08/05/2025
Перед Великоднем відбулася особлива терапевтична зустріч, у якій творчість стала інструментом внутрішнього діалогу, самовираження та взаємної підтримки.
Темою заходу став Великдень - свято, як символ надії і як особистий досвід кожного з учасників.
На зустрічі учасники створювали вітальні листівки, присвячені Великодню. Під час цього творчого процесу використовувалися акварельні олівці, і під керівництвом художника гості вивчали просту, але виразну техніку малювання.
Учасники оформляли зображення та добирали теплі, щирі слова - побажання тим, кому ці листівки будуть адресовані.
Однак захід не обмежився лише рукоділлям. У просторі довіри та безпеки розгорнулася глибока дискусія про значення Великодня для людства. Розмова стосувалася жертви Христа та її сенсу як акту спокути людських гріхів. Учасники ділилися своїми особистими роздумами, асоціаціями, спогадами, пов’язаними з цим святом. Звучали дуже різні, але щирі історії - від дитячих спогадів до філософських роздумів про віру та внутрішнє світло.
Особливу увагу учасники приділили тому, як сприйняття Великодня змінилося в умовах війни. Багато хто говорив про те, що свято, яке колись асоціювалося з теплом, весною і сім’єю, тепер стало символом крихкості життя, але й надії, яка все ще залишається живою.
Атмосфера зустрічі була по-справжньому теплою, сповненою взаєморозумінням, увагою одне до одного та прагненням до внутрішнього зцілення.
Завдяки поєднанню творчої діяльності та глибоких розмов, учасники змогли по-новому осмислити значення Великодня - не лише як церковного свята, а й як важливої частини свого особистого шляху.
