Bessarab.psychologist

Bessarab.psychologist Психологічні консультативні послуги.
Саморозвиток, кризи, втрати, стосунки, складнощі у різних сферах.

Світ, у якому ми живемо, — називається дурдом 😁Невеликий ліричний відступ — і їдемо далі.Насправді ми живемо в реальност...
13/02/2026

Світ, у якому ми живемо, — називається дурдом 😁
Невеликий ліричний відступ — і їдемо далі.

Насправді ми живемо в реальності, яка сьогодні постійно вимагає адаптації.
Наші батьки жили у світі, де стабільність була фоном (принаймні частково). Ми ж живемо у світі, де нестабільність стала звичною нормою.

І це виснажує не менше, ніж гостра криза.
Тому психотерапія сьогодні — це вже не про «виправити себе», а про навчитися жити в реальності, яка постійно змінюється.

І щоб хоч якось орієнтуватися в часі й просторі,
потрібно спочатку назвати світ, у якому ми живемо.
Бо коли ми не розуміємо контексту, ми починаємо шукати причину в собі.
Саме так і з’явилися умовні назви та періоди,
які бодай якось пояснювали, що взагалі відбувається.

Отже.

🕰️ Світ, у якому жили наші батьки — SPOD
(до 1990-х).
S — Stable (стабільний).
P — Predictable (передбачуваний).
O — Ordinary (звичайний).
D — Definite (визначений).

Цю назву використали вже постфактум,
коли стало зрозуміло, що та реальність закінчилась.
Це був світ, де:
плани заспокоювали;
зусилля частіше давали результат;
майбутнє можна було уявити.

🕰️ Світ, у якому нас вчили жити — VUCA
(з 1990-х років)
Термін з’явився у Військовому коледжі армії США
після Холодної війни, коли старі карти більше не працювали.

V — Volatility (мінливість).
U — Uncertainty (невизначеність).
C — Complexity (складність).
A — Ambiguity (неоднозначність).
VUCA описував світ, де: усе швидко змінюється; складно, але ще логічно;
аналіз, стратегія і гнучкість справді допомагали.

🕰️ Світ, у якому ми живемо зараз — BANI
(з 2020 року, Jamais Cascio). Ця модель з’явилася після серії глобальних криз, коли стало очевидно: VUCA більше не пояснює реальність.

B — Brittle (крихкий).
A — Anxious (тривожний).
N — Nonlinear (нелінійний).
I — Incomprehensible (незрозумілий).
BANI — це світ, де: системи виглядають міцними, але ламаються раптово; причина і наслідок не збігаються; тривога стає фоновою; логіка більше не заспокоює.

І якщо іноді здається, що стало важче дихати, планувати, триматися — це ще й тому, що світ знову змінив свою форму....
А до нової реальності завжди потрібен час.

#психологія #життя
#реалії

Минулого тижня моя терапевт запитала: звідки ти береш ресурс жити і рухатись далі? Після мого спітчу в хвилин 20 про мою...
03/02/2026

Минулого тижня моя терапевт запитала: звідки ти береш ресурс жити і рухатись далі? Після мого спітчу в хвилин 20 про мою злість і роздратування, на якийсь звіздець, який відбувся.

І я зависла... я не знала, що відповісти хвилин 5... я подумала, і чесно відповіла: я не знаю... вона знову запитала...

Потім, я сказала, я хочу жити дома, в Україні... і зрозуміла, що мій головний ресурс, це мій вибір залишатись вдома.... парадокс, те що мене виснажує і є моїм ресурсом... 🙈

…і це був дуже несподіваний для мене момент ясності.

Бо я шукала ресурс у чомусь «правильному»: відновленні, опорах, стабільності, терапії, планах.

А знайшла — у виборі. Простому й не дуже зручному.

Жити вдома зараз — це багато втоми і злості.
Іноді відчуття, що сил менше, ніж треба.
Іноді — що тримаєшся не «завдяки», а «попри».

Але водночас є чітке відчуття: це не пастка і не примус.

Це рішення, яке я обираю кожного дня.
І тоді, злість тут не те, що заважає. Вона просто не дає мені відключитись.

Поки злюсь — я в контакті з реальністю.
Виявилось, що ресурс — це не завжди «плюс».
Іноді це напруга, яка тримає форму і мене 💪
Не комфортно, але чесно.

Отак і живу...

А як у тебе?

#психолог #життявукраїні #вибір #україна

На минулому тижні я кілька разів почула одне й те саме питання: "Чи нормально, що я зараз багато читаю? Чи це не втеча в...
28/01/2026

На минулому тижні я кілька разів почула одне й те саме питання: "Чи нормально, що я зараз багато читаю? Чи це не втеча від реальності?"

Відповідаю.

Це абсолютно "нормально" (хоча і не люблю це слово 🤭).
І дуже часто — навіть здорово.

Читання справді може бути втечею.
Але не завжди — проблемною.

Іноді це форма психологічного захисту, яка не руйнує, а підтримує.

Коли реальність перевантажує, книга стає безпечним простором, де наша нервова система може видихнути,
а мозок — переключитися без алкоголю, скролінгу чи самознецінення.

Сама це проходила не одноразово, у важкі періоди, коли замість того що б вночі спати, читала всю ніч🙈

До речі, важливий факт: дослідження Єльського університету (3 635 людей, 50+, 12 років спостереження) показало: ті, хто читає регулярно,
живуть у середньому на 23 місяці довше.

А понад 3,5 години читання на тиждень — дають +23% шансів на довше життя ⏳️

З точки зору психології читання — це м’яка форма саморегуляції:
• знижує хронічний стрес;
• заспокоює нервову систему;
• тренує увагу й пам’ять;
• допомагає мозку пов’язувати сенси;
• підтримує когнітивну гнучкість.

Іншими словами, це не "втеча від життя", а спосіб залишатися в ньому — живим, зібраною, присутніми.

Тож питання не в тому, чи ти тікаєш. А в тому, чи повертаєшся після читання спокійнішою і ціліснішою чи спокійним і задоволеним.

Якщо так — це не втеча. Це зпраз така форма турботи про себе.

#психолог #книги #розвиток
#київ

Сьогодні буду чесною: я не знаю, як "устаканити життя" в нашій сьогоденній реальності, яка постійно хитається, стрибає я...
21/01/2026

Сьогодні буду чесною: я не знаю, як "устаканити життя" в нашій сьогоденній реальності, яка постійно хитається, стрибає як скажена кардіограма...

І знаєш що?

Мені здається, це - абсолютно адекватно!

Бо ми живемо не в режимі стабільності (останні роки 6 так точно).

Ми живемо в режимі витримування чи виживання, я вже і сама тут не знаю. Постійної адаптації. Перепрошивання себе на ходу.

Тому замість великих планів — я шукаю маленький баланс: день без перевантаження, ну або хоча б півдня, розмови без маски "в мене все ок", справу, яку зробила — і вже молодець, каву, випиту не на бігу, сльози, які не стримала, сміх, який раптом прорвався.

Баланс — це не коли все рівно.
Баланс — сьогодні, мабуть коли ти бережеш себе, навіть коли світ/реальність знову не співпадає з очікуванням.

Я не "налагодила життя". Я просто сьогодні була до себе трохи м’якшою. Ну хочаб капелюшечку 🙏

І, певно, на цей момент — цього вже достатньо.
І сьогодні, моя маленька повсякденна рутина - це і є, та моя стабільність і опора 👌
🤍

А що тебе трішки "устаканює"?

#життявукраїні #психолог #життя #розвиток #психотерапія

А чи знаєш ти, що психіка часто не зовсім дружить із частками "ні" та "не"?Впевнена, знайоме: от кажеш собі:- "Не хвилюй...
17/01/2026

А чи знаєш ти, що психіка часто не зовсім дружить із частками "ні" та "не"?

Впевнена, знайоме: от кажеш собі:
- "Не хвилюйся".
І що відбувається? Правильно - хвилювання 🤭 Ось такий парадокс

Чому так?

Наш мозок оперує образами.
Коли ми говоримо "не роби", мозок спочатку уявляє саме те, що заборонено.
Тому, краще говорити, що робити, тоді мозок бачить шлях і легше слухається.

А ще негативні формулювання змушують людину концентруватися на проблемі, а не на її рішеннях.
Постійні "не" чи "ні" гальмують пошук рішень, мозок перемикається на "заборону" замість "пошуку можливості".

Тому для себе корисніше формулювати:
— не від чогось,
— а до чогось чи когось.
👉 не "я не хвилююсь" → "я заспокоююсь";
👉 не "не будь слабким" → "я можу бути живою".

Психіка "любить", коли їй показують куди йти ✅️,
а не тільки чого уникати ⛔️.

Це не означає, що слово «ні» потрібно прибрати. Ні.
Воно необхідне — як спосіб позначення меж і рішень.

Але у внутрішньому діалозі стверджувальні формулювання найкраще підтримують регуляцію й контакт із собою 😉

Якось так.

#психолог #життя #психотерапія #зміни

Переговори з собою — це як внутрішній чат без кнопки "вийти" або "не сповіщати".І хай йому грець - без банів 🤣Там зазвич...
15/01/2026

Переговори з собою — це як внутрішній чат без кнопки "вийти" або "не сповіщати".
І хай йому грець - без банів 🤣

Там зазвичай хтось наполягає/говорить:
«давай ще трохи, ти ж можеш»,
а хтось обережно відповідає:
«я стараюсь, але мені справді важко».

Але слухаємо часто - найгучнішого.

А турбота починається в моменті, коли обидва голоси стають важливими — не лише "сильний чи той голосний", а й той інший - "тихий".
Без примусу і внутрішніх нарад до ночі 😉

І в цих переговорах не потрібно нікого ламати чи переконувати.

Іноді домовленість — це не зробити більше,
а зробити м’якше, легше чи зручніше 😉

Іноді це просто чай, пауза і дозвіл собі не бути ефективною/ефективним.
Хоча б сьогодні.

Або відкласти без провини.

Переговори з собою з турботою — це коли рішення залишає після себе тепло, задоволення, легкість 🫶
а не тільки як "правильно".

А як у тебе?

#психолог #вишгород #київ #життя #зміни

Останнім часом багато міркую про відпустку. Останні роки були досить насичені на події, процеси і звісно емоції. Я довги...
04/01/2026

Останнім часом багато міркую про відпустку. Останні роки були досить насичені на події, процеси і звісно емоції. Я довгий час не могла наважитись взяти відпустку, що б взагалі не працювати... Перший раз це трапилось 2 роки тому коли ми поїхали з донькою на море ❤️ і от зараз 🫣 звісно були маленькі відпочинки, передихи.

І от я замислилась чому це так складно?
Ніби ж та що тут такого страшного. А є нюансики.

Бо відпустка — це не тільки про море й тишу. Це ще й про зустріч із собою без роботи, ролей, відповідальності. А це іноді страшніше, ніж нескінченні задачі.

Тут можуть зустрічатись різні психологічні контексти:

• внутрішній контрольер: "маєш бути корисною чи продуктивним, незамінним, тут ще не все зробили!";
• тривога втрати опори: робота дає структуру, сенс, відволікання або ще щось важливе;
• відчуття власної важливості: "якщо я зникну — щось розвалиться";
• досвід нестабільності: коли світ непередбачуваний, важко дозволити собі розслабитись;
• і ще важливе — звичка виживати, а не жити!
• ну і можливо в твоїй родині ніколи не було відпустки як відпустки (це я зараз зрозуміла 🥹), що б поїхати кудись і відпочивати - такого не було у нас... сестра, мені декілька тижнів тому, жалілась як раз на цю тему.

І от ти сидиш на валізі, а всередині цілий консиліум частин особистості, які радяться: "А чи точно можна? Чи безпечно? Чи маю я право? А як же ж гроші?". Такий собі "дом советов"...

Але відпустка — це не про «зраду обов’язку». Це про турботу, яка дозволяє нам залишатися живими, теплими, присутніми ну і в ресурсі.

І так, страх — це нормально. Особливо після насичених років, коли нервова система довго була в режимі "тримайся" чи "Лола, біжи". Вона просто не одразу вірить, що тепер можна трохи відпустити, видихнути трошки більше, ніж завжди... або й просто зупинитись...

А далі починаєш помічати: світ не зруйнувався.
Ти повертаєшся більш живою. І це найкраще підтвердження того, що ти робиш усе правильно.

Пауза, тиша, сон, рух і прості радощі — це не нагорода, а турбота, яка зберігає психіку й робить нас здатними жити, відчувати і працювати.

#відпочинок
#психологія #зміни
#думкизакавою #бессараб

Новий рік — це не про зобов’язання «покращитись».Це про маленькі радості, які повертають нас до себе: тепла кава, обійми...
01/01/2026

Новий рік — це не про зобов’язання «покращитись».
Це про маленькі радості, які повертають нас до себе: тепла кава, обійми, чесні розмови, тиша, коли вона потрібна.

Хай у тебе буде багато теплих дрібниць:
усмішок ні з того ні з сього,
повітря, яким хочеться дихати на повні груди,
людей, поряд з якими розслабляються плечі.

Бажаю, щоб сили приходили не через «я мушу», а через «я хочу».

Щоб мрії не тиснули — а ніжно підштовхували.

І щоб кожен день мав хоч краплину радості — такої справжньої, без декорацій ✨

З новим роком.
Нехай він буде теплим, людяним і дуже живим 🤍
І звісно - перемоги 💛💙

#україна #новийрік #психологія #життя #зміни

30/12/2025

З прийдешнім Новим роком нас!
Нехай у новому році буде більше життя, ніж планів, і більше тепла, ніж тривог.
Олександра 🎄
💛💙

Дуже модним були "підсумки року" вони завжди мені не подобались, якісь вони лише про достігаторство, а не про живе. Я бі...
25/12/2025

Дуже модним були "підсумки року" вони завжди мені не подобались, якісь вони лише про достігаторство, а не про живе. Я більше за рефлексію і асиміляцію, а не за медальку.

Підсумки — це не список досягнень і не звіт перед уявною комісією. Це спосіб подивитися на прожите уважніше і забрати з собою те, що справді твоє. Те, що гріє, тримає, навчає, змінює, рухає.

Запитання нижче не про “як було правильно”. Вони про інше: про твої реакції, вибори, близькість, опори, спосіб бути в житті.

Можеш відповідати коротко, фразами або шматочками відчуттів. Можеш пропускати. Можеш повертатися до них поступово.

Головне — не поспішати й бути чесним із собою рівно настільки, наскільки це можливо зараз.

І звісно буду вдячна за зворотній зв'язок у вигляді твого коментаря ❤️

#зміни #життя #рух #психолог #київ

«Я берегтиму Різдво у своєму серці й намагатимусь пронести його крізь увесь рік», цитата Чарльза Діккенса з «Різдвяної п...
24/12/2025

«Я берегтиму Різдво у своєму серці й намагатимусь пронести його крізь увесь рік», цитата Чарльза Діккенса з «Різдвяної пісні в прозі»:

І тут така гарна паралель із психотерапією.

Бо свята — це символ тепла, турботи, надії й близькості. Але психіка змінюється не від календарної дати — а від того, що ми встигаємо вбудувати всередину: трохи більше ніжності до себе, трохи більше присутності в стосунках, трохи менше суворості до власних помилок і далі по списку...

Свята нагадують нам: те відчуття затишку й любові, яке ми шукаємо в інших, може народжуватися всередині. І, як у терапії, зміни не приходять разом із боєм курантів — вони ростуть із маленьких щоденних жестів турботи до себе. Коли ми дозволяємо собі трохи більше тепла й присутності щодня, це стає нашою внутрішньою традицією — не лише на Різдво, а на весь рік.

І тоді світло не згасає після свят — воно оселяється всередині тебе 🫶

З прийдешніми святами 🙈🎄🎉❤️

#психологія #зміни
#різдвянийподарунок #магія #київ

Я переповнена різними емоціями... радість, сум, гордість за себе, хвилювання, задоволення і втома - все це я відчуваю за...
16/12/2025

Я переповнена різними емоціями... радість, сум, гордість за себе, хвилювання, задоволення і втома - все це я відчуваю зараз!
А чому ? А тому що завершився великий шлях - мого професійного навчання, сьогодні я отримала сертифікат за ІІІ ступень - Удосконалення в гештальт-терапії ❤️

Колись я про це навіть і думати боялась, що я буду супервізором, а матиму вибір - бути тренером чи ні. Це здавалось чимось не реальним, а сьогодні - я це маю!

Сумно, тому що так би хотіла подзвонити мамі і сказати - Ура! Я це зробила... і що б вона пораділа за мене.. натомість, я розділила це з друзями, колегами і рідними. І це радість моя!

Офіційно можу сказати - я задоволена цим роком! Він гад, був важкий але зараз я кайфую і намагаюсь усвідомити масштаб того, що якщо ти чогось хочеш, ти обов'язково це отримаєш. Але за умови, що ти робиш щось для цього 😉

А тепер, буду чекати на свої живі безцінні бамажки!❤️

Не забувай, що твій найбільший ворог - це ти! Я вже це точно знаю, тому, якщо що, чекаю на терапію. Як раз маю декілька місць.
За традицією моєї роботи, нових клієнтів беру лише коли хтось завершить роботу. Маю свій ліміт.

А також чекаю на супервізантів 😊

Всіх обняла 🤭

Address

Kamianske
51900

Opening Hours

Monday 11:00 - 18:00
Tuesday 10:00 - 18:00
Wednesday 11:00 - 19:00
Thursday 10:00 - 18:00
Friday 11:00 - 18:00
Saturday 11:00 - 15:00

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Bessarab.psychologist posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Practice

Send a message to Bessarab.psychologist:

Share

Share on Facebook Share on Twitter Share on LinkedIn
Share on Pinterest Share on Reddit Share via Email
Share on WhatsApp Share on Instagram Share on Telegram