Психолог Оксана Сенченко

17/09/2025

📍 Бурано — це острів, де кольори розповідають історії.

Кажуть, що яскраві фасади будиночків допомагали рибалкам впізнати свій дім навіть у тумані.

Сьогодні ж вони нагадують нам як важливо мати свій колір, свій голос, свою унікальність.

Коли ми намагаємося стати «як усі», наше сяйво тьмяніє. Ми ніби втрачаємо орієнтири, бо перестаємо бачити власні контури. Але коли дозволяємо собі бути справжніми — світ починає впізнавати нас.

🌈 Твій колір важливий.

🌈 Твоя автентичність – це маяк для тих, хто шукає саме тебе.

🌈 Дозволь собі бути помітним.

Ваш, Психолог Оксана Сенченко.

#психологія

10/09/2025

Місто, яке вдень належить тисячам, вночі відкривається лише обраним.

Тут є місце для карнавалу і для тиші. Для масок, які дозволяють говорити відверто, і для того моменту, коли їх можна зняти.

Венеційці носили маски для свободи – без соціальних ролей, обов’язків чи класових відмінностей. Це був спосіб вести справи інкогніто, фліртувати чи навіть порушувати правила без страху впізнання.

Згодом вони стали настільки популярними, що уряд був змушений обмежувати їх використання, адже іноді анонімність сприяла порушенню закону.

У Венеції маски ховали обличчя — у житті вони ховають душу.

🌕 Маска «успішності» ховає втому.
🌖 Маска «правильності» покриває прагнення любові.
🌗 Маска «пофігізму» приховує тривогу.
🌘 Маска «сильного» ховає вразливість
🌑Маска «веселуна» приховує смуток.
🌒 Маска «турботливості» іноді тисне на власні потреби.

У чомусь вони рятують, дають відчуття безпеки. Водночас – віддаляють нас від самих себе.

Венеційські маски знімали після карнавалу. А яку маску і коли готовий зняти ти?

Ваш, Психолог Оксана Сенченко.

#маскиякіминосимо #маскиякіминосимо

04/09/2025

Уявіть ваше життя як спектакль з трьох актів.

Який жанр ви би обрали?

🎭 Акт І. Народження і дитинство - зав’язка:

1. Про що подумали, що відчули Ваші батьки, коли дізналися про вагітність?
2. Яким було Ваше народження?
3. Якою дитиною Ви були?
4. Ким Ви хотіли бути?
5. Хто Вас оточував?
6. Що про Вас говорили інші?
7. Про що Ви мріяли?

🎭 Акт ІІ. Дорослість - розвиток подій:

1. Ви є головним героєм чи другорядним?
2. Чиї ролі Ви граєте зараз: свої чи чужі?
3. Хто поруч з Вами: партнери, вороги, союзники чи глядачі?
4. Наскільки Ви відчуваєте себе автором сценарію свого життя?
5. Чи дозволяєте Ви собі пробувати, помилятися і змінювати «сюжетні лінії»?
6. Які сцени Ви хотіли б вирізати зі свого спектаклю?
7. Що нового Ви хочете додати у свій сюжет найближчим часом?

🎭 Акт ІІІ. Зрілість і завершення — розв’язка:

1. Скільки Вам років в останній сцені?
2. Чи задоволені Ви своєю головною роллю?
3. Які сцени Ви згадуєте з теплом?
4. Які сцени з власного життя Ви би переписали по-іншому?
5. Як Ви помираєте?
6. Що люди говорять про Вас після вашої смерті?
7. Яка «епітафія» на вашому надгробку?
8. Що Ви хочете залишити після себе на сцені?

Життя — це театр, де ми й актори, і режисери. У кожного з нас свій спектакль — зі сміхом, драмами й несподіванками.

Кожен акт — нова можливість переосмислити себе і додати власні сюжетні повороти.

Лише Ви вирішуєте, яким буде Ваш фінал після завіси.

Ваша актриса і режисерка в театрі одного актора, Психолог Оксана Сенченко.

#життя #театр #психологія

26/08/2025

Книги шкодять розуму?

Таку несповідану думку висловили у свій час філософи і мислителі різних епох:

📖 Сократ – «письмо породжує забування в душах», бо люди покладаються на зовнішні знаки замість пам’яті і мислення;

📖 Шопенгауер – читання замінює самостійне мислення чужими думками;

📖 Ніцше – справжнє знання передається через досвід, боротьбу, творчість, а не лише через тексти;

📖 де Монтель – надто багато читання робить розум ледачим, якщо він не вправляється у власних судженнях.

Досить непопулярний погляд у наш час, коли трендом є «успішний успіх» і заклик читати десятки книг на місяць, а нейробіологія «говорить», що читання покращує когнітивні функції.

Я люблю книги.

Для мене бібліоманія виглядає особливо привабливою. Є щось в цьому романтичне: запах, шуршання сторінок, розгляд палітурок, обмін книгами.

Проте тут як з їжею, тільки ментальною – всього в міру.

Книги корисні, але тоді, коли вони стають ґрунтом для власних думок, а не заміною життя.

(Хоча іноді втекти у вигаданий світ також може бути непоганим виходом із патової ситуації).

Якщо ви хочете отримувати особливе задоволення від прочитаного, пропоную стати «книжковим сомельє», усвідомлено обмірковуючи прочитане, щоб не втратити себе і свій голос.

А що для вас книга: натхнення, знання чи втеча від реальності?

Яка книга останнім часом дала вам нові думки?

#книги #психологія

22/08/2025

Колись гондоли були одним із критеріїв статусу – їх прикрашали дорогоцінним камінням, золотом, оксамитом, барвами, різьбою. Канали тоді вибухали кольорами і пишнотою.

Напевно це дійство аж надто засліплювало, бо у XVII ст. венеціанський Сенат видав закон про те, що всі гондоли мають бути чорними.

Офіційна причина – обмеження змагання у розкоші.

Гондола – як човен Харона, що перевозить душі і, водночас, символ подорожі життя, нагадує, що перед смертю всі рівні, незалежно від матеріального надбання.

Виникає питання, чи статусна «рівність» загалом можлива, адже історія нас вчить, що бажання утопії неминуче призводить до антиутопічних наслідків.

19/08/2025

Як картина стає дзеркалом вашої душі?

Коли ви споглядаєте зображення, важливо це робити з декількох ракурсів.

Спершу зупиніться перед картиною здалеку, поглянувши на неї з відстані, охоплюючи «ціле» (композиція, кольори, настрій).

Дихайте, не поспішайте.

Зверніть увагу на відчуття в тілі. Який настрій викликає це полотно.

Запитайте себе:

✨ Про що ця картина для мене?

✨ Що було «до» і що «після»?

✨ Чи є повторювані елементи? Що автор підкреслив?

✨ Чому автор вибрав саме цей сюжет і кольори?

✨ Які символи чи метафори можуть бути приховані?

✨ Що ця картина «говорить» мені?

Тепер підійдіть ближче, роздивіться техніку, мазки, фактуру, шари фарби. Спробуйте «зануритися» у світ автора та уявити процес створення.

І от творчість стає діалогом.

Мистецтво не дає готових відповідей — воно ставить запитання. І кожна відповідь, яку ви знайдете, робить вас ближчими до себе.

P.S. Дуже сумно, коли на огляд зображення вам дають 5 хв, як, наприклад це було із «Вітрувіанською людиною» Да Вінчі.

Проте мала особливу насолоду довго спостерігати Тіціана.

15/08/2025

Чого мене навчила Венеція?

У «міста на воді» немає звичних доріг - лише канали.

🛶 Іноді й у житті ми змушені залишати сухопутний шлях і вчитися плавати, навіть якщо не готові.

Венеція легко заплутує, але саме тоді, коли губишся в її вузьких вулицях, знаходиш найкрасивіші місця, де чутно лише кроки і свої думки.

🛶Іноді потрібно заблукати, щоб побачити те, чого ми не помічаємо на прямій дорозі.

І от коли здавалося вже заблукав остаточно, твоїм дороговказом стає кампаніль Святого Марка.

🛶 Іноді в часи найбільшої розгубленості ваші цінності та сенси стають вашим виходом.

Цікаво, чого воно навчить тебе?

10/08/2025

Розвиток – це баланс між викликом і підтримкою.

Так багато книжок про те, як навчитися дивитися «страху в обличчя», проте, так мало з них говорить, що щоб вийти із «зони комфорту», перш за все, ви маєте у ній хоча б перебувати.

У своєму житті я була у різних соціальних групах. На жаль, не кожен досвід був позитивним. Іноді я зіштовхувалася з неприйняттям, а згодом вже зі страхом неприйняття.

Я впевнена, що як би ми не намагалися відмежуватися від суспільства, побудувати високу захисну огорожу, воно все одно впливає на нас.

Квітка не здатна розквітати і рости у болоті.

Чим швидше приходить це розуміння, тим швидше у вас є шанс попрощатися з «трясовиною» та зустріти свій «ботанічний сад».

Особисто для мене такою «оранжереєю» стала УАТА. Ця асоціація дала мені не лише професійні знання, коло однодумців, віру і підтримку мене як спеціаліста, але і відчуття приналежності – що я важлива і рівноцінна.

Думаю, що це про щось більше, ніж мою професійну ідентичність. Це про тепло і світло, яке хочеться передавати далі.

А де «розквітаєте» ви?

Чи можливо ви і не помітили, як опинилися в суворому середовищі виживання?

Ваш, Психолог Оксана Сенченко.

#психологія #транзакційнийаналіз

02/08/2025

Дякую кожному учаснику за інтерес до мого майстер-класу 🩵.

22/07/2025

Особливою професійною подією цього року для мене стала зустріч із тренерами, які привезли ТА в Європу – Анне та Ріхардом Райтами.

Я щиро радію, що мала можливість познайомитися з ними за життя, відчути їхню терапевтичну силу та мудрість досвіду.

Міцні, і, водночас, теплі обійми Анне я запам’ятаю надовго 🫂.

Як на мене, це дуже символічно, особливо, в контексті теми роботи з травмою в ТА, адже вона глибоко карбується в тілі, розумі та почуттях, а зцілення йде через контакт з іншим.

Ділюсь з вами деякими думками з цього семінару:

💔 «Травма – це те, з чим ви не змогли впоратися; це психологічне, емоційне, фізичне пошкодження, тригером якого стали перенасичені події; це внутрішня глибока відповідь на фактори, які переважають».

💔 «Найважче в роботі з травмою – це повернути право власності тіла і розуму: не соромлячись, не падаючи духом відчувати те, що почуваєш, думати що думаєш»

❤️‍🩹 «Для того, щоб прожити травму – важливо знову зіштовхнутися з цим досвідом».

❤️‍🩹 «Незаважаючи на те, який травматичний досвід ви маєте, ви можете взяти з нього урок».

❤️‍🩹 «Нога зламалася, зрослася, але шрам не зникне. Проте ти можеш продовжувати ходити».

❤️‍🩹 «Страждання виникає тоді, коли ми не приймаємо реальність, а намагаємося змінити її».

❤️ «Страждати не обов’язково. Це опція за вибором».

❤️ «Я не можу змінити минуле, але можу бути в спокої».

❤️ «Якщо ти робиш завжди те, що завжди робив, то ти завжди отримуватимеш те, що завжди отримуєш. Або зроби по-іншому».

❤️ «Якщо ти застряг в терапії, повернися до контракту».

❤️‍🔥 «Агресія замість депресії».

Забираю цей досвід у свою внутрішню основу – як підтримку тих, хто стоїть за моїм професійним шляхом.

І водночас – як щось, що торкається значно глибше.

Психолог Оксана Сенченко.

#транзакційнийаналіз #психологія #психолог

14/07/2025

«Махання крила метелика в Бразилії може спричинити торнадо в Техасі».

Ефект метелика 🦋 - поняття з теорії хаосу, яке описує, як невелика подія може мати великі, непередбачувані наслідки в майбутньому.

Ми часто чекаємо великих змін, ривків, проривів, проте забуваємо про силу дрібного. Силу маленьких кроків, одного слова чи найменшої дії.

Насправді, не має дрібниць. Є тільки ланцюги взаємоповʼязаних подій, які ми не завжди можемо побачити одразу.

Іноді наша мʼякість запускає ланцюг тепла, який змінює день іншої людини. Або ж навпаки.

Іноді люди настільки сконцентровані на великій цілі, що забувають надавати важливості тому, що вже зробили.

🦋 Чи памʼятаєш ти той момент коли хтось зробив щось «маленьке», що залишило в тобі тепло на роки?

🦋 Що для тебе означає «вплив»?

🦋 Чи знецінюю я свої «маленькі кроки»?

🦋 Які «крила» я хочу зміцнити?

🦋 Яку «хвилю» я хочу запустити в світ?

P. S. Сподіваюся замах крила цього метелика наблизив нашу перемогу 💛.

#психологія #психолог

08/07/2025

Запрошую на Літній табір з ТА на свій майстер-клас і не тільки 💛.

XII ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ СІМЕЙНИЙ ЛІТНІЙ ТАБІР З ТРАНЗАКЦІЙНОГО АНАЛІЗУ