КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради

КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради м. Івано-Франківськ, вул. Федьковича 91

Цими днями в обласній лікарні побувала команда медиків із Канади, до складу якої увійшли фахівці з великим досвідом у лі...
30/04/2026

Цими днями в обласній лікарні побувала команда медиків із Канади, до складу якої увійшли фахівці з великим досвідом у лікуванні складних травм, реконструктивній хірургії, невідкладній медицині та ортопедії: хірурги, лікарі різних спеціальностей та медичні менеджери, які працюють у межах ініціатив Sunnybrook Ukraine Surgical Educational Initiative та Canada Ukraine Surgical Aid Program.

Їхній візит має на меті розгляд можливості майбутньої співпраці та посилення спроможностей лікарні у наданні високоспеціалізованої допомоги, зокрема пацієнтам із важкими травмами, отриманими внаслідок війни.

Свою роботу в Івано-Франківську представили канадійцям адміністрація лікарні та Івано-Франківського медичного університету.

Серед учасників місії – канадський ортопед Павло Мороз, для якого ця поїздка стала першою в Україну, водночас професійною і глибоко особистою. «Я ортопедичний хірург, і то мій перший візит до України. Все тут дуже мені сприймається емоційно, тому що я ціле життя вчуся: історія, культура, все про Україну – і ніколи не був», – ділиться лікар. Його родина походить з України (тато – з Львівщини, мама – з Франківщини), однак емігрувала ще під час Другої світової війни. Павло народився у м.Гамільтон (Онтаріо), там відвідував українську суботню школу, був пластуном і виростав у середовищі, де говорили про Україну, її історію та культуру. Тепер працює у Макмастерському університеті Гамільтона.

Приїзд сюди лікар вважає здійсненням давньої мрії: «Знаєте, я мав охоту й шанс приїхати, та перешкоджали інші речі: працював в Африці, в Азії. Але я знав, що колись приїду до України». Каже, що їхня місія тут – спільно допомагати лікарям і рятувати військових. За його словами, поранення, з якими доводиться працювати українським медикам, – надзвичайно складні: це важкі травми кісток, хребта, інфекційні ускладнення, які потребують високотехнологічного обладнання та спеціалізованих навичок. Тому міжнародна підтримка є важливою.

Про важкі наслідки війни і виклики для української медицини говорить також ініціатор і керівник команди лікарів з Канади Олег Антонишин, який входить до десятка найвідоміших реконструктивних хірургів світу.

"Невимовно вражає, що дуже молоді люди в Україні мають нині страшні-страшні поранення", — ділиться Олег Антонишин і тим самим пояснює свою присутність тут разом з командою.

Вперше до України він приїхав 12 років тому. "За весь цей час, що ми в Україні, мене найбільше вражає вмілість українських хірургів, наскільки вони зростають, бо травми є надзвичайно складні, — говорить Олег Антонишин. — І наша команда має однодумство в тому, щоби допомогти українським хірургам працювати з наслідками війни, а українським воїнам відновити своє життя. Розуміємо, що боротьба України проти
Москви то є боротьба демократії та автократії".

Координує роботу команди Юлія Креховецька-Маланій – менеджерка програми та директорка Sunnybrook Ukraine Surgical Educational Initiative. Вона розповідає, що з початку повномасштабної війни програма розпочала роботу в Польщі, де провели шість місій і надали допомогу понад двом сотням українців: «Це було перевезення пацієнтів з України в Польщу. До нас напочатку приїздили хірурги, щоб навчатися. Багато навіть хірургів з вашої лікарні. Тепер деякі з них проходять навчання в нас у Канаді вже», – розповідає Юлія. До слова, реконструктивний хірург ОКЛ Микола Пилипів був учасником навчань у Польщі й саме там вивчив методику вільного клаптя, за якою тепер успішно разом з командою оперують військових у нашому закладі.

Зараз команда лікарів з Канади працює безпосередньо в Україні, зокрема налагоджує партнерство з обласною клінічною лікарнею, щоб не тільки лікувати, а й передавати знання на місці, допомагаючи українцям відповідати на виклики війни та працювати з найскладнішими клінічними випадками.

Увага. Анонс.У четвер, 14 травня, в обласній лікарні відбудеться практичний майстер-клас, присвячений сучасним підходам ...
30/04/2026

Увага. Анонс.

У четвер, 14 травня, в обласній лікарні відбудеться практичний майстер-клас, присвячений сучасним підходам догляду за важкохворими та паліативними пацієнтами.

"Подію організовуємо для медичних працівників, які прагнуть вдосконалити свої навички, — кажуть організатори. — Надавати допомогу з гідністю, емпатією та впевненістю — це частина професійних компетенцій".

Під час заходу йтиметься про головне у паліативній допомозі — ефективну комунікацію як невід’ємному компоненту паліативного супроводу, що дозволяє будувати довіру та підтримувати пацієнта і його родину в складний період.

Учасники ознайомляться з особливостями психологічного супроводу паліативних хворих, отримають практичні рекомендації щодо базового догляду: гігієни шкіри, миття голови у лежачих пацієнтів, догляду за порожниною рота. Також йтиметься про питання харчування пацієнтів на термінальній стадії захворювання з урахуванням їхнього стану та потреб.

Реєстрація за посиланням👇

В обласній клінічній лікарні провели акцію, де всі охочі могли здати кров для військових. До неї долучилися працівники т...
29/04/2026

В обласній клінічній лікарні провели акцію, де всі охочі могли здати кров для військових. До неї долучилися працівники та медики. Для когось це був перший досвід, але для багатьох донорство вже стало свідомою і звичною практикою. Від початку повномасштабного вторгнення щотримісяці понад 100 працівників лікарні здають кров.

Терапевтка мови і мовлення Галина Шпільчак розповідає, що не вагалася, коли почула пропозицію здати крок для наших воїнів: «Звичайно, що не було навіть хвилини сумніву, аби допомогти». За її словами, перший досвід донорства з’явився ще у студентські роки, а тепер це вже «більш свідомий патріотичний досвід». Лікарка каже, що після здачі крові почувається добре. Вона вважає, що така процедура не шкодить здоров’ю, тим паче, що перед здачею крові перевіряють рівень гемоглобіну й це дає можливість додатково проконтролювати стан здоров’я. А у людей із підвищеним тиском показники можуть частково нормалізуватися.

Пані Галина, бухгалтерка обласної лікарні, каже, що донорство для неї стало «хорошою залежністю»: «Це вже така традиція. Як бачу машину, що їде до лікарні, щоб здавати кров, я завжди біжу, як наркоман». Розповідає, що спершу здавала кров для пологового будинку, а згодом вирішила робити це двічі на рік: «Чим можу допомогти, тим допомагаю». Жінка підтримує думку про те, що донорство корисне для здоров’я, до прикладу, раніше її «трохи турбував підвищений тиск, а зараз внормувався».

Лікарка-інтернка Центру фізичної та реабілітаційної медицини Ярослава Храбатин говорить, що здає кров від початку повномасштабної війни, щоби допомоги військовим. І також вважає, що це корисно для «очищення організму та оновлення крові».

Щоправда, радить перед процедурою обов’язково поснідати, правильно підготуватися, щоб не почуватися гірше або не зомліти.

Днями з міжнародної конференції ESCMID Global, що проходила в Мюнхені ( Німеччина), повернулися фахівці обласної клінічн...
25/04/2026

Днями з міжнародної конференції ESCMID Global, що проходила в Мюнхені ( Німеччина), повернулися фахівці обласної клінічної лікарні Андрій Сачко і Тетяна Федорович.

Різноманітні дослідження, інновації, питання антимікробної резистентності представили науковці та практики Європи та світу під час своїх доповідей, панельних дискусій і презентацій наукових програм в рамках
конгресу з клінічної мікробіології та інфекційних захворювань (ESCMID Global ). Щороку подію організовує Європейське товариство клінічної мікробіології та інфекційних захворювань. Бактеріолог клініко-діагностичної лабораторії Тетяна Федорович і
анестезіолог, трансплант-координатор Центру нефрології діалізу та трансплантації
Андрій Сачко відвідали подію в рамках партнерства між обласною клінічною лікарнею і клінікою Шаріте.

"Основними векторами дискусій було впровадження штучного інтелекту (AI) у клінічну практику, стратегії подолання мультирезистентності (AMR) та перехід від емпіричних схем до таргетованої терапії на основі швидкої геномної діагностики", — розповідає Андрій Сачко.

"Багато уваги було навколо стратегії використання антимікробних препаратів, профілактики інфекцій", — зазначає п.Тетяна. За її словами, це те, що дійсно є важливим питанням для фахівців відповідного напрямку. Зрештою, як і використання штучного інтелекту для інтеграції клінічних, мікробіологічних та епідеміологічних даних для моніторингу моделей резистентності та прийняття рішень щодо лікування.

Андрій Сачко підсумовує отриманий досвід кількома висновками, зокрема, про AI-керовану інтенсивну терапію. "Використання великих мовних моделей (LLM) та алгоритмів машинного навчання (на прикладі масштабних досліджень INSPIRE) дозволяє здійснювати предиктивний аналіз сепсису, — каже Андрій. — Це забезпечує персоналізований підбір антибактеріальних препаратів та прецизійне дозування вазопресорів, мінімізуючи ризики ятрогенних ускладнень".

Також лікар говорить про роль фенотипування пацієнта, уніфіковані протоколи: "Сучасна медицина відходить від стратегії «one size fits all». Важливим є виявлення конкретних клінічних фенотипів пацієнтів із сепсисом (наприклад, за імунним профілем), що дозволяє диференційовано застосовувати кортикостероїди та новітні імуномодулюючі агенти". За його словами, нині йдеться про еволюцію діагностичної парадигми, де пріоритетом стає швидка ПЛР-діагностика та використання біомаркерів (прокальцитонін, пресепсин, сурогатні маркери мікробіому) для безпечного скорочення тривалості антибіотикотерапії та профілактики дисбіозу.

Крім того, зацікавила наших фахівців класична та молекулярна діагностика, епідеміологія резистентності та методи моніторингу.

Тетяна Федорович підкреслює можливі для себе нові горизонти у взаємодії з клініцистами, про роль мікробіому і зміну фокусу зі «знищення збудника» на «збереження мікробного різноманіття». А також про впровадження методик моніторингу колонізаційної резистентності. За її словами,
бактеріолог не є лише «надавачем результату аналізу», а стає активним учасником Antimicrobial Stewardship (AMS), допомагаючи інтерпретувати складні профілі резистентності для клініцистів.

"Це був захід, який варто було відвідати, і місто, в яке варто ще повернутися, — каже Тетяна Федорович.—Практично кожного дня ми були на прогулянках: красиві собори, Музей BMW, Англійський парк. Мюнхен вразив спокоєм і відчуттям безпеки. Місто цікаве архітектурно й легке за настроєм..."

"Наснаги та оптимізму в реаліях війни вдома іноді не вистачає. Проте цією поїздкою наснаги таки додалося", — кажуть медики ОКЛ.

Також цими днями наш заклад приймав делегацію з клініки Шаріте, про що розповімо в одній з наступних публікацій.

Партнерство і співпраця стали можливими завдяки координації цього напрямку заступниці генерального директора ОКЛ Марії Бойко.

Повернути 5-10 відсотків зору пораненому військовому, що не мав навіть світловідчуття, – досягти такого «неможливого» ре...
24/04/2026

Повернути 5-10 відсотків зору пораненому військовому, що не мав навіть світловідчуття, – досягти такого «неможливого» результату вдається лікарям відділення мікрохірургії ока.

Щодня у відділенні лікують пацієнтів із травмами, запаленнями, складними офтальмологічними захворюваннями, а ургентна допомога доступна цілодобово: без вихідних і свят.

Щомісяця тут виконують близько 150 операцій, в тому числі впроваджено інноваційний метод хірургічного лікування патологій склоподібного тіла і сітківки ока – вітреоретинальну хірургію.

Сучасне діагностичне обладнання дозволяє виявити зміни ще до появи симптомів, а в операційній одночасно можуть оперувати кілька бригад. Саме поєднання найновіших технологій, досвіду і безперервного навчання лікарів дає змогу братися за найскладніші випадки.

Водночас частину проблем сьогодні можна вирішити буквально за кілька хвилин, без розрізів і без болю. Лазерні технології дозволяють повернути деяким пацієнтам зір уже в день процедури.

За словами лікарки Ірини Панько, це метод, який часто не має альтернативи, адже дає результат без втручання всередину ока. Втім, є й захворювання, які роками не дають про себе знати, але вбивають зір.

Як наголошує офтальмологиня Наталія Гостюк, глаукому можна довший час не помічати без регулярних обстежень. А це хвороба, що веде до сліпоти.
Тож сучасна офтальмологія дає дедалі більше шансів бачити, але тільки тим, хто не відкладає цей шанс.

Більше дивіться за посиланням👇

Якісна і доступна медицина, доказові практики та сучасний менеджмент — місія Івано-Франківської обласної клінічної лікарні. У програмі «Покликання — лікар» м...

Шановні пацієнти! ✨️Відповідаємо на запитання, які часто чуємо від вас, зокрема: чому складно (телефонна лінія — зайнята...
23/04/2026

Шановні пацієнти! ✨️

Відповідаємо на запитання, які часто чуємо від вас, зокрема: чому складно (телефонна лінія — зайнята) записатися на консультацію/обстеження до лікаря за телефонами контакт-центру?

🤲 Ми приймаємо пацієнтів з міста й області, — і це сотні відвідувачів щодня.
Кожен лікар має графік прийому – і може прийняти лише певну кількість пацієнтів, а прийом тривалістю не менше, ніж 30 хв передбачає розмову, огляд та (або) скерування до інших спеціалістів за потреби.

Кількість записів на прийом формується на підставі таких критеріїв, як кількість лікарів на прийомі (більшість з яких лікують також пацієнтів у стаціонарі) і навантаження на обладнання.

📅 Запис на прийом ми відкриваємо до лікарів усіх спеціальностей та на всі види обстежень на 2-3 місяці заздалегідь. І цей запис відбувається дуже швидко.

Зауважимо, що підставі вимог НСЗУ/ Програми медичних гарантій щодо електронної черги чітко визначене навантаження на лікаря в день прийому.

Щодня наші реєстратори опрацьовують понад 430-450 дзвінків. При цьому надходить дзвінків понад 4 тис. Час на опрацювання дзвінка від одного пацієнта займає близько 6-8 хвилин, а це запис прізвища, електронного направлення, узгодження зручного часу для пацієнта тощо.

Будемо вдячні за розуміння і просимо прислухатися до нашого прохання: не набирайте десятки разів поспіль номери телефонів контакт-центру. У зв’язку із перевантаженням лінії наші працівники не мають змоги здійснювати дзвінки пацієнтам та вчасно інформувати про необхідне.

🤝 Дякуємо за розуміння!
І будьмо здорові разом!

Телефони контакт-центру ОКЛ:
📞 095-303-42-42
📞 097-303-02-42
(Пн-пт 8:00-17:30)

Обласна клінічна лікарня розпочала співпрацю з Асоціацією досліджень та освіти у сфері континенції (ACRE), Німеччина. Пі...
22/04/2026

Обласна клінічна лікарня розпочала співпрацю з Асоціацією досліджень та освіти у сфері континенції (ACRE), Німеччина.

Під час візиту до лікарні керівниці Асоціації Рут Кіршнер-Германнс підписали угоду, яка передбачає впровадження освітніх і клінічних програм у сфері уродинаміки та довгострокову взаємодію між командами.

Це вже четвертий візит професорки, докторки медицини, нейроурологині Рут Кіршнер-Германнс в Україну. Вона має сорокарічний досвід роботи з пацієнтами з порушеннями функції сечового міхура і впроваджує програму з уродинаміки – методу функціональної діагностики, який дозволяє оцінити роботу сечового міхура та сечовивідних шляхів і допомагає виявити порушення, що можуть призводити до ускладнень.

Під час зустрічі медичний директор ОКЛ Андрій Яворський зазначив: «Ми відкриті до співпраці. І розвиток реабілітації є для нас пріоритетом, зважаючи на виклики, які маємо в державі через війну. Ми зацікавлені у навчаннях і розуміємо його цінність».

У межах візиту відбувся дводенний тренінг, який охопив як практичну, так і теоретичну частину. Проєктна менеджерка Ірина Гудима пояснила, що навчання було спрямоване на знайомство з командою, до складу якої залучені лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, урологи і медсестри, та опанування техніки проведення уродинаміки в лікарнях. Застосування такого методу особливо важливе для пацієнтів зі спінальними травмами, оскільки це дає змогу запобігти ускладненням, зокрема нирковій недостатності, і забезпечити кращий менеджмент якості життя.

До слова, нещодавно лікарня отримала уродинамічну систему нового зразка, яких раніше в Україні не було, а наразі є до пів десятка у різних клініках. Тож у перший день франківських медиків навчали працювати на уродинамічній машині, обстежуючи двох пацієнтів зі спинномозковими травмами, а наступного дня слухали лекції професорки Рут Кіршнер-Германнс.

Програма передбачає регулярну експертну підтримку: щотижневі онлайн-зустрічі, під час яких лікарі можуть обговорювати складні клінічні випадки та отримувати консультації провідних фахівців. Заплановане також системне навчання лікарів, а також можливість міжнародного ліцензування як для фахівців, так і для лікарні у сфері проведення уродинамічних досліджень.

До процесу ліцензування залучені професорка Рут Кіршнер-Германнс та технічний експерт Ендрю Гамі, який спеціалізується на стандартизації та навчанні в цій галузі.

До реалізації програми долучені міжнародні партнери, зокрема Всесвітня організація охорони здоров’я та Міністерство охорони здоров’я України, які підтримують впровадження освітніх та клінічних компонентів.

Ірина Гудима розповіла, що в Україні проєкт був започаткований у 2023 році з ініціативи Рут Кіршнер-Германнс і нині об’єднує вже вісім українських команд. Поштовхом до цього стала, зокрема, особиста взаємодія з українцями під час повномасштабної війни: Рут Кіршнер-Германнс прийняла у своєму домі три родини, які були змушені виїхати з України, і, за її словами, це дозволило глибше зрозуміти наслідки війни та потребу у фаховій допомозі. Відтак вона вирішила зробити внесок через передачу знань і розвиток програми.

Свій перший досвід роботи з пацієнтами з травмами спинного мозку вона отримала під час конфліктів в Іраку та Ірані, де звернула увагу на зростання кількості таких випадків і високі ризики для пацієнтів. Йдеться про те, що без належного догляду за сечовим міхуром люди зі спінальними травмами часто помирають у перші три-п’ять років, і попередні дані свідчили про показник смертності близько 90%, – каже Ірина Гудима.

У країнах, де уродинаміка впроваджена системно, цей показник знизився приблизно до 10%, що пов’язують із можливістю точно визначити тип порушення, встановити діагноз і обрати правильну тактику ведення пацієнта.

Далі буде...

Деякий час після проведення трансплантації медики за Івана хвилювалися. То був  післяопераційний період: «Деякі показник...
21/04/2026

Деякий час після проведення трансплантації медики за Івана хвилювалися. То був післяопераційний період: «Деякі показники були високі, які відповідають чи за інфікування, чи неприжиття органа...». Втім, динаміка виявилася позитивною.

"Був час, що в мене були проблеми зі шитоподібною залозою, а лікували від цукрового діабету", — розповідає 41-річний Іван із Тисменичан.

Відтак юнак понад 16 років їздив в обласну клінічну лікарню на діаліз.Особливий режим харчування, спосіб життя і мрія про трансплантацію, яка не полишала. Кілька років тому перша спроба була у Києві. Вдалою виявилась друга спроба — в Івано-Франківську.

Трансплантологи обласної лікарні зробили чоловікові пересадку нирки — і він цілковито повернувся до активного життя, улюбленого футболу і прогулянок із сином.

"Мені зробили пересадку нирки. Тепер гуляю з малим, все добре. Граю у футбол. Раніше міг максимум це робити 15 хвилин" — розповідає Іван.

Чоловік працює зубним техніком. У професійному житті все, як було.
Деяка корекція хібащо в харчових звичках і дозах.
"Нарешті маю змогу їсти багато риби, вишень. Раніше міг з'їсти лише одну-дві вишні, бо інакше починали терпнути ноги", — ділиться Іван.

Сьогодні він радить всім, хто вагається чи йти на трансплантацію, не втрачати свій шанс на повноцінне життя.

"Не боятися, зібратися з духом, і наважитися на трансплантацію, — радить Іван. — Це як похід жінки у пологовий. Зібратися з духом — і буде результат".

За словами Івана, все болітиме й погане самопочуття буде лише перші три дні. "Далі роблять аналіз крові, узд нирки. Шви знімають, стент витягли — трохи реабілітації і ти вільний", — каже наш пацієнт.

Іван отримав нирку від 32-річного донора. Дозвіл на забір органа дали його батьки.

Про свою участь у двох успішних трансплантаціях розповідає судинний хірург Микола Федорів.
За словами лікаря, мультидисциплінарна команда виконала дві трансплантації з інтервалом у тиждень: «Одного тижня в суботу ми робили і через трждень була ще одна трансплантація».

Обидві трансплантації, за словами Федоріва, пройшли успішно й тривали близько 3-4 годин. Першою пацієнткою була жінка віком понад 50 років, якій пересадили нирку від 70-річного донора. Все відбулося без ускладнень, і її виписали приблизно через тиждень.

"Робота судинного хірурга починається безпосередньо під час трансплантації органа, – каже Микола Федорів. – Основні моменти – це пришиття судин, щоб нирка прижилась. Шиється вена, артерія і тоді в кінці сечовід». Додає цікаву клінічну деталь: «Коли пришиєш і запускаєш нирку, десь протягом п’яти хвилин починає йти сеча вже з сечоводу, вона запрацювала – така от особливість».

Зазначає, що технічно судинні операції бувають не менш складними, однак трансплантація має особливий рівень відповідальності: команда працює максимально зосереджено, «всі стараються, щоби все пройшло без помилки».

Перед операцією пацієнтів ретельно обстежують, зокрема «визначають стан судин, до яких пришивається нирка», – пояснює хірург.

Складнощі можуть виникати через атеросклеротичні зміни. У процесі задіяні три бригади: «Одні забір роблять, інші з ниркою працюють: промивають і обкладають льодом. Ну й третя бригада робить вже саму трансплантацію».

Про реальний шанс на життя і на його нову якість говорить трансплант-координаторка ОКЛ Ліля Шевага: "Кожен наш крок — це чийсь другий день народження. Ми працюємо злагоджено — і це рятує життя. Поширюйте інформацію про цю можливість. І нехай життя буде більше...".

Після Великодня додається роботи гастроенторологам.Про небезпечні діагнози розповідає фахівчиня ОКЛ Анна Гандзюк.Детальн...
17/04/2026

Після Великодня додається роботи гастроенторологам.

Про небезпечні діагнози розповідає фахівчиня ОКЛ Анна Гандзюк.

Детальніше у відео👇

Небезпечні смаколики. Напередодні Великодня медики застерігають прикарпатців від переїдання. Як не нашкодити власному здоров'ю після посту?_ Підпишіться на н...

Один раз в пʼять років медичні працівники зобовʼязані пройти навчання з отриманням балів БПР по інфекційному контролю. 2...
16/04/2026

Один раз в пʼять років медичні працівники зобовʼязані пройти навчання з отриманням балів БПР по інфекційному контролю.

20 квітня таке навчання онлайн проводять наші спеціалісти відділення інфекційного контролю.

Запрошуємо до реєстрації.

Запрошуємо медичних працівників стати учасниками майстер-класу: Невидимі помилки - реальні наслідки: гігієна рук та антимікробна резистен [...]

Днями фахівчині Центру фізичної та реабілітаційної медицини обласної клінічної лікарні лікарка Мар'яна Білусяк і ерготер...
16/04/2026

Днями фахівчині Центру фізичної та реабілітаційної медицини обласної клінічної лікарні лікарка Мар'яна Білусяк і ерготерапевтка Христина Кузьмик повернулися зі стажування у Австрії.

"Під час візиту до міста Брегенц ми відвідали декілька лікарень та реабілітаційних центрів, де ознайомилися з організацією медичної допомоги та особливостями роботи мультидисциплінарних команд", — розповідає ерготерапевтка Христина Кузьмик.

Приймальне відділення, реабілітаційні центри та хоспіси, — ерготерапевтка Кузьмик та лікарка Бігусяк спостерігали за процесами та організацією роботи відділень.

"Нам імпонує їх ефективний підхід до розподілу робочого часу, пацієнтоцентричність та злагоджена міждисциплінарна взаємодія", — зазначає лікарка фізичної та реабілітаційної медицини Мар'яна Білусяк.

Особливу увагу наші спеціалістки зосередили на вивченні роботи відділення інтенсивної терапії, зокрема, на підходах до ранньої реабілітації пацієнтів із важкими станами.

Візит також став можливістю для двостороннього професійного обміну.

"Ми розповідали австрійським колегам про наш досвід організації реабілітаційного процесу, — зазначає Христина Кузьмик. — Бачимо, що такі професійні обміни корисні та взаємно цікаві для подальшої співпраці між нашими лікарнями".

Під час стажування і робочих зустрічей не обійшлося без знайомства з історичним містом Брегенцом: екскурсії, огляд пам'яток архітектури, відвідини сироварні.

Нагадаємо, нещодавно в обласній лікарні з робочим візитом була делегація Посольства Австрії та Мартін Мюльбахер, радник з питань соціального захисту і охорони здоров'я Австрії. З адміністрацією ОКЛ домовидися ппо партнерство в напрямку навчань та професійних обмінів. Далі буде...

Address

Федьковича, 91
Ivano-Frankivsk
76008

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Practice

Send a message to КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради:

Share

Category