Сторінка онколога - #oncopage

19/12/2025

Цікаве дослідження

https://www.facebook.com/share/p/17pkJ7XQUD/

НАСКІЛЬКИ БЕЗПЕЧНИМ Є ВІДТЕРМІНУВАННЯ КОЛОНОСКОПІЇ ПРИ ПОЗИТИВНОМУ ІМУНОХІМІЧНОМУ ТЕСТІ НА НАЯВНІСТЬ КРОВІ У ВИПОРОЖНЕННЯХ?

Нещодавно у журналі GUT з'явилися результати національного когортного дослідження, проведеного у Франції, з метою визначення впливу відтермінування колоноскопії після отримання позитивного тесту на приховану кров у калі.

Наводимо конспект цього важливого дослідження:

🔹 Передумови. Залежно від програми скринінгу колоректального раку (КРР), колоноскопію слід проводити протягом 1–3 місяців після позитивного результату фекального імунохімічного тесту (ФІТ).

Однак таких коротких термінів може бути важко забезпечити. Крім того, є розуміння тривалого розвитку більшост пухлин ободової та прямої кишки.

🔹 Мета: Оцінити вплив часу до колоноскопії на результати колоноскопії, зокрема виявлення КРР та його стадії.

🔹 Дизайн:
Це французьке загальнонаціональне ретроспективне когортне дослідження включало осіб з позитивним результатом ФІТ між 2016 і 2019 роками та подальшою колоноскопією, проведеною протягом 24 місяців.

Ризики КРР, КРР на пізній стадії та прогресуючої аденоми (ПA) залежно від часового інтервалу до колоноскопії були оцінені та проаналізовані за індивідуальними та соціально-географічними характеристиками.

🔹 Результати:
Загалом, 374 113 осіб з позитивним результатом ФІТ пройшли колоноскопію після ФІТ (рівень дотримання 86,6%), при цьому було діагностовано 21 616 КРР та 122 359 ПA.

Порівняно підгрупою, де інтервал до колоноскопії складав 2–3 місяці, підвищеного ризику розвитку колоректального раку, запущеного колоректального раку, прогресуючої аденоми (ПА) не спостерігалося після 3 місяців до 24 місяців, зі скоригованим коефіцієнтом шансів після 12 місяців на рівні 0,93 (0,95 ДІ 0,83–1,03), 1,04 (0,85–1,25) та 0,88 (0,82–0,93) відповідно.

Особи з високою концентрацією гемоглобіну у калі (f-Hb ≥200 мкг/г) мали відповідно у вісім, одинадцять та два рази вищу ймовірність розвитку КРР, пізніх стадій КРР , або ПА порівняно тими, які мали показники f-Hb - 30–40 мкг/г.

🔹 Висновок:
Підвищеного ризику КРР, запущеного КРР, або ПА до 24 місяців не спостерігалося. Наші результати свідчать про те, що обов'язковість проведення колоноскопії після позитивного результату ФІТ може мати пріоритет перед невідкладністю дослідження. Чим вищий f-Hb, тим раніше слід проводити колоноскопію.

🔹 Джерело:
Grancher A, Denis B, Plaine J, et alDoes a long time to colonoscopy after a positive faecal immunochemical test result have a deleterious impact on colorectal cancer outcomes? A nationwide cohort studyGut Published Online First: 27 November 2025.

17/09/2025

Шановні підписники, моя колега займається вивченням питання впливу соціальної підтримки на рівень депресивних симптомів у пацієнтів, що проходять хіміотерапію. Якщо ви зараз проходите лікування, хочете зробити внесок в краще розуміння ваших потреб на фоні хіміотерапії та маєте 10 хвилин вільного часу - заповніть, будь ласка, опитувальник, що наданий нижче. Ми дуже цінуємо вашу допомогу!

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfKbPp1HWTXY4EsYpLGC1J6rYz6Z_-Q4nZGkR-L4x1KzaaVng/viewform?usp=preview

13/07/2025

🎭 Публікація 5(заключна): Камуфляжна дерматологія у пацієнтів з онкозахворюваннями

Продовжую серію публікацій щодо естетики в онкології. Нагадую, що публікації будуть засновані на даних оригінальної статті 2021 року, яку можна почитати за цим посиланням
https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8654687/
Одразу хочу наголосити – все наведене не є «інструкцією до користування», а потребує аналізу та прийняття рішення в кожному окремому випадку.

🔬 Що це таке?
Камуфляжна дерматологія — це використання спеціалізованої косметики, мінерального гриму та медичних татуювань для:
• маскування дефектів шкіри,
• корекції гіпопігментації,
• створення природного вигляду після хірургічного втручання (наприклад, татуювання соска після мастектомії).
🧬 Особливості застосування у онкології:
✔ Переваги:
• Психоемоційна підтримка
• Безпечний, неінвазивний метод
• Відновлення зовнішнього вигляду
⚠ Обмеження:
• Можливі алергічні реакції на косметику
• Ризик інфікування при татуюванні
• Психологічна залежність від камуфляжу
📌 Висновки:
Камуфляжна дерматологія — важливий елемент підтримки онкопацієнтів:
• сприяє поліпшенню якості життя,
• рекомендована під контролем спеціаліста,
• потрібен індивідуальний підхід до вибору засобів.

🟩 Серія про Естетику в Онкології завершена. Дякую всім, хто читає, коментує, ставить вподобайки та репостить.

07/07/2025

✨ Публікація 4: Пілінги та мікродермабразія у пацієнтів з онкологічною патологією

Продовжую серію публікацій щодо естетики в онкології. Нагадую, що публікації будуть засновані на даних оригінальної статті 2021 року, яку можна почитати за цим посиланням
https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8654687/
Одразу хочу наголосити – все наведене не є «інструкцією до користування», а потребує аналізу та прийняття рішення в кожному окремому випадку.

🔬 Що це таке?
Пілінги та мікродермабразія — це методи поверхневої ексфоліації шкіри, спрямовані на стимуляцію оновлення клітин, поліпшення текстури та тону шкіри:
• усунення гіперпігментацій,
• зменшення післяпроменевих змін,
• поліпшення еластичності шкіри.

🧬 Особливості застосування у онкології:

✔ Переваги:
• Покращення текстури шкіри після променевої терапії
• Усунення фотопошкоджень
• Психоемоційна підтримка

⚠ Обмеження:
• Ризик утворення ерозій, сповільнене загоєння
• Підвищена чутливість шкіри після хіміотерапії
• Використання глибоких пілінгів протипоказане

📌 Висновки:
Застосування пілінгів і мікродермабразії доцільне лише у фазі відновлення після активного лікування:
• рекомендовано легкі пілінги під контролем фахівця,
• глибокі процедури виключаються через ризик ускладнень,
• індивідуальний підбір програми догляду.

22/06/2025

🔦 Публікація 3: Лазери та IPL у пацієнтів з онкозахворюваннями

Продовжую серію публікацій щодо естетики в онкології. Нагадую, що публікації будуть засновані на даних оригінальної статті 2021 року, яку можна почитати за цим посиланням
https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8654687/
Одразу хочу наголосити – все наведене не є «інструкцією до користування», а потребує аналізу та прийняття рішення в кожному окремому випадку.

🔬 Що це таке?
Лазери та технологія інтенсивного імпульсного світла (IPL) застосовуються для:
• корекції телеангіектазій,
• усунення гіперпігментації,
• лікування рубців,
• фотоомолодження.
Ці методи працюють завдяки фототермолізу — вибірковому поглинанню світлової енергії мішенями (гемоглобіном, меланіном), що призводить до руйнування небажаних тканин без ушкодження навколишніх структур.

🧬 Особливості застосування у онкології:
✔ Переваги:
• Усунення шкірних змін після променевої терапії або гормонотерапії
• Корекція телеангіектазій та гіперпігментацій
• Неінвазивність, мінімальний період відновлення

⚠ Обмеження:
• Підвищена світлочутливість після хіміо- або променевої терапії
• Ризик гіпо-/гіперпігментації у пацієнтів зі зміненою імунною відповіддю
• Неможливість застосування на ділянках з активним онкопроцесом

📌 Висновки:
Лазерна терапія та IPL можуть успішно застосовуватись у рамках реабілітаційних програм онкопацієнтів:
• після ретельної онкологічної оцінки,
• з підбором індивідуального протоколу (довжина хвилі, режим роботи),
• за умови відсутності активного пухлинного процесу у зоні впливу.

12/06/2025

💎 Публікація 2: Дермальні філери: об’єм чи ризик для онкопацієнта?
Продовжую серію публікацій щодо естетики в онкології. Нагадую, що публікації будуть засновані на даних оригінальної статті 2021 року, яку можна почитати за цим посиланням
https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8654687/
Одразу хочу наголосити – все наведене не є «інструкцією до користування», а потребує аналізу та прийняття рішення в кожному окремому випадку.

🔬 Що це таке? Дермальні філери — це ін'єкційні препарати, які вводяться в підшкірну клітковину для:
• відновлення об'єму м’яких тканин (після схуднення, хіміотерапії),
• корекції контурів обличчя,
• згладжування післяопераційних рубців.
Основні компоненти: гіалуронова кислота, полілактинова кислота, кальцій-гідроксиапатит.
🧬 Особливості застосування у онкології:
✔ Переваги:
• Відновлення естетики обличчя після втрати ваги чи операцій
• Поліпшення психосоціального самосприйняття
• Мінімально інвазивне введення, швидкий ефект
⚠ Обмеження:
• Імунологічна реактивність → ризик алергій, гранульом
• Ризик утворення фіброзу, що ускладнює контроль рецидивів
• Складність УЗ- і МРТ-інтерпретації (філери можуть імітувати вузли)
📌 Висновки: Застосування дермальних філерів у пацієнтів з онкологічним анамнезом можливе лише за таких умов:
• стабільна ремісія без ознак прогресії,
• перевага філерів на основі гіалуронової кислоти (біодеградуючих),
• співпраця між лікарем-онкологом і дерматоестетистом.

01/06/2025

Вступний пост: Естетика в онкології

🔹 Тема серії: Естетична медицина в онкології — можливості, межі та факти.

🩺 Психоемоційний стан онкопацієнта є важливою складовою якості життя, а зовнішній вигляд — потужним фактором впливу на самооцінку та соціальну адаптацію.

Давно хотів написати короткі публікації з приводу естетики в онкології, але як завжди не було часу. Однак останні два тижні більше 5 моїх шановних пацієнток звернулися до мене з таким питаннями (дякую Вам за спонукання!!!!!). Звісно я пообіцяв зробити декілька публікацій з цього приводу. Звісно публікації будуть засновані на даних оригінальної статті 2021 року, яку можна почитати за цим посиланням
https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8654687/
Одразу хочу наголосити – все наведене не є «інструкцією до користування», а потребує аналізу та прийняття рішення в кожному окремому випадку.

Ця серія публікацій охоплює найпоширеніші естетичні втручання, що можуть бути застосовані до онкохворих:
• Ботулотоксин
• Філери
• Лазери та IPL
• Пілінги й мікродермабразія
• Камуфляжна дерматологія
🎯 Кожен допис — це окрема професійна оцінка, з перевагами, ризиками та висновками. Серія орієнтована на медичну спільноту, пацієнтів та всіх, хто дбає про якість життя в онкології.
👉 Слідкуйте за оновленнями! Сьогодні — перший випуск:

💎 Публікація 1:
💉 Ботулотоксин (Botulinum Toxin) у пацієнтів з онкопатологією
Вступ:
Ботулотоксин типу A (BoNT-A) — нейротоксин, що блокує пресинаптичне вивільнення ацетилхоліну, викликаючи тимчасовий м'язовий параліч. Він широко застосовується в естетичній медицині для зменшення динамічних зморшок, гіпергідрозу тощо.
Плюси та мінуси в онкології:
✅ Переваги: Ефективне усунення зморшок, психоемоційна підтримка, корекція паралічів після нейротоксичних уражень або хірургії.
❗ Обмеження:
• Відсутність даних про безпечність застосування у хворих з активною пухлиною.
• Потенційний ризик міграції токсину,
• імуногенність,
• відсутність досліджень на великій когорті онкопацієнтів.

Висновки:
BoNT-A може бути застосований у пацієнтів з онкопатологією після детальної оцінки стану, переважно у випадках стійкої ремісії або в якості підтримуючої терапії при функціональних чи естетичних дефектах.

07/02/2025

Хто може, хоче допомогти відремонтувати медевак, долучайтеся!

https://www.facebook.com/share/p/18VRSYnC9d/

28/01/2025

📎СІМЕЙНИЙ АДЕНОМАТОЗНИЙ ПОЛІПОЗ (АБО САП, FAP) 📎
Продовжуємо тему спадкових синдромів, які призводять до раку товстої та прямої кишок. Наступним після синдрому Лінча (посилання на допис в першому коментарі) опишу Сімейний аденоматозний поліпоз. Намагався так само навести пов’язану з цим синдромом інформацію якомога простіше та структуровано.

Нижче наведено критерії для діагностики цього синдрому відповідно до рекомендацій Європейського товариства медичної онкології (ESMO) та Національної комплексної онкологічної мережі США (NCCN).

1. Загальна інформація
📎Сімейний аденоматозний поліпоз (САП) — це рідкісний аутосомно-домінантний синдром, що характеризується розвитком сотень або тисяч аденоматозних поліпів у товстій кишці та підвищеним ризиком розвитку колоректального раку (КРР). Захворювання викликається мутаціями в гені APC (adenomatous polyposis coli).
________________________________________
2. Етіологія та генетика
✅Генетична основа: Мутації в гені APC на хромосомі 5q21.
✅ Тип успадкування: Аутосомно-домінантний.
✅Мутації: Більшість мутацій призводять до втрати функції білка APC, що порушує контроль росту клітин і призводить до поліпоутворення.
✅Мозаїцизм: У деяких випадках можлива соматична мозаїчність, що обумовлює більш м'який фенотип захворювання.
________________________________________
3. Клінічні прояви
✅Поліпи:
📌Розвиток сотень до тисяч аденоматозних поліпів у товстій та прямій кишці.
📌Початок маніфестації зазвичай у підлітковому віці.
✅Позакишкові прояви:
📌Поліпи в шлунку та дванадцятипалій кишці.
📌Десмоїдні пухлини.
📌Остеоми.
📌Гіпертрофія пігментного епітелію сітківки (CHRPE).
📌Ризик розвитку папілярного раку щитоподібної залози.
________________________________________
4. Критерії діагностики
📌Клінічні критерії:
✅Наявність ≥100 аденоматозних поліпів у товстій кишці.
✅Сімейний анамнез САП.
📌Генетичні критерії:
✅Виявлення патогенних мутацій у гені APC.
________________________________________
5. Тактика ведення пацієнтів
📌Скринінг і моніторинг
✅Колоноскопія: Починаючи з 10–12 років, з повторенням щорічно.
✅Ендоскопія верхнього відділу ШКТ: Починаючи з 20–25 років, кожні 1–3 роки залежно від результатів.
✅Моніторинг позакишкових проявів:
✅УЗД черевної порожнини для виявлення десмоїдних пухлин.
✅УЗД щитоподібної залози кожні 1–2 роки.
📌Хірургічне лікування
• Профілактична колектомія:
- Рекомендується до 30 років або раніше при значній поліпозній масі.
- Варіанти:
✅Тотальна проктоколектомія з ілеостомою.
✅Тотальна колектомія з ілеоректальним анастомозом (IRA).
• Роль хірургії: Профілактика раку товстої кишки та зменшення ризику ускладнень.

📌Лікування позакишкових проявів
• Видалення десмоїдних пухлин при симптомах або ускладненнях.
• Лікування супутніх новоутворень (щитоподібна залоза, дванадцятипала кишка).
________________________________________
6. Групи ризику
✅Пацієнти з відомими мутаціями в APC:
o Скринінг із дитячого віку.
✅ Родичі першого ступеня пацієнтів із FAP:
o Генетичне тестування у віці 10–12 років.
✅ Пацієнти з численними поліпами (>20):
o Підозра на FAP або інші генетичні синдроми.
________________________________________
7. Генетичне консультування
✅ Цілі:
o Підтвердити діагноз.
o Ідентифікувати членів родини з ризиком.
✅Тестування:
o Секвенування гена APC.
o При негативних результатах — тестування на MUTYH для виключення асоційованого поліпозу (MAP).
________________________________________
8. Прогноз
• Без лікування ризик розвитку КРР досягає 100% у віці ~40 років.
• Завдяки ранньому виявленню та хірургічному лікуванню прогноз значно покращується.
________________________________________
9. Висновки
📎САП — це серйозне спадкове захворювання, яке потребує мультидисциплінарного підходу до діагностики та лікування. Ранній скринінг, генетичне тестування та профілактичні заходи є ключовими для покращення якості життя пацієнтів і зменшення ризику розвитку ускладнень.
Підготовлено на підставі рекомендацій NCCN щодо генетичної/сімейної оцінки колоректального раку, посилання https://www.nccn.org/guidelines/guidelines-detail?category=2&id=1544 та рекомендації ESMO https://www.annalsofoncology.org/article/S0923-7534(19)60977-4/fulltext

21/01/2025

📌СИНДРОМ ЛІНЧА(або спадковий неполіпозний колоректальний рак) 📌

Трохи торкнемося теми спадкових синдромів, які призводять до раку товстої та прямої кишок. Найвідомішим, напевно, буде синдром Лінча. Намагався навести пов’язану з цим синдромом інформацію якомога простіше та структуровно. Що вийшло, зможете оцінити нижче.

📍Синдром Лінча (спадковий неполіпозний колоректальний рак) є одним з основних спадкових синдромів, пов'язаними з підвищеним ризиком розвитку колоректального раку. Нижче наведено критерії для діагностики цього синдрому відповідно до рекомендацій Європейського товариства медичної онкології (ESMO) та Національної комплексної онкологічної мережі США (NCCN).

📍Критерії синдрому Лінча📍:
Для ідентифікації пацієнтів із підозрою на синдром Лінча використовуються Амстердамські критерії II:
1. Три або більше родичі з підтвердженим колоректальним раком або іншим асоційованим із синдромом Лінча раком (рак ендометрія, тонкого кишечника, сечоводу або ниркової миски).
2. Захворювання повинно охоплювати принаймні два покоління.
3. Принаймні один випадок раку повинен бути діагностований до 50 років.
4. Виключення діагнозу сімейного аденоматозного поліпозу (📎напишу про цей синдром згодом📎).

📍Додатково, для скринінгу синдрому Лінча можуть використовуватися Рекомендації Бетесди (Bethesda Guidelines), які використовуються для визначення пацієнтів, яким слід проводити тестування пухлин на мікросателітну нестабільність (MSI) або дефіцит білків репарації невідповідностей (dMMR), що є ключовими характеристиками синдрому Лінча.

📍Рекомендації Бетесди для тестування на синдром Лінча📍:
1. Рак товстої кишки до 50 років.
2. Сімейна історія:
- Якщо у двох або більше родичів був рак товстої кишки чи пов'язані з Лінчем види раку (рак ендометрія, шлунка, тонкої кишки тощо), і хоча б один із них захворів до 50 років.
3. Множинні раки в однієї людини:
- У пацієнта є рак товстої кишки та інший пов'язаний із Лінчем рак.
4. Особливі ознаки раку товстої кишки:
- Пухлини з великою кількістю лімфоцитів, медулярного або слизового типу, незалежно від віку.
5. Рак товстої кишки у будь-якому віці, якщо виявлено специфічні порушення (MSI або dMMR).
6. Рак товстої кишки у пацієнта з підтвердженим синдромом Лінча в сім’ї.
________________________________________
📍Що робити, якщо критерії виконуються📍:
✅ Провести тест на MSI або dMMR.
✅ При необхідності – генетичне тестування для виявлення мутацій в генах (MLH1, MSH2, MSH6, PMS2, EPCAM).
Ці рекомендації допомагають вчасно виявити синдром Лінча та почати профілактичні або лікувальні заходи.
________________________________________
📍Рекомендації для обстежень📍:
📌 Колоноскопія: Починаючи з 20–25 років або за 2–5 років до наймолодшого віку діагностики КРР у родині (залежно від того, що настане раніше). Обстеження слід повторювати кожні 1–2 роки.
📌 Жінки: Рекомендовано щорічне трансвагінальне ультразвукове дослідження та аспіраційну біопсію ендометрія, починаючи з 30–35 років, для раннього виявлення раку ендометрія та яєчників.
📌 Гастроскопія: Для пацієнтів із сімейним анамнезом раку шлунку або проживанням у регіонах з високою поширеністю цього захворювання рекомендується проводити ендоскопічне обстеження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту кожні 3–5 років, починаючи з 30–35 років.

📍Підготовлено на підставі рекомендацій NCCN щодо генетичної/сімейної оцінки колоректального раку, посилання https://www.nccn.org/guidelines/guidelines-detail?category=2&id=1544 та рекомендації ESMO https://www.annalsofoncology.org/article/S0923-7534(19)60977-4/fulltext

14/01/2025

📍📍Оральні контрацептиви та потрійно-негативний рак молочної залози (TNBC) 📍📍

📍Це повідомлення буде, певною мірою, продовженням попередньої публікації щодо внутрішньоматкових систем та ризику розвитку раку (посилання в першому коментарі). 📍

📌Результати📌
Метааналіз, який об'єднав 16 досліджень, вивчав зв’язок між використанням оральних контрацептивів (ОК) та ризиком потрійно-негативного раку молочної залози (TNBC). Більшість досліджень показали, що тривале використання ОК (понад 10 років) підвищує ризик розвитку TNBC: відносний ризик (RR) варіює в межах 1.4–1.7. Водночас частина публікацій не виявила суттєвого зв’язку, що підкреслює складність цієї теми та необхідність індивідуального підходу до аналізу ризиків.

📌Висновки📌
Результати вказують на можливий вплив тривалого прийому ОК на ризик розвитку TNBC, особливо серед жінок із обтяженим сімейним анамнезом або іншими факторами ризику. Відсутність єдності в наукових даних потребує подальших досліджень, які враховуватимуть генетичні, гормональні та інші індивідуальні особливості пацієнток.

📌Рекомендації📌
1. Для пацієнток: Якщо є необхідність у використанні ОК, важливо обговорити ризики з лікарем, особливо за наявності сімейної історії раку молочної залози.
2. Для лікарів: Слід враховувати індивідуальні фактори пацієнток під час призначення ОК. У жінок із підвищеним ризиком рекомендується регулярне обстеження та вибір альтернативних методів контрацепції.
3. Для дослідників: Необхідно проводити довготривалі дослідження з більш широкою вибіркою, щоб забезпечити краще розуміння взаємозв’язку між гормональною контрацепцією та TNBC.
Детальніше можна ознайомитися за посиланням:
https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5492671/ -list1 .

07/01/2025

📍📍Використання левоноргестрел-вивільняючих внутрішньоматкових систем (ЛНГ-ВМС) та ризик розвитку раку молочної залози та гінекологічних онкологічних захворювань📍📍

Тема давно потребувала висвітлення. Останні декілька місяців була певна кількість хворих на рак молочної залози у яких на час постановки діагнозу була тривалий час встановлена внутрішньоматкова спіраль. Намагатимуся коротко, з фактами з медичних статей навести інформацію щодо цієї проблематики.

Левоноргестрел-вивільняючі внутрішньоматкові системи (ЛНГ-ВМС) широко застосовуються для контрацепції та лікування менорагії та дисменореї. Проте виникають питання щодо можливого зв’язку між використанням ЛНГ-ВМС та ризиком розвитку раку молочної залози (РМЗ).

📌Рак молочної залози (РМЗ)📌

Данське дослідження (2024): Виявило підвищення відносного ризику РМЗ на 30% (до 5 років), 40% (5–10 років) та 80% (10–15 років). Абсолютний ризик: додатково 14–71 випадок на 10,000 жінок.

Шведське дослідження (2024): Підвищення ризику на 13% (HR = 1.13). Для жінок з сімейною історією РМЗ виявлено 19% додаткового ризику.

📌Рак гінекологічних органів📌

📍Рак ендометрію: Зниження ризику на 33% (HR = 0.67).

📍Рак яєчників: Зниження ризику на 14% (HR = 0.86).

📍Рак шийки матки: Зниження ризику на 9% (HR = 0.91).

📌Необхідність видалення ВМС при РМЗ📌

📍Гормональні ВМС: Рекомендується видалити через можливий вплив на гормонозалежні пухлини.

📍Негормональні ВМС: Рішення приймається індивідуально.

Висновки✔️

Використання ЛНГ-ВМС асоціюється з незначним підвищенням ризику РМЗ (менше 1% в абсолютних показниках).

Спостерігається зниження ризику раку ендометрію, яєчників та шийки матки.

При діагнозі РМЗ рекомендовано видалити гормональні ВМС.

Рекомендації ✔️

Жінкам слід регулярно проходити профілактичні огляди та обговорювати можливі ризики з лікарем. При встановленні діагнозу РМЗ необхідно проконсультуватися з онкологом та гінекологом для прийняття оптимального рішення.

Ознайомитися з першоджерелами можна тут:
https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0002937824005933
https://jamanetwork.com/journals/jama/article-abstract/2825059