12/05/2026
В рамках VII місії Face the future пройшов симпозіум для медичних сестер, на який з'їхалися з усієї України.
Головна медична сестра місії Лорі Томас з Канади говорила про голос у професійній спільноті, відновлення і натхнення. З нагоди міжнародного тижня з медсестринства публікуємо деякі важливі тези.
«Я дуже рада і пишаюся тим, що так багато медсестер прийшли слухати й навчатися разом із нами. Особливо тішить присутність головних медсестер і керівників, адже саме через таку взаємодію ми можемо краще вибудовувати співпрацю між лікарнями в Україні.
У медицині я вже 35 років, і найгостріше відчуття вигорання я пережила під час пандемії Covid-19. Тоді ми працювали безперервно —24/7, сім днів на тиждень — і навіть не завжди називали це вигоранням. Думали: ми багато працюємо,
втомлюємося — будь-що, щоб виправдати цей стан.
Щоб відновитися, важливо насамперед визнати свої відчуття і не замовчувати їх. Потрібно говорити про це з близькими, дозволяти собі відпочинок, виходити за межі лікарні, змінювати фокус. Мені особисто допомагає біг — я бігаю дуже багато, навіть пробігла марафон на підтримку медсестер з України. Також важливі хобі, тиша, час наодинці з собою.
Мій головний меседж — дати медсестрам силу і голос. Не мовчати про втому, підтримувати одна одну і навчитися помічати вигорання на ранніх етапах. Ми єдині, ми сильні, і нас справді можна почути. І саме в цій єдності — наша найбільша сила», — каже медична сестра з Канади Лорі Томас.
Однією із тем, які розкрила на симпозіумі Лорі Томас, керівниця клінічної програми з хірургії для медичних сестер, була «Медичні інформаційні системи в Канаді. Медсестринський доступ до них».
"У нас така система стартувала з початком медичної реформи, розпочалася з первинки і поширилася на спеціалізовані лікарні. Буває, десь за кордоном є можливість на один-два дні піти в лікарню й подивитися, як усе працює зсередини. Це дуже крутий досвід. Медично-інформаційні системи, які я побачила в Америці, показують, що насправді у нас це квіточки. Навіть не квіточки, а пуп’янки», – поділился співорганізаторка симпозіуму від обласної лікарні заступниця медичного директора з медсестринства Наталія Ружило, представляючи доповідь Лорі Томас.
«Ми раніше за стандарт брали щось таке як вимірювання артеріального тиску. А зараз розуміємо, що це просто практичні навички, звичайні алгоритми виконання процедур. А от стандарт — це та основа з основ, від якої повинні відштовхуватися СОПи, інструкції, алгоритми, тощо», – каже Наталія Труба, заступниця медичного директора з медсестринства Черкаської обласної лікарні, медична сестра з 22-річним досвідом роботи.
Медикиня зізнається, що саме зацікавленість симпозіумами в Івано-Франківську спонукала її у 2025 р. написати професійні стандарти для медсестринства. Бажання перевірити власні підходи до того, як формуються нові стандарти в медсестринстві, а також питання якості й безпеки пацієнта, підштовхнули її взяти участь у цьогорічному симпозіумі.
Один із розроблених Наталією Трубою стандарт стосується оцінки болю. Після ознайомлення з ним франківських колег виник інтерес до спільного обговорення: «Ми домовилися, що, можливо, зберемо панельну дискусію, бо там є що обговорити і з точки зору проблем, і з точки зору розвитку».
Порівнюючи організацію роботи медсестер в Україні та в Канаді й США, Наталія Труба зазначає відмінності у кількох ключових речах: кількості персоналу, рівні забезпечення та тому, наскільки системно впроваджені протоколи і стандарти в щоденну практику.
Учасниця симпозіуму каже, що отримані під час лекцій та обміну досвідом знання зможе застосувати у подальшій роботі над стандартами та їх впровадженням у лікарні. Ділиться також тим, що знання й досвід хоче передати й своїм обом дітям-медикам, щоб у майбутньому вони могли його застосовувати як в Україні,
так і в різних країнах світу.
Далі буде...
