Нейро-Центр

11/07/2025

📺 МУЛЬТФІЛЬМИ ДЛЯ ДІТЕЙ: КОЛИ, СКІЛЬКИ І ЯК?
«А можна йому мультики?»
Це одне з найчастіших запитань на консультаціях.

І я завжди прошу зробити глибший крок — не лише про час, а про зміст, вік, стан дитини, контекст.

Бо мультфільм — не просто фон чи «відволікання». Це те, що формує мозок, звички, увагу, емоційну реакцію, здатність фантазувати.

🔞 З якого віку — скільки?

0–3 роки — краще взагалі не включати. У цей період активно формується мовлення, моторика, міжпівкульні зв’язки. Потрібне не зображення, а дія. Не екран, а рух.

3–7 років — максимум 30 хв на день. Якщо дитина здорова, без затримок.

7–10 років — 30–50 хв, бажано не перед сном.

11–18 років — до 1–3 годин з паузами, і лише змістовне.

🚫 Коли не включати взагалі:

У період адаптації до садка чи школи

При затримках мовлення, гіперактивності, тиках

Під час їжі (це формує харчові порушення)

Увечері — мінімум за 2 години до сну

👶 А чому маленьким краще реалістичне?

Бо у 2 роки ще не сформоване критичне мислення.
Якщо ви читаєте «Зайчик сіренький», а на екрані рожевий зайчик із п’ятьма очима — в голові формується плутанина.
Дитина вчиться світ розуміти через досвід. І якщо вовк літає, а сонце має очі, вона вірить у це буквально.
Це не «невинна казка». Це — збій у системі орієнтації.

🎬 Що саме включати?

1–3 роки:

Капітошка

Сонячний зайчик

Як їжачок і ведмедик зустрічали Новий рік

Петрик П’яточкін

Жив-був пес (тільки з дорослими, вибірково)

Головне — повільна зміна кадрів, м’які образи, природна мова.

🌱 Альтернатива мультикам?

Аудіоказки

Настільні ігри

Малювання, ліпка, сюжетно-рольові ігри

Вивчення світу разом (комахи, глина, камінці…)

Ми ж хочемо, щоб дитина вміла відчувати, створювати, думати — а не просто споживати.

🎯 Пам’ятайте: мультик — це не порятунок.
Це один із інструментів. І від нас залежить, як ним скористатися.

🧸
Перед тим як включити — подивіться самі.
Що бачите? Чи було б вам спокійно в тому світі?
А дитині?

З повагою та підтримкою,
Людмила Осауленко

Дніпро та онлайн
📞 +380953145436 (Viber / WhatsApp / Telegram)

#мультикидлядітей #дітитабезпека #раннійвік #екраннийчас #українськімультики #емоційнерозвиток #психологДніпро #нейропсихологонлайн

28/06/2025

МОЗОК, ЩО ПОТРЕБУЄ ТУРБОТИ. У БУДЬ-ЯКОМУ ВІЦІ 🧠 «Це точно не до нас, у нас не неврологія» — часто кажуть батьки, чуючи слово «нейропсихологія».

Але нейропсихологія — це не лише про відновлення після травм.
Це про розуміння, як працює мозок. І як йому допомогти — у навчанні, емоціях, концентрації, мотивації, адаптації.
Це наука для тих, хто хоче краще жити, а не лише лікуватися.

👶 Дітям вона допомагає заговорити, зібратись, зрозуміти інструкцію, адаптуватись у школі.

👦🏻 Підліткам — розібратись у собі, зняти тривогу, подолати відчуття «я тупий», знайти мотивацію.

🧑‍🦱 Дорослим — вийти з туману, відновитись після ЧМТ, стресу, інсульту, вигоряння. Або просто краще фокусуватись, не зриватись, пам’ятати важливе.

📍Мозок не «ламається» просто так. Він завжди діє з якоюсь метою — навіть якщо вона вже не допомагає, а шкодить.
І саме нейропсихолог може побачити: що саме «випадає» — і як це підтримати.

Мозок — гнучкий.
Психіка — відновлювана.
А життя може стати легшим 💛

📍Прийом у Дніпрі або онлайн
📍Центр раннього втручання «Кольпінгберг»
📍Вул. Воскресенська, 1А, корпус 2
📲 +380953145436 (Viber / WhatsApp / Telegram)

👩‍⚕️ Осауленко Людмила — клінічний психолог, психотерапевт, нейропсихолог з багаторічним досвідом

З повагою та підтримкою,
Людмила Осауленко

#нейропсихологіяонлайн #психологдніпро #нейропсихологдніпро #нейропсихологонлайн #розвитокдитини #труднощівнавчанні #аутизмдитина #психотерапевтдніпро #клінічнийпсихологонлайн #центрКольпінгбергДніпро #логопеддніпро #корекціяповедінки #памятьувагамислення #осауленколюдмила #дитячийпсихологДніпро #нейропсихологдлядорослих #дніпроонлайн #травмапсихіки #черепномозковатравма #вигорання #реабілітаціяпіслястресу #дітізособливостями #психологонлайн

14/06/2025

▪️ Міні посібник Успішна інклюзія при РАС

Це не новий матеріал. Але він досі є актуальним для педагогів чи вихователів, які починають працювати з аутичними дітьми.

Сподіваюсь, що вказаний посібник «Організація успішної інклюзії
при РАС» стане в нагоді батькам дітей з ООП, вихователям та вчителям, асистентам як педагогів, так і дитини.

🚩 В цьому посібнику я зібрала всі стратегії, які використовуються в
європейській (французькій та швейцарській) системі освіти по організації інклюзивного навчання для дітей в спектрі аутизму. В посібнику багато візуального матеріалу, який я винесла окремим додатком в більш гарній якості.

Якщо цікаво пишіть та замовляйте. ‼️ В червні ставлю зменшену ціну : 100 грн за посібник УСПІШНА ІНКЛЮЗІЯ (60 сторінок, формат pdf)

12/06/2025

09/06/2025

«НЕ ОФОРМЛЯЛИ ІНВАЛІДНІСТЬ, БО СПОДІВАЛИСЯ, ЩО ВСЕ НАЛАГОДИТЬСЯ…»
А тепер — повістка.
Це реальність.
Хлопці, які з дитинства мали аутизм, РДУГ, ментальні чи психічні порушення — але не отримали жодного офіційного статусу, — сьогодні мобілізуються, як здорові.

Бо «не хотіли ставити клеймо».
Бо «ми не встигли».
А тепер — ні психіатричного обліку, ні ІПР, ні довідки з МСЕК. І навіть якщо в дитинстві було складно — тепер це не зафіксовано.

Юридично — юнак вважається абсолютно здоровим.

У військових умовах він:
– не орієнтується в завданнях
– не витримує навантаження
– замикається або стає надто збудженим
– впадає в депресію, дереалізацію, психоз
– іноді пробує закінчити життя самогубством

У мене було вже багато консультацій, де я м’яко питаю у мами чи тата підлітка:
«А є якісь виписки від психіатра? А інвалідність оформлювали?»

І бачу — як змінюється обличчя.
Наче я торкнулась чогось табуйованого.

Я розумію. Бо для батьків це — їхня улюблена квіточка. Їх дитина.
Не «діагноз». Не «статус». Не «група».

Але я тоді спокійно і чесно пояснюю:
якщо зараз не визнати офіційно її особливість — завтра ця квіточка може опинитись в окопі.

І там уже ніхто не побачить її крихкість.
Вона буде «рядовим». І її життя буде під загрозою.
А ще — під загрозою опиняться й інші. Бо в бою нестабільний психічний стан одного — це ризик для всього підрозділу.

ЩО МОЖНА ВСТИГНУТИ?
Якщо дитині ще до 18 —
не відкладайте обстеження: психіатр, невролог.
У разі потреби — можна ще оформити інвалідність.

Якщо дитині 17–18 —
варто хоча б зафіксувати стан офіційно, не сподіваючись, що «якось обійде».

ЦЕЙ ТЕКСТ — НЕ ІНСТРУКЦІЯ
Це моя особиста рефлексія, мій досвід останніх тижнів.

Можливо, колись з’явиться можливість проходити альтернативну службу: допомагати на кухні, виконувати тилові завдання — і водночас залишатися в межах своїх можливостей і психічного ресурсу.

Це — не про втечу. Це — про відповідальність.
Про чесність щодо стану психіки, яка не витримає війни, і може зруйнуватись там, де потрібна витривалість, чіткість, швидка реакція.
Бо якщо людина з тяжкими порушеннями потрапляє у зону бойових дій — страждає не тільки вона, а й її побратими.

З повагою,
Людмила Осауленко❤️

06/06/2025

Шановні колеги!

Пропонуємо вашій увазі журнал «НейроNEWS» № 4 (159), 2025 https://neuronews.com.ua/ua/archive/2025/4%28159%29 .tab=0

❗️Завантажуйте та зберігайте на своєму комп'ютері найцікавіші матеріали❗️

💾Вільний доступ до повної PDF-версії журналу https://neuronews.com.ua/uploads/issues/2025/4(159)/nn25_4-159.pdf

Зміст 👇

Актуально

📌 Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я https://neuronews.com.ua/ua/archive/2025/4%28159%29/pages-5-6/psihiatriya-sposobu-zhittya-novi-gorizonti-dlya-psihichnogo-zdorov-ya

Огляд

📌 Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом https://neuronews.com.ua/ua/archive/2025/4%28159%29/pages-7-14/polipshennya-funkcionuvannya-yak-klyuchova-meta-likuvannya-paciientiv-iz-velikim-depresivnim-rozladom

Практика

📌 Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення https://neuronews.com.ua/ua/archive/2025/4%28159%29/pages-15-22/rozladi-harchovoyi-povedinki-seryoznist-problemi-ta-suchasni-pidhodi-do-yiyi-virishennya

📌 Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці https://neuronews.com.ua/ua/archive/2025/4%28159%29/pages-23-27/antidepresant-iz-multimodalnoyu-diieyu-mozhlivosti-zastosuvannya-mianserinu-v-klinichniy-praktici

📌 Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією https://neuronews.com.ua/ua/archive/2025/4%28159%29/pages-28-33/suchasni-pidhodi-do-diagnostuvannya-ta-likuvannya-paciientiv-iz-katatoniieyu

Зарубіжний досвід

📌 Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами https://neuronews.com.ua/ua/archive/2025/4%28159%29/pages-34-40/farmakologichne-likuvannya-paciientiv-iz-shizofreniieyu-ta-pov-yazanimi-z-neyu-psihozami

Рекомендації

📌 Діагностика та лікування спінальної м’язової атрофії https://neuronews.com.ua/ua/archive/2025/4%28159%29/pages-41-47/diagnostika-ta-likuvannya-spinalnoyi-m-yazovoyi-atrofiyi

Цікаво

📌 Ів Сен-Лоран: «Я народився з нервовим зривом» https://neuronews.com.ua/ua/archive/2025/4%28159%29/pages-48-54/iv-sen-loran-ya-narodivsya-z-nervovim-zrivom-

06/06/2025

🧠 НЕЙРОКОРЕКЦІЯ: КОЛИ МОЗОК ПОТРЕБУЄ ПІДТРИМКИ

🌍 Один із головних критеріїв, що дозволяє дитині розвиватися, бути щасливою і впевненою в собі — це психологічне здоров’я.

❤️ А коли щось іде не так — ми можемо допомогти.

Нейропсихологічна корекція (нейрокорекція) — це спеціальний напрямок, який поєднує роботу з тілом, емоціями, рухом, увагою, мовленням.

Спочатку цей підхід створювався для дорослих після інсультів та черепно-мозкових травм.

Але вже багато років нейропсихологи працюють і з дітьми — бо дитячий мозок неймовірно пластичний.

🧩 Його можна “переорганізувати”, допомогти дозріти, вийти з глухого кута — якщо знати як.

🌱 КОЛИ НЕЙРОКОРЕКЦІЯ МОЖЕ ДОПОМОГТИ?

▪️ має труднощі з мовленням

▪️ гіперактивна або постійно “відключається”

▪️ не може зосередитись, губиться в завданнях

▪️ часто втомлена, апатична, уникає спілкування

▪️ швидко все забуває, важко запам’ятовує

🔎 Це — не “характер” і не “лінь”. Це про мозок, який потребує підтримки.

🌿 ЩО ДАЄ НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД?

▪️ запускаємо ті системи мозку, які ще не “ввімкнулись”

▪️ формуємо нові нейронні шляхи

▪️ прибираємо перешкоди для розвитку

▪️ поєднуємо рух, увагу, контроль і мовлення

✅ Результат, який часто бачать батьки:

– дитина краще розуміє мову, говорить

– починає слухати

– вчиться планувати, доводити справи до кінця

– починає взаємодіяти з однолітками

– нарешті “входить у навчання” — без зривів і сліз

💻 ДОПОМОГА ОНЛАЙН — ЦЕ МОЖЛИВО! І ДІЄВО

Ми через нього спілкуємось, вчимося, працюємо. І так само — отримуємо допомогу.


🟢 КОМУ ПІДІЙДЕ ОНЛАЙН-ФОРМАТ?

🟡 дітям, які вже мають контакт із фахівцем

🟡 підліткам із труднощами в навчанні

🟡 дорослим після травм, інсультів

🟡 родинам за кордоном, які шукають фахівця

🟡 тим, хто не має доступу до спеціаліста у своєму місті

🧩 ЯК ПРОХОДИТЬ ЗАНЯТТЯ?

🔸 за погодженим графіком

🔸 у спокійному просторі

🔸 зі структурою та вправами

🔸 з фокусом на вас

📱 Для запису:

+38067-267-5558 / +38095-314-5436

(Viber / WhatsApp / Telegram)

З повагою та підтримкою,

Людмила Осауленко❤️

🔖 #нейропсихологія #нейрокорекція #психологдлядитини #психотерапіядітей #нейропсихологдніпро #психологонлайн #нейропсихологукраїна

29/05/2025

Для чого і кому потрібна гімнастика мозку? 🧠

Мозкова гімнастика — це набагато більше, ніж просто руханка. Це потужний інструмент, що впливає на когнітивні функції, емоційну регуляцію та навчальну здатність.

🔹 Гімнастика мозку — це спеціально підібраний комплекс кінезіологічних вправ, які розділені на чотири групи за механізмом дії. Вона сприяє покращенню:

памʼяті та уваги,

мовлення, читання й письма,

просторового мислення,

дрібної та великої моторики,

довільного контролю поведінки,

зниженню втомлюваності.

🔹 Кому вона корисна?
⭐️ Дітям — для підтримки розвитку, полегшення навчання, корекції СДУГ, дислексії, дисграфії тощо.
⭐️ Підліткам — для зниження перевантаження, підвищення здатності до концентрації й саморегуляції.
⭐️ Дорослим — для покращення продуктивності, зниження тривожності та підтримки ментального балансу.
⭐️ Літнім людям — як спосіб зберегти ясність мислення, уповільнити когнітивне згасання, підтримати емоційний стан.

1️⃣ Вправи на перетинання середньої лінії тіла
Вмикають інтеграцію півкуль, координацію очей, рук, вух, ніг. Підсилюють механізм «думка + дія».
Це — база міжпівкульної взаємодії, важлива для письма, читання, мовлення.

2️⃣ Енергетизуючі вправи
Активізують зв’язок між емоційним центром (лімбічна система) та зонами волевої регуляції.
Допомагають включити «внутрішній мотор», подолати апатію, мобілізуватися перед навчанням.

3️⃣ Розтягувальні вправи
Знімають мʼязову напругу, «вимикають» стресові реакції, повертають тілу відчуття безпеки.
Мозок отримує сигнал: «я в спокої — значить, можу пізнавати».

4️⃣ Вправи на позитивну настройку
Допомагають переосмислити ситуацію, зменшити тривожність, стабілізувати настрій.
Психоемоційний стан напряму впливає на навчання — і це науково доведено.

💬 Важливо: ці вправи прості, доступні, але глибоко працюють з нервовою системою. І підходять людям будь-якого віку.

📲 Запис на консультацію :
+38067-267-5558 / 095-314-54-36 (Viber / WhatsApp / Telegram)

З повагою та підтримкою,
Людмила Осауленко❤️🌷

Клінічний психолог, нейропсихолог
#гімнастикамозку
#нейропсихологія
#мотиваціядитини
#дитячийпсихолог
#підлітковапсихологія
#психологдніпро
#психотерапіядітей
#психологонлайн
#ЛюдмилаОсауленко

28/05/2025

Мотивація — найскладніша зона для діагностики та корекції у нейропсихології.

Це багатофакторне явище.
Мотивація — це сукупна робота лобових часток, підкіркових структур, гіпоталамусу, аміглали, ретикулярної формації.
І хоча б одна з цих зон працює неефективно — “хочу” не виникає.

Прояви можуть маскуватись.
— дитина ніби все вміє, але нічого не робить
— або швидко втрачає інтерес
— або взагалі уникає навіть приємного

Мозок ще не дозрів, або система перевантажена, або блокує дія страх помилки чи надмірна тривога.

Немає універсальної формули
Одні й ті самі “симптоми” — можуть мати різне коріння.
І сказати “чому дитина не хоче” без діагностики — це як вгадувати за обкладинкою книжки.

Типи мотиваційних порушень у дітей:

1. Незрілість лобних часток
Прояви: не планує, не добудовує, не витримує.
Допомога: ігри на довільність, поділ завдань на мікроцілі, нейрокорекційні комплекси на запуск дії.

2. Перевантаження / стрес
Прояви: втома, уникнення, відсторонення, «я просто посиджу».
Допомога: стабілізація — Томатіс, дихальні техніки, тілесна регуляція, зняття тиску очікувань.

3. Блок енергозапуску
Прояви: апатія, байдуже, відсутність “іскорки”.
Допомога: вестибулярна стимуляція, моторика, тілесні техніки, кінезіологія, позитивне підкріплення “я зробив — і зміг”.

4. Незрілість мотивації досягнення
Прояви: страх помилки, уникнення змагань, низька самооцінка.
Допомога: середовище підтримки, досвід маленьких перемог, фокус не на результат, а на зусилля.

Що дає нейропідхід?
адаптацію навчання до реальних можливостей мозку
підтримку базових функцій: уваги, пам’яті, самоконтролю
зниження тривоги, що блокує дію
відновлення мотивації через досвід: “мене чують” і “я можу”

Ще про нову пастку часу
— Просто живу в потоці
— Люблю себе — і не змушую
— Не можу зараз — мені важко
Під цим ховається виснажена дофамінова система.
забагато «приємного»
мінімум викликів
нуль структури
постійне уникнення зусиль
Вже не хочеться нічого. Навіть того, що колись надихало.

Мотивація не народжується від крику.
Вона дозріває. Її можна пробудити, розвинути.
Через тіло, досвід, відчуття сенсу.

З підтримкою
Людмила Осауленко❤️

#нейропсихологонлайн #нейропсихолог

27/05/2025

ЛІТНІЙ КУРС НЕЙРОКОРЕКЦІЇ — ЧАС ПОЧАТИ ЗМІНИ!
🌞 Літо — це не лише відпочинок. Це ще й можливість дати дитині те, на що не вистачало часу протягом навчального року. Саме тому ми запрошуємо вас на літній курс нейропсихологічної корекції — щоби вже з осені побачити перші реальні результати!

📌 Що це?
Нейрокорекція — це не чарівна паличка. Але це комплекс глибоких і точних прийомів, які допомагають мозку дитини працювати краще:

активізується увага

зміцнюється пам’ять

покращується мовлення

зменшується імпульсивність

з’являється більше витривалості й мотивації до навчання

📌 Скільки триває?
Повний курс — близько 9 місяців, але перші зміни помітні вже через 2–3 місяці, особливо якщо підходити комплексно: нейрокорекція + сімейна підтримка + щоденні прості вправи.

📌 Кому це потрібно?
🌼 Якщо ваша дитина:
– дуже швидко втомлюється
– розсіяна, неслухняна, імпульсивна
– має проблеми з читанням, письмом, математикою
– погано орієнтується в просторі
– не розуміє інструкцій або забуває, що робити
– не може зосередитися або довести справу до кінця
🌼 Або ви просто відчуваєте, що їй складно — у школі, в колективі, в побуті — цей курс може стати точкою змін.

📍 Ми знаходимося в м. Дніпро, вул. Воскресенська, 1а, корпус 2, приміщення 13.
📍 Також працюємо онлайн — через Zoom та Skype, якщо ви з іншого міста чи країни.

📅 Прийом здійснюється тільки за попереднім записом.

📱 Для запису:
+38067-267-5558
+38095-314-54-36 (Viber / WhatsApp )
Ми з радістю відповімо на всі ваші запитання — пишіть у приват або коментуйте під дописом.

🌝 З турботою про розвиток і майбутнє дітей.
Здоров’я, миру і тепла кожній родині! ❤️

#нейропсихологдніпро #нейрокорекціядніпро #психологдлядітей #логопеддніпро #томатістерапіяДніпро #нейропсихологонлайн #літнійкурсдлядітей #нейропсихологУкраіна #нейропсихологонлайн

26/05/2025

ЯК ГОВОРИТИ З ПІДЛІТКОМ, ЯКИЙ ДИВИТЬСЯ ТЕМНЕ АНІМЕ І МОВЧКИ СТРАЖДАЄ

Це може звучати, як вирок.
Але дуже часто — це не про справжню смерть.
Це про втому. Від себе, від дорослішання, від світу.
Про те, що підліток більше не може впоратись. Але ще не вміє сказати це інакше.

І тут з’являється аніме.
Те, що ми — дорослі — іноді вважаємо «просто мультиками».

Але в японській культурі смерть — не завжди трагедія.
Часто — шлях. Доблесть. Переходження в інший стан.
Тому в багатьох аніме смерть героя — це як метафора дорослішання.
Дитина «вмирає», щоби народився герой.

І якщо ваш підліток вже відчуває біль, самотність — він може зчитати цей сюжет дуже буквально.
⠀
Це не завжди означає: «Я зроблю це».
Але означає: «Мені боляче, будь зі мною».
⠀
❗️Не ігноруйте. Не забороняйте. Не лякайтеся — і не соромте.
Бо коли підліток чує:
🔹 «Не вигадуй»,
🔹 «Що за дурниці»,
🔹 «У тебе все добре!» —
він закривається. І залишається з цим сам.
⠀
🟡 Замість цього:
– «Я поруч. Я бачу, що тобі важко»
– «Хочеш — поговоримо. Хочеш — помовчимо разом»
– «Можемо пошукати допомогу разом»
⠀
Бо це — не про бунт. Це про пошук себе.
Про болісну втрату дитячих уявлень і страх, що тебе не приймуть новим.
⠀
Аніме — лише один із способів цей пошук втілити у сюжет.
Але дитина має жити в реальності, де її чують.
⠀
📌 Якщо бачите:
– замкнутість
– темні аніме-аватари
– розмови про смерть, трансформацію, переродження
– відмову від звичного життя —
Це — запит про підтримку.
⠀
Підтримка не контролем. А близькістю.

🌱 У кожній кризі може народитись сила.
Особливо якщо поруч — не самотність, а хтось живий, уважний, такий, хто здатен витримати і побути поруч.
⠀
Я працюю з підлітками та дорослими — з темами втрати, самоідентичності, складних емоцій, і допомагаю пройти цей шлях.

📲 Viber / WhatsApp / Telegram за номером +380953145436.
⠀
З повагою та підтримкою,
Людмила Осауленко❤️
психотерапевт / нейропсихолог #анімеіпсихіка #дітиіаніме #анімезалежність #підлітковапсихологія #психологдлябатьків #підлітковакриза #емоційнездоров’я #психотерапія #психологдніпро #допомогапідліткам #анімеочимапсихолога

24/05/2025

Це не істерика. Це біль, який не вміщується.

У магазині — крик. Дитина на підлозі, мама розгублена. Хтось каже: “Не виховали”. А що насправді?

Це може бути:
🔸 Тантрум — емоційна реакція з метою щось отримати. Дитина ще частково себе контролює. Це не маніпуляція, а незрілість емоційної регуляції.

🔹 Мелтдаун — зрив нервової системи. Немає вигоди. Є лише перевантаження і крик: “Я не витримую!” Дитина не може зупинитися. Зовні — це крики, сльози, удари, втеча.

🔸 Шатдаун — відключення. Дитина мовчить, “зависає”, ніби зникає. Це не спокій, а вимкненість.

🔥 Вибух гніву — це біль, який довго накопичувався. Підліток кричить, ламає, не терпить зауважень. Не про погану поведінку — про брак ресурсу.

Це не про погану поведінку. Це — про те, що немає навичок регуляції, немає контейнера, в який можна “вилити” біль. І він вилітає у простір — у батьків, у світ, у тіло.

🧭 Чому це важливо?
Бо ми не можемо допомогти, якщо не розуміємо, що відбувається.
Іноді ми сваримо, коли треба тримати за руку.
А іноді втішаємо, коли дитина насправді перевіряє межі.

🤲 Як допомогти?

🔹 Під час тантруму:
– Не кричіть у відповідь.
– Назвіть почуття: “Тобі зараз дуже прикро, бо ти не отримав(ла) те, чого хотів(ла)”.
– Тримайте кордони спокійно: “Я бачу твої почуття. Але це не змінює рішення.”
– Дайте простір, але не ігноруйте повністю.

🔹 Під час мелтдауну:
– Створіть безпечне середовище: зменшіть шум, світло, кількість людей навколо.
– Говоріть спокійно: “Я поруч. Я бачу, як тобі важко. Я не залишу тебе.”
– Не чіпайте без згоди.
– Дочекайтесь, поки хвиля спаде. І тільки потім — розмова.

🔹 Під час шатдауну:
– Не тисніть.
– Сядьте поруч мовчки або скажіть: “Я поряд, коли захочеш — поговоримо.”
– Дайте дитині повернутись у свій темп.

🧡 Що робити, якщо ви сторонній свідок?
– Не засуджуйте. Ви не знаєте, що за цим стоїть.
– Якщо відчуваєте сили — підійдіть до дорослого й запитайте: “Чим можу допомогти?”
– Іноді просто встати поруч і відвернути погляди інших — це вже величезна підтримка.

📌 Навчімося бачити глибше. І бути дорослими, яких не лякає дитяча інакшість.

З повагою та підтримкою,
Людмила Осауленко

#аутизм #мелтдаун #шатдаун #тантрум #нейровідмінність #рдуг