18/03/2026
©️
Ти можеш піти, розчинитись, зникнути,
І навіть мене з пам’яті витерти… можливо.
Я можу вдавати, що не образилась, ніби-то,
І теж на раз-два зникнути… тихо, красиво.
Можливо.
Ми навчились легко стирати:
Її, його, інших, зв’язки… і нічого не повертати.
Але чи так легко стирати своє і частинки себе?
Чи не зламає тебе твоє «мені нема чого втрачати»?..
Ох… боляче.
Люди лякають людей об власні закони,
Не вірять, що збудують міцні основи —
Тому будують знову… і ламають знову.
Так зростають кордони і зникають опори.
Хтось навіть скаже: «чудово»,
А інший — «ніколи»!
Сучасні споруди — усе частіше лише для очей,
Фундаменти тріщать серед гучних ідей.
Конструкції сипляться від вітру і навіть тепла…
«На опори не спирайтесь! І ні до кого не торкайтесь!» —
як правило… як гра.
Світ сходить тихо зі своїх систем,
Все більше «Я» і моїх схем.
Все менше «разом»,
І близькість стає лише епізодом.
Так все і зникає.
Лякає.
Світ поглинає морок — щодня і частіше,
А ми шукаємо в ньому якоїсь там тиші…
Вона — не там. Вона в глибині.
Всередині — в тобі. У серці. На дні.
Тривожно.
Сьогодні відкрите серце — на апокаліпсис схоже…
Вийти за межі страху, ролей і контролю — непросто.
Це стати живим… без гарантій і схем,
І дозволити бути не кимось «важливим», а просто собою.
Не просто.
Життя — як ілюзія вибору знову:
Сьогодні тут, а завтра — вже там.
Як модульний дім — без коріння і ґрунту,
Без глибини, без справжньої основи під нами.
Легко змінити… та куди і навіщо?
Хіба це не втрата?!
Хіба це ми?
Світ вчить: не тримати — тікати,
Не будувати — а швидко міняти.
Та істина інша — її не сховати:
Вистоїть той серед руїн,
Хто вміє лишатись…
Тоді, як іншим - немає з ким.
Не стіни міцні — а глибокі опори.
Не ролі — а чесність тримає в житті.
І, може, ми просто шукали не там і того?!
Шукаючи втіхи від болю і біди!
І сила — не в тому, щоб жодного разу не впасти,
Не в тому, щоб біль оминати щораз…
А в тому, щоб знову із дна підніматись — разом.
Не здаватись.
І йти до кінця.
Щоразу обиравши:
Її.
Його.
Любов.
І життя.
♥️
#альонамаримонська трішки творчості і душі😘