
17/10/2024
Реквієм. Для усіх, хто в горюванні
***
Горе. Горювання.
Настрибує з темряви, бʼє під дих.
Дивись прямо, проживай, йди всередину, обіймай.
Я думала, що моє горювання вже позаду.
Я думала, що не маю права його проживати.
Я в безпеці та ніби нічого не втратила, я стільки здобула...
Але з якимись часточками себе можна попрощатись лише пройшовши крізь замкову шпарину - наскрізь, через темряву - до світла.
Відпустити, оплакати ту версію себе, яка була б, ЯКБИ…
Те життя, ЯКБИ.
В горюванні важливий хтось поруч. Хтось, хто візьме на ручки, ніжно та міцно. І стане скелею. Теплою, обіймаючою, великою скелею, поки землетрус не припиниться, а з-під завалів не дістануть тіла.
Горювання можна проживати по-різному.
Виплакувати
Викрикувати
Вистукувати
Витанцьовувати
Вилежувати
Померлі просять піти.
Вони важливі
Вони хочуть вдячності та любові
Поваги
Спокою
Навіть тоді, коли це померлі місця, речі, плани...
Особливо тоді, коли це люди, стосунки спогади, близькі та далекі, мрії.
Особливо тоді, коли це часточки душі.
Летіть до світла.
Будьте в мирі.
Даю вам час, місце.
Відпускаю 🙏