Was ist die Webseite?

https://negri.expert/links_hub/?utm_source=fb&utm_medium=social&utm_campaign=main_page

Анастасия Негри, Esslinger Hof 4, Stuttgart (2026)

26/07/2022

Як допомогти підлітку, у якого всі плани з війною впали?

Російською - у першому коментарі.
Наразі проживається найпотужніша особистісна криза у всіх – чи то підліток, чи дорослий.

Колишні опори недоступні або не актуальні. Нових ще немає. Відсутність цих опор не дозволяє повноцінно будувати плани на майбутнє, як це було доступно раніше.

Паралельно йде процес проживання горя (докладніше у відео до посту).
Перш ніж ви зумієте знайти нові опори, потрібно відгорювати. Це може тривати до 14 місяців і стадії можуть повторюватися.

Так ви можете допомогти підлітку і собі зараз:

- Поговорити про те, що ви переживаєте і що можливо переживає підліток. Особливо це допоможе «мовчунам», які не вміють вербалізувати свої почуття та емоції: «Мені страшно, безпорадно, сумно. Можливо ти переживаєш те саме?».
Підліток може сказати "Ні". В цьому випадку не намагайтеся «витягти» з нього почуття.
Іноді досить просто проговорити вголос, щоб емоційна блокада всередині пройшла.

- акцент на "тут і зараз". Детальніше про це у пості «Самопоміч та стабілізація». Прочитайте.

- зібрати «Валізу стратегій проживання горя».
Стратегії проживання горя - це установки, які сприятимуть тому, що ви зумієте позитивно поводитися з різними фазами горя.

У мене довгий час стояла заставка на телефоні "Я думаю, що все налагодиться". Потім я почала помічати ситуації, в яких я почувала себе добре, навіть якщо вони тривали хвилини. Потім у фазах "дна" я згадувала про те, що після цього обов'язково буде інакше і фаза "дна" і горя так само кінцева. Це мені допомагало.

Це можуть бути такі фази як:
"Я даю собі час, щоб відчути, які почуття я проживаю і які думки проходять у мене в голові"

«Я поговорю з людиною, якій я довіряю, про почуття, які мене хвилюють»

«Я обміняюся досвідом із людьми, які пережили те саме, що й я»

«Я знайду для себе символ любові та надії і звертатимуся до нього, коли мені буде це необхідно»

«Я дам собі достатньо часу, щоб пережити те, що зі мною відбувається і зміцніти. І не вимагатиму від себе неможливого».

Список неповний, доповнiть його самостiйно.
Допишіть у коментарях, які установки вам допомагають і звертайтесь до них якнайчастіше.

10/07/2022

Людину зцілять стосунки.
Я давно писала і говорила, що найважливіше, що в нас є це стосунки.

Через стосунки з батьками дитина отримує свою САМОоцінку.
Тобто спочатку дитина не може оцінити себе.
І складає це САМО-оцінювання через те, що кажуть йому батьки та інші близькі люди.
Потім вже доросла людина лає себе чи хвалить внутрішнім голосом своїх батьків.

Коли прийшла вIйна я побачила, що єдине, що має справжню цінність у житті – стосунки.

Я побачила, як мені і моїй сім'ї приходила допомога від людей, з якими у мене було збудовано стосунки.
Кожен контакт, який у мене є - цінніший за найціннішого.

Я побачила, як усередині моєї родини відбуваються зміни, в основі яких – стосунки один з одним.

Я бачу як змінюється племінник-підліток через наші відносини з ним.

Ми приходимо в це життя одні та вмираємо одні. Але через все наше життя найважливіше – це стосунки.

Ми зцілимо одне одного любов'ю, дружбою та допомогою.

Багатий той, хто може сказати "у мене міцні стосунки з моєю сім'єю та друзями. Я можу їм довіритися повністю".

Чи можете ви таке сказати?

18/06/2022

Я не бачу сенс у своїй роботі

… кажу я терапевту

- Чому?

- Бо все, у що я вірила, цінності, на яких трималась моя професійна ідентичність, все зруйновано.

- Розкажіть детальніше

- Відтоді, як я вийшла в онлайн, я доносила батькам просту істину – дітей не можна виховувати насильством, не можна їх бити. Тепер ці ж люди, котрим я намагалась це пояснити, виправдовують вбивства в моїй країні. І радіють цьому. Гаразд, не всі. Але я не можу визначити, с ким спілкуюсь. Це зводить з розуму. Я не знаю, як працювати далі, відчуваю себе психологом-інвалідом. Зараз стільки людей потребують психологічної допомоги, а я не можу їм допомогти.

Терапевт мовчить. Я теж. Потім питає…

- Ви хочете сказати, що все, що ви робили, не має сенсу?

- Так. Не знаю. Мабуть, ні. Я заплуталась і не знаю, як працювати далі. Я позбавлена всіх опор, на яких трималось моє професійне «Я». Як знайти нові, я не знаю.

- Я бачу, що вам дуже боляче. Питання, що ви ставите собі, вони важливі. Ви не можете знайти на них відповіді зараз. Можливо, це потребує більше часу, ніж ви думали. Дайте собі цей час. Я хочу поставити вам ще одне питання.
Я мовчу.

16/06/2022

Я не знаю, як почати цей пост.

В шапці мого акаунту стоїть «аккаунт не активен». З початку війни в Україні я ще певний час заходила сюди, але потім перестала.

Це було надто боляче для мене – бачити, як все, що я будувала 3 роки, просто зруйновано.

Ще для мене боляче усвідомлювати, що мене читають люди, які виправдовують війну в Україні, і переконані: все, що зараз відбувається – правильно. Я намагалась донести до цих людей, що бити дітей не можна, а вони у відповідь: «А у вас дети есть?? Вот когда появятся, тогда будете тут что-то говорить!»

Я не можу спілкуватись з людьми, які виправдовують насильство і смерть. Я не можу повірити, що інший народ зараз вбиває мій народ. І це не «десь там», а прямо тут, через кордон.

Моя віра в людство і цінності, які я доносила до батьків і підлітків, просто зруйнована.

А цінності ці дуже прості:

- Не можна бити дітей. Ніколи і ні за якими обставинами

- Насильство не виправдовується і не пояснюється «Це ти мене довела своєю поведінкою»

- Довірливі відносини з підлітком - єдиний шлях виростити здорову особистість.

Пам’ятаєте, я наводила приклад з поколінням ваших дідусів і бабусь? Про те, що їх жорстке і емоційно холодне виховання обумовлювалось метою вижити у війну. Тут вже не до прийняття почуттів дитини.

Ще я казала про те, що наше покоління – перше, у кого є шанс зростити емоційно здорових дітей.

Це все було перекреслено 24 лютого, після нападу росії на Україну. Зараз ми маємо глибоко емоційно травмованих батьків і дітей. Це такий біль, з яким я не можу впоратись. Це біль мільйонів і з ним доводиться жити далі.

В каруселі розповідаю про те, як змінилось моє життя після 24 лютого.

27/02/2022

Я ніколи не зосереджувалась на якій мові я розмовляю в своєму блозі.
Але зараз я хочу принципово висловити свою думку українською мовою. Перекладіть, кому потрібно.

В Україні війна.
У моєму місті війна.
Мої родичі, все життя, працюючи та живучи у своїй країні, змушені приймати рішення: бігти або залишитися.
Це нелюдське. Цьому немає виправдання або пробачення.

Я знаходжусь за 2000 кілометрів від моєї сім'ї і можу допомогти тільки тим, що знаходжусь з ними на зв'язку.
Я нескінченно стежу за новинами, шукаю слова "Одеса" та "вибухи" і заспокоюються на 5 хвилин, коли не знаходжу. Через 5 хвилин знову дивлюсь, тому що ситуація змінюється кожну секунду.

Коли через Миколаїв пройшли російські війська, я думала, що я не переживу ту ночь від страху за мою сім’ю безсилля, щоб щось змінити.

На щастя минулося і моя сім’я в безпеці. Поки що. І це «поки що" зводить з глузду кожну хвилину.

Я психолог, і я працюю з людьми з усіх країн. Але я не знаю, як я можу працювати зараз і далі.
Я безпорадня, і тут, тому що я не знаю, як допомогти впоратися з їхніми емоціями ненависті та болю, які зараз все про війну.
Я не знаю, тому що я сама намагаюся впоратися з власними зараз.

Світ розколовся, і я вже бачу перші плоди цього розколу. Ці плоди жахливі, огидні та повні черноти.

Вже не буде колишнього світу. Ми не станемо звідками цього і ми будемо змушені якось жити в тому, що залишиться після війни.

Я хочу підтримати кожного українця, який зараз знаходиться в Україні, чи на кордоні з Польщею, чи який запитує "хто може взяти мою літню маму та морську свинку у клітці?», чи хто горить від безсилля та страху за своїх близьких в іншій країні .

Це закінчиться, ми вистоємо. Але колишньго світу більше не буде.

🇺🇦🇺🇦🇺🇦

25/02/2022

Первичная базовая психическая потребность человека, потребность в безопасности, нарушена.

На травмирующие события психика реагирует тремя способами: "бей", "беги", "замри".

"Замри" - самая неблагоприятная реакция. Психика как бы "замораживается" в травмирующем моменте, не в силах его переварить.

Поэтому очень важно попытаться помочь себе и своему близкому найти опору там, где ее нет.

Нам нужно на что-то опереться, найти пол под ногами, чтобы жить дальше.

Так я пыталась вчера стабилизировать себя и своих близких. Попробуйте что-то из этого, возможно это поможет и вам.

Про подростков напишу еще отдельно в сторис. Если я что-то забыла или у вас есть свой способ стабилизации - напишите в комментарии пожалуйста.

Сохраните пост, сделайте принтскрины чтобы иметь его под рукой всегда.

Попробуйте несколько способов и самый действенный поставьте на заставку телефона, чтобы было всегда перед глазами.

23/02/2022

Давайте по-честному…

Сколько времени в день вы проводите в телефоне? А в компьютере? Когда берете гаджет в руки – сразу после пробуждения или за завтраком?

А ведь ребенок формирует свое поведение, основываясь на поведении родителей. Это факт.

Одно из основных заданий на курсе «АнтиГаджеты» - сформировать семейный медиа-план. Ключевое слово - семейный. Потому что требовать от ребенка не делать того, чем заняты сами – провальная идея.

Я часто получаю от родителей обратную связь: «Мы стараемся придерживаться плана, но сложно не прикасаться к телефону после 10 вечера».

И я это понимаю! Потому что освобождается время, которое не понятно, чем заполнять. Становится скучно. Проще развлечь себя привычным телефоном, чем что-то придумывать.

Поверьте, в этот момент подростку еще сложнее! Потому что у него саморегуляция поведения даже близко не на уровне взрослого.

Но это полезный и важный момент - увидеть, как обстоят дела с телефоном у всех членов семьи.

Я создала инструмент поддержки для родителей, которые проходят курс. Это чат, в котором мамы и папы могут обмениваться опытом, трудностями и успехами. А еще в чате есть я, и вы можете задать вопрос лично.

Понимаете, что сами весь день проводите с гаджетами, и не можете «оторвать» от них своего подростка? Присоединяйтесь к курсу «АнтиГаджеты»! Я расскажу, как сделать это безболезненно и на основе доверительных отношений!

21/02/2022

Просто не могу…

Такой ответ на вопрос о гаджетах я получаю чаще всего от родителей. Подросток с головой погружается в виртуальный мир, и вернуть его обратно не получается. Используются «старые добрые методы», вроде жестких ограничений, крика и давления.

«А разве можно по-другому?»

Можно, и это подтверждают родители, которые прошли курс «АнтиГаджеты». Совсем недавно они:

•Беспокоились, что у подростка, возможно, компьютерная зависимость

•Не понимали, как контролировать время, проводимое в телефоне, без крика

•С паникой наблюдали, как подросток погружается в виртуальный мир, а к реальному теряет интерес

После прохождения курса «АнтиГаджеты» эти родители:

•Определили, действительно ли ситуация так серьезна

•Научились договариваться с подростком, не прибегая к крику и тотальному контролю

•Узнали своего ребенка еще лучше через понимание причин ухода в гаджеты

22.02 в 19:30 по Мск в аккаунте .expert я проведу вебинар о подростках и гаджетах. Сохраните в календарь, чтобы не пропустить!

Готова отвечать на ваши вопросы о курсе!

19/02/2022

Как вам такое…

Приходите с работы и видите своего подростка … занимающимся чем-то, кроме гаджетов. Он читает книгу, общается с братом или (даже!) делает д/з. Думаете, это возможно лишь в мечтах?

Курс «АнтиГаджеты» создан мной, чтобы помочь родителям ПРАВИЛЬНО регулировать время, которое подросток уделяет гаджетам. Внимание: без крика, давления и тотального контроля.

«Неужели я должна/должен закрыть глаза на то, что он сутками в телефоне?»

Конечно, нет. Родительский контроль непременно должен быть. В его рамках подросток может безопасно развиваться в здоровую и зрелую личность. Но контроль это не про «Я знаю о каждом его шаге».

Как найти баланс в контроле гаджетов?

Об этом я доступно говорю на курсе «АнтиГаджеты». Если вы – родитель, который замечает, как чадо уходит в виртуальный мир, не знает, что с этим делать и паникует, буду рада видеть вас на курсе!

Родители, чьи подростки не ушли с головой в гаджеты, тоже получат много полезных инструментов, чтобы предупредить это.

Совсем скоро регистрация на курс закроется, так что успейте забрать своё место в «АнтиГаджетах»! Регистрация по ссылке https://negri.expert/landing/product/antigadgety.

А как вы контролируете гаджеты в жизни подростка?

16/02/2022

Как понять, что у подростка компьютерная зависимость?

Этот вопрос волнует практически каждого родителя. Почему? Потому что практически каждый подросток увлечен гаджетами. Но где грань, отделяющая увлечение от зависимости..?

Важно понимать, что зависимость – психическое заболевание, приравниваемое к алкогольной или наркотической зависимости.

На какие «тревожные звоночки» родителю стоит обратить внимание?

- Подросток не контролирует эмоций. Особенно агрессию в случае проигрыша в игре;

- Повышенная эмоциональная возбудимость после долгого пребывания в виртуальном мире;

- Нарушения сна, общая нервозность;

- Проблемы с концентрацией внимания (в особенности на уроках).

Эти признаки могут говорить о зависимости, но это необязательно так. Если вы замечаете их у своего ребенка, не стоит паниковать. Это просто повод обратить внимание.

На курсе «АнтиГаджеты» я даю родителям список вопросов на основе критериев DSM-5 (The Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders). Эти вопросы помогут вам понять, что именно происходит с вашим ребенком прямо сейчас, и насколько ваша ситуация критична.

Но помните, что диагноз может поставить только врач-психиатр.

Я до сих пор получаю отзывы от родителей после первого потока курса "АнтиГаджеты". В этих сообщениях:

Родители успокоились, потому что поняли : у их детей нет зависимости

Родители начали договариваться с подростком о времени, которое они проводят в гаджетах.

В карусели – слова этих счастливых мам и пап!

Анастасия Негри

26/07/2022

10/07/2022

18/06/2022

16/06/2022

27/02/2022

25/02/2022

23/02/2022

21/02/2022

19/02/2022

16/02/2022

Adresse

Webseite

Benachrichtigungen

Verknüpfungen

Teilen

Kategorie