01/07/2025
Як зупинити цю нескінченну гонку на виживання?
Живу з відчуттям, що моє життя не моє. Просто функціоную.
Робота. Діти. Побут. День за днем — як під копірку.
Усміхаюсь, бо треба. Роблю вигляд, що нормально. А всередині — глухо.
Іноді зловлю себе на думці: “А чого я хочу? Чого я *сама* хочу?”
І не знаю, що відповісти…
Просто втомилась. Не від людей — від себе такої.
В якій давно нема світла. І давно нема мене.
Я працюю з жінками, які “наче живуть”, але всередині — ніби вимкнуті.
Зовні все більш-менш. Є робота. Є діти. Є квартира.
А от себе — вже майже нема.
І найчастіше вони кажуть:
— “Я не знаю, як зупинитись.”
— “Ніколи не була важливою для себе.”
— “Я взагалі не розумію, чого хочу.”
Це не про лінь. Не про слабкість.
Це коли ти роками витискала себе на максимум — для всіх, крім себе.
І не помітила, як тебе стало… замало.
Але.
У кожної з них настав той момент.
Коли навіть страх залишитись так — більший за страх щось змінити.
І вони приходили. Спочатку просто поговорити.
І починали знаходити себе.
Без істерик. Без тиску. Без “ти повинна”.
Просто — по-людськи. По-чесному.
Бо всередині кожної з нас досі є та, яка хоче не виживати, а жити.
🤍 Якщо ви зараз зловили себе на цих словах — це не випадково.
Я проводжу консультації для жінок, які хочуть повернути себе —
не на обкладинку журналу, а в реальне життя.
Без драм. Без розбору “де ти не така”.
Просто дивимось, що з вами зараз відбувається — і що з цим робити.
Можна почати з одного кроку.
І подивитись, як воно — бути важливою для себе.
Самооцінка цінність ти важлива життя безцінне
