23/01/2025
Питання українців в Австрії, на які я давала відповіді на радіо:
1)Я постійно відчуваю тугу за домом, і це заважає мені насолоджуватися новим життям. Як я можу впоратися з цим почуттям?
Відповідь: Важливо не намагатися «поратися» з цим почуттям, а проживати його. Ми не обираємо, чи з’являтися певним емоціям. Вони вже є, і ігнорувати чи придушувати їх — не вихід. Туга за домом абсолютно нормальна, особливо в умовах вимушеної еміграції. Це величезний стрес, навіть якщо переїзд був бажаним. Тим більше, коли він відбувається на фоні насильницьких подій та триваючої війни.
2)Ви сказали, що почуття потрібно проживати, а як саме?
Відповідь: Алгоритм наступний: розпізнати почуття, назвати його, прийняти як нормальне, відстежити тілесні прояви цього почуття та фізичний імпульс, дати цьому трапитись, тобто зробити дію, дозволити процесу відбутися (не порушуючи законів чи кордонів іншої людини))). Наприклад, злість, 1 - прийняття, «так, я зараз злюсь», фізичними проявами можуть бути прилив крові до лиця, напруження в руках, напруження щелепи. 2 - що я хочу зробити? сказати комусь якісь слова, наприклад. Підібрати форму і йти казати « я на тебе злюсь через...». Якщо злість високого регістру, то спершу випустити її з тіла: побити подушку, скрутити пластикову баклажку, гарчати, пробігтись, чи швидко походити, потопати ногами. Або розповісти інший людині емоційно і коли впаде накал емоцій, тоді вже підібрати форму і йти і казати людині.
Смуток - тяжкість в грудях, ком у горлі, почервоніння очей. Дати волю цьому: поплакати, краще комусь, повити. Намалювати, проспівати сумну пісню. Будь що зробити, щоб допомогти цій енергії вийти із тіла.
Не проживанням буде блокування. «не на часі», знеціненням «іншім гірше», «кому я потрібен зі своїми почуттями», «не буду нікого навантажувати». Психіка витрачає дуже багато енергії на стримання емоції і людина від цього втомлюється та наступає виснаження чи хвороба.
