
16/07/2025
🌑 «Це був мій перший нічний “рейд”.
Мені було 11. Було страшно — але хотілось дуже.
І не насіння…»
Ми жили в невеличкому будинку, але мали багато господарських споруд — для всього нашого натурального бізнесу. І, звісно, чималий город. Та ви ж знаєте, що це таке! 🙃
Це був десь 1997–1998 рік. Ми мали не багато речей для розваг, але в нас був телевізор, який треба було вмовляти працювати. Так, той самий — ще на лампах. Сподіваюсь, я не одна така “дінозаврка”, яка це пам’ятає 😄
Телевізор був єдиною розкішшю. Але був ще один головний герой нашого дитинства…
Так-так, ви маєте рацію — насіння 🌻
Але тоді в пакетиках воно не продавалось. Грошей на таке не було.
Ми жили в селі, про яке, як мені здавалося, всі на світі забули… або й не знали.
Я любила насіння до нестями!
Це був наш all-inclusive:
• понеділок — дискотека
• прогулянка селом
• кіно
• тусовка з батьками на кухні
• шахи, доміно, карти, шашки
• навіть у школі — за що нас і ганяли 😅
🌻 Але ж насіння не сипалось з неба (як і манна, яка, як я згодом зрозуміла, теж ні).
У 11 років я вже мала власний “гектарик” соняхів, який мала раз прополоти, щоб родина потім мала і насіння, і олію, і ще щось продати.
Але то все — котячі сльози у порівнянні з тим, як ми з подругою готувались до “операції”:
💣 Локація — колгоспне поле за городом
💣 Мета — 5 мішків насіння на кожну
💣 Противник — охорона поля
💣 Інструменти — мішки, покривало, відро, держак (зламаний навпіл)
💣 Екіпіровка — хустка, куфайка, кеди і “Адідаси” (Чайна форева)
💣 І, звісно, тормозок 😋 (не знаєш, що це? )
🌙 Виходили ми пізно ввечері, зрізали шапки соняхів, сортували крупне насіння — на зиму їсти, дрібне — на олію.
Молотили палками по шапках — фонарики, темрява, гупання. В селі чутно все.
🚨 Охорона об’їжджала поле, шукаючи таких “гризунів”, як ми.
Ми лягали ниць і лежали затамувавши подих…
А небо!
Таке величезне, всіяне зірками ✨
Я лежала, мріяла, дихала, і відчувала:
моє серце б’ється, як у зайченяти, яке тікає від хижака 🐇
💭 Мораль:
Щоб щось отримати — треба діяти.
Проживати страх, сором, фрустрацію. Йти через лячно — до бажаного, робити щось для себе, заради себе, для майбутньої майбутньої насолоди лячно,незаконно,небезпечно,лячно..