Департамент охорони здоров'я та реабілітації Вінницької ОДА

10/05/2026

Обличчя турботи: Ліна Ратушняк

Понад 30 років відданості медицині, тисячі чергувань, сотні врятованих пацієнтів і незмінне бажання допомагати людям — саме так можна описати професійний шлях медичної сестри-анестезистки Піщанської районної лікарні Ратушняк Ліни Анатоліївни.

Народившись у мальовничому селі Студена на Вінниччині, вона ще з дитинства мріяла присвятити себе медицині. Після навчання у Бершадському медичному училищі, яке закінчила з відзнакою у 1995 році, розпочала свій професійний шлях, що став справою всього життя.

Понад 18 років працювала операційною медичною сестрою, допомагаючи під час хірургічних, травматологічних, урологічних та гінекологічних операцій. Саме операційна стала школою витримки, дисципліни, швидких рішень і командної роботи.

Останні 13 років вона працює медичною сестрою-анестезисткою у відділенні екстреної невідкладної медичної допомоги. Тут щодня доводиться діяти швидко, професійно та з максимальною відповідальністю, адже інколи саме хвилини вирішують долю пацієнта.

Особливе місце у її роботі займає допомога військовослужбовцям. Піщанська лікарня розташована у прикордонному районі, тож у відділення часто звертаються захисники України. Для кожного з них важливими стають не лише ліки, а й людяність, підтримка та добре слово.
«Бути медсестрою — це не просто професія, а справа життя», — говорить вона.

За роки роботи найбільшим своїм досягненням медична сестра вважає довіру пацієнтів, повагу колег та можливість щодня приносити користь людям.

Саме такі медичні працівники є справжнім обличчям турботи — сильні, професійні, людяні та віддані своїй справі.
#Обличчятурботи #медичнісестри

09/05/2026

Обличчя турботи: Олена Саєнко

У медицині залишаються ті, для кого допомога людям — не просто професія, а життєве покликання. Саме такою є Олена Федорівна Саєнко — старша медична сестра відділення гострих станів Вінницького регіонального центру серцево-судинної патології.

Свій професійний шлях Олена Федорівна розпочала понад 23 роки тому після навчання у Гайсинському медичному училищі. Першим місцем роботи стала Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня, де вона багато років працювала в онкогематологічному відділенні. Згодом присвятила себе роботі з пацієнтами кардіологічного профілю у відділенні інтенсивної терапії для хворих на інфаркт міокарда.
Сьогодні, у новому корпусі регіонального кардіоцентру, Олена Саєнко координує роботу середнього та молодшого медичного персоналу, забезпечує безперервність сестринського процесу та контроль якості медичного догляду у відділенні гострих станів. Її професійність, витримка та вміння швидко приймати рішення особливо важливі там, де йдеться про порятунок людського життя.
«Найбільше запам’ятовуються моменти, коли завдяки злагодженій роботі команди та своєчасно наданій допомозі вдається врятувати пацієнта», — ділиться медична сестра.

Вибір професії для Олени Федорівни був усвідомленим ще з дитинства. Часті перебування у лікувальних закладах допомогли їй побачити справжню цінність турботи, підтримки та людяності медичних працівників. Саме це надихнуло присвятити своє життя медицині.

Для неї професія медичної сестри — це щоденна відповідальність, співчуття та готовність бути поруч із пацієнтом у найскладніші моменти. А ще — постійний розвиток, навчання та вдосконалення професійних навичок.
Саме такі люди щодня формують справжнє обличчя української медицини — людяне, сильне та віддане своїй справі.
#Обличчятурботи #медичнісестри

08/05/2026

Людмила Бондарчук, голова Координаційної ради з розвитку медсестринства при Департаменті охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОВА про медсестринство без прикрас

Людмила Бондарчук, голова Координаційної ради з розвитку медсестринства при Департаменті охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОВА . ...

08/05/2026

Команда Департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОВА на чолі з директоркою Ольгою Задорожною відвідала Ямпільську територіальну лікарню.

Лікарня входить до спроможної мережі закладів охорони здоров’я. У 2026 році заклад уклав договір з НСЗУ за 16 пакетами медичних послуг.
Під час візиту особливу увагу приділили роботі спеціалізованого інсультного відділення, реабілітаційного напрямку, розвитку діагностичної бази та оновленню матеріально-технічного забезпечення лікарні.

Лише за минулий рік у закладі проліковано понад 13 тисяч пацієнтів, проведено більше 6 тисяч оперативних втручань, а також продовжується активне впровадження сучасних медичних технологій та обладнання. У лікарні функціонує кабінет комп’ютерної томографії, сучасне ендоскопічне обладнання, цифрова рентгендіагностика та потужна лабораторна база.
Окремо під час зустрічі обговорили питання розвитку ветеранського простору, підтримки військових та реабілітації пацієнтів після інсультів і важких захворювань.

«Ямпільська територіальна лікарня демонструє системний розвиток навіть у складних умовах воєнного часу. Тут не лише зберігають доступність медичної допомоги для людей, а й активно впроваджують сучасні підходи до лікування, діагностики та реабілітації. Важливо, що заклад розвиває інсультний напрямок, оновлює обладнання та створює простір підтримки для ветеранів. Саме такі лікарні формують стійку та якісну систему охорони здоров’я області», — зазначила Ольга Задорожна.

У лікарні також триває модернізація інфраструктури: проводяться ремонти, реалізуються заходи з енергоефективності та підготовки до встановлення сонячних панелей для стабільного енергозабезпечення медичного закладу.

08/05/2026

Обличчя турботи: Лариса Романенко — 44 роки відданості медицині

Є люди, для яких професія стає не просто роботою, а справжнім покликанням на все життя. Саме такою є Лариса Володимирівна Романенко — медична сестра загальної практики-сімейної медицини, яка вже понад 44 роки присвячує себе служінню людям.

Лариса Володимирівна народилася у селищі Літин на Вінниччині. Після навчання у Вінницькому медичному училищі ім. акад. Д.К. Заболотного розпочала свій професійний шлях дільничною медичною сестрою. Відтоді її життя нерозривно пов’язане з медициною, турботою про пацієнтів та щоденною відповідальністю за людське здоров’я.

Своє рішення обрати медицину вона пам’ятає й сьогодні:

«Моя історія вибору професії була пов’язана з оточенням бабусі. Одного разу до неї завітали знайомі медичні працівники. Їхні розповіді були настільки захопливими, що я вирішила спробувати свої сили й вступити до медичного училища», — згадує Лариса Володимирівна.

За роки роботи вона стала свідком багатьох змін у медицині. Одним із найвідповідальніших етапів називає реформування системи охорони здоров’я та перехід до сімейної медицини, де ключовою стала профілактична робота і постійний контакт із пацієнтом.

Особливе місце у її серці займає робота з дітьми. Саме тут медична сестра має бути не лише професіоналом, а й психологом, підтримкою та джерелом довіри для родини.

Один випадок із практики Лариса Володимирівна пам’ятає все життя. Йдеться про дівчинку, яка народилася з важкою невиліковною вродженою вадою.

«Я завжди пам’ятатиму її очі, які боролися за життя. Скільки сили, мужності й терпіння було в цієї дитини. Попри хворобу, вона випромінювала світло і радість. Саме тоді я зрозуміла, наскільки для пацієнтів важлива співучасть і підтримка медичного працівника», — ділиться медична сестра.

Для Лариси Романенко бути медичною сестрою — означає жити з відчуттям відповідальності, шляхетності та постійної турботи про інших.

Сьогодні її надихає не лише професійний розвиток, а й особиста мотивація — старший син уже третій рік захищає Україну.

«Медицина стрімко розвивається, і мені завжди цікаво здобувати нові знання та використовувати їх на практиці», — говорить вона.

Молодим людям, які лише обирають цей шлях, Лариса Володимирівна радить бути сміливими, впевненими у собі та готовими до щоденної праці над собою.

«Потрібно поєднувати професіоналізм, постійне навчання і людяність — співчутливість, комунікабельність, уміння контролювати емоції та підтримувати пацієнта».

Для неї День медичної сестри — це не просто професійне свято, а символ глибокої поваги до тих, хто щодня стоїть поруч із пацієнтом, особливо у складний для країни час.

Історія Лариси Романенко — це історія про відданість професії, силу людяності та справжню турботу, яка залишається у серцях пацієнтів на все життя.

#Обличчятурботи #медичнісестри

07/05/2026

Безпечне харчування у лікарнях — важлива складова якісної медичної допомоги.

Саме цій темі був присвячений семінар щодо впровадження системи управління безпечністю харчових продуктів НАССР у закладах охорони здоров’я, організований спільно з Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області.

Участь у семінарі взяв заступник начальника Головного управління Андрій Салюк, який акцентував увагу на важливості впровадження системи НАССР відповідно до європейських стандартів та необхідності суворого дотримання вимог безпечності харчових продуктів у медичних закладах.

У кожному медичному закладі функціонує харчоблок, тому дотримання сучасних стандартів безпечності харчування є надзвичайно актуальним питанням. Система НАССР, яка впроваджується відповідно до стандартів ЄС, дозволяє забезпечити контроль якості та безпечності продуктів на всіх етапах — від постачання до подачі пацієнтам.

«Безпечне та якісне харчування пацієнтів — це не лише вимога часу, а й важлива частина процесу лікування та відновлення. Впровадження системи НАССР у лікарнях сприяє підвищенню стандартів медичної допомоги та довіри пацієнтів до закладів охорони здоров’я», — зазначила заступниця директорки Департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОВА Тетяна Бондаренко.

Під час семінару учасники обговорили практичні аспекти впровадження системи, вимоги законодавства та алгоритми ефективного контролю безпечності харчових продуктів у медичних закладах.

07/05/2026

Обличчя турботи
Олексій Шеремета: медицина як покликання, перевірене війною

Шеремета Олексій Олександрович народився 23 березня 1991 року в селі П’ятківка Гайсинського району Вінницької області. Уже понад десять років він працює у сфері медицини — професії, яку обрав свідомо, керуючись щирим бажанням допомагати людям та бути корисним суспільству.

Фахову освіту здобув у Бершадському медичному коледжі. Після завершення навчання розпочав професійну діяльність, яку сьогодні продовжує у Бершадській окружній лікарні інтенсивного лікування, у психіатричному відділенні. Тут щодня він надає допомогу пацієнтам, сумлінно виконуючи свої обов’язки, поєднуючи професійність із людяністю та уважністю до кожного.

Визначальним етапом у житті Олексія стала служба під час повномасштабної війни. Протягом двох років він працював на Бахмутському напрямку — одному з найгарячіших фронтів, де медична допомога часто надається в умовах постійної небезпеки. Цей досвід став справжнім випробуванням, що загартувало його як фахівця і як людину. Робота в екстремальних умовах навчила швидко ухвалювати рішення, діяти злагоджено у стресових ситуаціях і ще глибше усвідомлювати цінність людського життя.

Для Олексія Шеремети медицина — це не просто професія, а справжнє покликання. У центрі його роботи — турбота, підтримка і допомога людям у найскладніші моменти.

Серед ключових якостей, які допомагають йому у професії, він називає людяність, витримку, відповідальність та співчуття. Саме вони стають основою довіри між медиком і пацієнтом, що є надзвичайно важливим для ефективного лікування.
Найбільшою мотивацією для нього залишається вдячність людей, яким вдалося допомогти, а також розуміння того, що його праця має значення і приносить реальну користь.

Молодим людям, які лише обирають медичний шлях, Олексій радить бути готовими до викликів, не боятися труднощів і завжди пам’ятати: медицина — це передусім про людяність.

Для нього День медичної сестри — це символ поваги до всіх медичних працівників, які щодня віддають свої знання, сили та серце заради здоров’я інших.

06/05/2026

06/05/2026

Обличчя турботи: Валентина Лученко
У медицині часто говорять про руки, що лікують. Але за кожним таким дотиком — роки досвіду, витримка і щире бажання допомогти. Саме такою є Валентина Володимирівна Лученко — перев’язувальна медична сестра травматологічного відділення Могилів-Подільської окружної лікарні інтенсивного лікування, яка вже понад два десятиліття щодня поруч із пацієнтами у найскладніші моменти їхнього життя.
Валентина Володимирівна народилася і живе у Могилеві-Подільському. Її шлях у медицині був визначений ще змалку — прикладом стала мама, яка також працювала медичною сестрою. У 1997 році вона закінчила Могилів-Подільське медичне училище й обрала професію, що стала справою життя.
Із 2003 року Валентина Лученко працює у травматологічному відділенні. За цей час здобула не лише значний досвід — 23 роки стажу, а й глибоку повагу колег і пацієнтів. Її робота — це щоденна відповідальність за стан тих, хто потребує допомоги: перев’язки різної складності, обробка післяопераційних і травматичних ран, контроль за процесом загоєння, дотримання санітарно-епідемічних норм.
Це праця, що потребує не лише професійних навичок, а й внутрішньої сили. Особливо сьогодні, коли значну частину пацієнтів відділення — майже 30% — становлять військовослужбовці. Кожен із них потребує не лише лікування, а й людського тепла, підтримки та розуміння. І саме це Валентина Володимирівна вміє давати — спокійно, уважно, з повагою до кожного.
Її вирізняє високий рівень професіоналізму, відповідальність та постійне прагнення до вдосконалення. Вона не просто виконує свою роботу — вона живе нею. І в цьому — головна сила справжнього медичного працівника.
«Професія медичної сестри — це не лише робота, а покликання», — говорить Валентина Лученко. Можливість щодня допомагати людям, полегшувати біль і бачити результати своєї праці — це те, що надає її роботі особливого змісту.
Для неї День медичної сестри — це не просто дата в календарі. Це день вдячності тим, хто щодня стоїть поруч із пацієнтами, підтримує, допомагає і дарує надію. Тим, хто лікує не лише ліками, а й добрим словом і щирим серцем.
І саме такі люди формують справжнє обличчя турботи.
#Обличчятурботи #медичнісестри
Могилів-Подільська Оліл

05/05/2026

Сильні поруч — не лише гасло, а щоденна реальність медсестринства

У Вінниці відбулася відкрита панельна дискусія «Сильні поруч: про медсестринство без міфів», яка об’єднала фахівців галузі, керівників медичних закладів, викладачів і студентів. Це була розмова без прикрас — чесна, глибока і надзвичайно потрібна.

У центрі обговорення — люди. Ті, хто щодня поруч із пацієнтом. Ті, на кому тримається система. Медичні сестри і брати, чия робота часто залишається «за кадром», але є фундаментом якісної медичної допомоги.

Говорили про головне:
— роль медсестринства у сучасній системі охорони здоров’я;
— виклики, з якими стикаються фахівці щодня — кадровий дефіцит, навантаження, робота в умовах війни;
— значення освіти і підготовки молодих спеціалістів;
— мотивацію залишатися в професії і будувати її майбутнє.

«Це не просто захід. Це — діалог про довіру, підтримку і відповідальність. Про необхідність змін і водночас — про цінність тих, хто вже сьогодні тримає систему. Бо медсестринство — це не про стереотипи. Це про силу, професіоналізм і щоденну людяність. І сьогодні ми почули від керівників наших закладів, що вони усі чекають молодих фахівців», - наголосила під час заходу директорка департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОВА Ольга Задорожна.
КНП "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної Ради"
Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня імені Ющенка
Вінницький медичний коледж ім акад ДКЗаболотного
Гайсинський медичний фаховий коледж

05/05/2026

Шукаємо фахівців і фахівчинь з реабілітації для роботи у громадах Вінниччини

Представництво Momentum Wheels for Humanity в Україні оголошує пошук фізичних терапевтів та ерготерапевтів для роботи в межах проєкту «CARE Vinnytsia: Спільні дії громади для реабілітації та розширення можливостей».

Проєкт реалізується Momentum Wheels for Humanity в Україні у співпраці та за фінансової підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні (World Health Organization Ukraine).

Його мета — пілотування моделі реабілітації на рівні громади, посилення доступу до реабілітаційних послуг.

Ми шукаємо фахівців на позиції:

▪️ Консультант/ка з реабілітації у Теплицькій громаді
▪️ Консультант/ка з реабілітації в Оратівській громаді
▪️ Консультант/ка з реабілітації в Мурованокуриловецькій громаді
▪️ Консультант/ка з реабілітації в Піщанській громаді
▪️ Консультант/ка з реабілітації в Томашпільській громаді
▪️ Консультант/ка з реабілітації в Чечельницькій громаді

Консультант/ка з реабілітації працюватиме у громаді у взаємодії з сімейними лікарями, медичними сестрами, соціальними працівниками та іншими надавачами послуг.

Основні завдання включатимуть надання реабілітаційних послуг низької інтенсивності на базі закладу охорони здоров’я, під час домашніх візитів у межах громади, а також, за наявності, у закладах довготривалого догляду.

Кого ми шукаємо?

Кандидат/ка має мати підготовку на другому, магістерському або прирівняному до нього рівні вищої освіти за одним із напрямів, пов’язаних із фізичною реабілітацією, фізичною терапією, ерготерапією або терапією та реабілітацією.

Досвід роботи не обовʼязковий, проте буде перевагою. Важливим є базове розуміння принципів реабілітації, готовність працювати у відповідній громаді та здійснювати домашні візити, розвинені комунікаційні навички, відмінна письмова та усна українська мова, здатність працювати самостійно та в команді.

Термін співпраці: травень — жовтень 2026 року.

Щоб подати заявку, надішліть супровідний лист та резюме українською або англійською мовою на електронну адресу: ukraine@momentum4humanity.org

У темі листа, будь ласка, зазначте:
«Відгук на позицію Консультант з реабілітації: ВАШЕ ІМ’Я»

Заявки розглядатимуться за принципом черговості. У зв’язку з великою кількістю відповідей, просимо не звертатися безпосередньо до офісу.

Momentum Wheels for Humanity є роботодавцем, що забезпечує рівні можливості. Ми цінуємо різноманітність, інклюзивну культуру та розглядаємо заявки від усіх кваліфікованих осіб.