Екстрена Медична Допомога м.Бориспіль

27/05/2025

Вітаємо з Всесвітнім днем екстреної медичної допомоги 27 травня 2025 !
Дякуємо за вашу благородну та героїчну роботу. Бажаємо вам здоров’я, сили, терпіння і поваги.
Нехай ваша праця завжди цінується, а слова подяки лунають часто.
Ви рятуєте життя в надскладних умовах, особливо в цей непростий час. Бажаємо вам терплячих пацієнтів, спокійних змін, міцних нервів, мирного неба та сімейного благополуччя.
Ви справжні Герої нашого часу!

18/03/2025

Пишаємося нашими працівниками!

🚑 Успішна серцево-легенева реанімація у Борисполі: Пацієнт отримав другий шанс на життя!

📅 Дата: 06.03.2025
📍 Місце: м. Бориспіль

Бригада екстреної медичної допомоги отримала виклик №314 щодо втрати свідомості. Після прибуття на місце медики виявили пацієнта у стані клінічної смерті – серце перестало битися, дихання було відсутнє.

🚨 Обставини випадку:
Під час обстеження на моніторі дефібрилятора зафіксовано фібриляцію шлуночків – небезпечне порушення серцевого ритму, що вимагає негайної реанімації.

⚡ Реанімаційні заходи:
Бригада негайно розпочала серцево-легеневу реанімацію, провела дефібриляцію та інші необхідні заходи. Завдяки професійним і злагодженим діям медиків вдалося відновити серцеву діяльність і самостійне дихання пацієнта!

💙 Результат:
Пацієнт у стабільному стані був доставлений до лікарні для подальшого лікування.

🌟 Висловлюємо подяку бригаді №415 Бориспільської станції екстреної медичної допомоги за врятоване життя:
✔ Резнікова Аліна Володимирівна – лікар
✔ Кубрак Надія Вікторівна – парамедик
✔ Дончук Юрій Валентинович – екстрений медичний технік

🙏 Дякуємо нашим медикам за їхню відданість, професіоналізм і невтомну боротьбу за людські життя!

#екстренамедичнадопомога #реанімація #Бориспіль #рятуєможиття #медики

13/01/2025

З глибоким сумом та болем повідомляємо, що 12 січня 2025 року на 57-му році життя відійшла у вічність наша дорога колега – Верна Валентина Миколаївна, фельдшер-комплектувальник, яка віддала 36 років свого життя службі на швидкій допомозі.

Ми втратили не лише чудового професіонала, а й щиру, світлу людину, яка стала невід'ємною частиною нашої великої родини.

Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким Валентини Миколаївни. Нехай спочиває з миром, а пам’ять про неї завжди житиме у наших серцях.

Царство Небесне і вічна пам’ять.

09/10/2024

23/07/2024

Пишаємося нашими працівниками! Великі молодці! Так тримати!

“Медичне мистецтво одне, тому що воно базується на вічних законах природи, але систем медичних багато. Інакше і бути не може. Системи залежать від переважаючих порозумінь і від стану знань, на яких ці порозуміння стверджуються”...(Христофор Вільгельм Гуфеланд)

Навряд чи сьогодні можливо уявити існування цивілізованого суспільства без екстреної (швидкої) медичної допомоги. Приємно вражає і той факт, що всі напрями науково-технічного прогресу набирають шалених обертів у розвитку. Не пасе задніх в удоскосконаленні і медицина. Сучасні технології галузі, значно полегшують не лише роботу медикам, а й рятують життя пацієнтам. А починалося все ось як…

Перші станції медичної допомоги з’явились наприкінці ХІХ ст.
Однією, з найкраще облаштованих рятувальних станцій у Європі, була Віденська станція швидкої допомоги, яку відкрили 1 травня 1883 року. До її створення спонукала пожежа Віденського театру, під час якої постраждалі протягом кількох годин перебували на вулиці, чекаючи на медичну допомогу. Згодом, у 1892 році була створена аналогічна станція у місті Львів.

Появу швидкої медичної допомоги у Києві пов'язують з 1881 роком. Це був пункт нічних чергувань, який знаходився в приміщенні міського правління на Хрещатику. У червні 1902 року в столиці створили першу станцію швидкої медичної допомоги.

Тоді у складі бригади працювало 4 особи: лікар, старший і молодший санітари та кучер. Персонал станції, крім лікарів, складався виключно з кращих, здорових чоловіків, обов'язково вусатих і переважно неодружених. Виклик здійснювали за допомогою телефонного дзвінка або особистим візитом на станцію. Карета швидкої допомоги виїжджала через 1-2 хвилини після виклику.

Кожна санітарна карета мала дві валізи, укомплектовані великими наборами хірургічних інструментів, перев'язувальними матеріалами, медикаментами, протиотрутою та іншими лікарськими засобами; індуктивним апаратом Шпамера; кисневою подушкою; запасними носилками і запасним ящиком з перев'язувальним матеріалом (на випадок великої кількості постраждалих).

Згідно з статутом Міністерства внутрішніх справ, медична допомога надавалась при нещасних випадках. Лікарі виїжджали тільки в тому разі, якщо з моменту захворювання чи нещасного випадку минуло не більше 2-3 годин. Ну а перш ніж розпочати самостійну діяльність, лікар повинен був зробити 50 виїздів разом з іншими лікарями. За надану лікарську допомогу ніякої плати не брали, але добровільні внески приймалися.

Йшли роки. Автомобілі давно зайняли нішу гужевого транспорту. Однак, сучасні реанімобілі, які обладнані всім необхідним, й досі називають “каретами”. Склад бригад екстреної медичної допомоги також змінився. Зазвичай складається з трьох осіб: лікарів та фельдшерів з медицини невідкладних станів та водія. Всі, без виключення, регулярно прокачують жорсткі навички - hard skills - специфічні, вимірні навички та знання, які набуваються через навчання та практику.

“Знаєте, підхід до медицини невідкладних станів вже давно не такий, як був, до прикладу, 30 років тому. Кожний випадок на виклику оцінюється за певним стандартом - протоколом. Ці алгоритми значно полегшують роботу нам, медикам, швидкої в наданні кваліфікованої допомоги. Це, свого роду, “шпаргалка”, де все розписано до дрібниць. А ще, ми постійно навчаємось - це показник. Це рівень!” - зізнається під час нашої розмови керівник бригади фельдшер з медицини невідкладних станів Валерій Іванович Коробко

“Розум полягає не лише в знанні, але й в умінні використовувати знання для діла”, - Аристотель

Свої вміння бригаді №403 пункту тимчасового базування села Вишеньки Бориспільської підстанції екстреної медичної допомоги довелося застосовувати 6 разів. Приводом до виклику медиків став стан людини, яка втратила свідомість.

Неприємність сталася в одному з дворів сучасного оздобленого маєтку в населеному пункті Гнідин, що на Бориспільщині. Виклик на робочій планшет надійшов ввечері.

Село Гнідин вважається заможним пристоличним селом. Знаходиться всього за 12 км від станції метро “Бориспільська” і потопає в соковитих пейзажах мальовничих пагорбів.

Молода сім’я запросила чоловіка причепурити їхній газон. Під час виконання робіт 46-річному садівникові і стало недобре: мужчина знепритомнів і втратив свідомість.

“Ми знали, що пацієнт без свідомості. Всю необхідну апаратуру взяли одразу. По прибуттю на місце події, приємно вразив той факт, що молоді люди не злякалися і не розгубилися і до нашого приїзду почали надавати мужчині домедичну допомогу: проводили непрямий масаж серця”, - ділився враженнями Валерій Іванович.

Пацієнт перебував в термінальному стані. Що спричинило раптову зупинку кровообігу, достеменно не відомо було на той момент. Господарка маєтку лише зазначила, що напередодні садівник скаржився на дискомфорт в області серця.

Не гаючи часу, мужчині продовжили непрямий масаж серця. Була встановлена ларингеальна маска і розпочата штучна вентиляція легень за допомогою мішка АМБУ. Паралельно встановлювався внутрішньовенний доступ та підключення пацієнта до дефібрилятора для оцінки серцевого ритму. На моніторі - фібриляція шлуночків і перша дефібриляція в 150 Дж.

“Ми робили все ніби в унісон. Місця на газоні було обмаль. Нас оточували рідкісні карликові дерева, це такі незручності, які трохи заважали в роботі. Під ними не сильно розженешся. Однак, ми з усім справилися. Діяли виключно за протоколом”, - підтримала розмову фельдшер з медицини невідкладних станів Алла Чергинець.

Після чергової оцінки ритму знову була виявлена фібриляція шлуночків, проведено другий розряд з силою в 200 Дж. Продовжена компресія та штучна вентиляція легень. Втретє оцінка серцевого ритму і знову розряд!

Після 3-х дефібриляцій медики ввели 300 мг аритміла. На моніторі “дефа” - безпульсова електрична активність. Кожні 4 хвилини, медики вводили адреналін. Після чого з’явилася фібриляція шлуночків, яка вимагала чергової дефібриляції. Після трьох компресій і дефібриляцій, було знову введення відповідних розчинів. І, ооо, чудо!
На магістральних та периферичних судинах почав прослуховуватися пульс. На 22-й хвилині відновилося самостійне продуктивне дихання. Стан важкий, але стабільний.

“Пацієнта було переміщено на каталку для подальшої госпіталізації. Я вдячний за допомогу в транспортуванні нашому водієві реанімобіля Михайлу Шолудьку. Коли в процесі задіяна вся команда - це найвища нагорода”, - зізнався керівник бригади Валерій Коробко, - на “відмінно” спрацював і оперативно-диспетчерський відділ. В приймальному передпокої на нашу бригаду вже чекала команда закладу охорони здоров'я: черговий лікар, кардіолог та реаніматолог”.

За попередньою інформацією, в чоловіка случився інфаркт. Він продовжує лікування.

Більшість проблем, з якими стикається швидка, є ніщо іншим, як віддзеркаленням життя нашого суспільства сьогодні. Незмінними залишаються високий професіоналізм і самовідданий труд працівників екстреної (швидкої) медичної допомоги. Тих, кому за будь-яких зовнішніх умов, люди першим довіряють своє здоров’я і життя. Колеги, так тримати!


Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
Київська обласна рада
Всеукраїнська рада реанімації
Департамент охорони здоров'я Київської ОДА

27/05/2024

Зі святом!

16/05/2024

З днем вишиванки!
У День вишиванки хочемо побажати миру і злагоди в ваших будинках і серцях. Нехай ваш патріотизм допомагає захищати Україну та робити її цілісної, успішною. Пам’ятайте, що ми – Українці й зможемо все!

16/05/2024

22/04/2024

Історія одного врятованого життя! Пишаємося нашими працівниками!

Бажання - рушійна сила душі. Душа, позбавлена бажань, застоюється. Треба бажати, щоб діяти і діяти, щоб бути щасливим.

Життя без бажань нічого не варте

“– Знаєш, що найважче у виконанні бажань?
– Виконання?
– Ні, віра в те, що вони можуть збутися. Жодне бажання не зможе ожити, поки не подаруєш йому крила віри”…

Крила його нестриманому бажанню подарувала мама Вікторія. Воно було напрочуд просте, але таке палке і омріяне.

Ця неймовірна історія порятунку життя юному пацієнту з села Кучаків, що на Бориспольщині, облетіла країною. За розвитком подій ретельно стежив наш фельдшер з медицини невідкладних станів Євгеній Петрович Муц. Медик цікавився станом дитини, безперервно тримав зв’язок з батьками, вводив в курс справ і нас.

Напередодні своєї зміни, Євген Петрович отримав неочікуваний дзвінок від мами врятованого хлопчика. Жінка озвучила бажання сина. Воно було земне: познайомитися зі своїм рятівником.

Зустріч тезок

Ранок понеділка нового робочого тижня для Бориспільської підстанції екстреної медичної допомоги Броварської станції ЕМД розпочався з приємностей. В гості до своїх рятівників завітав юний пацієнт, життя якого, у лютому цього року, врятувала бригада №412.

“Мого пацієнта, як і мене, звати Євген. Тезка! Мама хлопця подзвонила і запитала чи ми з Петром Тищенком (водій санітарного транспорту) не будемо проти того, щоб вони зранку заїхали на станцію, бо Женя хоче побачити ту бригаду, яка до нього приїжджала? Звісно, я був не проти! Тим паче, що сьогодні знову наша зміна”, - з хвилюванням в голосі повідомив про приємну звістку Євген Петрович.

Зірки зійшлися над ними: Євген Петрович був на базі, а юному Євгенові вдалося побачити свого рятівника і потиснути руку медику.

Пані Вікторія - відкрита жінка. Тепер, коли небезпека минула, вона розказала Євгену Петровичу, що ж насправді відбулося з малим.

Юнакові 14 років. Він веде досить активний образ життя. За своїм темпераментом, Женя дуже непосидючий. За словами мами, юнак відвідував усі спортивні секції, які тільки є в селі.

Лікарі ОХМАТДИТу зуміли пояснити простими словами причину зупинки кровообігу. Спочатку хлопець захворів на вітряну віспу, потім непомітно переніс COVID-19, який дав ускладнення на мозок, а той "відключив” серце. Про перенесений вірус свідчили антитіла.

Далі, підключилася двобічна пневмонія з температурою 40. Як тільки Євгенові ставало легше, він продовжував свій звичний активний режим життя. А в цей момент, імунна система все сильніше і сильніше виснажувалася. За словами медиків, всі захворювання пацієнта були вірусними інфекціями, які не сумісні з фізичним навантаженням.

Нині життю Жені нічого не загрожує. Час від часу, планово, вони з мамою відвідують лікарів, які пильнують за здоров’ям юнака.

Історію порятунку читайте за покликанням: https://www.facebook.com/share/p/prFNvqK8qL7iA87u/

Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
Київська обласна рада
Департамент охорони здоров'я Київської ОДА
Всеукраїнська рада реанімації
ДЗ "УНПЦ ЕМД та МК МОЗ України"
КНП КОР “Київська обласна дитяча лікарня”
НДСЛ Охматдит

06/02/2024

Пишаємося нашими працівниками! Один з найкращих наших фельдшерів! Професіоналізм дій зашкалює! Дякуємо і нашому водію за допомогу, як це важливо працювати в команді! Просто супер! Ще одне врятоване життя!

"Три речі ніколи не повертаються назад - час, слово, можливість. Тому не втрачай часу, вибирай слова, не прогав можливість” (Конфуцій).

На виклик борт 412 Бориспільської підстанції екстреної медичної допомоги, в прямому сенсі, нісся зі швидкістю кулі. Кожна хвилина на вагу. 12 кілометрів шляху від Борисполя до місця призначення, с.Кучаків, з певними перешкодами: подолати Бориспільську об’їздну і встигнути проскочити залізнодорожний переїзд, який переважно, через щільний графік потягів, закритий.

Приречений жити

Всю дорогу нашу бригаду супроводжував “зелений”, а пацієнта оберігав ангел-охоронець. А історія ось яка…

Не кожного дня нашим медикам доводиться реанімовувати дітей-підлітків. У більшості випадків - це молоді або літні люди. Виклик на робочий планшет надійшов під час перезмінки. В повідомленні короткий зміст: “Хлопчик. 14 років. Не дихає. Адреса…”

“На збір в нас було максимум 2 хвилини. Паралельно вів перемовини з черговим диспетчером, який надіслав контактний номер людини, яка здійснила цей виклик. Це був номер батька. З вигляду - кремень, що відбувалося на душі у чоловіка, можу лише уявити. Єдина дитина. Звечора здоровою лягала спати, а на ранок розбудила батьків важким голосним диханням, були судоми і заводив очі. Картина була не райдужною: бездиханне тіло земляного кольору - ціаноз. До негайних реанімаційних дій були залучені усі,” - з хвилюванням в голосі ділився керівник бригади фельдшер з медицини невідкладних станів Євген Муц.

Думка “не встигли” не покидала. І попри мрачність невтішних думок використовували шанс, який є завжди і у всіх. “Кадри” дій з реального життя змінювалися як візерунки в калейдоскопі: встановлювався внутрівенний доступ, виконання компресії, штучна вентиляція легень за допомогою мішка АМБУ. До речі, за ШВЛ відповідав батько хлопчини. Водій, Петро Тищенко тим часом, підключав дефібрилятор. Всі діяли як одне ціле, уважно слухаючи і виконуючи бездоганно команди Євгена Петровича. Введення адреналіна.

“Реанімаційні заходи для дитини і дорослого дещо різняться, в першу чергу технічним виконанням. Слід припинити натиск і повторювати компресійну дію з частотою приблизно 100–120/хв, - пояснював мені фельдшер, ніби знову переживаючи цю ситуацію нетипового виклику, - після 15 натискань потрібно відхилити голову, підняти нижню щелепу пацієнта і зробити 2 ефективних рятувальних вдихи.”

Під час реанімаційних заходів, проведена оцінка серцевого ритму. На моніторі фібриляція шлуночків. Далі - розряд, після чого відновився синусовий ритм. Дитя зробило перші вдихи. Серцево-легеневу реанімацію було припинено.

Перше, що потрібно завжди пам’ятати виконуючи серцево-легеневу реанімацію дітям - це те, що в дитячому віці зупинка серця рідко викликана серцевою недостатністю. Частіше виникає при таких ушкодженнях, як отруєння, вдихання чадного газу або отримання черепно-мозкової травми, яка провокує зупинку дихання. І оскільки діти більш життєздатні, ніж дорослі, статистика показує, що вони мають тенденцію реагувати на серцево-легеневу реанімацію набагато краще, за умови, якщо допомога надається якомога швидше.

Нарешті - транспортування. Дитину переклали на ноші. Під час руху до салону санітарного автомобіля, зіниці хлопчика почали реагувати. Стан підлітка залишався важким, але стабільним з попередньо встановленим діагнозом: “клінічна смерть з відновленням серцевої діяльності і спонтанного дихання. Постреанімаційний синдром.” Дозвіл на госпіталізацію отримали до найближчого закладу охорони здоров’я. Приймала нашого пацієнта Бориспільська центральна районна лікарня з лікарем реаніматологом.

“Що стало причиною зупинки кровообігу - не відомо. Я лише можу допустити, що такі ускладнення дитині дала вітряна віспа, якою малий перехворів напередодні вдруге в своєму житті,” - розмірковував керівник бригади Євген Муц.

Через 6 годин, борт 412 знову повернувся до Бориспільської ЦЛР за своїм юним пацієнтом, але для виконання вже іншого завдання: транспортувати дитину до профільного дитячого медичного закладу охорони здоров’я для подальшого лікування нових встановлених діагнозів: запалення головного мозку (енцефаліт), міокардит та запалення легень (пневмонія).

Здається, припущення фельдшера з медицини невідкладних станів Євгена Петровича Муца, на основі зібраного анамнезу до госпіталізації, виявилося зовсім і не припущенням. Бо підступність вітряної віспи, вітрянки в народі, не така вже й безневинна хвороба. Дійсно, у дітей віком від 1 до 14 років, захворювання у більшості випадків має позитивний перебіг. Проте в 1 з 50 випадків спостерігають ускладнення, серед яких найтяжчими є запалення головного мозку (енцефаліт) та легень (пневмонія). Тому на кожного, хто занедужав на гостре вірусне захворювання, потрібне пильне уважне око.

Так сталось, що наступної зміни Євген, госпітулізувавши іншу дитину, поцікавився станом юного пацієнта. Стало відомо, що підліток прийшов у свідомість: розплющує очі, реагує на голос батьків. Динаміка позитивна.

Шановні наші колеги, вкотре пишаємося Вашими досягненнями, Вашою незламністю і силою волі. Адже успіху досягають лише ті, хто готовий за нього боротися і не зупиняється на досягнутому!
Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
Київська обласна рада
Всеукраїнська рада реанімації
ДЗ "УНПЦ ЕМД та МК МОЗ України"
КНП КОР “Київська обласна дитяча лікарня”

25/01/2024

Так тримати! Професіонали!

Про подвиги медиків екстреної медичної допомоги, зазвичай, мовчать. Та й вони самі, дивовижні і дивакуваті, водночас. Дивовижні, бо люди цієї служби цілодобово творять дива і роблять героїчні вчинки важливого значення за будь-яких умов. Працювати в надзвичайно складних, часто й густо небезпечних умовах з великим ризиком для власного життя, можуть лише самовіддані. А дивакуваті, тому що напрочуд скромні і сором’язливо, іноді ніяково, ставляться до розголосу своїх же здобутків у професії. І кожну наступну історію із життя медиків Київської обласної “екстренки”, через непоказність на їхню думку, доводиться складати з дрібних частинок-пазлів, щоб намалювати і передати картину їхньої неоціненої роботи через розповідь.

Свій виїзд на черговий екстрений виклик бригада №415 Бориспільської підстанції екстреної медичної допомоги здійснила близько опівдні. Мчали до 75-річного чоловіка, який раптово втратив свідомість.

“Ми розділимо медицину на три частини, якими позначимо три її призначення. Перший обов’язок медицини – збереження здоров’я, другий – лікування хвороб, третій – продовження життя” (Френсіс Бекон (1561 – 1626), англійський політик і філософ)

За екстреною допомогою звернулася дружина. Зі слів жінки, чоловікові стало зле вперше: ніколи ні на що не скаржився і не хворів. Неприємна ситуація сталася з мужчиною, коли він залишився сам вдома, а дружина пішла у справах.

“По прибуттю, чоловік лежав непритомний на підлозі кімнати. На зовнішні подразники не реагував, вербальному контакту не піддавався. Стан пацієнта був сопорозний”, - ділився подробицями керівник бригади фельдшер з медицини невідкладних станів Володимир Бондаренко.

В критичних випадках, головне - прийняти правильне рішення. Медиками був проведений первинний огляд пацієнта, з подальшою терміновою госпіталізацією. Після зняття електрокардіограми гостра серцева патологія була виключена, було встановлено попередній діагноз: гострий мозковий інсульт.

Чоловіка без свідомості перемістили до салону санітарного транспорту. Підключили до катетеризованої попередньо периферичної вени фізрозчин та розпочали інсуфляцію кисню. Стан пацієнта залишався стабільним.

“Вже на під’їзді до приймального відділення інсультного блоку Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, стан пацієнта різко погіршився. Настала зупинка серцевої діяльності та дихання. Довелося негайно зупинити санітарний автомобіль в безпечному місці і розпочати серцево-легеневу реанімацію”, - досі схвильовано згадувала виклик фельдшер з медицини невідкладних станів Інна Гриб.

До реанімаційних заходів, без жодних вагань, долучився водій санітарного транспорту Олександр Ячменьов. Знання з надання першої догоспітальної медичної допомоги точно за плечима не носити. Олександр Олександрович вправно керував мішком АМБУ.

Мішок АМБУ - це ручний апарат для штучної вентиляції легень, що застосовується до пацієнтів з порушенням дихання. Основне призначення мішка Амбу – дати можливість пацієнту дихати до моменту підключення електричного апарату штучної вентиляції легень.

До речі, мішок Амбу винайшли німецький інженер і доктор Хольгер Хессен разом зі своїм партнером датським анестезіологом Рубеном Хеннінгом в 1956 році. Інноваційний всмоктуючий насос розробляли виключно для технічних потреб. Згодом, ці парубки-винахідники так піддалися впливу азарту, що пішли далі і почали удосконалювати пристрій для роботи в медицині. Вчені декілька місяців працювали над кресленнями і розробили концепцію першого в світі ручного переносного апарату для штучної вентиляції легень. Нині Цим ручним пристроєм оснащені всі реанімобілі екстреної медичної допомоги.

Запустити серце вдалося за допомогою розчину адреналіна. Далі контроль серцевого ритму: із асистолії на моніторі з’явився синусовий ритм і….вуаля! Всього 12 хвилин знадобилося медикам, щоб знову відновилися серцевий ритм та спонтанне дихання пацієнта.

У важкому, але стабільному стані чоловіка передали колезі-реаніматологу.

Все добре, коли добрий кінець: тоді і настрій чудовий і дихається з полегшенням. Не втрачати оптимізму і віри в свої сили - побажання, яке хочеться невтомно озвучувати кожному і кожній. Адже життя пацієнтів в ваших умілих руках.

Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
Київська обласна рада
Всеукраїнська рада реанімації
ДЗ "УНПЦ ЕМД та МК МОЗ України"
Департамент охорони здоров'я Київської ОДА
Міністерство охорони здоров'я України

25/01/2024

Пишаємося нашими працівниками! Великі молодці!

“Більшість людей народжується в такому місці, яке їм зовсім не підходить”…(с.)

Тишу вечірнього Борисполя розривала сирена реанімобіля обласної “екстренки”, який нісся міськими вулицями. Проблискові маячки, ніби блискавки, проривали темряву непізнього вечора. На борт 412, за кермом якого був вправний водій Сергій Матюк, вже очікувала жінка.

“Наша пацієнтка, на момент нашого прибуття, перебувала на вулиці. Простоволоса. Вагітна. Із особистих речей - лише мобільний при ній. Жінці лише 31, а це вже 6-та вагітність і 6-ті пологи”, - досі під враженнями, ділилася подробицями цього виклику керівник бригади фельдшер з медицини невідкладних станів Марія Заєць.

Яка сила рухала вагітною жінкою, на момент прийняття рішення чкурнути за пів тисячі кілометрів від дому просто в гості, на Київщину, на ризиковому терміні, невідомо. У будь-який момент могла б розпочатися пологова діяльність, адже зі слів пацієнтки, строк цікавого стану становив 38 тижнів.

“Оглядаючи майбутню маму, ми з’ясували, що жінка прибула з окупованого орками Бериславського району. Херсонщина. Дивувало, що ані жодних підтверджуючих документів, ані обмінної карти вона при собі не мала. Нам залишалося лише вірити її словам”, - доповнював колегу фельдшер з медицини невідкладних станів Володимир Пилипенко.

Після огляду, керівник бригади вже розуміла, що народження дитини в салоні санітарного транспорту не уникнути під час транспортування. Перейми були кожні 3-5 хвилин і інтервал їх скорочувався. Слід зазначити, що Марія Ігорівна має певний досвід прийняття пологів у жінок, які народжували в спеціалізованому автомобілі. Цей випадок був третім в її професійній кар’єрі. Вона чітко розуміла як себе поводити і який алгоритм дій має бути в таких випадках.

Помістивши вагітну на мобільну каталку, наші медики одягли стерильні рукавички, підготували увесь необхідний пологовий набір вирушили до пологового будинку міста Бориспіль. Дорогою до закладу охорони здоров’я, у жінки почали відходити навколоплідні води.

“До приймального ми не “дотягнули” зовсім трошки. Довелося негайно зупинити автомобіль і приймати малечу, яка, з хвилини на хвилину, мала з’явитися на світ. Родова діяльність породіллі була надто стрімкою”, - продовжувала розповідати пані Марія.

Процес народження зайняв всього 5 хвилин. Невдовзі наші медики тримали на руках доношеного хлопчика з приблизною вагою 2800 грамів та зростом 48 см. Народилося хлопчисько обвите пуповиною навколо шиї. Ситуацію врятувало правильне передлежання: головне. За первинною оцінкою стану новонародженого, фельдшери зафіксували 6 балів за шкалою Апгар. Але вже через 5 хвилин стан малого оцінили у 9-ть.

Далі все за протоколом: санітарний туалет новонародженої дитини. Медики провели тактильну стимуляцію дихання, зробили санацію дихальних шляхів, обробили пуповину, наклали стерильний затискач і виклали дитинча на живіт мами. Згодом перерізали пуповину, закутали в пелюшки та термоковдру і вирушили далі до пологового, де на нашу бригаду Бориспільської екстреної медичної допомоги вже очікували колеги спеціалізованого медзакладу.

Якщо можна визначити еталон абсолютного щастя, то цим еталоном, беззаперечно, є перша чверть години після народження дитини. Виснажені, але дійсно щасливі і задоволені, вони повернулися на базу.

Шановні колеги, для вас немає нічого неможливого - факт. Ви завжди виконуєте свою роботу на відмінно, тому що по-справжньому любите справу, якою займаєтеся. Тому прагніть не до успіху, а до тих цінностей, який він вам дає…Дякуємо за бездоганну роботу.
Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
Київська обласна рада
ДЗ "УНПЦ ЕМД та МК МОЗ України"
Департамент охорони здоров'я Київської ОДА