Психолог в медицині: хроніки майбутнього, межі та виклики

15/04/2026

08/04/2026

ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД (Протокол 2024)

Згідно міжнародних протоколів та стандарту психологічна та психотерапевтична допомога є першою лінією втручань для профілактики та терапії ГРС, ПА та ПТСР.
Тому психологам і психотерапевтам, що працюють з такими/ потенційно можливими розладами необхідно ознайомитись із стандартами (алгоритмами допомоги, на якому етапі та як має бути застосована психологічна робота, які методи втручання є рекомендованими тощо) та дотримуватись наявних протоколів.
https://www.dec.gov.ua/mtd/posttravmatychnyj-stresovyj-rozlad/

****
Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної
допомоги (УКПМД) «Гостра реакція на стрес. Посттравматичний стресовий
розлад. Порушення адаптації», розроблений з урахуванням сучасних вимог
доказової медицини з метою покращення результатів надання медичної
допомоги пацієнтам
*...Психотерапевтичні техніки дозволяють пацієнтам усвідомлювати та
коригувати хибні переконання, які можуть виникати внаслідок травматичного
досвіду або коморбідних порушень. Серед рекомендованих напрямків
психологічного супроводу, варто обирати насамперед травмофокусовані підходи
(ТФ-КПТ, ДПРО, когнітивно-процесуальну терапію, пролонговану експозиційну
терапію).
Психотерапевтичні методи сприяють активній адаптації пацієнта до
зміненого стану та навчають ефективним стратегіям копінгу для подолання
труднощів, пов'язаних із стресом.
Фармакотерапія ПТСР не повинна розглядатися як рутинна терапія першої
лінії замість психотерапії, сфокусованій на травмі.
Медикаментозне лікування не повинно застосовуватися для лікування ГРС
та ПА (наприклад, якщо симптоми зберігаються менше 4 тижнів) у дорослих,
крім випадків, коли тяжкість розладу людини не може бути врегульована за
допомогою тільки психотерапевтичних методів.
*...В якості першої лінії психотерапевтичної допомоги слід запропонувати
наступні методи:
-травмофокусована когнітивно-поведінкова терапія (ТФ-КПТ) – для дітей,
підлітків та дорослих із ПТСР;
-десенсибілізація та переробка рухом очей (ДПРО) – для дорослих;
-когнітивно-процесуальна терапія;
-пролонгована експозиційна терапія.
У разі відмови або неможливості отримання пацієнтом допомоги із
використанням методів першої лінії, слід розглянути можливість використання
альтернативних методів психотерапевтичної допомоги.

*****
Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Гостра реакція на стрес. Посттравматичний стресовий розлад. Порушення адаптації»
https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2024/07/1265_19072024_ykpmd_ptsr_dod.pdf

Клінічна настанова, заснована на доказах «Гостра реакція на стрес. Посттравматичний стресовий розлад. Порушення адаптації»
https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2024/07/kn_2024_ptsr.pdf

НАКАЗ МОЗ від 19.07.2024 №1265
Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної та
спеціалізованої медичної допомоги «Гостра реакція на стрес.
Посттравматичний стресовий розлад. Порушення адаптації»
https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2024/07/nakaz_1265_19072024.pdf

****
Галузеві стандарти та клінічні настанови
https://www.dec.gov.ua/cat_mtd/galuzevi-standarti-ta-klinichni-nastanovi/

Назва Статус Вид Реєстровий № Опубліковано Чинний Протокол ГС 2024-1265 19.07.2024 Чинна Настанова КН 2024-1265 19.07.2024 Чинний Наказ МОЗ 2024-1265 19.07.2024

01/04/2026

ПСИХОТЕРАПІЯ ДЛЯ ДОРОСЛИХ (Міжнародний Гайдлайн - Настанова 00714 / 2017)

📝ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
• Метою психотерапії є усунення або зменшення психічних розладів та пов'язаних з ними страждань, підтримка психологічного зростання та розвитку, посилення здатності пацієнта вирішувати особисті проблеми самостійно та допомога пацієнту знаходити нові дієві підходи в людських відносинах.
• Психотерапія може бути показана також у вигляді профілактичного засобу для осіб, які працюють в сфері охорони здоров’я та в інших сферах, де важливим є поглиблення самопізнання.
• В літературі описано більше 400 різноманітних психотерапевтичних технік. Більшість з них - це застосування шести основних форм психотерапії:
◦ психодинамічна психотерапія
◦ когнітивна психотерапія [настанова 01018 |Когнітивна психотерапія]
◦ міжособистісна психотерапія
◦ системна і сімейна психотерапія
◦ групова психотерапія
◦ підтримуюча психотерапія

📝ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХОТЕРАПІЇ В МЕДИЦИНІ
• Психотерапія використовується для лікування осіб з психічними розладами або з іншими проблемами, при яких можуть бути використані психотерапевтичні методи. Розлади або проблеми, додатково до психологічних проявів, можуть мати соматичні, соціальні прояви та прояви, пов’язані із взаємодією (з іншими особами).
• Епідеміологічні дані відрізняються серед країн Згідно з даними Фінляндії, 3-4% населення працездатного віку звертається за медичною допомогою в заклади охорони здоров’я через депресію або тривогу такого типу, коли психотерапія, за даними доказових досліджень, може стати можливим варіантом лікування.
Психотерапія також може бути частиною лікування інших розладів, наприклад, біполярного розладу, мультисимптомних розладів, проблем алкогольної та наркотичної залежностей, а також психозів.
◦ Щорічно близько 10% населення страждає на депресивний або тривожний розлад, які можна лікувати за допомогою психотерапії.
• Також психотерапія може бути корисною для людей, які страждають на розлад особистості. Їхня частка серед населення складає 6-15%.
Однак, немає достовірних даних про те, скільки з цих людей потребують психотерапії. Але очевидним є невідповідність між потребою, попитом та пропозицією психотерапії.
• Належна психотерапія є надзвичайно важливою формою реабілітації при зниженій спроможності до праці або навчання, спричиненої психічними розладами.

📝НАДАННЯ ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНИХ ПОСЛУГ
• Надання послуг на первинному рівні повинно включати, крім фактичної психотерапії, також більш просту інтерактивну терапію (наприклад, психоосвітні групи, групові заходи для дітей та сімей з дітьми, когнітивні та міжособистісні групові заходи у школах).
• Лікар загальної практики повинен пам'ятати про психотерапію, особливо, коли у пацієнта виникають психічні симптоми.
Психотерапія є більш ефективною, якщо діагностика та лікування розпочаті на ранньому етапі.
• Якщо лікування на первинному рівні медичної допомоги є неефективним, то пацієнт після консультації психіатром направляється на спеціалізований рівень.
• На спеціалізованому рівні медичної допомоги план лікування складається разом із пацієнтом. Психотерапія може бути частиною плану лікування.

📝СКЕРУВАННЯ НА ПСИХОТЕРАПІЮ
• Для оцінки потреби та підстав для психотерапії потрібна консультація спеціаліста.
• Психотерапія має бути розглянута
◦ якщо пацієнт має непсихотичний психічний розлад із симптомами тривоги, депресії або розладу особистості, що впливає на працездатність або соціальні відносини
◦ при психіатричних розладах в юному віці ◦ коли лікарські препарати та кризові інтервенції є неефективними і передбачається, що медикаментозне лікування буде довготривалим
◦ коли проблеми трактуються як психологічні, а також коли пацієнт відчуває більшу потребу змін у собі, ніж у власному оточенні.
• Поєднання психотерапії та медикаментозного лікування часто є ефективним, але психотерапія може бути застосована як єдиний метод лікування.

📝ПСИХОДИНАМІЧНА (ПСИХОАНАЛІТИЧНА) ПСИХОТЕРАПІЯ
• Завдання
◦ Оцінити вплив попередніх переживань на теперішні моделі функціонування (думки, почуття, образи, вчинки).
◦ Терапія може бути спрямована на неусвідомлені конфлікти психіки, на недоліки розвитку і викривлення в психологічних структурах, а також структурах особистого досвіду, які впливають на відносини між людьми.
• Мета
◦ Допомогти пацієнту зрозуміти власний спосіб сприйняття світу та знайти альтернативи, які працюватимуть краще і надаватимуть більшу автономію.
• Методи
◦ Терапевтичний альянс
◦ Вільна асоціація
◦ Аналіз захисту та інтерпретація перенесення, особливо по відношенню до терапевта
◦ Існує кілька психодинамічних технік, які призначені для відповідних специфічних особливостей різних психічних розладів, що підлягають лікуванню.
• Показання
◦ Показання включають тривожні розлади, дисоціативні розлади, психіатричні симптоми внаслідок соматичних хвороб, дистимію, розлади адаптації та афективні розлади і розлади особистості легких та середніх ступенів.
◦ Особливо важливими показами для психотерапії є розлади особистості та супутні захворювання, при яких ознаки розладу особистості відіграють значну роль. Коморбідність з розладами особистості дуже часто зустрічається при більшості психіатричних діагнозів: 56% при тривожних розладах, 41% при фобіях, 41% при важкій депресії, 22% при соціофобії.
◦ При психічних розладах, що загрожують працездатності, при плануванні реабілітації необхідно враховувати супутні захворювання, пов'язані з розладами особистості.
◦ Доведено, що довгострокова психодинамічна психотерапія показала особливо хороші та тривалі результати при лікуванні розладів особистості, розладів з множинною симптоматикою та розладів подовженої тривалості.
▪ Також рандомізовані дослідження показали, що психоаналітична психотерапія ефективна в лікуванні пограничних розладів особистості.
• Тривалість лікування
◦ Від місяців до декількох років
◦ Сеанси повинні бути досить частими.
• Методи лікування
◦ Психоаналіз: 3-5 сеансів на тиждень протягом 4-6 років
◦ Психодинамічно-/психоаналітичноорієнтована індивідуальна психотерапія: 1-3 сеанси на тиждень протягом 2-4 років
◦ Психодинамічна короткострокова психотерапія: обмежена кількість сеансів (12 - 40), обмежений фокус
◦ Терапія на основі менталізації є похідною психодинамічної теорії. Її ефективність було продемонстровано в терапії нестійких та самодеструктивних ознак. Метою терапії є підтримка більш ефективного розпізнавання та контролю над емоційними реакціями пацієнта.
• Завдяки діяльності балінтовських груп психодинамічна практика впроваджується в роботу лікарів загальної практики. Пошук комплексного підходу в лікуванні з урахуванням психосоціальних аспектів захворювання здійснюється під керівництвом супервізора.

📝КОГНІТИВНА ТЕРАПІЯ
• Когнітивна терапія спрямована на розуміння та концептуалізацію проблем пацієнта відповідно до його/її когнітивної моделі. Об’єктом є негативні думки і пов'язані з ними складні емоції Зміна думок на більш гнучкі також сприяє досягненню змін в емоційних переживаннях
• Мета
◦ Виявити та змінити особистісні когнітивні упередження (спотворення), які викликають симптоми. Пацієнт вчиться бачити реальність більш чітко, досліджуючи свої власні основні спотворені судження.
• Методи
◦ Терапевтичні сеанси, зазвичай, проводяться 1-2 рази на тиждень протягом 1-3 років
◦ При короткотривалій терапії кількість сеансів обмежена (15-20).
• Показання
◦ В основному використовується при депресивних розладах.
Іншими показаннями є тривога, нервозність, панічні розлади та зловживання психоактивними речовинами.
• В останні роки розвиток когнітивної терапії характеризується вираженою тенденцією до розробки систематизованого процесу терапії, який відповідає трьом критеріям:
◦ Терапія базується на екстенсивній теорії, яка підтверджена доказовими дослідженнями.
◦ Терапія операціоналізована і терапевтичний процес пов’язаний з теоретичними концепціями.
◦ Ефективність терапії підтверджена у дослідженнях.
• Когнітивна терапія є найбільш детально вивченою формою терапії і в контрольних рандомізованих дослідженнях її ефективність була продемонстрована більш чітко, ніж інших методів лікування.
Вивчення ефективності полегшується за допомогою стандартизованих інструкцій, які дозволяють контрольовано повторити процес терапії.

📝СІМЕЙНА ТЕРАПІЯ
• Основами сімейної терапії є психодинамічна теорія, когнітивна теорія та системно-орієнтоване сімейне дослідження.
• Об’єкт
◦ Розлади взаємовідносин в сім’ї чи в окремого члена сім’ї
• Мета
◦ Модифікувати взаємовідносини всередині сім'ї, знайти сильні сторони сім'ї.
• Показання
◦ Особливо показана при важких психічних розладах, коли проблеми залежності є центральними.
◦ У кризових інтервенціях сімейна терапія може вирішити безвихідну ситуацію (наприклад, криза розлучення або незалежність дитини)

📝МІЖОСОБИСТІСНА ПСИХОТЕРАПІЯ
• Об’єкт
◦ Основна ідея полягає в тому, що психічні розлади виникають у психосоціальних, міжособистісних умовах. Міжособистісна психотерапія фокусується на поточних взаємовідносинах.
Трансфер і дитячі переживання не включені в процес терапії, хоча їхніми значенням не нехтують. Поточні відносини вважають найважливішими, саме на них зосереджуються.
• Показання
◦ Спочатку була розроблена тільки для лікування гострої депресії. Однак метод було адаптовано для використання при інших психічних розладах.
• Методи
◦ Підкреслюється чотири основні проблемні сфери:
▪ рольовий конфлікт
▪ дефіцит відносин
▪ тривала реакція на горе і
▪ зміни ролей
• Мета
◦ Допомогти пацієнту розробити стратегії подолання соціальних проблем і проблем взаємодії.
• Тривалість
◦ Зазвичай обмежується 12-16 тижнями

📝ГРУПОВА ПСИХОТЕРАПІЯ
• Багато методів, що використовуються в індивідуальній терапії, застосовуються і у групах. Методи, що використовуються в груповій терапії, можуть бути психодинамічними, міжособистісними та когнітивними. Психодрама - це особлива форма групової терапії, в якій внутрішні конфлікти опрацьовуються в ігровій формі.

📝ПІДТРИМУЮЧА ПСИХОТЕРАПІЯ
• Об’єкт
◦ Психодинамічна підтримуюча психотерапія в основному використовується для лікуванні хворих з важкими розладами особистості.
• Мета
◦ Більш ефективний контроль симптомів і більш реалістичне ставлення до хвороби. Основними завданнями є пошук шляхів вирішення щоденних проблем: повсякденна діяльність, домашнє господарство, робота. Однаково важливим є вирішення гострих сімейних конфліктів та розгляд вікових проблем розвитку, таких як відносини, с**суальність, самотність, захоплення, релігійні питання.
• Методи
◦ Основними терапевтичними елементами є безперервність підтримуючої терапії та ставлення до пацієнта, насамперед, як до особистості. Теоретичне обґрунтування підтримуючої терапії може походити від кількох основ. Психодинамічна практика, мабуть, є найвагомішою для розуміння пацієнта та контролю за процесом терапії. Когнітивний підхід також завжди має велике значення.
• Описаний тут процес є застосуванням спеціальної клінічної підтримуючої психотерапії, що відіграє значну роль у лікуванні психозів.

📝КОРОТКОСТРОКОВА ПСИХОТЕРАПІЯ
• Короткострокова психотерапія - це загальна назва для групи різних методів психотерапії з обмеженою тривалістю (5-20 сеансів), які можуть базуватися на різних теоретичних засадах.
• Найвідомішими є:
◦ психодинамічно-орієнтована короткострокова психотерапія
◦ кризова інтервенція
◦ когнітивна короткострокова психотерапія
◦ когнітивно-аналітична терапія
◦ короткострокова психотерапія спрямована на вирішення проблем
◦ міжособистісна терапія

📝ПСИХОТЕРАПІЯ ПРИ ТРАВМАТИЧНИХ СТРЕСОВИХ РОЗЛАДАХ
• Психотерапія відіграє важливу роль у лікуванні гострого та посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Когнітивна та психодинамічна терапія не суперечать одна одній в розумінні та лікуванні цих розладів.
• Після гострої травми часто для лікування буває достатньо коротко обговорити травматичну подію і структурувати її. Результати доказових досліджень щодо ефективності розпитування для профілактики посттравматичного стресового розладу є суперечливими. Крім самої травми, інші чинники також сприяють розвитку тривалого розладу.
• Когнітивна психотерапія продемонструвала хороші результати у запобіганні посттравматичних симптомів.
• ДПРО (англ. EMDR, десенсибілізація і переробка рухами очей) [доказ 04890 |C] - це техніка, яка була розроблена на основі когнітивно-поведінкової терапії та привернула до себе велику увагу. Це допоміжна техніка терапії, а не істинна форма психотерапії.
• Кризові інтервенції та короткострокова психодинамічна психотерапія продемонстрували ефективність у лікуванні гострого ПТСР. Когнітивно-поведінкова терапія є ефективною для лікування хронічного ПТСР [доказ 04890 |C] .
• За оцінками, близько 10-20% хворих на хронічний стресовий розлад психотерапія не приносить користі, тому їм в першу чергу слід запропонувати інші види психіатричного лікування.

📝ЕФЕКТИВНІСТЬ ПСИХОТЕРАПІЇ
• Мета-аналізи показали, що психотерапія є високоефективною. В середньому, у понад 80% пацієнтів, які отримували психотерапію, спостерігалося значне покращення порівняно з контрольною групою пацієнтів, які не отримували психотерапію. Ефект зберігається через 5 років. Ефективність можна вважати настільки високою, що було б неетично залишити пацієнта без психотерапії.
• Було проведено лише декілька досліджень з довгостроковими спостереженнями, що порівнюють ефективність різних форм психотерапії.
◦ Порівняння різних методів психотерапії з використанням методології дослідження ефективності є набагато складнішою проблемою досліджень, ніж, наприклад, порівняння фармакотерапії. Більшість (99%) досліджень щодо ефективності та дієвості терапії оцінюють короткострокові методи лікування і визначення ефективності обмежується короткостроковими результатами. Було проведено декілька десятків мета-аналізів, що оцінюють ефективність психотерапії, об’єднуючи результати сотень випробувань. Згідно цих досліджень ефективність психотерапії, яка порівнювалася з групою без лікування, дорівнювала ефективності у пацієнтів, які отримували психофармакологічні препарати.
◦ Підтвердження ефективності довготривалих методів лікування накопичуються в натуралістичних дослідженнях, в яких беруть участь суб’єкти з множинними симптомами, які зазвичай перебувають в умовах стаціонару. Мета-аналіз не показав різниці між результатами рандомізованих і натуралістичних досліджень, що зосереджують свою увагу на ефективності довгострокових психодинамічних методів лікування.
◦ Стало можливим показати ефективність психотерапевтичних методів лікування також на біологічному рівні, використовуючи об'єктивні методи візуалізації мозку.
◦ Рандомізоване порівняльне дослідження довгострокової та короткострокової терапії, проведене у Фінляндії, дозволяє припустити, що між ними існують значні відмінності, також важливо звернути увагу на фактори компетентності пацієнтів при виборі форми терапії.
◦ Дослідження Helsinki Psychotherapy Study є міжнародним унікальним рандомізованим дослідженням, яке порівнює довгострокову та короткострокову психотерапії. Методи лікування, що порівнювалися, включають: короткострокову терапію, орієнтовану на рішення проблем, короткострокову психодинамічну психотерапію, довгострокову психодинамічну психотерапію та психоаналіз. Психіатричні симптоми зменшилися, а працездатність покращилася у всіх чотирьох групах пацієнтів. Переваги короткострокової терапії проявлялися швидше, але протягом більш тривалого спостереження довгострокова терапія була ефективнішою.
Психоаналіз був найефективнішою терапією через 5 років з моменту її початку. Дослідження показує, що короткострокові терапії працюють для іншого типу пацієнтів, на відміну від довгострокових терапій і ретельний відбір пацієнтів має важливе значення при психотерапії.
▪ Короткострокові психотерапії були ефективними при легких розладах без множинних симптомів.
▪ Довгострокова психодинамічна психотерапія була ефективнішою, ніж короткострокова терапія у пацієнтів в яких був дефіцит власних сил (відносини між реальним та ідеальним ”я”, легкість взаємодії, контроль емоцій).
https://guidelines.moz.gov.ua/documents

Перегляд українських стандартів/протоколів
https://www.dec.gov.ua/cat_mtd/medichna-psihologiya/

Посилання для друку ПДФ
ПСИХОТЕРАПІЯ ДЛЯ ДОРОСЛИХ
http://guidelines.moz.gov.ua/documents/2918?id=ebm00709&format=pdf

27/03/2026

Шановні підписники, якщо вас цікавить тема опитувальників та психодіагностики - голосуємо лайком 👍
ОПИТУВАЛЬНИК ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ СИНДРОМУ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ (© Чабан О.С., 2025) остаточний варіант опитувальника
#Психодіагностика
*****
Опитувальник анонімний, тому ми розраховуємо на Ваші щирі та правдиві відповіді. Не роздумуйте над запитаннями, відповідайте якомога швидше. Питання, які містяться в ньому спрямовані на діагностику проявів емоційного вигоряння – стану фізичного, емоційного та розумового виснаження внаслідок тривалих стресів чи надмірних вимог в професійному або особистому житті.

Виберіть лише один варіант, який найбільше підходить, або має найбільше значення для Вас. На кожне запитання необхідно відповісти «ТАК» чи «НІ». Правильних, чи неправильних відповідей не існує.

Ваш вік:________ Ваша стать:________ Ваш фах:_________________ Ваш стаж:_________

Ваш сімейний стан:_________________ Ви керівник?_______________

1. Я повністю задоволений своєю роботою

2. Моя робота явно погіршила моє ментальне та фізичне здоров’я

3. Психологічна атмосфера на роботі мене повністю влаштовує

4. Я відчуваю, що моя робота робить мене більш жорстким та черствим та різко категоричним

5. Я відчуваю певне розчарування у своїй професії

6. Найкращий час для мене – це п’ятниця, по обіді, з передчуттям відпочинку попереду від всіх та всього

7. Я думаю, що на роботі мене більше навантажують, чим у інших, відчуваю цю несправедливість

8. Мене повністю влаштовує моя заробітна плата

9. Мої зусилля та старання на роботі не знаходить потрібної, належної та справедливої компенсації у заробітній платі, додаткових днях відпочинку та ін. моїх індивідуальних потребах (відпустити з роботи за потребою, дозволити гнучкий графік, дозволити запізнення та ін.)

10. Мої захоплення, хобі та цікавості за межами роботи стали значно меншими, тому що на них не вистачає часу

11. Мої захоплення, хобі стали значно меншими, тому що мені це стало не цікавим, відчуття, що нічого не хочеться і нічого не радує

12. Мені часто хочеться усамітнитися та відпочити від усіх

13. Я відчуваю, що втрачаю задоволення від своєї роботи

14. Часто після роботи відчуваю себе “вичавленим лимоном” та «батарейкою, яка розрядилася»

15. У мене порушився сон (погано засинаю, сон став переривчастим, зменшилась тривалість, з’явилися ранішні просинання, відсутнє відчуття відпочинку)

16. В спілкуванні в колективі я відчуваю все більше формальності, зникли тепли та дружні відносини, відчуття взаємопідтримки, надійності, щирості, довіри та «сімейності»

17. Думаю, що я надто багато працюю

18. Мої рідні та друзі вважають, що я надто багато працюю

19. Робота з людьми все більше мене втомлює, хочеться усамітнитися і поменше бути серед людей, в такому ступені, що я подумую виїхати на якийсь хутір, чи село і самому вести просте господарство

20. Я дуже переживаю, якщо в мене щось не складається та не вирішується на роботі

21. Буває так, що я на роботі наче «підвисаю», «туплю», можу просидіти якийсь час, ні про що не думаючи, наче провалившись кудись, наче в якомусь ступорі

22. Коли я повертаюсь після роботи додому я практично завжди продовжую думати про те, що відбувалося, чи буде відбуватися на роботі, іноді навіть веду діалоги в своїй голові з колегами чи керівництвом, в тому числі у вигляді сварок, емоційних переконувань

23. Я відчуваю, що втрачаю задоволення від звичного життя (їжа, відпочинок, с**с, час з друзями, розваги та ін.)

24. Я став (-ла) більше тривожитися та переживати з приводу будь – чого

25. Я відчуваю, що моя робота вихолощує та притуплює мої відчуття та емоції (я стаю «сухарем» та «черствію»), практично перестав (-ла) жартувати

26. Ефективність моєї роботи останнім часом дуже залежить від мого настрою (хороший настрій – я ефективний (-на) та продуктивний (-на) , мною задоволені; поганий – неефективний (-на), помилки, мої партнери незадоволені мною)

27. Коли я вертаюсь додому мені потрібно побути якийсь час (кілька годин) самому, ні з ким не спілкуватися

28. Я відчуваю, що мене найкраще розуміють лише мої домашні улюбленці (собака, кіт)

29. В мене постійне відчуття, що не вистачає часу ні на що, в т.ч. на домашню роботу, я живу наче в постійному цейтноті

30. Іноді звичайні ситуації на роботі викликають у мене надмірні емоції та подразнення

31. При згадці про деяких моїх колег, чи керівників у мене знижується, а то і псується настрій

32. Останнім часом я відчуваю, що живу у прокрастинації (безпричинно відкладаю на завтра, після завтра і т.д. робочі завдання)

33. Я дуже переживаю за свою роботу

34. Я боюся втратити свою роботу і роблю все, щоб цього не сталося, в т.ч. працюю у неробочий час, затримуюсь на роботі, можу виконувати завдання у вихідні, чи у відпустці, легкі та беззаперечно відгукуюсь на прохання вийти на роботу в позаробочий, чи вихідний час

35. Я боюсь підвести своїх колег по роботі, часто погоджуюсь заміняти їх у чомусь, допомогти їм, виконати за них частину їхньої роботи

36. Іноді, з думками про наступний день роботи, я вже починаю переживати, аж до серцебиття, відчуття нехватки повітря, надмірного хвилювання, нудоти, запаморочення

37. Я завжди радію, коли бачу, як моя робота приносить конкретні результати

38. Відчуваю, що щось потрібно міняти на роботі, щось відбувається не так, але не розумію, що саме

38. Відчуваю, що щось потрібно міняти на роботі, щось відбувається не так, але не розумію, що саме

39. Мені часто по роботі зустрічаються люди, від яких я відчуваю втому та сильне роздратування, настільки, що не усвідомлено хочу їм чогось поганого, навіть пошепки, чи в думках промовляю це

40. Із - за роботи я втратив спокій та душевну рівновагу, почав більше вживати неформальної лексики, особливо коли сам, за кермом авто, коментуючи дії навколишніх водіїв та пішоходів

41. Раніше я був значно відкритим (-тою) , уважним (-ною) та дружнім (-ньою) до своїх колег, співробітників та тих, з ким я працюю

42. Впевнений (-на), що моє керівництво зовсім не думає про людей та їх здоров’я

43. Іноді я думаю, що результати моєї роботи зовсім не вартують тих зусиль, які я затратив (-ла) на них

44. Мене не особливо хвилюють прохання та душевний стан моїх колег – це їхні справи, тут кожний сам за себе, і нікого не хвилюють чужі проблеми, своїх вистачає

45. Робота з людьми дуже розчарувала мене і якби була можливість змінити роботу, щоб було поменше контактів з людьми – зробив (-ла) би це, не задумуючись

46. Я чітко бачу перспективу та кар’єрний ріст на своїй роботі, постійно самоудосконалююсь та навчаюсь, щоб досягнути більшого

47. Якщо з’являється можливість «посачкувати», зменшити час на роботу – роблю це не задумуючись, без всяких докорів сумління

48. Я захоплююсь людьми, які повністю та всеосяжно присвятили себе професії та досягнули загального визнання, саме завдяки своєму професіоналізму.

49. В цілому - я щаслива людина

50. Якби я повернувся назад, я знову обрав (-ла) би свою професію

Додаток 3

«Ключі» та інтерпретація результатів обстеження з використанням Опитувальника для виявлення синдрому професійного вигорання

(© Чабан О.С., 2025)

Оцінка проводиться за принципом дименсіальності (ваги, значущості окремих самооцінок (відповідей) для формування, або/та прояву Burn Out синдрому, у вигляді загальної суми набраних балів.

Інтерпретація отриманих результатів опитувальника:

0 - 5 балів – ознак формування та наявності професійного вигорання не спостерігається. Дотримуйтеся цієї ж тактики та стратегії професійного життя, режиму роботи та відпочинку.

6 - 21 балів – низька, але є ймовірність формування синдрому професійного вигорання. Ваша самооцінка потребує додаткового самоаналізу та спостереження за деякими ознаками цього синдрому, зверніть увагу на психогігієну та психоекологію вашої професійної діяльності, розширте свої знання про цей синдром, його причини та наслідки.

22 - 59 балів – середня ймовірність формування синдрому професійного вигорання. Ваша ситуація потребує консультації спеціаліста в області ментального здоров’я з базовими знаннями про цей синдром, наприклад сімейного лікаря, чи іншого фахівця інтерніста, психолога, клінічного, чи медичного психолога, який має додаткові знання в області ментального здоров’я та знання про Burn Out синдром. Рекомендовано відповідально та серйозно поставитися до ситуації на роботі, власного відпочинку та інших антиборнаут дій.

60 - 75 балів – висока ймовірність формування синдрому професійного вигорання. Ваша ситуація потребує консультації (додаткового обстеження) спеціаліста з ментального здоров’я з фаховими знаннями медичної психології, психотерапії та/або психіатрії. Рекомендовано уважно підійти до власного здоров’я та робочих відносин, є висока ймовірність формування психосоматичних розладів, розладів поведінки та емоційних порушень.
П итання бал и за відповідь ТАК бали за відповідь НІ П итання бал и за відповідь ТАК бали за відповідь НІ
1 0 3 26 1 0
2 5 0 27 1 0
3 0 3 28 1 0
4 2 0 29 1 0
5 2 0 30 1 0
6 1 0 31 1 0
7 1 0 32 1 0
8 0 3 33 1 0
9 1 0 34 1 0
10 1 0 35 1 0
11 1 0 36 1 0
12 1 0 37 0 2
13 1 0 38 1 0
14 1 0 39 1 0
15 1 0 40 1 0
16 1 0 41 1 0
17 1 0 42 1 0
18 1 0 43 1 0
19 1 0 44 1 0
20 1 0 45 1 0
21 1 0 46 0 1
22 3 0 47 1 0
23 1 0 48 1 0
24 1 0 49 0 5
25 3 0 50 0 5

КЛЮЧ ЗА ПОСИЛАННЯМ!

Вступ. Незважаючи на велику кількість англомовних діагностичних шкал та опитувальників, спрямованих на вивчення вигоряння, а також наявність в низці публікацій у....

25/03/2026

ШАНОВНІ ПІДПИСНИКИ
24 березня, координаційний центр з питань психічного здоров'я провів вебінар
«Законодавство у сфері психічного здоров'я: навігатор для фахівця».

Окрім блоку відповідей на питання, що хвилюють багатьох, було розказано:
- які зміни передбачено в системі психологічної та психотерапевтичної практики;
- які підзаконні акти вже працюють, та які в розробці;
- що таке Національна комісія з питань психічного здоров'я, як вона працюватиме та хто входитиме в її склад і за яких умов;
- що таке СРО (саморегулівні організації), як вони працюватимуть;
- який механізм сертифікації та безперервного професійного розвитку психологів та психотерапевтів
- який механізм захисту прав клієнта і спеціаліста;
- як відбуватиметься процес подачі скарг та які санкції може бути накладено і багато іншого.

Доповідач: Андрій Кудря, магістр права, кандидат медичних наук, експерт з розробки законодавства.

Оскільки за місяць відео буде прибрано зі сторінки ФБ Координаційного центру, даю посилання на Ютуб.
https://www.youtube.com/live/n-Erp1HOvkY?si=zhCsIE9r75nEq_Ye

Та дублюю в коментарях