Psychoterapia Kraków Maria Skok

Psychoterapia Kraków Maria Skok Psychoterapia indywidualna.

Jestem psychoterapeutką nurtu Gestalt, w którym bliskie mojemu sercu jest twierdzenie ze relacji z innymi ludźmi najlepiej przyczyniają się do zdrowia I rozwoju człowieka.

Колись давно, років так з двадцять тому, ще будучи студенткою, я приїздила до батьків на вихідні.І щоразу, повертаючись ...
22/12/2025

Колись давно, років так з двадцять тому, ще будучи студенткою, я приїздила до батьків на вихідні.
І щоразу, повертаючись до міста, мама пакувала мені сумку з продуктами.

Я пам’ятаю, як одного разу нервувалася і казала:
«Нащо ти мені стільки складаєш?»
А мама тихо відповіла:
«Поки я жива — є кому тобі складати сумку і передавати. Бери, дитя. Бо прийде час — і мене не буде».

Тоді ті слова вселилися в мене.
Але по-справжньому відчути їх я змогла значно пізніше.
Коли вже жила далеко за кордоном.
Коли ця “посилка від батьків” приїздить лише раз на рік.

Це традиція.
Щороку напередодні Різдва батьки пакують велику коробку і відправляють нам.
А ми тут відкриваємо її — і що бачимо?

Турботу.
Час, присвячений для нас.
І любов, тиху .

І таке рідне:
«Ми про тебе пам’ятаємо».

Як добре, що я маю живих батьків.

Завершення року. Підсумки.Сьогодні в терапевтичній групі ми зупинялися,щоб озирнутися на 2025 рік.І питали себе не «що я...
20/12/2025

Завершення року. Підсумки.

Сьогодні в терапевтичній групі ми зупинялися,
щоб озирнутися на 2025 рік.

І питали себе не «що я зробила?»,
а «що я відчуваю, коли згадую цей рік і шлях який пройшов/пройшла?»

Зʼявлялася вдячність — за себе, за інших, за життя.
Гордість — тихенька, без пафосу, але справжня.
Радість — що я тут. Що дійшов/дійшла.

І водночас приходили сум і страх.
Бо шлях був непростий.
Бо довелося йти туди, куди раніше не наважувався/наважувалась.
Бо стільки сил було вкладено,
щоб сьогодні бути в цьому місці свого життя.

Ми робили завершувальну практику —
про підбиття підсумків
і про відкриття дороги в майбутнє.
Без поспіху.
З диханням.
З дозволом відчути все.

Ми обіймалися.
Їли смачний рулет зі згущеним молоком
і пили чай.

І в цьому було щось дуже важливе:
Після глибини — просте тепло.
Після великого шляху — турбота.
Після року — мʼяке завершення.

Нехай кожен із нас
понесе з собою не тільки результати,
а й ніжність до себе
за той шлях, який уже пройдено .

Я відкриваю набір у діючу терапевтичну групу, до якої можна доєднатись на етапі процесу.Група вже працює, має сформоване...
13/12/2025

Я відкриваю набір у діючу терапевтичну групу, до якої можна доєднатись на етапі процесу.

Група вже працює, має сформоване поле, ритм і глибину.
Запрошую тих, хто готовий до живої, чесної, тілесно-орієнтованої терапевтичної роботи в малому, безпечному просторі.

Працюємо з темами:
– стосунки з собою та іншими
– межі, опора, відповідальність
– тілесність, емоції, контакт
– повторювані життєві сценарії

Група триває з січня по червень:
Січень · Лютий · Березень · Квітень · Травень · Червень

📍 Формат: закрита група
📍 Дві суботи у місяць 10:00-13:00
📍 Два місця
📍 Ведуча: Марія Скок, психотерапевтка EAGT

Доєднання можливе після короткої індивідуальної розмови.

Знаєш, я от думаю з нового року зібрати невелику жіночу терапевтичну групу. Про нас. Про материнство.Бо я дуже добре зна...
10/12/2025

Знаєш, я от думаю з нового року зібрати невелику жіночу терапевтичну групу. Про нас. Про материнство.

Бо я дуже добре знаю, як це — хотіти і довго не вагітніти. Знаю, як це — народжувати. І знаю, як це — бути мамою, я вже 9 років у цьому шляху.
І чим більше працюю з жінками, тим ясніше бачу, що нам усім потрібне місце, де можна говорити правду про свій досвід.

Хтось мріє про дитину, але поки не виходить… і там стільки болю й надії переплетено.
Хтось проходить лікування і вже не має сил тримати це всередині.
А хтось став мамою — і теж непросто, хоча зовні всі ніби очікують тільки радості.

І я думаю: а чому б не створити простір, де можна просто видихнути й сказати все, як є?
Раз на два тижні, три години. Живі зустрічі. Невелике коло жінок, де є тепло, присутність і людяність.

Мені дуже хочеться таке місце зробити. Таке, де не треба бути сильною.
Просто бути. І говорити. І слухати.

Якщо знаєш когось, кому це може відгукнутись — скажи мені. Я потихеньку почну формувати групу.

Останні роки я все більше працюю в кабінеті з темою насилля.Іноді нам здається, що його у світі мало. Що це тільки про в...
04/12/2025

Останні роки я все більше працюю в кабінеті з темою насилля.
Іноді нам здається, що його у світі мало. Що це тільки про війну.

Але ні.
Насилля — це також про родини, в яких ми виросли. Про сусідів, яких ми чули крізь стіни, або через паркан. Про атмосферу, в якій формувалося наше тіло, нервова система, здатність довіряти.

Все частіше до мене приходять дорослі чоловіки й жінки з панічними атаками, ОКР, тривожними розладами, хронічною втомою, виснаженням, депресією, розладами сну, думками про самогубство.
І їхні історії майже завжди мають спільне коріння.

Фізичне насилля.
Коли били дитину. Або коли батьки били одне одного.
Або коли дитина роками слухала чужі крики крізь тонкі стіни. Або коли сусід бігав з рушницею по городу і кричав що всіх постріляє.

Сексуальне насилля.
І це не лише про с**с.
Це про недоторканність кордонів:
про чиїсь руки там, де їх не мало бути,
про підглядання, поки дитина переодягається чи купається,
про вторгнення в інтимний простір.

Психічне насилля.
Коли «немає вибору».
Коли «мама/батько так сказали».
Коли мусиш мовчати й терпіти.
Коли немає жодного місця, де можна бути собою.

І якщо комусь здається, що робота психотерапевта — це «посидів, послухав, отримав гроші й пішов щасливий додому», — це дуже далеко від правди.
Це важка, глибока, іноді неймовірно болюча робота.

Є дні, коли я виходжу з кабінету, сідаю в машину — і плачу.
Від болю.
Від безсилля.
Від люті до дорослих, які колись зламали дитячу ніжність, тіло, довіру до світу.

І водночас — я знаю, заради чого я там.
Бо кожне «я вижив(ла)», яке звучить у кабінеті… — це завжди про надію.

 День 30Сьогодні останній день мого марафону про хороше.І знаєте, до чого я прийшла?До того, що в нашому житті так мало ...
30/11/2025


День 30

Сьогодні останній день мого марафону про хороше.
І знаєте, до чого я прийшла?
До того, що в нашому житті так мало вдячності. Не тому, що ми не хочемо… а тому, що ми не вміємо. Не навчені. Не привчені зупинятись і бачити.

Цей місяць був для мене непростим. Важким, чесно.
І водночас — він був наповнений хорошим.

Щовечірні записи ставали моєю опорою. Маленьким ритуалом сенсу й тиші.
Коли я втомлена, коли всередині шумить війна, новини, життя — саме ці кілька рядків про хороше тримали мене в реальності.
У тій реальності , де ще є сонце, теплий чай, пироги, сміх, розмови, родина, дихання.

Ми так легко обесцінюємо.
Так легко скочуємось у «світ поганий».
І так складно — насправді складно — знаходити те, що було доброго сьогодні.

І знаєте… я зрозуміла одне:
Ми всі втомлені.
Кожен українець.
І ті, хто вдома, і ті, хто в еміграції.
Бо війна роз’їдає не тільки землю — вона роз’їдає нервову систему, надії, дихання.

Тому я хочу завершити цей місяць словами:
як же добре помічати це життя.
Усміхатися дрібницям.
Дякувати навіть за найменше.
Залишатися живою, теплою, не закам’янілою.

Текст не мій, написала колега Анна Іватуненко.  Ідіть одразу в терапію.У довготривалу.А не туди, де обіцяють зцілення за...
26/11/2025

Текст не мій, написала колега Анна Іватуненко.

Ідіть одразу в терапію.

У довготривалу.
А не туди, де обіцяють зцілення за три сесії. А якщо вам здається, що психологи тягнуть з вас гроші — досліджуйте свою параноїдальну частину в терапії. Швидше за все, вона у вас ще десь проявляється і якось впливає на ваше життя.

Ідіть до терапевта, який працює в якомусь “банальному” підході, на який довго навчаються і для сертифікації треба багато чого зробити. Гештальт, психоаналіз (будь-який), КПТ будь-якої хвилі, екзистенційна чи клієнт-орієнтована терапія, схема-терапія…
А не до того, хто практикує в суперінтонаційному «все в себе включаючому» підході або, навпаки, в якомусь квантово-містичному.

Ідіть у цю «нудну» терапію, де інсайт не на кожній сесії, а катарсис і конвульсії взагалі не трапляються.
А не туди, де спецефекти й рефлекс-оргазм замість усвідомлення.

Ідіть до одного терапевта і несіть йому всі свої проблеми.
Але не ходіть до багатьох під кожну окрему тему. Терапевт працює не з темою, а з людиною.

Ідіть до того терапевта, з яким ви готові говорити про складне, з яким ви збігаєтеся в часі і якого ви можете собі дозволити.
А не до самого-самого найкращого.
Тривала терапія у новачка краща за разову сесію у профі.

Ідіть туди, де доведеться зустрічатися зі своєю вразливістю та обмеженнями, і навіть із вразливістю та обмеженнями терапевта.
А не туди, де надлюди обіцяють зробити з вас надлюдину.

І не йдіть туди, де вам “зекономлять” роки терапії.
Бо роки терапії — це роки вашого життя, коли у вас щотижня є година, щоб разом з іншою людиною досліджувати те, як ви живете, відчуваєте і думаєте, чого ви хочете, а чого — ні, що вас притягує, а що відштовхує, і усвідомлювати, що ви з усім цим робите.

Усього година на тиждень, щоб приділяти своєму життю більше уваги, приділяти більше уваги собі.
Усього година, щоб наробити менше дров і менше потім розгрібати.

Днями буде рівно 10 років, як я в терапії з одним терапевтом. Це приблизно 500 годин мого життя… приблизно 21 день.

Приблизно 21 день свого життя за останні 10 років я витратила на те, щоб любити своє життя, хотіти його жити і жити його доволі прикольно.

Здається, це не так уже й багато».

Нещодавно зустріла знайому.Плаче, бо життя складається не так, як би їй хотілось.Каже мені:«Порадь психотерапевта, який ...
24/11/2025

Нещодавно зустріла знайому.
Плаче, бо життя складається не так, як би їй хотілось.
Каже мені:
«Порадь психотерапевта, який би точно мені допоміг!»

Я питаю:
— А що би ти хотіла на виході? Чого очікуєш від терапевта?

Вона зітхає:
«Щоби сказала, що я маю робити. Я вже втомилась. Ходжу по цих психологах, а вони тільки мовчать, кивають головами і не кажуть, що мені робити…»

І мені стає сумно.
Не тому, що колеги «погані» чи щось не так роблять.
А тому, що за цими словами я чую накопичену фрустрацію — ту злість, яка не озвучена, не прожита, не винесена в стосунок.
Злість на терапевта. На життя. На себе.
А коли вона мовчить — терапія обривається.
І все починається спочатку. Інший терапевт. Інші надії. І той самий сценарій.

І це ж не тільки про терапію.
Це про життя.

Ситуація повторюється:
Мені не подобається — але я мовчу.
Терплю.
Збираю розчарування.
І потім обриваю стосунок.

Зовні — ніби інша історія.
Внутрішньо — той самий сюжет.

Бо поки я не можу сказати «мені це не підходить», «мені боляче», «я злюсь» —
життя знову і знову підкидає ситуації, де можна нарешті це зробити.

І це, можливо, найважливіше, що лікує:
не порада «що робити»,
а можливість вперше сказати правду вголос.

Допис опублікувала з дозволу знайомої.

Adres

Kraków

Godziny Otwarcia

Czwartek 09:00 - 20:00
Piątek 09:00 - 20:00

Telefon

+48534220953

Strona Internetowa

Ostrzeżenia

Bądź na bieżąco i daj nam wysłać e-mail, gdy Psychoterapia Kraków Maria Skok umieści wiadomości i promocje. Twój adres e-mail nie zostanie wykorzystany do żadnego innego celu i możesz zrezygnować z subskrypcji w dowolnym momencie.

Skontaktuj Się Z Praktyka

Wyślij wiadomość do Psychoterapia Kraków Maria Skok:

Udostępnij

Share on Facebook Share on Twitter Share on LinkedIn
Share on Pinterest Share on Reddit Share via Email
Share on WhatsApp Share on Instagram Share on Telegram

Kategoria