https://detskiy-psiholog.com.ua/

Детский психолог, г. Харьков, Улица Полтавский Шлях, 123, Kharkiv (2025)

17/05/2025

Одного разу моя молодша колега запитала, чи бувало у мене таке, коли батьки приводять дитину на консультацію, спочатку вони начебто зацікавлені в процесі роботи, а потім поступово або ж і раптово зникають? Чому так відбувається і що з цим робити?

Та, звичайно що, були такі ситуації, за 22 роки практики було всього!
Це питання дуже глибоке! Бо коли дитина не хоче займатися-це одне, а от коли батьки чомусь «зливаються»- то причини можуть бути різні і часто вони багатошарові! Інколи ми, дорослі, самі не розуміємо, чому.
Вірніше, підсвідомо ми-то розуміємо, але не хочемо це ПРИЙНЯТИ усвідомлено! І дуже часто ми просто говоримо: ну ми ж все зробили для дитини: і на заняття з психологом відвели, і все, що потрібно для занять, підготували, то що ще?

Давайте я спробую розкласти все по поличкам, можливо, комусь буде користь та допомога!
Отож, причинами такої ситуації можуть бути ось такі моменти:

🔴Нам, батькам, хочеться швидкого результату

Деякі батьки хочуть вирішити все швидко: 2–3 зустрічі — й усе минуло. Коли змін не видно одразу, виникає розчарування. Особливо, якщо проблема проявляється вдома, а не на заняттях.

🔴Батьки не готові вкладати власні зусилля( на жаль!)

Так, психолог дає інструменти, але без участі батьків зміни часто не приживаються. А деяким батькам не хочеться змінювати щось у собі чи в сімейній системі. Тому я постійно говорю: «Ми працюємо командою!»

🔴Почуття провини або наш страх

Деякі батьки починають розуміти, що проблема частково в них — і, злякавшись, «зливаються». Інколи це несвідоме уникання болючих тем або відповідальності.

Окрім цього для батьків вирішальним є

🔴Фінансове або часове навантаження

Регулярні заняття — це і витрати, і логістика. Тому коли ситуація трохи покращується, батьки можуть вирішити, що “вже досить” і припинити участь.
А ще
🔴Незрозумілий процес

Якщо психолог не пояснює, що саме і навіщо він робить, батьки почуваються «виключеними». Це може викликати недовіру чи байдужість. Вони думають: “Ми водимо, а що там роблять — незрозуміло”.
Продовження в коментарях 🔽🔽🔽

31/03/2025

Часто на заняттях з дитиною піднімається питання дитячо-батьківських стосунків. І дуже часто це питання проговорюють саме діти. Адже вони по-особливому сприймають своїх батьків, по-особливому їх розуміють. І часто буває так, що діти жаліються, що батьки їх не чують.🤔
І такі цікаві у нас діалоги виходять!😉
Ось і на цей раз у мене на занятті хлопчик, 9 років, назвемо його Марком. Періодично говорить про те, що з батьками у нього не ОК😒
Для того, щоб дитині краще зрозуміти, які батьки були в дитинстві, пропоную намалювати тата і маму у віці Марка, тобто 9 років.
Марк малює, і ми говоримо. Питаю, чи розуміють його батьки?
Марк дуже старається вимальовувати маленьку маму і, не відриваючи погляд від альбому, говорить:
- Ні, не розуміють! Ось,наприклад, я хочу дограти гру на телефоні, а вони мені: «Давай закругляйся! Бо ти весь день грати не будеш!», «Мультики заблокуємо!», «Інтернет вимкнемо!» А самі ж! Самі! 😡 Сидять собі в своїх ноутах! А коли я щось прошу у них про допомогу, наприклад, то на мене не звертають увагу! Кажуть: «Зараз, мені ще трішки тут треба доробити!» То що? Це хіба справедливо?
- Я знаю, що твої батьки працюють онлайн, то, можливо, вони не можуть відразу відволіктися?
- Ага! Не можуть! І навіть тоді, коли тато грає на ноуті в груууу!?(робить великі круглі очі, які дивляться на мене з обуренням!)
- Ну а ти їх розумієш?
-Ні, і я їх не розумію! Ось дивіться! Вони вимагають, щоб я був без гаджетів, але ж хіба вони забули, що в 90-х у них був Супер Маріо! Був, розумієте? А батьки хочуть, щоб у мене в житті взагалі настав Юркський період!!! Вони ж гуляли з друзями скільки хотіли, правда, коли щось порушували, то їх відразу по дубці, по дубці!!!!
Марк на мить задумався і говорить:
- Ну, слава Богу, мене не бʼють! Це добре!
І через хвильку:
- Це ж кругообіг у природі! Якщо ж у тебе суворі батьки, то й дитина виросте такою ж! Але деякі батьки не троні, дозволяють своїй дитині компʼютер, наприклад!
От якщо у дорослому житті моя половинка буде сувора, то я обовʼязково буду мʼяким і поблажливим 😀😉!
Сказав Марк - як відрізав!😆

Мої філософи❤️
Як вам таке?))))

31/03/2025

Часто на заняттях з дитиною піднімається питання дитячо-батьківських стосунків. І дуже часто це питання проговорюють саме діти. Адже вони по-особливому сприймають своїх батьків, по-особливому їх розуміють. І часто буває так, що діти жаліються, що батьки їх не чують.🤔
І такі цікаві у нас діалоги виходять!😉
Ось і на цей раз у мене на занятті хлопчик, 9 років, назвемо його Марком. Періодично говорить про те, що з батьками у нього не ОК😒
Для того, щоб дитині краще зрозуміти, які батьки були в дитинстві, пропоную намалювати тата і маму у віці Марка, тобто у 9 років.
Марк малює, і ми говоримо. Питаю, чи розуміють його батьки?
Марк дуже старається вимальовувати маленьку маму і, не відриваючи погляд від альбому, говорить:
- Ні, не розуміють! Ось,наприклад, я хочу дограти гру на телефоні, а вони мені: «Давай закругляйся! Бо ти весь день грати не будеш!», «Мультики заблокуємо!», «Інтернет вимкнемо!» А самі ж! Самі! 😡 Сидять собі в своїх ноутах! А коли я щось прошу у них про допомогу, наприклад, то на мене не звертають увагу! Кажуть: «Зараз, мені ще трішки тут треба доробити!» То що? Це хіба справедливо?
- Я знаю, що твої батьки працюють онлайн, то, можливо, вони не можуть відразу відволіктися?
- Ага! Не можуть! І навіть тоді, коли тато грає на ноуті в груууу!?(робить великі круглі очі, які дивляться на мене з обуренням!)
- Ну а ти їх розумієш?
-Ні, і я їх не розумію! Ось дивіться! Вони вимагають, щоб я був без гаджетів, але ж хіба вони забули, що в 90-х у них був Супер Маріо! Був, розумієте? А батьки хочуть, щоб у мене в житті взагалі настав Юркський період!!! Вони ж гуляли з друзями скільки хотіли, правда, коли щось порушували, то їх відразу по дубці, по дубці!!!!
Марк на мить задумався і говорить:
- Ну, слава Богу, мене не бʼють! Це добре!
І через хвильку:
- Це ж кругообіг у природі! Якщо у тебе суворі батьки, то й дитина виросте такою ж! Але деякі батьки добрі, дозволяють своїй дитині компʼютер, наприклад!
От якщо у дорослому житті моя половинка буде сувора, то я обовʼязково буду мʼяким і поблажливим 😀😉!
Сказав Марк - як відрізав!😆

Мої філософи❤️
Як вам таке?))))

22/03/2025

Що тільки ми не зробимо, аби нагодувати наших капризуль! 🫣 Ми готові на все! І перше місце серед маминого «ну добре!» належать мультикам! Бо якщо дитина відкриває рот хоч для одненької ложки каші при вигляді свинки Пепи чи Буби, то мама здається! І це ж така собі ідилія: малюк із захопленням дивиться на екран, тарілка пуста , мама щаслива!
Але! За силою впливу на організм дитини мультики вважаються найсильнішою психологічною зброєю!
То що ж тут важливого? Розбираємося!

👉 Отож, чому це проблема🤔?
Дитина не може одночасно фокусуватися на їжі і на яскравих картинках чи музиці з мультика! Звісно, що переважає те, що більш яскраве - екран монітора чи телефону!
І тоді ми маємо:

1️⃣ Відсутність усвідомленого харчування. Дитина не помічає, що і скільки з’їла, адже її увага прикута до екрану. Це може призводити до переїдання або, навпаки, недоїдання.
2️⃣ Формування неправильних харчових звичок. Якщо їжа завжди поєднується з мультфільмами, згодом без екрана дитині може бути складно їсти.
3️⃣ Зниження смакової чутливості. Коли дитина зосереджена на мультику, вона не звертає уваги на смак і текстуру їжі, що може ускладнити знайомство з новими продуктами.
4️⃣ Проблеми з травленням. Швидке ковтання їжі без належного пережовування може призводити до дискомфорту в животику.

✅ Що робити батькам?

🛎️ Робіть прийоми їжі цікавими. Говоріть із дитиною про страви, обговорюйте їхній смак, запах, колір.
🛎️ Залучайте дитину до процесу. Дозвольте їй допомагати готувати або сервірувати стіл.
🛎️ Створіть ритуал спільних трапез. Сімейні обіди без гаджетів допомагають дитині вчитися насолоджуватися їжею та спілкуванням.
Спробуйте говорити до дитини мʼяко, спокійно і впевнено. Ось так:

🔹 «Сьогодні ми будемо їсти без мультфільмів, щоб краще відчути смак їжі. Давай спробуємо розповісти один одному, що нам найбільше подобається в цій страві!»
🔹 «Я знаю, що тобі подобається дивитися мультики, але зараз у нас час для їжі. Коли ми їмо, ми розмовляємо й насолоджуємося смаком. А після їжі можна буде подивитися мультик!»
Продовження далі🔽🔽🔽

26/02/2025

По «хорошого» і «поганого» поліцейського ви точно знаєте! Думаю, коли-не-коли та і зʼявляються вони і у вашій сімʼї😉
Адже часто так трапляється, що один із батьків говорить «не можна», а інший – «та нехай, нічого страшного». Наприклад:
🔹 Мама: «Не можна їсти цукерки перед обідом!»
🔹 Тато (підморгуючи): «Та одна цукерка не зашкодить!»

Або:
🔹 Тато: «Не можна довго сидіти в телефоні!»
🔹 Мама: «Та хай дивиться, він же відпочиває».

Знайомо? І ж кого вибере дитина - ну, зрозуміло ж, що «доброго поліцейського «!😉
Але ж про що тут? Про наш авторитет в очах дитини? Про бажання, щоб мене дитина більше любила? Чи про почуття провини, бо я не можу дати достатньої уваги, то хоч дозволятиму???
Це про все разом!!!
Але невміння батьків узгоджувати свої батьківські позиції -це один із найнебезпечніших підводних каменів у сімейному спілкуванні 🔻🔻🔻
І ми, дорослі, відповідальні за те, щоб виробляти спільні «правила гри» для всіх членів родини🔥

Що ж відбувається в голові дитини у такі суперечливі моменти?
🔴Невизначеність і хаос – дитина не розуміє, де межі дозволеного, і з часом перестає сприймати будь-які заборони серйозно.
🔴Маніпуляції – швидко вчиться, що можна обійти правила: «Якщо мама заборонила, піду до тата».
🔴Нестабільність і тривожність – коли правила змінюються щодня, у дитини формується невпевненість у собі та в світі.

Що робити?

✅ Єдність у вихованні – обговорюйте правила між собою, перш ніж озвучувати їх дитині.
✅ Підтримка одне одного – навіть якщо ви не згодні, не сперечайтеся при дитині, а вирішіть це наодинці.
✅ Чіткість і сталість – якщо вже сказали «не можна», то обидва мають цього дотримуватися.

🌟Дитині важливо розуміти, що світ має зрозумілі правила. А ваша єдність як батьків – це фундамент її впевненості та безпеки.

А як у вас у сім’ї? Часто трапляються такі ситуації? Поділіться в коментарях! ⬇️

14/02/2025

Я впевнена в тому, що немає батьків, які б не хотіли для своєї дитини тільки всього найкращого! І це прекрасно, але іноді наше бажання затьмарює розуміння, як правильно це втілити в життя. Ось чому сучасні батьки часто дають дитині «найкращий старт»: англійська з пелюшок, шахи в три роки, скрипка в чотири…
Але чи завжди це на користь? Давайте розберемося!
Отож, + і - батьківського намагання зробити свою дитину всебічно розвиненою:

Плюси раннього інвестування:

🔑Різнобічний розвиток. Дитина знайомиться з різними сферами життя, вчиться швидше адаптуватися та мислити ширше.
🔑 Формування корисних звичок. Спорт розвиває дисципліну, музика – концентрацію, а мови – гнучкість мислення.
🔑 Виявлення талантів. Чим більше можливостей спробувати, тим вища ймовірність знайти дитині справжнє захоплення.

✨ Життєва історія:
Батьки маленької Рити ще до школи почали вчити французькій мові, але без тиску, через гру. У підлітковому віці дівчинка захопилася подальшим вивченням французької, почала читати книги, і зараз навчається у Франції.

Супер! Але є і

❌ Потенційні ризики:

🛎️Перевантаження. Розклад, насичений гуртками, може призвести до втоми дитини та відсутності вільного часу на гру.
🛎️ Невиправдані очікування. Батьки можуть чекати швидких результатів від дитини ( а їх може не бути!) або нав’язувати свої нереалізовані мрії.
🛎️ Втрата мотивації. Якщо дитина відвідує гурток «бо треба», а не тому, що їй цікаво, користі буде мало.

💔 Фіаско: Андрія з чотирьох років водили на теніс, хоча йому подобалися малювання і конструювання. У 12 років він зненавидів спорт, покинув усе й довго не міг знайти, що йому дійсно цікаво.

Тому інвестувати у розвиток варто, але з урахуванням інтересів, темпераменту та можливостей дитини. Запитайте свою дитину: «Що тобі подобається?» і підтримайте, але не змушуйте!!!!

А головне, подумайте, а для чого це особисто вам? Можливо, це ваші нездійсненні дитячі мрії та бажання?

А що ви думаєте про ранній розвиток? Чи важливо починати «інвестиції» змалечку? Діліться думками і прикладами у коментарях! ⬇

23/01/2025

Отож, продовжуємо важливу тему дружби. І сьогодні розбираємо проблему вибору нашої дитини: з ким дружити?
То що ж робити нам, батькам, якщо ми вважаємо, що дитина дружить не з тим, з ким би нам хотілося?
Однозначно кричати, забороняти, не відпускати гуляти, говорити, що ця дитина погана, не вихід, бо в цій дружбі ж точно щось є! Є якась причина , яка штовхає нашу дитину до спілкування!
Що ми можемо зробити?
❤️ перше, це зберігати спокій і уникати критики.
Слова “Ти не повинен з ним дружити” або “Він тебе нічого хорошого не навчить” можуть викликати протест. Дитина може відчути, що ви не довіряєте її вибору, і почне ще більше захищати цього друга.
❤️ Необхідно зʼясувати мотиви такої дружби.
Запитайте у дитини:
«Що тобі подобається в цьому другові?”
«Як ви проводите час разом?”
Іноді діти обирають таких друзів через співчуття, бажання бути потрібними чи відчуття свободи в їхній компанії.
❤️Поспостерігайте, дізнайтеся більше про цю дитину. Можливо, вона здається “забіякою”, але має свої сильні сторони: почуття гумору, сміливість, лідерські якості. Ваше завдання — зрозуміти, чи справді цей друг негативно впливає на вашу дитину, чи вона може залишатися собою в цих стосунках.
❤️ Навчіть свою дитину критично мислити.
Допоможіть дитині оцінювати вчинки, не даючи прямих оцінок людям. Наприклад:
«Як ти думаєш, чи правильно було кричати на вчителя?”
«А як ти б вчинив у такій ситуації?”
Це дозволить дитині самій зробити висновки про поведінку друга.
❤️ Запропонуйте альтернативи, але не забороняйте.
Якщо ви хвилюєтеся, що цей друг негативно впливає на дитину, створюйте більше можливостей для спілкування з іншими дітьми: організовуйте зустрічі, походи чи гуртки.
❤️ Спробуйте показати цінності через приклад.
Поясніть, що важливо в дружбі: взаємоповага, підтримка, чесність. Нехай дитина знає, що справжні друзі не змушують порушувати правила чи діяти всупереч власним цінностям.
Тож, резюме❗️:
заборони й надмірний контроль рідко дають позитивний результат. Головне — бути поруч, щоб підтримати, пояснити й допомогти дитині розібратися у складнощах стосунків.
А як ви виходите з таких ситуацій?❤️

21/01/2025

Ви хотіли, щоб ваша донька чи син дружили з чемною, вихованою дитиною, яка б і вчилася добре і була б спокійною та розважливою! А натомість ваша дитина вибрала товаришувати з найгіршим учнем у класі😱 І ми із серцем вигукуємо : « Як ти з ним можеш дружити?! Такий друг тобі не потрібний!»
Бувало таке? Якщо так, то давайте будемо розбиратися, що робити і чи варто втручатися?
Спочатку поговоримо про те, як формується дружба у різній віковій категорії. Розуміння формування механізмів спілкування у дитини для батьків дуже важливе🔥
Отож:
☀️2-3 роки.У цьому віці діти переважно граються поруч, а не разом. Вони ще не розуміють, що таке дружба, але вчаться ділитися і взаємодіяти. Батькам важливо допомагати малюкові освоювати ці навички, пояснюючи, як можна гратися разом.
☀️4-6 років.
У дошкільному віці діти починають обирати друзів за спільними інтересами. Дружба часто базується на тому, хто грається з ними в одну гру. У цьому віці важливо навчати дитину основ комунікації: домовлятися, ділитися іграшками, просити вибачення.
☀️7-10 років.
Діти цього віку починають цінувати емоційну підтримку у стосунках. Вони вже можуть обговорювати свої почуття і підтримувати друзів. У цей період батькам важливо пояснювати, як вирішувати конфлікти мирно та розуміти почуття інших.
☀️11-15 років.
Дружба стає більш глибокою та значущою. Підлітки шукають однодумців, з якими можна поділитися найпотаємнішим. Для них важливі довіра і взаєморозуміння. Батькам у цей період варто залишатися на зв’язку, підтримувати дитину, але не втручатися без потреби.
Але як же не втручатися, коли той друг, на наш погляд, зовсім не друг😨!!!
Ось тут памʼятаємо головне:
дружба -це завжди пошук, експеримент і досвід для дитини. Тому просто допоможіть їй у цьому процесі, але будьте поряд як підтримка, а не як керівник 😏
Тема про дружбу цікава, тому далі буде….
А поки-що поділіться в коментарях, чи був такий «не друг» у вашої дитини?🫣

28/12/2024

Сьогодні улюблена всіма рубрика «Невигадані історії».
Колись я не уявляла, як це працювати онлайн, а тепер не тільки уявляю, але і працюю😆 І розумію, що в цьому є свій шарм😄
Помітила таку особливість: діти, які під час заняття знаходяться на «своїй території», тобто вдома, наскільки відчувають себе спокійно і впевнено, що відразу розумієш: так ось хто господар заняття!
Розповім одну історію😀. Отож🤭
Заняття, переді мною дівчинка, 7 років. Працюємо зі страхами.
Датуємо наш робочий альбом, говоримо про тему, розпитую про її страхи.., одним словом, робочий процес.. Але тут хтось заходить до кімнати. Виявляється, що дідусь, який не знає, що у Вероніки(назвемо дівчинку так) заняття з психологом, і питає, де бабуся?
На що наша Вероніка говорить з достоїнством в голосі:
- Я не знаю, де вона! Але, будь ласка, вийди! У мене заняття з ПСИХОЛОГОМ ( при цьому Вероніка робить наголос на останньому слові!)
І до мене:
-Я страшно вибачаюся!!!
Посміхаючись десь глибоко в душі, кажу:
-Тобі було неприємно, коли зайшов дідусь?
- Ну так! Це ж не просто якесь там заняття , а з ПСИ-ХО-ЛО-ГОМ! (Вероніка розтягує слово, наче смакуючи кожен склад)😄
- Розумію!
Продовжує(дуууже серйозно):
- Це ж так неприємно, коли хтось підслухає і потім розкаже всім! Наприклад, Ваня розкаже Назару, Назар розкаже Даші … І що ??? Тоді все, що я скажу, буде розповсюджуватися, як МІКРОБИ… і тоді в кінці буде інформаційна епідемія… ( Робить страшні очі)🫣
- А мені так добре на нашому занятті: говорю, що хочу, захочу, помалюю в тиші, захочу, під музику…У нас з Вами повна ідилія!!!
Тут я вже не стримуюсь і говорю сміючись:
-Ну якщо ідилія, то так….😆

P.S. Тому, шановні мої батьки, знайте, ваші діти не хочуть розповсюдження «інформаційної епідемії», а для вас особисто у мене є спеціальні батьківські заняття❤️ Там і поговоримо про дитячі «МІКРОБИ»😄

15/12/2024

🎄🎄🎄Напередодні різдвяних та новорічних свят хочеться поговорити про таке поняття як КІНКІПІНГ, хоча воно важливе і потрібне нам кожного дня. У нашому житті ми рідко його вживаємо, хоча «кінкіпінг» у квітні цього року онлайн-словником Dictionary було визнане «словом дня».
То що ж воно таке?!🫣
Отож,
КІНКІПІНГ означає підтримку і зміцнення родинних стосунків через спільні традиції, спілкування та турботу.
На мою думку, це дуже важливо для кожного ❤️!
А ще напередодні свят це особливо актуально, адже зустрітися родиною, зателефонувати рідним, провести час разом — це і є чудова нагода зміцнити зв’язок із близькими❤️
Тому я і хочу поговорити про те, а як можна зміцнити родинні стосунки саме під час свят. І не важливо, хто буде організатором чи виконавцем родинних зустрічей. Головне, щоб у ці дні всій родині було затишно і ніхто не відчував себе наодинці.😞
Тут важливий момент: обовʼязково до створення святкової атмосфери треба залучати наших дітей❤️!
Тому ось вам кілька ідей:

🎄Придумуємо святкові сімейні традиції
❄️ Заплануємо, наприклад, спільні активності разом з дітьми:
прикрашаємо ялинку, випікаємо імбирне печиво,
виготовляємо святкові листівки чи малюємо привітання,
якщо є можливість, домовляємося зібратися разом в певний день, наприклад, на Новий Рік.
❄️ Додаємо щось особливе: наприклад, правило: кожного року запалювати свічки за всі добрі моменти, які трапилися в році.

🎄Можна організувати спільні обговорення
❄️Зібраємося всі разом, щоб поділитися улюбленими моментами року чи мріями на майбутнє.
❄️Можна придумати таку собі “банку спогадів”, куди всі записують приємні моменти, а потім читають їх разом.
🎄Підтримуємо обовʼязково звʼязок
❄️навіть, якщо хтось далеко, організовуємо відеодзвінки, хай діти напишуть листа, намалюють малюнок, сфотографуйте його і відправте тому, хто далеко.
❄️Разом з дітьми готуємо маленькі подарунки чи символічні сувеніри для своїх рідних, щоб проявити турботу.
Продовження в коментарях 🔽🔽🔽

11/12/2024

🎄☃️❄️Мені здається, що немає таких дорослих , а тим паче, дітей, які б не чекали різдвяно-новорічних свят! Для кожної людини - це, звичайно ж, радісний період, але для дітей це ще й нові враження, шум і багато різних подій: приготування, поїздки чи зустрічі. Але разом з цим, це ще й навантаження на їх нервову систему, бо, як відомо, щасливі життєві події - це також стрес☝️
То як допомогти дитині не перевтомитися?
Ось декілька важливих рекомендацій:

❄️ Серед святкової метушні обов’язково залишайте «зону тиші» для відпочинку: виділіть час, коли дитина може побути наодинці.
❄️ Дотримуйтесь режиму сну: навіть під час свят важливо, щоб дитина висипалася.
❄️ Плануйте все заздалегідь: розкажіть дитині, як проходитимуть святкові дні, щоб уникнути несподіванок. Обговоріть план дня: наприклад, «Спочатку ми підемо до бабусі, а потім пограємо вдома».
❄️ Давайте вибір: «Ти хочеш одягнути цей костюм чи інший?», «Ти хочеш прогулятися до святкової ялинки чи залишитися вдома?»
❄️ Спостерігайте за станом дитини: якщо вона починає нервувати, дайте їй час на відпочинок. Говоріть про її емоції: якщо дитина виглядає втомленою, скажіть: «Ти можеш відпочити, якщо захочеш».

Отож, свята будуть ще радіснішими, якщо дитина почуватиметься комфортно.
І це основне наше завдання!

P.S. Тільки, будь ласка, в святковій круговерті та метушні обов’язково згадайте і про СЕБЕ❤️❤️❤️

12/11/2024

У наш час нам так хочеться бачити чи відчувати невеличкі моменти радості, які б дали можливість переключитися, відчути внутрішній комфорт і зробити наш день хоч трішки спокійнішим😊 Це такі своєрідні миттєві спалахи щастя, схожі на яскраве мерехтіння!
Виявляється, що ці спалахи мають офіційну назву «ГЛІМЕРИ» і відомі як «Ефект глімерів» - такі маленькі радощі, які активують нашу нервову систему і підвищують рівень благополуччя та щастя.
Одним словом, це своєрідні маркери безпеки, які скануються нашою свідомістю. Ось декілька прикладів гримерів, які можна помітити навколо себе:
1. Сонячні промені крізь листя дерев
2. Теплий вітерець на обличчі
3. Пташиний спів рано-вранці
4. Смачно пахучий аромат кави або випічки
5. Посмішка незнайомої людини
6. Споглядання зірок на нічному небі
7. Легкий дощ і його запах
8. Гарна мелодія у випадковому місці
9. М’який плед або теплий шарф
10. Відображення сонця на воді
Гримери у кожного свої.
Моїми глімерами є:
☀️теплі обійми з рідними людьми
☀️ турботливий жест без слів
☀️ подяка навіть за дрібницю
☀️ рання ранкова тиша
☀️ тиша і спокій надвечірʼя
☀️ вечірнє небо з першою зіркою( бо я знаю, що вона - моя)
☀️запах кави
☀️шум дощу за вікном
☀️відчуття прохолоди на щоках під час прогулянки
☀️запах квітів
☀️слухати мурчання своєї кицьки.
І ще багато- багато мерехтливих щасливих моментів і моментиків❤️
А які глімери у вас?
Діліться у коментарях❤️

Детский психолог

17/05/2025

31/03/2025

31/03/2025

22/03/2025

26/02/2025

14/02/2025

23/01/2025

21/01/2025

28/12/2024

15/12/2024

11/12/2024

12/11/2024

Address

Telephone

Website

Alerts

Contact The Practice

Shortcuts

Share

Category