23/01/2023
Їжа – сукупність речовин (макро- та мікронутрієнтів), які споживає людина для забезпечення свого організму енергією для життєдіяльності й активності та матеріалом для підтримки структури тіла.
Стрес – це реакція неспецифічної адаптації організму. Це комплекс фізіологічних реакцій, які спрацьовують в тілі у відповідь на достатньо інтенсивний та тривалий подразник, незалежно від специфіки останнього.
Стресорами для нас є і надто сильні фізичні впливи (світло, звук, температура), та емоції (позитивні та негативні), і дефіцит часу, сну, кисню чи калорій, і надлишок інформації, яку треба пропрацювати, і хвороба, і дія несприятливих факторів довкілля. Саме така широка палітра потенційно загрозливих для організму впливів сприяла виробленню типової, неспецифічної, однакової у всіх випадках реакції тіла на щось сильнодіюче, відносно непередбачуване, але часто діюче на нас.
Якщо стресор діє недовго (ну як от шокуюча новина або недоспана ніч перед іспитом або холод по дорозі на роботу), симпатична нервова система, з наступною участю гормону адреналіну мобілізує організм на протистояння стресору. Прискорюється серцебиття, зростає артеріальний тиск, збільшується частота дихання, із запасів у печінці, м‘язах у кров надходить глюкоза для роботи мозку та інших органів, пригнічується апетит, знижується больова чутливість. Організм або бореться або втікає від загрози.
У разі ж тривалої дії стресора (перманентний завал у справах, великий тягар відповідальності, тривалий брак сну, відсутність особистого часу, хронічне захворювання, тривала дія сильного шуму/світла/болю), реакція тіла розвивається інакше. В гру вступає гіпоталамус, ділянка головного мозку, яка з допомогою так званих рилізинг факторів змінює роботу більшості залоз внутрішньої секреції, гормони яких і здійснюють кінцевий вплив на органи і поведінку. Так, тироксин щитовидної залози прискорить обмін речовин, кортизол наднирників прискорює розпад жирів і утворення глюкози з них та навіть з білків тіла, посилює апетит. Все це спрямовано на забезпечення мозку та м‘язів енергією на тривалий час завдяки пригніченню інших важливих функцій, як от імунітету, репродуктивної сфери, когнітивних процесів. Якщо стресор діє надто довго, тіло виснажується, хворіє і вмирає.
Отже стрес спершу пригнічує апетит, а потім його розганяє. Організм, віддавши енергетичні резерви намагається їх відновити і себе не обділити в умовах напруження. Ми в силах допомогти собі.
