30/04/2023
ПОКАЗНИК «НЕЗАМІННА ВІСІМКА ЖИТТЯ». ВИЩА ОЦІНКА АСОЦІЮЄТЬСЯ З БІЛЬШОЮ ТРИВАЛІСТЮ ЗДОРОВОГО ЖИТТЯ
📖 Доктор Джоан Менсон, професор медицини Гарвардської медичної школи та Жіночої лікарні Бригама обговорила нещодавній звіт щодо показника «Незамінна вісімка життя» («Life's Essential 8») Американської асоціації серця (AАС) та його зв’язку із очікуваною тривалістю життя та станом здоров’я або очікуваною тривалістю життя без наявних хронічних захворювань, таких як серцево-судинні захворювання (ССЗ), рак, діабет та деменція.
Досліджувалось понад 135 тисяч дорослих з Великої Британії. Середній вік складав 55 років. Показник «Незамінна вісімка життя» був визначений за наступними факторами способу життя людини:
• Не курить;
• Має регулярну фізичну активність;
• Утримує здорову вагу;
• Дотримується здорової дієти;
• Має здоровий сон (в середньому 7-9 годин на добу в нічний період часу);
• Контролює артеріальний тиск в межах норми:
• Має рівень глюкози в крові в межах норми;
• Має рівень холестерину в межах норми.
Результати дослідження були нещодавно опубліковано в журналі «JAMA Internal Medicine». Доктор Менсон є співавторкою даного дослідження, і вона працювала з колегами з університету Тулейн.
Дослідники розділили учасників на три групи: з низькими, середніми та високими оцінками згідно з показником «Незамінна вісімка життя» — низьким, помірним і високим рівнем здоров’я серцево-судинної системи. Загалом середня очікувана тривалість життя без хронічних захворювань (у віці 50 років) становить 25 додаткових років у чоловіків, і 30 додаткових років у жінок.
Дослідники спостерігали значні групові відмінності показників «Незамінна вісімка життя». Чоловіки з високими показниками здоров’я серцево-судинної системи спостерігали зростання очікуваної тривалості життя без наявних хронічних захворювань на 7 років у порівнянні з учасниками, які мали нижчі показники. У жінок аналогічна різниця між високими та нижчими оцінками становила близько 9,5 років. Крім того, кількість років, прожитих з хронічними захворюваннями, була меншою серед тих, хто мав високі показники здоров’я серцево-судинної системи. Учасники даної групи, як правило, спостерігали меншу кількість років з наявними хронічними захворюваннями, і відповідно подовження тривалості життя без хронічних захворювань.
Вчені зацікавилися, як дані результати можуть відрізнятися залежно від соціально-економічного статусу, рівня освіти та рівня доходу, а також індексу депривації Таунсенда (незадоволення матеріальних потреб). Дослідники були здивовані результатами, які показали, що збільшення очікуваної тривалості життя без хронічних захворювань було однаковим серед всіх соціально-економічних класів населення. Навіть люди з нижчою освітою та рівнем доходу спостерігали ідентичну очікувану тривалість життя без хронічних захворювань, як і учасники, які належали до вищого соціально-економічного класу.
Загалом отримані дані надають переконливі докази важливості факторів способу життя для продовження тривалості здоров’я та кількості років без хронічних захворювань. Дані результати можуть мати мотивуючий вплив на пацієнтів, а саме те, що здоровий спосіб життя не тільки подовжує тривалість життя, але й в свою чергу подовжує тривалість життя без наявних хронічних захворювань і запобігає наслідкам для здоров’я на довгостроковій перспективі.
Менше з тим, дослідники спостерігали багато відмінностей щодо очікуваної тривалості життя та стану здоров’я. Тому для здоров’я населення буде дуже важливо усунути дані відмінності щодо показників здоров’я за допомогою знань про важливість факторів способу життя.
Тож слід вітати продовження досліджень щодо прихильності засадам здорового способу життя та державної політики, направленої на те, щоб зробити здоровий спосіб життя досяжним і доступним для усіх соціально-економічних груп населення в усьому світі.
