18/07/2023
І знову за «доказові ліки».
Я за свою практику декілька разів змінював думку стосовно використання і лікування згідно доказових рекомендацій.
Спочатку, прийшовши до роботи, керуючись практиками старших колег - лікування мінімум на 5-7 препаратів. Чому - бо так лікували всі.
В 2019 р в Україні впровадили міжнародні протоколи, де «незаангажовані» медичні товариства вже перевірили дієвість/не дієвість певних заходів/ліків і сформували перелік рекомендацій на основі результатів цих досліджень.
І коли Ви відкриєте протокол лікування гострого болю в попереку - Ви знайдете лише небагато рекомендацій в рівні доказовості А (найбільш дієвих методах) - парацетамол, нестероїдні протизапальні та деякі мілрелаксанти. І все.
Тобто пацієнту з гострим болем, лікар може порадити лише 1 препарат в правильному дозуванні і на правильний термін - і цього буде досить.
В той вас я не розумів, а де ж купа інших рекомендацій, нові, супер чудові рекомендації? В міжнародних протоколах багато уваги відводиться для корекції способу життя і немедикаментозних рекомендаціях. В той час я не розумів чому.
Як і не розуміє більшість людей зараз. Пацієнти ліниві, і всі хочуть чудо таблетку, нові чудо ліки, чудо схеми лікування. А ще краще, щоб вони були швидкі і не займали тривалий час. 3-4 дні максимум.
Здебільшого багато моїх пацієнтів так і живуть, вірячи в те, що втрачене здоров’я можна повернути ліками. Особливо пацієнти старшого віку, для яких покапатись - це як священний ритуал, який повертає здоров’я.
Ми віримо в багато хибних речей у відношенні до нашого здоров’я. Дуже велику роль в нашому фізичному здоров‘ї відіграє психосоматика, наші емоції, почуття, наше життя.
І дуже багато трапляється випадків, коли пацієнт звертається з симптомом (не важливо яким), а природа цього симптому захована глибше - у вашому житті і вашому я. Суперечності, внутрішні тривоги, конфлікти, страхи, проблеми з самооцінкою - викликають ой як багато симптомів.
І тут нам в допомогу приходить стара добра рекомендація совєцкого союзу - робити аби робити.
Наше життя просто кишить порадами взятими з космосу, більш я ніяк це не можу назвати. Настій сечі бобра, примочки з мухомором, дотягнути спину до останнього моменту а потім кинутись різко все робити, що можна: турнік, п’явки, хіджама, вправляти і багато чого іншого
Нижче стаття про «ФЕНІБУТ» або «Біфрен»
Зараз не буду описувати моє ставлення до цього препарату. Прошу звернути увагу на коментар критичного та розумного пацієнта, зо дуже приємно.
В дитини був ТИК і порадники запхають у вас купу порад або препаратів. Ну не зашкодять ж деякі ж них. А причина - булінг з боку вчителя. І тик прийшов сам. От і парадокс, якби б дитина попила біфрен, який би допоміг. Чудо!
Будьте критичні! І знайдіть собі психотерапевта. Багато захворювань від вашого життя!
