КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради

09/09/2025

Днями з конференції у Зальцбурзі повернулася медична сестра Центру мобільної паліативної допомоги обласної лікарні Світлана Черняк.

Упродовж тижня Світлана вивчала онкопсихологію в Американському медичному інституті OMI. "Це був для мене дуже важливий досвід — ми вчилися, як правильно та чуйно комунікувати з онкохворими пацієнтами і їхніми родинами, як підтримувати їх у найважчі моменти. Фахівці зі США ділилися знаннями та практичними інструментами", — розповідає медсестра.

За її словами, унікальною була атмосфера заходу, адже його учасниками були фахівці у сфері психології, онкології та паліативу з різних куточків світу: від Мексики до Танзанії, з Європи та Азії.

"Для мене це не просто навчання, ще один крок у розумінні того, наскільки важливе людське слово, тиша, присутність поруч, — каже Світлана. — Інколи саме це допомагає нашим пацієнтам витримати біль та невизначеність. І хоча професійних викликів чимало, завдяки таким навчанням я отримала шанс на зростання й те, щоби передати знання іншим та зуміти бути опорою для тих, хто потребує".

Серед різноманітних цікавих практик, як розповідає Світлана Черняк, під час навчань у Зальцбурзі розглядали техніки КПТ для нормалізації сну в онкохворих, розігрували сценарії комунікації з різними складними пацієнтами на практиці, говорили про те, як покращити в цілому комунікацію в складних умовах та обставинах.

05/09/2025

У 37-річного франківця після низки обстежень діагностували рідкісне генетичне захворювання — гіпокаліємічний періодичний параліч.

Спершу його спрямували на генетичний тест.
«Почалося все з лікаря-генетика, – розповідає Андрій. – Підібрали панелі генетичних досліджень, взяли кров, відправили в Америку, підтвердили, що воно є, тобто це захворювання генетично підтверджене».

З цим генетичним висновком він прийшов в поліклініку обласної клінічної лікарні до невропатолога. Звідси його направили на госпіталізацію і на початку липня розпочалося лікування у відділенні неврології з Центром розсіяного склерозу.

Перші симптоми хвороби пацієнт описує як м’язову слабкість, майже непомітну спочатку і поступово все більш відчутну: «Починається все з легкої м’язової слабкості, проявляється або ввечері, або вночі».

Погіршення стану, з його слів, можуть викликати певні чинники: «Це фізичне навантаження, стрес, їжа, багато вуглеводів – якщо це все вкупі одночасно, після того не можна, наприклад, лягати спати… Якщо рухатися, то організм можна з того витягнути. Якщо фізично навантажити організм, а потім сісти в дорогу, в машину і їхати приблизно годину-дві в одному положенні — все, тоді з машини можна вже не вийти, втративши здатність рухати ногами».

"Це періодичний параліч мʼязів, асоційований з низьким рівнем калію, який можна виявити при аналізі калію крові", — розповідає лікар Назарій Романюк.

За його словами, хвороба загрозлива тим, що окрім паралічу мʼязів кінцівок, і якщо не надати допомогу вчасно, можуть бути ускладнення роботи серця або порушення дихання.

Після курсу лікування невропатолог рекомендує пацієнтові уникати надмірного споживання вуглеводів, алкоголю, фізичного перенапруження. Каже, що стиль життя має велике значення.
До слова, хворіє Андрій 16-річного віку, схожі симптоми є в інших чоловіків його родини.

Контакти відділення:
+380 (66) 103 06 68

01/09/2025

Нещодавно судинна хірургиня обласної лікарні Ірина Нестеренко взяла участь у міжнародній міждисциплінарній конференції “ Від аорти до шиї: від гострої до хронічної”, що проходив у Ризі ( Латвія) за участі близько 200 хірургів з Європи та світу.

Протягом двох днів серед провідних фахівців з судинної та ендоваскулярної хірургії наша лікарка ділилась досвідом та вивчала новітні методи лікування судинних захворювань.

"Обговорення цікавих кейсів,
новітні клінічні дослідження, інноваційні технології, — це була унікальна можливість розширити свої знання та професійні зв'язки, — ділиться Ірина Нестеренко. — Я представляла доповідь про віддалені наслідки бойової судинної травми, наприклад, коли йдеться про посттравматичні аневризми, артеріовенозні мальформації та сторонні тіла в умовах інфекційного навантаження і ускладнень".

За словами лікарки, відділення судинної хірургії обласної лікарні має напрацьовані підходи до ведення таких пацієнтів. І зауважує, що важливо не пропустити наслідки бойової судинної травми, тому в ОКЛ проводять ультразвуковий скринінг та, за необхідності, ангіографічний контроль, щоби ця патологія не спричинила ще більші виклики і незворотні процеси.

"Статистика свідчить, що до 7% судинних травм закінчується формуванням посттравматичних аневризм, — каже п.Ірина. — Ми знаходимося за 1000 кілометрів від лінії зіткнення і наша допомога пораненим воїнам відбувається вже на певних етапах медичної евакуації, тому нам доводиться мати справу саме з віддаленими наслідками бойової травми. Викликом в лікуванні таких пацієнтів є і інфекційні ускладнення, які, зазвичай спричинені полімікробною флорою з високим рівнем антибіотикорезистентності. За статистикою, сепсис, на жаль, — це третя за частотою причина смерті після масивних кровотеч та травм головного мозку. Тому досвід напрацювань важливий і нам є чим ділитися насправді, а ще, важливо працювати в команді однодумців".

За словами нашої доповідачки, досвід бойової травми представили також на конференції колеги зі Львова.

До слова, цій конференції передувало стажування Ірини Нестеренко у відділенні ендоваскулярної хірургії Ризької східної університетської лікарні.
У цьому ж закладі продовжує нині стажування радіологиня ОКЛ Оленка Клипич, про що детальніше розповімо вже незабаром

31/08/2025

Про війну без прикрас. І три умови на шляху до незалежності, — рецепт від штурмовика з Запоріжжя, який днями проходив обстеження у Центрі діагностики неврологічної патології.

Історія військового за посиланням: https://okl.if.ua/index.php/%D0%BD%D0%BE%D0%B2

29/08/2025

"Мамусю, не скоро повернусь додому..."

28/08/2025

Увага. Анонс.

Розмова про інфекційний контроль очима пацієнтів та досвід Швеції вже сьогодні о 16. 30 з нашою Степанією Варунків.

Долучаємося;)
https://m.youtube.com/watch?v=XYHD9Rjbqsw&fbclid=IwVERTSAMdK1JleHRuA2

Степанія Варунків, завідувачка відділу інфекційного контролю КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» та пацієнтка з досвідом лікуванн...

26/08/2025

Повернути собі незалежність — те, про що мріють багато військових... Допомагають їм у цьому наші фахівці

25/08/2025

Подолати фантомний біль без медикаментів...

24/08/2025

Марко з Луцька. Йому 46. Пішов добровольцем, вратив ногу. Близько року на лікуванні.

Павло з Миколаєва. Йому 26. На захист родини став з перших днів повномасштабки.

Ігор з Чернівців. Йому 31. Невдовзі планує повернутися на фронт й продовжити боротьбу

Юрій з Закарпаття. Йому 41. Нещодавно його обміняли після трирічного полону.

Андрій з Білорусі. Йому 38. Стоїть на захисті України
шостий рік поспіль...

Що кажуть про українську незалежність ті, хто її виборює? Ми розпитали захисників у палатах лікарні та в просторі Мрія Дія

24/08/2025

Дякуємо захисникам!🇺🇦

Дякуємо всім, завдяки кому Україна була, є і буде!

Пам'ятаємо. Віримо. Мріємо. Прагнемо і діємо в бік перемоги!

З Днем незалежності!

23/08/2025

«Для мене це, якби на асфальті травичка виросла»

Вікторія втрачала слух через ускладнення отосклерозу. У 36 років їй поставили цей діагноз. Пригадує, що лікарі тоді сказали «пити по пів таблеточки, і то деколи, коли крутиться в голові».

Через чотири роки жінка відчула сильний шум у вухах, а на праве вухо зовсім перестала чути. Вона зверталася по допомогу в різні медичні заклади. Там лікарі повторювали одне й те саме: «Де ви були дотепер? Вже запізно, купіть собі слухові апарати».
Вікторія справді придбала слуховий апарат і поїхала працювати за кордон. Це було ще до повномасштабного вторгнення. «Так як робота тяжка і були різні стреси – слух у мене впав вже й на друге вухо. Тому я зробила ще другий слуховий», – розповідає жінка.

Втрату слуху вона переживала важко: «Чим день, тим падає слух, і ти не чуєш. Думаєш: ну як – ще тиждень тому чула, а тепер не чуєш. Це настільки психологічно тяжко, що, здавалося, можна з розуму зійти».
Допомога прийшла несподівано. Під час планового прийому лікар звернув увагу, що пацієнтка його не чує, і порадив звернутися до ЛОР-відділення обласної клінічної лікарні, де з 2022 року проводять сучасні операції з відновлення слуху.

Саме там від отоларингологині Олександри Гусакової Вікторія вперше почула: «Та це можна зробити. У вас ще не такий критичний стан». Їй і вірилося, й не вірилося: «Для мене це так, якби на асфальті травичка виросла, така надія».

Операцію призначили на початок червня. «Це, знаєте, якби з неба Матір Божа зійшла, – намагається максимально передати своє пережиття і вдячність Вікторія. Розповідає, що Олександра Гусакова, яка провела операцію, усіляко підтримувала її: «і морально, і загалом».
Результати перевершили всі очікування. «Після операції минув місяць, я прийшла без слухового – і я чую. Чую, як машина сигналить, як люди говорять. Я плакала і не могла Богові надякуватися, казала, що поки житиму – буду дякувати лікарям. Мені повернули відчуття, що я ще потрібна, що чую, можу працювати, заробляти, відкладати на старість».

Наразі операцію зробили на ліве вухо. Тепер у Вікторії є надія, що згодом вдасться поліпшити слух і на праве: «Ми домовилися, якщо хоч кілька відсотків я буду ще чути на праве, то я прийду, обстежуся, і тоді зроблять ще одну операцію».

22/08/2025

Спеціальні апарати лікарня отримала в межах міжнародної місії з Великої Британії. Метод нейростимуляції дає добрі результати. Під час першої місії лікування пройшли 50 пацієнтів і у 80% з них біль значно зменшився.

Цього разу іноземні лікарі працюють три дні, аби проконсультувати й допомогти 60 пацієнтам

Цей метод дає добрі результати, адже під час першої місії лікування пройшли 50 пацієнтів і у 80% з них значно зменшився біль