рісполепт» - 2-3 мг на добу - стан з позитивною динамікою, у вигляді регресу галюцінацій, регресу збудження. Психотичний стан повністю регресував через 1,5 місяця після виписки.
Також відмічався транзіторний нецукровий діабет, отримувала «Уропрес». Нецукровий діабет регресував на протязі місяця після виписки.
На момент виписки у пацієнтки ясна свідомість, орієнтована, активна, ходить. Регресував цефалгічний синдром, відмічається покращення гостроти зору ліворуч. Виписана в задовільному стані на 21 день після операції.
На МРТ ГМ з в/в контрастуванням через 2 роки після операції – даних за рецидив пухлини немає. Візуалізується збережене стебло гіпофіза. Гормональних розладів немає.

03/04/2021

Краніофарінгіома (тип III, підтип А, В) може мати подальше різнонаправлене поширення, в даному випадку в ІІІ шлуночок та міжніжкову цистерну. Чоловік, 52 роки, скарги на головний біль, зниження гостроти зору, виражену втомлюваність, сонливість, спрагу, частий сечопуск (має місце нецукровий діабет). Хворіє близько 4 місяців. МРТ головного мозку: кістозно-солідна пухлина турецького сідла із поширенням у ІІІ шлуночок, міжніжкову цистерну, розмірами 26х42х26 мм
Пухлину видаляли з птеріонального доступу ліворуч (пухлина має більше поширення ліворуч). Видалення проводилось через оптико-каротидний трикутник, міжзоровий проміжок та транcламінарний доступ. За рахунок обмеженої візуалізації в турецькому сідлі (значний об’єм пухлини знаходиться під діафрагмою турецького сідла) з птеріонального доступу, на контрольних знімках МРТ відмічається невеликих розмірів резидуальна частина пухлини. Пацієнт планується на другий етап операції ендоскопічне ендоназальне транссфеноїдальне видалення резидуального компоненту краніофарінгіоми.
Патогістологічне заключення – Краніофарингіома папілярна. 9352/1 Gr II.
Після операції - покращення гостроти зору ліворуч (до операції - 0,1/н/к на після операції - 0,2/0,4), регрес темпоральної геміанопсії. Нецукровий діабет без змін, корегується замісною терапією.
Активізований на 1 добу після операції. Виписаний на 7-му добу після операції.

20/01/2021

Чоловік 49 років звернувся зі скаргами головний біль, слабкість в правих кінцівках, утруднення мови, які турбують протягом 6-ти місяців. За даними МСКТ ГМ з внутрішньовенним підсиленням виявлено парасагітальна менінгіома середньої третини фальксу ліворуч із поширенням на протилежну сторону розмірами 60х45х49 мм зліва та 20х19х22 мм праворуч. Проведена операція - видалення парасагітальної менінгіоми середньої третини фальксу ліворуч та її поширення на протилежну сторону. Simpson 1. Після операції стан хворого покращився у вигляді покращення рухів у правих кінцівках та покращення мови. Знімки пілся операції у коментарі.

12/01/2021

Чоловік 22 років. Скарги при поступленні на головний біль, відсутність нюху. Діагноз: Пухлина решітчастого лабіринту з інтракраніальним, інтраорбітальним (праворуч) поширенням та поширенням в носову порожнину. Операція – субкраніальний доступ (через лобну пазуху). Тотальне видалення пухлини. Гістологічне заключення: Естезіонейробластома. Активізований на 2 добу. Виписаний на 9-й день після операції у задовільному стані. Регрес цефалгії. Додатково проведена променева та хіміотерапія. Термін спостереження більше 4 років.

28/12/2020

Пацієнтка 57р. Скарги на утруднене дихання носом, періодичний головний біль. Хворіє приблизно 6 місяців , коли відмітла появу вищезгаданих скарг. При обстеженні на МРТ ГМ (23.09.20): ознаки пухлини схилу основної кістки із інтракраніальним (передню черепну ямку, медіальні відділи середньої черепної ямки з двох сторін, кавернозний синус з двох сторін) та екстракраніальним поширенням (в основну пазуху, гратчастий лабіринт з двох сторін, носову порожнину, гайморові пазухи з двох сторін), розмірами 83х66х60 мм, місцями накопичує контраст.

Проведена операція: Видалення пухлини схилу основної кістки включаючи її екстракраніальне (синопараназальну ділянку, носову порожнину) та її інтракраніальне поширення (передню черепну ямку, медіальні відділи середньої черепної ямки з двох сторін). Ендоскопічний ендоназальний трансфеноїдальний доступ.

Патологогістологічне заключення – хондросаркома.

На контрольних післяопераційних МРТ-знімках ознак резидуальної пухлини не виявлено.

29/11/2020

Для більш детального ознайомлення з нами проходьте за посиланням до нашого оновленого сайту 😌

Наше відділення Захворювання та лікування Наші лікарі Відгуки Відділення спеціалізується на використанні ендоскопічних і малоінвазивних методик в нейрохірургі....