What are the opening hours?

Monday 10:00 - 20:00 Tuesday 10:00 - 20:00 Wednesday 10:00 - 20:00 Thursday 10:00 - 20:00 Friday 10:00 - 20:00 Saturday 10:00 - 20:00 Sunday 10:00 - 20:00

https://www.olenamakarenko.com/

Психолог Макаренко Елена, Kharkiv (2025)

24/09/2025

💡Про свободу, ідентичність і мрію, що тримає.
Що я відкриваю для себе у навчанні психіатрії зараз.

Я знайомлюся зі стилем лекцій Сергія Кирилюка у Львівському психоаналітичному інституті 🎓
Його лекції — це радше живий досвід, ніж абстрактна теорія: поєднання феноменологічного споглядання тут-і-тепер і клінічного спостереження крізь професійні рамки.

Особливо відгукнувся приклад поєднання ідентичності та ідентифікації — слова Чорновола у Львові:

💬 «Ми, українці, завжди були, є і будемо вільні».

У практиці терапевта важливо пам’ятати про «п’ятикутну зірку» особистості ⭐️:
темперамент, тілесність, характер, ідентичність (який/яка я), ідентифікація (з ким/чим ототожнюю себе).
Це не ярлик, а спосіб бачити цілісність.

А на завершення — різниця між 🌀 фантазією та 🌱 мрією.
Фантазія відриває від реальності, а мрія вкорінює й дає напрям.

Пригадалися слова Віктора Франкла:

«Першими зламалися ті, хто вірив, що все незабаром скінчиться.
За ними – ті, хто не вірив, що це коли-небудь скінчиться.
А вижили ті, хто зосередився на власних справах, не чекаючи того, що може статися далі».

✨ Хай кожному з нас вистачає такої мрії й такого сенсу, які підтримують у найважчі часи.

15/09/2025

💫Тіло як мій дім: очний досвід у Кошицях

Я виїхала з України, і моїм домом на ці дні була я у диханні, у кроках, у відчуттях.

11–14 вересня 2025 року взяла участь у першому модулі проєкту «Тілесний процес в Ґештальт-терапії" з Аріє Бурштейн - ізраїльський гештальт-терапевт, тренер і супервізор, дійсний член EAGT, викладач BodyMind Gestalt, колишній танцівник і викладач руху, магістр мистецтв, який стажувався в Клівлендському гештальт-інституті та понад 30 років поєднує терапію з тілесними процесами. Це очна програма в Кошицях 🇸🇰, яка триватиме до лютого 2027 року. Чотири дні, у яких присутність ставала фігурою й фоном, простором і мовою.

Ми рухалися у шести напрямках — сторони світу з опорою на землю і небо. Велика група не лякала, а наповнювала. Ми вплітали павутину зв’язків 🕸, і кожен рух, кожне дихання відлунювало в мені. Було багато практики: вправи, рух, подих, присутність. Мова руху звучала так само виразно, як слова. Майже без слів ми спілкувалися присутністю.

Темп і пауза ставали подіями. Тиша мала вагу та подих. У ній я зустрічала трепет і невідоме, як «демонів». Аріє говорив про театр: хлопки знімають чари, прощаються з магією вистави. Але тиша перед ними — це момент чистої присутності, коли магія ще тримає нас ✨. У цій тиші оживає невидиме, і саме там народжується нове.

Перекладачка була «правою вербальною півкулею» Аріє — гармонійною співзвучністю, ніби танець мов. А турбота організаторки Nadiia Rekhtina створювала опору й водночас свободу.

Я то наповнювалась, то спустошувалась. Дихала, рухалась, відчувала. Паркетна підлога тримала кроки, завішані дзеркала розчинилися у фоні, і тоді люди в залі відкрилися як цілий світ — глибший за будь-яке відображення.

Ми торкалися світу кінчиками пальців. Не називаючи, не пояснюючи, не шукаючи сенсів. І раптом в одному дотику відкривався всесвіт. Аріє жартував: це практика магів 🧙‍♂️, які перевтілюються. Довго так не робіть — інакше забудете, як бути людьми 😊. Для мене це було про те, щоб дозволити світу стати мною, а собі — стати світом.

Спершу було збудження перед зустріччю з незнайомим. Потім стало — спокійно, ніжно, впевнено. Ми кидали пір’ячко — легке, як подих, і каміння — важке, як вибір. Так я проживала присутність і свою зв’язність із усім, що можу уявити.

Тепличні умови важливі для росту, але є й дикі рослини, яким теплиця не потрібна. Так само і в терапії: не все застосовується одразу і не з усіма. Та цей досвід — живий, і він проріс у мені. Я беру його з собою у роботу з клієнтами, у навчання зі студентами і в моє власне життя.

Я пам’ятаю його всією собою.
І далі буде… ✨

#ГештальтТерапія #ОчнийГештальтТренінг #ТілеснийПроцес #АрієБурштейн #Присутність #Втілесненість

02/09/2025

🤖 ШІ слухає краще за людину. Але чи чує?
Поруч — нікого. І страшніше за все — ми звикаємо.

Він не перебиває. Не зникає. Не відводить очей.
Але й не дивиться. Не дихає поруч. Не мовчить «у смислі».
Лише програма, яка вдає, що їй є діло.
Або — правда є?
А якщо ні — чому ми це перестали помічати?

📄Я щойно прочитала нову статтю Пітера Філіппсона💛 “AI poses the question: what is consciousness, what is therapy?” (2025)🙏.
Це ніби хтось пройшов знайомою мені стежкою і назвав уголос те, що я відчуваю без слів, а головне — зробив це так, що захотілося зупинитись і подивитись навколо.

Бо сьогодні ШІ справді може бути уважним, доречним, навіть турботливим — у межах коду.
Але він не здригається, коли ти розповідаєш про втрату.
Не пропонує каву. Не мовчить поруч із тобою, коли нема слів.
Не переступає себе, щоби тебе зустріти.
Він просто працює.

🌀 А терапія — не сервіс. Це співтворення.
Це танець, у якому щоразу потрібно ризикнути.
Пітер знову говорить про це:

"Якщо я приходжу зі своїм танцем — я доміную.
Якщо підлаштовуюсь — нічого не народжується.
Але якщо ми обидва наважимось бути незграбними, обидва не знатимемо наперед —
тоді з’являється новий рух.
І він — живий."

🤖 ШІ таких танців не танцює. Він шукає закономірності.
І коли ти зробиш щось непередбачуване — він не піде за тобою.
Не розгубиться. Не зрадіє. Просто обере іншу модель.

🫀 Ми, терапевти, теж часом звикаємо до емоційного протоколу.
До «коректної присутності». До «знаючого погляду».
І, можливо, саме тому нас так легко імітує ШІ.
Бо коли ми перестаємо бути живими — ми стаємо відтворюваними.

🔻 Тому, якщо ти клієнт —
Я не відмовлятиму від звернення до ШІ — кожен має право шукати підтримку у зручний для себе спосіб. Іноді це буває корисно, зручно, навіть достатньо...
Але справжня зустріч — там, де ризик.
Там, де поруч — інший, а не інтерфейс.

🔻 А якщо ти терапевт —
Пітер не закликає захищати людську терапію.
Він запрошує відновити її.
Повернути собі сміливість танцю.
Бути не «корисним», а живим.
Бути не зручним «дзеркалом», а Іншим.

#ГештальтТерапія #Феноменологія #Контакт #ПітерФіліппсон #ЖиваТерапія #Дотик #БутиЗІншим

31/08/2025

🟣 Коли мовчання гучніше за подію

Насильство має безліч форм.
Але ще одна його тінь — це мовчання.

Коли після удару кажуть: «нічого не сталося».
Коли після приниження посміхаються: «це просто жарт».
Коли після зради звучить: «так буває».

Світ довкола не підтримує. Реальність розмивається. І тоді ти лишаєшся наодинці — не лише з болем, а й із відчуттям, що твій досвід «не рахується».

Далі приходить сумнів. У нього багато голосів:
— сором: «зі мною щось не так»;
— самозвинувачення: «я сама винна, не треба було так одягатися/говорити»;
— знецінення: «мабуть, я перебільшую»;
— плутанина: «я, мабуть, неправильно зрозуміла»;
— чужі ярлики: «сама спровокувала», «нічого страшного».

Це не «випадкові думки». Це сліди того, що поруч не було свідка. Або — ще гірше — ти почула звинувачення замість підтримки.

Назвати — значить повернути собі право на правду.
👉 Емоційне приниження — це насильство.
👉 Фізичний удар — це насильство.
👉 Дотик без згоди — це насильство.

Я не називатиму тебе «жертвою». І не залишу наодинці.
Я залишаюся поруч, щоб разом знаходити слова й сказати: «Те, що сталося, мало значення. І воно має своє ім’я. Я вірю тобі».

💜 Бо справжня підтримка починається там, де закінчується мовчання — і сумнів отримує ім’я.

#гештальттерапія #підтримка #правда #травма #зцілення

30/08/2025

🟣 Твоя недовіра має сенс. Сором шепоче: «сховайся». А я кажу: «залишайся»

Підтримка не завжди виглядає теплою. Часто вона має сувору форму: та сама година, ті самі двері, те саме крісло. Передбачуваність, яка рятує там, де колись не було жодної безпеки.

Недовіра приходить першою. Ще до слів, у мовчанні чи відвернутому погляді: «Ти витримаєш? Ти не засумніваєшся?»
У цій кімнаті є право не довіряти. Я не кваплю. Я залишаюся поруч навіть тоді, коли довіри ще немає.

Сором важкий, як тінь. Він шепоче: «зі мною щось не так», і хочеться зникнути. Ми витримуємо цей тягар разом. Бо саме в таких паузах може народитися нове — довіра, яка не потребує доказів.

Пам’ять повертається уривками. Спершу — знання: «це було». Потім — крихітна відвага подивитися. Ми йдемо малими дозами, бо надлишок може повторити старий біль. Іноді говоримо частинами. Іноді мовчимо. Це теж вибір — і він повертає владу над власною історією.

Підтримка народжується з дрібниць:
✨ попросити про щось мале й побачити, що прохання почули;
✨ сказати «ні» й помітити, що контакт не зруйнувався;
✨ витримати мить близькості й залишитися.
З таких крихт складається нова пам’ять, що переписує стару.

Інколи опора має різні форми: уявне «безпечне місце», де можна сховатися всередині себе; чи навіть ліки, які допомагають витримати день, коли сил обмаль. Це не замінює терапію — але підтримує «я», поки з’являються власні ресурси.

Я знаю ціну таємниці.
У сім’ях, де «нічого не було», секрети роблять людину самотньою.
Тут можна пробувати інакше: вирішувати самому, що розповісти і кому. І відчувати, що світ витримує правду.

Я можу бути першим свідком. Але справжнє зцілення ширше за двох.
Воно починається там, де досвід виходить далі: до друзів, груп, тих, хто здатен чути.
Там, де є підтримка, з’являється подих. 🌬️

Якщо ти впізнаєш себе в цих рядках — знай: ти витримав(ла) більше, ніж можна було уявити.
І тепер можеш почати робити перші кроки до підтримки. Малими дозами. У своєму темпі.
А я залишуся.💜

#гештальттерапія #терапіяонлайн #психологХарків #підтримка #довіра #сором #травма #зцілення

08/07/2025

🧠 Емоційне насильство в дитинстві змінює стосунки з тілом

"Я не розумію, чого хочу..."
"Здається, я втомилась. А може, просто лінива?"
"Тривожно. Але наче нічого не сталося..."

Це не примха і не особливість характеру.
Це — наслідок досвіду, у якому тебе не чули.

🔎 За даними Neuroscience News (2025):
емоційне приниження, знецінення, ігнорування у дитинстві
призводять до зниження довіри до сигналів власного тіла.
Це не загальне порушення інтероцепції, а саме зменшення body trust —
впевненості в тому, що твоє тіло «каже правду».

📉 Це може призводити до труднощів у розпізнаванні емоцій,
потреб, стресів — і збільшує ризик тривожних, депресивних,
психосоматичних та харчових розладів.

💬 Учасники метааналізу часто говорили:
“Я не впевнена у своїх відчуттях”, “Мені складно зрозуміти, чого хочу” —
і це не симптом слабкості, а наслідок досвіду, у якому тіло не було в безпеці.

🧩 У гештальт-терапії ми поступово повертаємось до тіла:
— "Що ти відчуваєш зараз?"
— "Що тіло просить прямо зараз?"
— "Чи можеш ти дати собі дозвіл на це?"

Бо довіра до тіла не виникає сама.
Вона виростає в безпечному контакті.

📣 І якщо тебе не чули колись —
сьогодні ти можеш навчитися слухати себе знову.

⠀
❓Чи відгукується тобі ця тема?
Можеш промовити — й дати голос тому, що довго мовчало.
А можеш залишити відчуте в собі,
як теплу чашку в долонях.
⠀
Бо іноді зв’язок із собою починається саме з тиші.

📎 Джерело: Neuroscience News, 07.07.2025
https://neurosciencenews.com/emotional-abuse-child-body-29403

#ГештальтТерапія #ТілоГоворить #Інтероцепція #ТравмаДитинства

19/06/2025

✨ Я ніколи не буваю самовдоволеною в терапії, коли поруч жива людина. І це — мій вибір.

А якщо чесно — у мене і немає такої можливості.
Бо щоразу, коли я справді бачу тебе, слухаю, йду за тобою — щось у мені змінюється.
Я сумніваюся.
Зупиняюся.
Переосмислюю.

Це не процес, у якому я «все знаю».
Це — живий шлях, у якому я вчуся.
Через тебе. Поруч із тобою.

🌱 Вибрати — не відповідати одразу.
Не навчати. Не вести. Не контролювати.
А залишатися присутньою, відкритою, живою.
Це складний вибір. І він не завжди вдається.

Іноді я помічаю, як ховаюся за знанням.
Іноді — як уповільнююсь, стаю обережнішою, ніж потрібно.
І все ж саме в ці моменти — щось народжується.

🤝 Довіра.
🪨 Опора.
🫱 Альянс із живим.
Не з образом «ідеального клієнта». І не з образом «всезнаючого терапевта».
А з тобою — таким, яким ти є.

Бо кожна зустріч —
не про підтвердження досвіду,
не про правильність кроків,
а про контакт.
Про рух.
Про життя.

❓ Що ти відчуваєш, коли терапевт не тримається за готові відповіді?
❓ Чи лякає тебе це — чи, навпаки, відкриває щось нове?

🌿 Я не завжди знаю. Але я завжди поруч.
Справжня. В процесі. В русі.

#гештальттерапія #присутність #справжнязустріч #терапевтичніроздуми #психотерапіяукраїнською #безсамодоволення #людяність

15/06/2025

🖤 День батька. Пост для тих, кому не святково

Це не той день, коли хочеться викладати світлини і писати “дякую, тату”.
Це день, коли в тілі — тиша, гнів, розгубленість.
А в голові — питання, на які ти вже втомилась не мати відповіді:
“Чому мене не хотіли?”
“Чому я мала доглядати за ним?”
“Чому любов і біль у мене з’єднані в одне?”
“Чому я досі доводжу, що варта бути?”

Це пост для тих доньок, у чиїй історії батько — це:
– гучні двері, зачинені рано;
– чужий запах, від якого хотілося втекти;
– тиша, в якій росло сором’язливе “я”...

🎓 У психоаналізі батько — це фігура структури:
той, хто має принести закон і дозвіл на окремість.
Але коли “закон” приходить у вигляді гніву, алкоголю чи байдужості —
ти не відокремлюєшся. Ти стискаєшся та зникаєш.

📚 Луїза Каплан писала:
коли дівчинка росте з батьком, який не вміє любити —
вона не почуває, а пристосовується.
Хтось — гіперуспішна, хтось — розчинена в догоджанні.
А хтось — шукає визнання через флірт, сексуалізацію, гру, де ставкою стає гідність.
💬 “Якщо батько не витримує доньку, її Я хитке —
і вона компенсує це перфекціонізмом або запереченням вразливості.”

📖 Сімона де Бовуар казала:
💬 “Жінкою не народжуються — нею стають.”
І стають — через погляд, тон, ставлення.
Коли батько не бачить у доньці суб’єкта — вона стає функцією,
чужим уявленням, а не живою.

❤️ Коли я сиджу навпроти таких жінок у терапії я бачу....
плечі, що тримають не тіло, а всю історію.
Спину, яка стала жорсткою бо опори не було. Горло, в якому застрягло “я хочу”.
Очі, які перевіряють: тут безпечно?
Я бачу рух, який не йде до кінця.
Бо раніше, на півдорозі, завжди був хтось, хто боляче відповідав.

❤️‍🩹 Цей досвід залишається в тілі.
У диханні. У тому, як ти не торкаєшся себе.
У погляді, який просить — і водночас забороняє.

Іноді в цьому було й щось тепле. Але воно не перекреслює того, що поранило.
Ні. Ти не перебільшуєш.
Ти вижила. І пам’ятаєш.

Це не день твого батька.
Це день, у який ти можеш сказати собі:

“Я не була баченою.
Мене не захищали.
Але я — жива.
І я можу бути з тобою справжньою 🤍.”

#ДеньБатька #Психотерапія #Гештальт #Травма #Контакт

14/06/2025

Це здавалося простим і красивим: “Обери себе — і буде щастя”.
Але щастя не прийшло. Прийшла тиша.

Коли клієнтка прийшла у терапію, саме ця фраза була її надією.
Наче мантра, якої тримаєшся, коли світ більше не витримує.
Наче останній шанс не зникнути в турботі про всіх інших.

Це була людина, яка довго намагалася бути зручною — хорошою дочкою, надійною партнеркою, тією, хто тримає все.
А потім — втомилася.

💬 «Я більше не можу. Хочу бути вільною. Не хочу залежати. Не хочу ні перед ким виправдовуватись. Хочу просто дихати. Це нормально?»

Це звучало, як гасло з соцмереж: «Обери себе — і буде щастя».

Але коли клієнтка насправді спробувала жити лише «для себе», щастя не настало.

Свобода обернулась холодною тишею.
Ніхто не просить. Але й ніхто не приходить.
Ніхто не звинувачує. Але й ніхто не торкається.

📍 Це був не егоїзм. Це була втома.
Не інфантильність — а виснаження.
Бажання «просто щось приємне, без зобов’язань» — було криком душі.
Це позиція "кусаки", як казав Перлз — той, хто хоче тільки солодке. Тільки радість. Тільки любов. Без зусиль. Без болю. Без меж.

Але світ так не працює.

🌿 У терапії почалась інша історія.

Не про те, як «ніколи не потребувати». А про те, як бути з кимось — і не зникати.
Не про втечу у незалежність, а про те, як витримати зв’язок.
Не про життя без болю, а про стосунки, де я — не одна, навіть коли важко.

Клієнтка навчилася:

🟡 Визнавати свою потребу в інших — як силу, а не слабкість.
🟡 Будувати межі — не щоб відгородитися, а щоб залишитись собою.
🟡 Піклуватися про себе — не ізоляцією, а присутністю.

🔸 Автономія — не коли ніхто не потрібен. А коли я можу бути з кимось, не втрачаючи себе.
🔸 Зрілість — не в тому, щоб жити “для себе”. А в тому, щоб жити з собою — і поруч з іншими.

📌 Якщо ви теж втомилися.
📌 Якщо болить, але ви мовчите.
📌 Якщо ви зробили все «як треба» — але чомусь пусто.

🤲 Терапія — це не ремонт. Це дім, у якому можна бути справжньою.

Можна перестати тікати і почати бути.

#гештальттерапія #усвідомленість #турботапросебе #межі #втома #взаємозалежність #психотерапія

01/06/2025

🌱 Основа, яка тримає

Іноді — найскладніше просто залишитись.
П’ята зустріч міжнародного проєкту підготовки супервізорів на тему «Виявлення та прояснення процесів переносу / контрпереносу»
Тренерка — Anna Yudin
(гештальт-терапевт, акредитований супервізор ЄАГТ, член Комітету з Професійного розвитку Норвезької Асоціації Психотерапевтів, член Асоціації гештальт-терапевтів (м. Кристиансанд, Норвегія), авторка книги «Гештальт-терапія: теорія, методологія, практика», незалежний тренер)

Анна створила основу.
Ту, яка тримає.
Навіть коли боляче.

Я переживала непростий досвід — особистий і професійний водночас.
Бути в групі як терапевт, як та, що вчиться —
бути щирою, уразливою, і… залишатися.
Можливо, саме так і народжується супервізор.

Ми працювали з темою переносу і контрпереносу як із живою динамікою поля: досліджували, дискутували, осмислюючи ці процеси крізь теорію поля, феноменологію, фігуру та фон.

Ми говорили про те, що агресія — це часто мова незадоволеної потреби,
а помилка — не провина, а прояв неопізнаної потреби.

Бережність — це не м’якість.
Це стільки, скільки витримують наші стосунки.
Це про дистанцію, яка підтримує контакт.

Ми торкались болючого —
сором, страх бути «недостатнім»,
реакції на експертність як форму захисту,
обмеження ролі супервізора і силу, яка з’являється,
коли є безпека визнавати свої межі.

🔹 Я — гештальт-терапевт.
🔹 Я не є акредитованою супервізоркою, але навчаюсь на супервізора у двох міжнародних програмах:
ХІГІП (під керівництвом Дена Блума)
та КІГІП (під керівництвом Джей Левін).

🔹 Я запрошую супервізантів.

Це простір, де можна зупинитись
і подумати про те, що ти робиш.
Сформулювати, побачити, прояснити.

Присутність. Відповідальність. Підтримка. Ясність.
Це те, що я пропоную.
Це те, чим сама живу зараз.

📩 Якщо вам важливо подумати про свою роботу в діалозі —
напишіть мені. Познайомимось.
Домовимось про першу супервізійну зустріч. Онлайн або наживо в Харкові.

#Супервізія #ГештальтТерапія #СупервізорськийШлях #НавчанняСупервізорів #ПрофесійнаПідтримка #ПереносКонтрперенос

02/05/2025

😔 Злість лякає. Але ще страшніше — коли вона завмирає всередині і стає каменем.

🩸 Агресія народжується поруч із болем, щоб охороняти життя. Вона — як імунітет: вкусити те, що шкодить, відгородити себе тілом і голосом. Та коли рана була надто глибока — силу стискають у кулак. І тоді ниє не тільки серце — ниє все тіло.

🤐 Ми звикли це називати «стриматись». Але всередині в’ється невисловлена злість, що не дісталась адресата: дитячий крик, який «не можна», розпач, який не почули, «стоп», яке застрягло у горлі...

Коли агресія не виходить назовні — злість стискається всередині, а травма не зникає — вона просто замовкає, і переходить у інші форми: у втому, у тіло, у залежність, у мовчазне «я в порядку»...

⚡️ Повернути собі злість — не значить зруйнувати.
Це значить дати їй місце тут і тепер:
🌬 видихнути,
✋ сказати «досить»,
💪 стукнути кулаком по столу,
😢 або тихо заплакати —
і дозволити тілу відпустити стиск

🌀 Це називається ретрофлексія — коли енергія, що мала йти назовні,залишається всередині — і гризе тебе.

👁 Бачу, як це змінюється в терапії:
спершу — тремтіння,
потім — подих,
а далі — тихе: «Я злюсь, бо мені боліло».

✨ І в цю мить злість перестає бути загрозою —
і стає турботою про себе, бо повертає свою природну функцію:
🔒 оберігати
🪞 розрізняти
🛡 захищати

🌱 Якщо ти зараз це відчуваєш —поклади долоню на груди, видихни. Навіть цього достатньо, щоб щось усередині розмерзлось.

💌 Залишатись із цим наодинці може бути страшно, але разом — легше дістати силу з підвалу і дати їй світло.

#Травма #Злість #Агресія #Ретрофлексія #ПовернутиСебе #тілопамʼятає

Психолог Макаренко Елена

24/09/2025

15/09/2025

02/09/2025

31/08/2025

30/08/2025

08/07/2025

19/06/2025

15/06/2025

14/06/2025

01/06/2025

02/05/2025

Address

Opening Hours

Telephone

Website

Alerts

Contact The Practice

Shortcuts

Share

Category

Monday	10:00 - 20:00
Tuesday	10:00 - 20:00
Wednesday	10:00 - 20:00
Thursday	10:00 - 20:00
Friday	10:00 - 20:00
Saturday	10:00 - 20:00
Sunday	10:00 - 20:00