
27/07/2025
Медичний працівник — це не просто фах.
Це — серце, яке стукає поруч з іншим серцем, коли воно слабне.
Це руки, які підтримують, коли інші опускаються.
Це погляд, що тримає надію, навіть коли навколо темно.
У цій професії немає випадкових. Сюди не приходять випадково і залишаються тільки ті, хто не може інакше.
Бо як інакше, коли перед тобою — життя? Коли часом усе вирішує одна хвилина, одне правильне рішення, одна мить людяності.
У цих людей на плечах постійно вантаж відповідальності. І навіть коли ті плечі знемагають, вони не здаються. Бо хтось чекає. Хтось вірить. Хтось довірив найдорожче — своє життя.
І так, як би сумно це не було, медпрацівники помиляються. Бо вони — люди. З втомою, зі страхами, з безсонними ночами. Але ніколи — з байдужістю. Бо завдати шкоди — це протилежне його суті.
У них в крові — рятувати. У них в крові — творити добро, навіть коли сил майже не залишилось.
І саме тому, коли ти знову дихаєш на повні груди, коли біль відступає, а світ повертається у кольорах — згадай того, хто був поруч. Хто тримав твою руку. Хто вірив у тебе, навіть коли ти сам вже не міг.
Бо в низ в крові — не здаватися. Не проходити повз. Любити життя — не на словах, а щоденно, тихо, до сліз.
Пишаюся бути медичним працівником. Пишаюся бути лікарем. Пишаюся всіма вами, дорогі мої медичні працівники.
Зі святом нас!💙💙💙