21/01/2026
У Кракові сьогодні найгірша якість повітря з можливого і місцева розсилка попереджає, щоб не виходити з домівок. У місті, де дуже багато зелені та парків, де половина громадського транспорту-на електроживленні, де влада докладає багато зусиль, щоб мінімізувати приватний транспорт і пересадити людей на громадський. Тут він чудесний.І сьогодні-безкоштовний.
Але разом з тим, географічне положення сприяє тому, що весь пил та бруд просто осідає в ямі. І це потрібно прийняти і якось пристосуватись до географії.
Я от подумала, у кожної історії, людини, міста чи країни є щось недосконале. Будь-яка система не є ідеальною.
Я думаю про нашу Україну, скільки всього в ній є недосконалого і проблематичного, але до яких наслідків приводить те, що ми не здатні доцінювати і приймати реальність, а прагнемо до ідеалу та влади, часто ціною руйнації та втрат, знецінення можливого і вибір на користь недосяжного.
Як і в стосунках, коли наші партнери, друзі, керівники, середовище є неідеальними, дуже часто замість або прийняття, або виходу з цього оточення, ми займаємось моральним каліцтвом одне одного. Подавляючи в собі незадоволення і не знаходячи шляхів, щоб пристосуватися.
Наприклад, не виходити з дому, або одягати маску, або прийняти відповідальність за головний біль від якості повітря. І можливо, поміж тим, бути все-таки вдячним за сонце, дерева і життя таким, яке воно є з того, що може запропонувати середовище.
Як важливо уміти розрізняти зміни, які мені підсилу, а які - ні.
Я виходжу з дому, бо сонце тут велика рідкість. Як і чисте повітря.
