Iryna Selyutina

19/04/2026

Я готова почати. З понеділка. З нового місяця. З нового життя.
А вже неділя, вечір і кінець квітня — і життя досі в режимі чернетки.

Я ж не проти почати. Я за.
Просто не сьогодні. Сьогодні якось не ідеально.
Початок має бути красивий: ранкова кава, ясна голова, правильний настрій.
А не ось це — ти втомлена і думаєш «ну давай хоч щось».

«Хоч щось» — це не наш рівень.
Наш рівень — одразу добре. Щоб не соромно. Щоб без «потім перероблю».
Тому ще трохи підготуюсь. Це ж розумно.

І от я вже місяць як «грамотно готуюсь».
І ще трохи «збираюсь».
І ще трошки «налаштовуюсь».

І все виглядає дуже доросло.
Окрім одного — нічого не відбувається.

Бо, як не крути, мрії самі себе не виконують.
І в якийсь момент стає помітно: ти не просто чекаєш кращого моменту — ти його постійно відкладаєш.

І тут питання не в неділі.
І навіть не в кінці квітня.
А в тому, що цей «ще трохи» вже став стилем життя.

І, можливо, справа навіть не в тому, щоб зібратись ідеально.
А в тому, щоб дозволити собі трохи здорового авантюризму — почати неготовою, неідеальною, але живою.

Можна, звісно, ще один раз відкласти.
А можна чесно подивитися: що саме мене так красиво зупиняє?

Бо поки це не зрозуміло — ніякий понеділок не допоможе.

Якщо впізнала — ти знаєш, що робити.

Я поруч. У сенсі.

19/03/2026

Чому вам складно заробляти більше — навіть якщо ви розумні, старанні і «все робите правильно»

Ви працюєте.
Стараєтесь.
Вчитесь.

І при цьому десь всередині є відчуття:
«я могла б більше… але щось мене тримає».

Не зовнішні обставини.
Не країна.
Не ринок.

Щось всередині.

І це «щось» дуже тихе.
Його не видно.
Але воно керує вашим життям.

Ви не називаєте це проблемою.

Ви називаєте це:
«обережністю»
«реалістичністю»
«я не про гроші»
«мені і так нормально»

Але правда в тому, що всередині є інше.

Ви дивитесь на людей, які дозволяють собі більше —
і відчуваєте не тільки захоплення.

А ще щось схоже на… напругу.
Ніби вам туди не можна.

Це не про гроші.

Це про внутрішню межу, яку ви навіть не помічаєте.

Про відчуття:
«я не настільки цінна»
«я не дотягую»
«мені якось ніяково просити більше»

І саме тому:
ви занижуєте ціни
ви не просите підвищення
ви погоджуєтесь на менше
ви працюєте більше, ніж отримуєте

Не тому що не можете інакше.
А тому що всередині є заборона.

Це називається схемою дефектності і сорому.

Коли людина глибоко всередині вірить, що з нею «щось не так».
І тому не дозволяє собі більше — ні в грошах, ні в житті.

Вона може бути розумною.
Освіченою.
Досвідченою.

Але все одно буде жити нижче свого потенціалу.

І найскладніше тут — це не помітно.

Здається, що це просто:
«такий характер»
«такий період»
«мені не треба більше»

Але тіло реагує інакше.

Напругою.
Втомою.
Порівняннями.
Тихим роздратуванням на себе.

І відчуттям, що життя проходить «не на повну».

З цим можна працювати.

Не через мотивацію.
Не через «візьми себе в руки».

А через розуміння:
звідки це взялося
як це працює
і як поступово з цього виходити

Без тиску.
Без насилля над собою.
Акуратно і глибоко.

18/03/2026

Сертифікати самі по собі нічого не означають.

Але середовище, до якого ти належиш, — має значення.

Тепер я є членом Асоціації клінічних психологів та психотерапевтів України.

Працюю там, де важливі не обіцянки, а процес і відповідальність.

28/02/2026

Сьогодні ще трохи новин 💛

Відтепер я — член 🎨 Міжнародної федерації арт-терапії та самореалізації особистості

Для мене це не про статус.
Це про глибину. Про творчість як шлях до зцілення. Про повагу до внутрішнього світу людини.

А якщо хтось пропустив — з 2024 року я також член 🌿 Української асоціації системних розстановок

Системне мислення, родові динаміки, невидимі зв’язки, що впливають на наше життя — це частина мого професійного фундаменту.

І сьогодні ще одна подія 🙌
Я склала випускний іспит з позитивної психотерапії.

Попереду — сертифікація.
А поки — тиха радість. І вдячність.

Я не женуся за «кількістю методів».
Я вибудовую свою професійну ідентичність глибоко і чесно.

🎨 Арт-терапія.
🌿 Системні розстановки.
✨ Позитивна психотерапія.

Три опори, які допомагають мені проводити людей до ясності, внутрішньої сили й реальних змін.

Якщо ви давно поруч — дякую за довіру.
Якщо тільки знайомимось — рада бути для вас тим простором, де хаос набуває сенсів.

Далі буде… 💫

22/02/2026

Є навчання, які ти просто проходиш. І є такі, які проживаєш усією душею.

Курс «Особливості роботи з біженцями та переселенцями» я почала ще у серпні 2024 року. І лише зараз — завершила.

Моє підсвідоме чинило опір. Воно відкладало, відволікало, саботувало. Бо цей курс змушував мене згадати власний досвід втрат і викликів — я була в самому серці переживання, там, де боляче і де стискає від безсилля.

Пройшовши цей шлях, досвід від болю та страждання поступово перетворився на силу. Я змогла інтегрувати пережите, відчути опору всередині себе і зрозуміти, що тепер можу бути поруч із тими, хто ще тільки проходить свій шлях.

Сьогодні я завершила всі уроки та отримала сертифікат. Це підтвердження того, що кожен досвід можна трансформувати у силу допомагати іншим.

Там, де було боляче, народжується сила підтримувати, розуміти і вести інших крізь труднощі.

13/02/2026

Відвідала 3-годинний арттерапевтичний семінар «Робота з дітьми з порушеннями мовленнєвого розвитку».

Порушення мовлення у дітей — це не лише про артикуляцію чи словниковий запас. Дуже часто це про психологічні процеси: пережитий стрес, втрату безпеки, складну адаптацію, неможливість або страх бути почутими.

В умовах війни, вимушеного переселення, життя в іншомовному середовищі діти й сім’ї стикаються з додатковим навантаженням на психіку. Це може проявлятися у мовленнєвих труднощах, зниженні комунікативної активності, а інколи — у формах мутизму як захисної реакції.

Арттерапія в цьому контексті стає важливим інструментом м’якої підтримки — способом налагодити контакт, обійти мовні бар’єри та дати дитині можливість безпечно виразити свій внутрішній досвід.

Розуміння психологічних аспектів мовленнєвих порушень розширює професійні горизонти та поглиблює роботу з дітьми й сім’ями, які проходять шлях відновлення, адаптації та пошуку опори.

20/01/2026

✨ Self-discovery — це не про красиві слова. Це про чесність із собою.

Коли говоримо про пізнання себе, більшість уявляє щось легке й романтизоване. Насправді це процес, який починається з простого, але дуже незручного питання:

«А що зі мною зараз насправді?»

Self-discovery — це:
🔸 помічати, де ти живеш на автопілоті
🔸 бачити свої справжні потреби, а не “правильні”
🔸 розрізняти, де твій вибір, а де — звичний сценарій
🔸 чесно визнавати свої межі, слабкості й силу
🔸 вміти зупинитися, щоб прислухатися, а не тікати вперед

Це не героїчна трансформація «в іншу людину». Це повернення до себе — того, хто був під шарами чужих очікувань, ролей, адаптацій і дитячих стратегій виживання.

Self-discovery — це коли ти починаєш впізнавати:
✔️ свої автоматичні реакції
✔️ свої справжні цінності
✔️ свої заборонені бажання
✔️ свої запити й критичні точки
✔️ свої сильні сторони, які давно час повернути в життя

А головне — ти бачиш структуру свого досвіду:
чому саме так реагуєш, чому так вибираєш, чому так будуєш стосунки, чому саме це болить.

З цього моменту починається свобода.
Не ілюзорна — а та, що тримається на усвідомленості.

Тому Self-discovery — це не “зміни себе”.
Це “нарешті побач себе”.

І з цього бачення вже народжується інше життя: ясніше, чесніше, легше.

03/12/2025

🌿 Про стосунок, який лікує.

Модуль «Therapeutic relationship and interaction» у позитивній психотерапії присвячений не технікам — а тому, що визначає якість будь-якої сесії:
контакт, довіра, взаємодія.

Саме тут формується простір, де клієнт може:
✨ безпечно говорити про складне;
✨ навчатися розуміти себе без критики;
✨ відчувати опору, замість сорому чи самотності;
✨ знаходити нові рішення через діалог, а не через тиск чи поради.

Позитивна психотерапія розглядає стосунок «терапевт–клієнт» як окремий інструмент:
коли людину не оцінюють, не виправляють і не порівнюють — вона природно починає змінюватися, бо відчуває себе прийнятою.

Це той формат взаємодії, де кожна історія має місце,
а кожен крок — навіть маленький — має значення.

🪶 І саме такого досвіду може очікувати клієнт, заходячи в терапевтичний простір.

13/10/2025

«Простір, де хаос набуває сенсів» — це про:

Впевненість — не про те, щоб керувати іншими або грати роль, яка комусь подобається. Вона — про внутрішній компас, що допомагає тримати курс навіть у найпотужніших штормах і не зраджувати собі, незважаючи на чужі очікування.

Стосунки — не казкові історії чи бездоганна гармонія. Це про те, що витримує бурі, зберігає глибину навіть у моменти непорозумінь і допомагає знову знаходити спільну мову, коли здається, що все летить шкереберть.

Доходи — не просто цифри в гаманці або зарплатні рядки. Це відображення твоєї цінності, результат виборів і зусиль, які ти вкладаєш у себе й своє життя. Це про розуміння, як працювати з ресурсами, а не чекати випадкової удачі.

Якщо в житті досі панує хаос, який здається нездоланним, і ти відчуваєш, що шукаєш сенс у всьому цьому — можливо, настав час подивитися на себе глибше. Адже саме там зараз створюється твій особистий Всесвіт.

Прийшов час змінити правила, які створюють гру. Бо справжні зміни починаються не з зовнішніх обставин, а з внутрішнього руху — того, що тримає, навіть коли звичний світ розсипається на частини.

І якщо відгукується — шукай більше на www.Seliutina.com

Поруч. У сенсі.
Ірина Селютіна

07/10/2025

Колись, у далекому 2018-му, в нас був простенький робот-пилосос Severin і ще молода Лола. А тепер маємо: розумного Dream’а, поважного собачого віку Лолу та Арчі з придуркуватістю і ожирінням.

Колись, як у старому мемі, Лола наклала купу на підлогу, а з-за рогу підступно визирнув робот-пилосос. Сьогоднішні ранок був епічний.

Вночі Арчі замінував підступи до свого ліжка. Десь під ранок, Dream підступно визирнув з-за рогу і бадьоро з’їхав із бази під веселе: «Час прибирання!»Цього разу він, оснащений ганчірками, що обертаються, не просто розмазав купу по підлозі. Він із запалом і ентузіазмом натер нею плитку по всій вітальні — в обидва боки, поки вистачало його роботячих сил і моторчику.

Вбудований штучний інтелект не запідозрив біди і не подумав об’їхати «перешкоду», щоб не влипнути в історію. А налаштування для хатніх тварин не вберегли розумну техніку від тотального фіаско.

У битві «технології проти природи» з нищівною перевагою перемогли мопси. З їхнім благородним пофігізмом.

Posted insüße M***e Мопси, роботи і фіаско Posted by By Iryna Seliutina 07.10.2025No Comments Колись, у далекому 2018-му, в нас був простенький робот-пилосос Severin і ще молода Лола. А тепер маємо: розу....

07/10/2025

Третій модуль позитивної психотерапії — про проявлення.
Про те, щоб нарешті вийти з тіні і дозволити собі бути.
Не «правильною» чи «зручною», а — справжньою.
Живою. Присутньою.

Цей модуль для мене — про внутрішнє «я є».
Про момент, коли перестаєш шукати дозвіл на існування
і просто стоїш на своєму місці — спокійно, упевнено, з гідністю.
Коли тіло дихає вільно, голос звучить,
а погляд спрямований уперед, у життя.

Про відчуття: «Я живу».
Про контакт із собою, коли дні наповнені сенсом,
а навіть тиша має вагу.
Коли хочеться не просто функціонувати,
а творити, дихати, ділитися, бути.

Цей модуль — про «Я можу бути ким захочу».
Про дозвіл розкриватися у всіх своїх ролях:
фахівчині, жінці, мамі, партнерці, людині,
яка не боїться обирати, пробувати, змінювати.
Бути різною — і цілісною водночас.

І ще — про наповненість.
Про відчуття внутрішнього ресурсу,
коли зсередини не порожньо, а спокійно й тепло.
Коли сила — не в контролі, а у присутності.

Для мене цей етап — про ясність і простір.
Про можливість говорити й діяти з опори,
заявляти про себе світові без напруги, без доказів.
Просто бути, з любов’ю до себе й до тих,
кому я допомагаю наводити лад у житті, стосунках, мріях.

Бо коли всередині є спокій і сенс —
з’являється природне світло.
І ним хочеться ділитися.

#позитивнапсихотерапія

24/09/2025