16/09/2022
Я радію, я таааак радію, що дозволила собі цю подорож. Бо хто як не я? Мій дідусь мріяв потрапити в Париж все життя і так і не зміг. Я тут і зараз. Життя треба брати обома руками, відчувати його, куштувати, хапати і сильно тримати. Бо завтра може вже не бути. Коли чуєш свист ракети в тебе 4 секунди шоб впасти і все, тільки 4 секунди. Подумайте про це і проте як ви його живете і чого хочете від нього? Дякую собі, своїм рідним і всесвіту ❤️
