25/07/2025
Зуби мудрості (цікаві факти)
#здоровя
Найчастіше зуби мудрості видаляють без жалю — як еволюційний рудимент, що заважає правильному прикусу й часто викликає запалення. Але наука дивиться на них зовсім по-іншому. Пульпа цих зубів (м’яка тканина всередині) містить мезенхімальні стовбурові клітини (MSCs). І це не просто «запасний будівельний матеріал». У лабораторних умовах ці клітини демонструють здатність перетворюватися на нейроноподібні клітини, остеобласти, хондроцити та інші типи тканин.
Що це означає?
Із пульпи зубів мудрості можна отримати клітини, здатні брати участь у відновленні нервової тканини, хрящів, кісток, а також модулювати запальні процеси. Особливо перспективним є їхнє застосування в лікуванні нейродегенеративних захворювань — хвороби Альцгеймера, Паркінсона, розсіяного склерозу, а також після черепно-мозкових травм та інсультів.
Наукові дані
У 2003 році дослідження Miura та ін. (PNAS) вперше показало, що з зубної пульпи можна виділити життєздатні MSCs з високим потенціалом до диференціації.
У 2010 році група Yalvac та ін. підтвердила, що ці клітини можуть трансформуватися на нейроноподібні та гліальні клітини.
Дослідження останніх років включають використання dPSCs у моделях спінальної травми, ішемічного інсульту та експериментального діабету.
Клітини з зубів мудрості мають такі переваги:
високу проліферативну активність;
мінімальне етичне навантаження (на відміну від ембріональних клітин);
можливість аутологічного використання (тобто для самого пацієнта, без ризику відторгнення);
і головне — вони доступні: багато людей видаляють зуби мудрості у віці 18–25 років, коли стовбуровий потенціал ще високий.
Уже зараз існують біобанки, які пропонують заморозку зубної пульпи — і з розвитком клітинних терапій ця опція може виявитися стратегічною.
