16/06/2025
Взаємозв'язок функціональності грудної клітини з диханням, рухами плечей, та легкою ходою.
Грудна клітина – це не просто захист для органів дихання. Це рухлива структура, де кожен вдих залучає ребра, хребет та діафрагму.
Однак в реальності у більшості людей вона "завмирає" к 30 рокам, особливо у тих, хто багато сидить, сутулиться чи займається фізичними вправами не враховуючи мобільність грудного відділу.
Кожне ребро з'єднується з хребтом та при диханні рухається. Ці рухи не метафора – ребра дійсно обертаються на 3-7° навколо своєї осі, та створюють підйом (як ручка відра – bucket-handle), або рух уперед (як ручка насоса – pump-handle). Завдяки таким мікрорухам грудна клітина розширюється й діафрагма вільно опускається вниз.
Але коли поза стає хронічно сутулою (гіперкіфоз), міжреберні та міжхребетні суглоби втрачають свою рухливість, а дихання переходить у верхню частину грудної клітини – стає поверховим. Діафрагма працює неповноцінно, тиск в грудній полості знижується, й це зменшує венозне повернення до серця, а тіло швидше втомлюється.
Також є рухові наслідки. Грудний відділ бере участь в ротації корпуса при ходьбі. Якщо він нерухомий, це обмежує амплітуду обертання плечового пояса. Лопатка не може адекватно рухатися догори та вниз, і плече на 15-20° підіймається менше. В повсякденному житті це не помітно, але кроки стають коротшими, рухи менш економічними, а енерговитрати на ходьбу вище.
Висновок: коректна фізична практика, яка враховує рухливість грудної клітини – є інструментом викладачей, які враховують не тільки зовнішню форму, а й здоров'я та комфортне довголіття тіла.