Психологія, як вона є (2025)

10/11/2022

Ти можеш полюбити/покохати/вподобати щиро та палко будь-яку людину, навіть якщо зовсім її не знаєш, а лише споглядаєш в інстаграм абощо. Адже мозок не відрізняє реальність від НЕ.

Відповідно, наші фантазії викликають певні реакції в організмі, які схожі на ті ж самі, що були би до знайомої саме в житті людини, адже, так чи інакше, ми все одно фантазуємо.

Себто ми домальовуємо людині те, що хочемо бачити в ній (як в онлайн-житті, так і при знайомстві оффлайн)

Так би мовити, сенс не у самій людині, а в наших фантазіях.

При спілкуванні ми транслюємо те, що хочемо транслювати одне одному.

А отже виходить, що нам часто подобаються óбрази, не самі люди.

Образи, які малюють обидві сторони.

08/11/2022

Навіть найстабільніший, надійний, відповідальний партнер не зможе навчити тебе довіряти цьому світу.

[ доведеться справлятись з цим самостійно ]

Навіть найтурботливіший, люблячий, ніжний партнер не зможе довести тобі твою цінність, якщо ти в неї не віриш.

[ доведеться справлятись з цим самостійно ]

Навіть найобережніший партнер, який поважає усі і більше особисті кордони, не зможе дати тобі почуття внутрішньої опори.

[ доведеться справлятись з цим самостійно ]

Навіть найщиріший та відкритий партнер не зможе позбавити тебе від звички постійно шукати якийсь підступ.

[ доведеться справлятись з цим самостійно ]

Навіть найуважніший, чуйний, бережний партнер не зможе заспокоїти твою внутрішню дитину.

[ доведеться справлятись з цим самостійно ]

Навіть найчесніший, вірний, відданий партнер не зможе погасити твій страх зради.

[ доведеться справлятись з цим самостійно ]

Адже це все — зона тільки твоєї відповідальності. Не намагайся перекинути її на свого партнера.

Ти — доросла, свідома, сильна особистість. Ти можеш з цим справитись. Тільки ти.

02/11/2022

Духовні практики та наукова психологія? 🧐

Поговоримо сьогодні про майндфулнес, а також познайомлю вас трішки з майндфулнес-медитацією.
Отже, що ж це таке?

Термін ввів американський професор медицини Джон Кабат-Зінн в 70-х роках 20-го ст. Майндфулнес означає безоціночну усвідомленість, яка виникає внаслідок свідомого скерування уваги на теперішній момент власного досвіду.

Тобто це вчення про стан повної присутності «тут і зараз».

Постійна практика майндфулнес дає можливість покращити не лише емоційне здоров’я, але й фізичне самопочуття; що доведено дослідами ( про це можна почитати наукові статті в ґугл, як мінімум).

Медитація — не означає просто сидіти, намагаючись нічого не робити. Вона передбачає зосередження уваги на певному об’єкті, зокрема — на диханні, звуках, відчуттях та думках.

І хоча майндфулнес є невідʼємною частиною сучасної психотерапевтичної практики, проте його коріння сягає в буддизм та індуїзм. Mindfulness — переклад слова Sati, що походить зі стародавньої азійської мови, якою були написані оригінальні священні писання буддизму. Sati означає «спостерігати», тобто бути віч-на-віч з тим, що відбувається з вами в конкретний (саме цей) момент.

Тобто сенс у тому, аби чітко усвідомлювати, де ми знаходимось, що робимо й відчуваємо, не переймаючись через те, що відбувається навколо.

Отож, власне, практика самоусвідомлення — це тренування уваги. Вона дає змогу зрозуміти, що всі почуття ( як негативні, так і позитивні) не є постійними й формує звичку обирати: підпадати під вплив емоцій чи мати контроль над ними.

P.S. гортайте ◀️, я залишила для вас майндфулнес-медитацію, про яку писала вище. До речі, картина на першому фото — Sir Edward John Poynter (1836-1919) «Classicist painter»

01/11/2022

Базальна тривога▪️ та до чого тут виховання дітей..?

Якщо коротко, то все те, що у відносинах з батьками руйнує відчуття безпеки, призводить до базальної тривоги.

Наприклад, коли дитина відчуває любов і прийняття себе батьками (найбільш значущими людьми), то вона почувається в безпеці і, швидше за все, буде розвиватися нормально. З іншого ж боку, якщо дитина не відчуває себе в безпеці, то у неї розвивається ворожість по відношенню до батьків, і ця ворожість, врешті-решт, трансформувавшись у базальну тривогу, буде направлятися на кожного. Виражена базальна тривога у дитини може призвести до формування неврозу вже у дорослому віці й необхідності відвідування кабінету психолога.

[ Уточнення: звичайно, це не 100% випадків. Оскільки важливо також враховувати тип нервової системи]

Тобто зародження базальної тривоги у дитини — це відчуття самотності і безпорадності перед обличчям потенційно небезпечного світу. Першопричиною такої поведінки являються саме порушені відносини в сім‘ї. Щоби впоратися з почуттями недостатньої безпеки, безпорадності і ворожості, дитина часто змушена вдаватися до різних захисних стратегій.

Існує 10 таких стратегій, які отримали назву «невротичні потреби», або «невротичні тенденції» (за Карен Горні; дуже раджу почитати про автора,
до речі):

▪️ненаситне прагнення бути коханим і об'єктом захоплення з боку інших; підвищена сприйнятливість до критики, ігнорування або недружелюбність;

▪️потреба в керівному партнері; надмірна залежність від інших;

▪️потреба в чітких обмеженнях і встановленому порядку життя; підпорядкування іншим;

▪️домінування і контроль над іншими як самоціль;

▪️страх бути використаним іншими;

▪️уявлення про себе формується в залежності від соціального статусу;

▪️прагнення створити прикрашений образ себе;

▪️сильне прагнення бути найкращим, страх невдач, сильне честолюбство;

▪️уникнення відносин, які передбачають взяття на себе будь-яких зобов'язань;

▪️підтримка враження досконалості й чесноти.

Згодом всі «потреби» об’єднали в три основні стратегії міжособистісної поведінки, описавши їх як, скажімо, орієнтацію: «від людей»,«проти людей», «до людей».

Гортай ◀️

31/10/2022

Сьогодні не буде якихось великих текстів... Просто хочу поставити одне питання: що робить тебе щасливим?

P.S. картина «Le Mort de Marat»
Раджу почитати про її історію.

26/10/2022

- обов’язково запишу це в своєму щоденнику!

- що саме?

- дитя, що обпеклось, все ще любить вогонь…

«Портрет Доріана Грея»

Думаю пояснювати сенс навіть не потрібно…🤍

20/10/2022

Впевненість — це не думка, що ти найкращий серед інших.
Це розуміння й прийняття того, що в тебе немає причин порівнювати себе з іншими. Хтось завжди буде кращий за тебе (для когось). Але ти безумовно єдино-унікальний для себе 💚

Відстоювати свою думку, коли з нею не згодні більшість — нормально. Поводитись не так, як від тебе очікують — нормально.
Любити себе — нормально. Турбуватись про себе в першу чергу — нормально. Обирати себе — нормально. Захищати свої особисті кордони — нормально.

Все, що ти відчуваєш — це нормально! Досить шукати причини в собі. Досить нарікати на себе. Зупинись!

Ідеального життя не існує.
Є ідеальні моменти. Не загуби їх в пошуках чогось примарного.

18/10/2022

Люди схожі на сніговиків: спочатку ви ліпите з них образ, а потім він тане.

Гарний вираз, чи не так?
Але щось з ним не так…

Отже, сьогодні хочу розповісти трохи про поняття «проекція»

Аби ви одразу зрозуміли, про що йде мова, наведу приклад: коли людина завершила письмовий діалог, не поставивши, скажімо, емоджі в кінці, а крапку, у деяких людей одразу виникають думки типу «щось не так…»

Ось це, власне, прекрасний приклад проекції. Учасник діалогу міг написати вам кінцевий вираз з посмішкою та відчуваючи тепло, але ви самі собі надумали певні негативні речі, бо ж, напевно, завершили чатування не тим результатом, який хотіли саме ви.

Коли ми не розуміємо деяких речей, то схильні проектувати архетипні ідеї як частину нашої природної реакції на бажання, щоби світ став більш передбачуваним, керованим та упорядкованим місцем. Загалом, проектування стає відволікаючим фактором, що дозволяє нам ігнорувати справжнього винуватця, внутрішню проблему, яка виникає через неможливість зрілості керувати певними (власними) невідповідностями.

Проекція є досить поширеним механізмом у повсякденному житті, тому що коли людина не має впевненості та зрілості прийняти ті частини себе, які їй не подобаються, набагато легше вказувати пальцем на когось.

Ще приклади: ревнощі безпідставними звинуваченнями у невірності можуть приховати, що людину приваблює хтось інший, і замість того, щоби визнати це, особа звинувачує партнера, проектуючи на нього свої імпульси та бажання.

Або ж, трапляється, що якісь люди звинувачують нас у тому, що щось пішло не так, тобто вони не беруть відповідальність, а проектують саме на нас сором чи ж їхню нездатність.

Та найгірше — це коли батьки говорять своїй дитині типу «навіть не намагайся», проектуючи саме свою невпевненість у дитині ( + у собі). Що ж відбувається далі? Дитина може усвідомити цей батьківський меседж, тобто повірити, що вона ніколи не досягне успіху в тому чи іншому питанні, а отже навіть й не намагатиметься. І вже в дорослому віці вона постійно пробуватиме себе у всьому, кидаючи то при першій невдачі, так і не знайшовши свого призвання… це насправді дуже руйнівні та болючі процеси.

10/10/2022

Ти не можеш контролювати новини, але ти можеш контролювати свої буденні речі; наприклад, обирати чистити тобі зуби чи ні. Приймати душ чи ні тощо. Спробуй п’ючи чай просто пити чай. Тобто бути тут і тепер.

Дихай…

просте слово для тих, хто несе тяжкий багаж й не знає, куди його поставити…
(і я не про реальну валізу)

просте слово для тих, хто відчуває все й відразу: лють, ненависть, безсилля, зневіру, апатію… але не знає, як зібрати це все воєдино, аби знову відчути себе живим…

Дихай.

Просто дихай… адже те, що тебе зараз ламає, в решті-решт, зробить тебе незламним. Та виникає питання: а хтось взагалі запитав, чи ти цього хочеш?

Можливо єдине, що тобі хочеться – це нарешті перестати боротись зі світом та собою… просто жити.

Дихай.

05/10/2022

Вправи, які я вважаю ефективними для пропрацювання образ:

1. Написати лист з усіма думками, почуттями тощо до певної людини/ ситуації. Стати перед дзеркалом та, дивлячись на себе, проговорити все те, що написано в листі.

2. Написати лист-вибачення від людини, на яку ми тримаємо образи. Те, що нам хотілось би почути від тієї людини. І також прочитати собі перед дзеркалом, дивлячись на себе.

Бажано робити в різні дні.

Ці вправи потрібно виконувати до того моменту, доки всередині не настане спокій. З листами можна робити все, що завгодно: перечитувати; порвати, аби потім написати нові ( що рекомендувала би я)

Але ваша інтуїція підкаже, як потрібно вчинити саме вам.

Важливо: листи не відправляти й не показувати жодній людині.

Це для вас та про вас.

Пробачивши їх — ми пробачаємо себе. Пробачивши себе — ми пробачаємо їх 🔄

03/10/2022

Деякі люди настільки не бачать сенсу в своєму власному житті, що, ставши батьками, знаходять цей сенс у дітях (штучно).

Звучить нібито романтично.

Але… саме тоді, коли діти стають сенсом нашого життя (тобто без них він знову зникає, з’являється апатія, не бажання нічого робити, постійні зриви тощо) — ми травмуємо їх. Сильно травмуємо.

Кувшин не можна наповнити, заливши в нього пустоту.

03/10/2022

В УСЬОМУ ВИННІ БАТЬКИ!

Чи ж ні?

Повернемось трішки в твоє дитинство та часи, коли батьки були +- такого ж віку, як ти?

Яка культура тоді була в масах? Що було прийнятним, а що ні? Чи могли вони так легко відстоювати (чи ж хоча б мати) свою власну думку, як ми? Чи могли вони піти проти сім’ї, яка шкодить ментальному здоровью? (І, до речі, чи взагалі існував тоді цей вираз. Може й так, але як щодо вживанності й розуміння?) А які були книги по вихованню? Якщо хтось переглядав радянські чи ж пострадянські книги по вихованню (бабусині бібліотеки в допомогу), то це щось накшталт: годуй, лікуй, одягай, дай освіту, дитині потрібні тато й мама, навіть коли шлюб на краю обриву. Якщо дитина не слухається, то можна ляснути чи ж покарати. Ні в якому разі не показувати дитині близькість матері й батька.

І книги нашого часу: дитина потребує безумовної любові, їй не важливо ви разом чи окремо, їй важливо бачити щасливих найбільш значимих для неї людей. Частіше показуйте свої почуття до своєї половинки при дитині, аби вона бачила, яке ставлення має бути в одного партнера до іншого і навпаки. Оскільки це формує її відношення у світі… і тд .

Ви бачите відмінність? Я — абсолютно точно. Люди з покоління в покоління жили, прислужуючи всім навколо, аби ті вважали, що вони чудові, тобто сил на справжню чудовість вдома з сім’єю не вистачало.

А що, якщо подивитись на ваших батьків як на окремих особистостей, які мають право на емоції, почуття, думки, бажання? У яких також були батьки. Також не такі, як їм би хотілось. А тому вони пообіцяли, що своїх дітей будуть любити більше та якісніше. А тепер уявіть, що та любов, що вони вам давали — це є те «більше та якісніше». Тож якою любов‘ю «любили» їх тоді?

Ваші батьки такі ж діти, як і ви. Батьки ваших батьків також…
Це безкінечне коло родинних страждань припиняється тільки тоді, коли ми виховуємо дитину не так, як потрібно нам; а так, як потрібно їй.

Продовження буде в наступних постах. Тема вкрай важлива та обширна 🙏🏻

27/09/2022

Насправді люди знають твою цінність. Завжди і абсолютно на всі 100%. Вони лишень сподіваються, що ти її не знаєш.

Не будь там, де тобі погано, не терпи те, що тебе руйнує, не слухай того, хто постійно чи ж періодично знецінює тебе.

Твоя цінність в тобі! ❤️

26/09/2022

Бути не найкращим за всіх — це нормально. Бути не найкрасивішою серед інших — це нормально. Бути не найсильнішим — це нормально. Бути не найвпливовішою — це нормально. Бути не найбагатшим — це нормально. Бути не найсмішнішим — це нормально. Бути не найстильнішою — це нормально. Мати проблеми — це нормально. Не мати настрою — це нормально. Не хотіти щось робити і, власне, не робити того — це нормально.

Знаєш, що дійсно НЕ нормально?
Це коли ти кожного дня, раз за разом, обираєш не себе. Так, ніби тебе й не існує зовсім. Це коли ти вичавлюєш із себе, наче з тюбику з-під зубної пасти, останні сили для того, аби зробити щось ( що навіть і на крихточку не робить тебе щасливою). Це коли ти постійно кудись поспішаєш, не помічаючи життя.

Це коли ти віддаєш себе не тій людині, не тій роботі й навіть не собі… тебе немає. Є лише те, що тобі буцімто треба робити.
Але де у всьому цьому ти? І чи ти взагалі помічаєш себе? Життя — це не f1, де ти маєш ризикуючи всім, забавляти глядачів. Життя створене для насолоди, любові, щастя... Твого щастя! Бережи себе, добре? ❤️

19/09/2022

Отже, хочу вас познайомити з методом, із яким я працюю на консультаціях та чому я вважаю, що він ефективний.

Психодинамічна терапія (ПДТ) - це ряд напрямків психоаналітично орієнтованої терапії, що вивчає вплив минулого досвіду на формування певної повторюваної манери поведінки. Але це не є психоаналізом.

ПДТ має більш вузький фокус, ніж психоаналіз, і більше орієнтована на справжній момент («тут і зараз»), однак обидва ці методи переслідують одні цілі: пізнання природи конфліктів пацієнта, його дезадаптивного стилю поведінки, виходячи з особливостей дитячого періоду («інфантильний невроз») і його наслідків для життя дорослої людини, тобто покладається на теорію внутрішнього конфлікту; приглушена поведінка та емоції пацієнта виводяться на поверхню його свідомості.

ПДТ потребує менше сеансів, аніж всі інші підходи психологічного лікування. Достатньо всього 1-2 сеанси на тиждень.

Психодинамічна психотерапія ( ще одна із назв) є доказовою терапією (Schedler 2010), і була підтверджена на основі доказів. Пізніше мета-аналізи показали, що психоаналіз та психодинамічна терапія є ефективними, результати яких порівнянні або більші, ніж інші види психотерапія або антидепресанти.

14/09/2022

Ти так старанно шукаєш вогник свого життя в інших людях, що після їх відходу від тебе залишається ледь помітний попіл. А згодом його може не лишитись взагалі…

То може те, що ти завжди шукала - вже є в тобі? Якщо хочеш жити, доведеться відшукати сенс в самій собі. Відкрити всі кімнати, всі «скриньки пандори», пірнути в найглибшу прірву… але свою. До себе. В себе!

Бо тільки в тобі є всі відповіді.

Психологія, як вона є

10/11/2022

08/11/2022

02/11/2022

01/11/2022

31/10/2022

26/10/2022

20/10/2022

18/10/2022

10/10/2022

05/10/2022

03/10/2022

03/10/2022

27/09/2022

26/09/2022

19/09/2022

14/09/2022

Address

Website

Alerts

Shortcuts

Share