Лікар & психотерапевт Тетяна Трейдуб dr.Tetjana Trejdub

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Лікар & психотерапевт Тетяна Трейдуб dr.Tetjana Trejdub

Лікар & психотерапевт Тетяна Трейдуб dr.Tetjana Trejdub Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Лікар & психотерапевт Тетяна Трейдуб dr.Tetjana Trejdub, Psychotherapist, Kyiv.

28/03/2026

Відверто кажучи ...
Ділюсь своїми труднощами 🫣☺️

27/03/2026

#рівертернопіль #психотерапевт #гештальттерапія #стосунки #емдронлайн

17/03/2026

Людина з травмою відторгнення — це той, хто роками воював за право бути важливим.
Це людина «для інших» — для всіх, окрім себе.
Бо вона не обирає.

Її обирають.
Або не обирають — і це знову підтверджує стару історію всередині.

І якщо чесно — можливо, ви впізнаєте тут щось своє.

Чи було у вас так, що ви більше хвилюєтесь про те, як вас сприймуть, ніж про те, що ви насправді відчуваєте?
Що ви легше підлаштовуєтесь, ніж ризикуєте бути незручними?
Що ви чекаєте, поки оберуть вас — замість того, щоб запитати себе: «А чи обираю я?»

Травма відторгнення — це про ранній досвід, у якому любов потрібно було заслужити.
Бути «правильними».
Тихими.
Зручними.
Сильними.
Непомітними.

І тоді всередині формується:
«Якщо я буду справжнім/справжньою — мене залишать».
Звідси — постійне сканування інших:
ти не сердишся?
ти точно не розчарований?
я все зробила правильно?

А тепер зупиніться і запитайте себе:
коли востаннє ви перевіряли не настрій інших — а свій?
коли дозволяли собі не відповідати очікуванням?
коли питали себе, чого хочете саме ви?

Люди з травмою відторгнення часто:

— беруть на себе чужу провину;
— бояться конфліктів так, ніби це кінець стосунків;
— не просять про підтримку, але глибоко раняться, коли її не отримують;
— оцінюють себе очима інших;
— постійно порівнюють;
— шукають підтвердження своєї цінності — і не можуть ним насититися.

І головне питання тут не «чому я такий/така?».
А «коли я навчився/навчилася так виживати?»

Бо це про виживання.
Про дитину, яка дуже хотіла залишитися в контакті.

Але усвідомлення цього — це шанс створити інший досвід.

Спробуйте сьогодні маленьку практику саморефлексії:

▫️ Що я зараз відчуваю — якщо не думати про те, як це виглядає?
▫️ Чого я хочу — якщо не орієнтуватися на «як правильно»?
▫️ Де я зраджую себе, щоб не бути відкинутим/відкинутою?
▫️ Чи правда цей конфлікт означає кінець? Чи це мій старий страх говорить?

Травма відторгнення — це рана стосунків.
І загоюється вона теж у стосунках.
У досвіді, де можна бути різними.
Неідеальними.
Живими.

Можливо, цю рану неможливо стерти.
Але можна навчитися не провалюватися в неї щоразу:
не «чи мене оберуть?»,
а «чи підходить мені цей контакт?».

17/03/2026
Зараз трапилась реклама ,  в якій розповідають про ШІ  програму , яка створює аватара , тобто цифрову модель людини ,  я...
05/03/2026

Зараз трапилась реклама , в якій розповідають про ШІ програму , яка створює аватара , тобто цифрову модель людини , яка буде замість людини розповідати про щось , продукувати рілси , тобто "пилити " контент під різні потреби.
І в мене двояке до цього ставлення. З одного боку - зроби свою цифрову копію і хай вона " вєщає " щось в світ , не треба паритись знімати самому відео , перейматись , що не гарно вийшло , що щось не те сказала. А реклама кричить, що якщо ти не будеш " в тренді сучасних технологій" , ринок тебе викине ... А з інших сторони , знову я задумуюсь , картинка ідеальна , мова ідеальна , чи це не є поширенням брехні і ще більшою віддаленість від реальності ?...
Ми зараз дивимось той самий "контент" в мережах , на красиві картинки , гарне життя , фільтри , маски.... Все має бути якнайкраще , кадри вдалі , картинка " зачіпати " ...
Звісно ми бачимо і про " правдиве" життя , але все одно воно іноді подається як гумор , а іноді якось карикатурно... І реальність з картинкою іноді настільки різниться , що виникає оцей когнітивний дисонанс. Бо на фоні ідеальних картинок ми виглядаємо не завжди ідеально , і скрізь успішний успіх , а ми не можемо своє життя якось привести до ладу , і ми бачимо , що в когось п'ять дітей , собак , три роботи і на сніданок 5 страв ,а ми ледве спроможемось відправити дитину в школу/ садок і зробити декілька справ і вже немає сил, в когось в стосунках ідилія , розуміння , підтримка , а в нас якісь незрозумілі стосунки або взагалі незрозуміло , як то - знайти " свою "людину , або хоч якусь...
І чим більше розвиток цифрового ідеального контенту , чим більше " пірнаємо " в мережу тим більше втрачаємо зв'язок з реальністю, зв'язок з собою....
І розвиток технології без етичних і гуманістичних норм , як показує сучасний світ , ні до чого доброго не призводить...Тому зараз дуже важливо навчитись " фільтрувати " , те що нам намагаються нав'язати маркетологи , продавці " опіуму для народу ", швидкого результату , чарівної пігулки . А звернутись до себе , відчути себе , відчути свої справжні потреби , побачити справжнє реальне життя , не бігти " марафон" , а проживати , відчувати , рухатись, дихати

Зараз трапилась реклама ,  в якій розповідають про ШІ  програму , яка створює аватара , тобто цифрову модель людини ,  я...
05/03/2026

Зараз трапилась реклама , в якій розповідають про ШІ програму , яка створює аватара , тобто цифрову модель людини , яка буде замість людини розповідати про щось , продукувати рілси , тобто "пилити " контент під різні потреби.
І в мене двояке до цього ставлення. З одного боку - зроби свою цифрову копію і хай вона " вєщає " щось в світ , не треба паритись знімати самому відео , перейматись , що не гарно вийшло , що щось не те сказала. А реклама кричить, що якщо ти не будеш " в тренді сучасних технологій" , ринок тебе викине ... А з інших сторони , знову я задумуюсь , картинка ідеальна , мова ідеальна , чи це не є поширенням брехні і ще більшою віддаленість від реальності ?...
Ми зараз дивимось той самий "контент" в мережах , на красиві картинки , гарне життя , фільтри , маски.... Все має бути якнайкраще , кадри вдалі , картинка " зачіпати " ...
Звісно ми бачимо і про " правдиве" життя , але все одно воно іноді подається як гумор , а іноді якось карикатурно... І реальність з картинкою іноді настільки відрізняється , що виникає оцей когнітивний дисонанс. Бо на фоні ідеальних картинок ми виглядаємо не завжди ідеально , і скрізь успішний успіх , а ми не можемо своє життя якось привести до ладу , і ми бачимо , що в когось п'ять дітей , собак , три роботи і на сніданок 5 страв ,а ми ледве спроможемось відправити дитину в школу/ садок і зробити декілька справ і вже немає сил, в когось в стосунках ідилія , розуміння , підтримка , а в нас якісь незрозумілі стосунки або взагалі незрозуміло , як то - знайти " свою " людину , або хоч якусь...
І чим більше розвиток цифрового ідеального контенту , чим більше " пірнаємо " в мережу тим більше втрачаємо зв'язок з реальністю, зв'язок з собою....
І розвиток технології без етичних і гуманістичних норм , як показує сучасний світ , ні до чого доброго не призводить... Тому зараз дуже важливо навчитись " фільтрувати " , те що нам намагаються нав'язати маркетологи , продавці " опіуму для народу ", швидкого результату , чарівної пігулки . А звернутись до себе , відчути себе , відчути свої справжні потреби , побачити справжнє реальне життя , не бігти " марафон" , а проживати , відчувати , рухатись , дихати ....

01/03/2026

Якщо є молитва гештальтисти ,то я б назвала цей текст молитвою усвідомленості і відпускання ...

🏵️🏵️🏵️
Я змарнувала надто багато шансів прожити чудовий день, тримаючись за негатив учорашнього дня.
Я схильна надто багато думати — і саме це я робила так довго щодо всього, що мала б відпустити.
Я переаналізовувала, передумувала й надто переймалася подіями, людьми та проблемами, які вже давно залишилися в минулому.
Я не можу більше так жити, бо це насправді мені не допомагає.
Навпаки, я дозволяю цьому красти мою радість, наповнюючи мене почуттями провини, жалю та смутку через те, що давно минуло.
Я знаю, що це буде непросто і, можливо, знадобиться чимало часу, щоб навчитися рухатися вперед і перестати триматися за емоційний багаж минулого.
Але я заслуговую на те, щоб насолоджуватися прекрасними моментами, які щодня з’являються в моєму житті, не відчуваючи провини.
Я надто багато працювала, щоб бути там, де є зараз, і пожертвувала так багато…
І я маю право любити сьогодні, не дозволяючи негативу минулих днів проникати в мої думки.
Життя — це подорож, і я знаю: неможливо по-справжньому рухатися вперед, постійно озираючись назад.
Тож я перегортаю сторінку й починаю новий розділ.
Це буде світла історія відродження — історія нового початку, нових спроб і свіжого погляду на життя.
Зараз або ніколи, і я обираю прийняти сьогодні сильніше, ніж будь-коли раніше.
Я ніколи не забуду, де була, і уроків, які засвоїла, але знаю, що хочу бути повністю присутньою в усіх прекрасних миттєвостях сьогодні.
Я роблю те, що мала зробити ще давно:
я відпускаю.
Щастя починається і завершується зі мною.

☆ ravenwolf ☆

Майже в кожній клієнтській історії  хочаб раз має місце спогад про насмішки , цькування  в школі . "Причини"   цього  на...
28/02/2026

Майже в кожній клієнтській історії хочаб раз має місце спогад про насмішки , цькування в школі . "Причини" цього називають різні - бо дитина була новачок в класі , занадто спокійна , тиха , добре вчиться , погано вчиться , низька ,худа, пухкенька , висока , низька , не має "крутого " одягу , навпаки одягається яскраво , не має крутого телефону , друзів , тощо
Останній раз взагалі я була в шоці , коли розповіли про те , що деякі діти кажуть дітям військових в школі - " твій тато дурний , бо пішов на війну ".
Булінг може бути у вигляді " підколів , " жартів" , а подекуди і фізичної розправи , про що ми періодично дізнаємось з ЗМІ . Але , щоб це не було , воно має завжди досить серйозний негативний вплив на дитину і в момент і в періоди боулінгу і роки після цього , може бути важким травматичним досвідом , який впливає на дитину і може поламати її життя . Такі діти часто мають тривожність , панічні розлади , страхи , депресивні розлади , проблеми з сном , зі здоров'ям , падає успішність , діти уникають відвідувати заняття ,мають низьку самооцінку , самоцінність , починають думати, що вони якісь " не такі " , в подальшому мають проблеми в міжособистісних стосунках , на роботі .
Ініціаторами булінгу часто бувають діти , які самі зазнають насилля в своїй сім'ї , таким чином самостверджуються , виливають агресію на однокласниках , часто залучають лояльних до них однокласників , а групки любоять цькувати несхожих на них дітей , таких , які навпаки мають позитивніші ознаки ( краще навчаються , добріші , спокійніші) .За такі дії я вважаю що крім штрафу , сторона кривдника має оплатити дитині моральну шкоду та послуги психолога або психотерапевта.
Але є ще один нюанс - часто буває так ,що булінгу піддаються діти , які мають не дуже добрі стосунки з батьками , коли батьки емоційно холодні , або відчужені ,або навпаки коли самі піддають своїх дітей різного роду насиллю , перш за все психологічному , також занедбаністю , ігноруванням потреб , знеціненню , так і іншим видам , включаючи фізичне насилля . І тоді дитина не відчуває безпеки ніде - ні в школі , ні вдома , і ніхто не здогадується про її таке вразливе і безпорадне становище. Тому , коли ви чуєте , що ваші діти стали або ініціатором або зазнають цькування, то крім припинення цього явища , задумайтесь і проаналізуйте ваші стосунки з вашими дітьми , чи є вони достатньо близькими , розуміючими, теплими . І взагалі , всіх батьків стосується , - чи ви знаєте , як себе почуває ваша дитина , про що хвилюється , які в неї стосунки з однокласниками і справи в школі і в її житті , крім того ,що дитина поїла і в шапці, чи має дорогі гаджети чи ходить в модних джинсах .

Останні дні помічаю за собою , що в мене з'явилось багато злості . Я злюсь на побутові незручності , на людську обмежені...
27/02/2026

Останні дні помічаю за собою , що в мене з'явилось багато злості . Я злюсь на побутові незручності , на людську обмеженість і жадібність. Але я радію цій злості , бо це означає , що я вже виходжу зі стану апатії. І так само я радію , коли я бачу на сесії , коли злість з'являється в певних клієнтів . Яку вони після років заборони дозволили собі проявляти . І я говорю їм про це , і звертаю увагу. І кажу , що це нормально. І вони часто дивуються , що роблять це і що так можна .
І я пояснюю, що злість і агресія , це не погано, це енергія , завдяки якій ми можемо
-відстоювати і захищати себе
-задовольнять свої потреби
-досягати бажаного

Згадую історію з моєї ранньої практики сімейним лікарем - виклик до жінки , в якої я діагностувала нестабільну стенокардію і скерувала в стаціонар. Ця історія , на превеликий жаль, закінчилась дуже сумно, ця жінка після виписки з лікарні померла.
Цей випадок мені тоді дуже запам'ятався крім цього тим , що ця жінка була дуже добра
з розповідей родичів, і що в неї була 90 літня мама , яка їй постійно дорікала і була невдоволена . Тоді ми обговорювали цей випадок і шкодували , що так трапилось .А зараз я це бачу як кейс з чіткими причинно - наслідковими зв'язками :
- тривалий стрес через нездорову комунікацію з близькою людиною - активація симпато- адреналової системи -кортизол, адреналін - гіпертонія - інфаркт ;
- неможливість відстоювати свої кордони , бо " на маму злитись не можна " , завертання злості на себе - звідси можлива депресивна симптоматика ;
- виснаження серотоніново- дофамінової системи через нав'язане почуття провини - сором , вина , вина токсична , бо спокутувати провину немає можливості , бо вона фактично надумана

І ніби це якась звичайна побутова історія , але це закономірний біопсихосоціальний процес . І такого трагічного закінчення можна було б уникнути . Для цього і існує наука психологія
І для цього існують спеціалісти з ментального здоров'я , які можуть допомогти розібратись з життєвими ситуаціями , які можуть стати загрозою здоров'ю і навіть життю.

#психотерапевт #гештальт #емоції #психотерапія

Address

Kyiv
02160

Telephone

+380951967728

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Лікар & психотерапевт Тетяна Трейдуб dr.Tetjana Trejdub posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Share