16/09/2025
💼👨👩👧👦 Чи знайоме вам це?
Працювати без вихідних, щоб «усе встигнути».
Тягнути на собі сім’ю, щоб «ніхто не розчарувався».
Брати додаткові завдання, щоб «не відмовити».
У підсумку: ти завжди «віддана/відданий» — роботі, дітям, партнеру, друзям.
А собі? 🤔
Так, усе зроблено. Так, ніхто не образився. Так, «перед людьми не соромно».
Але є нюанс: ресурсів — нуль. І на своє життя, мрії, задоволення сил уже не залишилось.
👉 Відданість — це прекрасно.
Але якщо вона перетворюється на самопожертву — це вже не любов, а поступове самознищення.
Бо ніхто, навіть найулюбленіша робота чи найдорожча сім’я, не виграє від того, що вас «немає» — емоційно чи фізично.
Тож дозвольте собі інколи:
✅ не встигнути,
✅ відмовити,
✅ розчарувати,
✅ полежати замість «зробити ще трохи».
Бо ваші рідні та колеги заслуговують бачити вас живими, а не «героєм із останнім подихом». 😉