https://www.facebook.com/103771329323811/

olia_mantra, Kyiv (2025)

24/09/2025

Три місяці тому я вдочерила собаку. Я наївно думала що це має вивести мої з хлопцем стосунки на новий рівень. Думала — буде більше радості, прогулянки, спільні турботи.. Але з нею прийшло те, від чого я тікала роками — довелось вчитись ставити кордони🫸 І не тільки між мною і нею, а між нами {з собакою} та всім світом.

В Колумбії люди взагалі не дуже розуміють, що таке “кордони", але з собакою це дійшло до апогею:
🤌 рандомні люди кличуть до себе, як свою
🤌 простягають пальці прямо в морду
🤌 цокають/чмокають, щоб звернути на себе її увагу
🤌🤌 і найтрешовіше: дають їй команду замість мене. Карл!

Я терпіла. Нервово усміхалась, відсмикувала її. Але точка кипіння настала коли один ледве знайомий {колумбієць} ляснув її по дупі 🤯

Я подивилась на нього, стисла зуби і сказала: “Ніколи більше так не роби, інакше наше спілкування припиниться”. Він не догнав: “А що тут такого? Їй це не подобається?”.

БУМ! 💥

Мене прорвало: “Мені, бляха, це не подобається! Мені! Що ти собі дозволяєш? Дівкам своїм так роби, а не моїй собаці!”.

Кран відкрився.

АЛЬО! Я ТУТ БОС!👿

З того моменту я почала говорити:
“Ні, не можна погладити”,
“Ні, не годуйте її”,
"Не кличте її"
“Не давайте команд, я її хазяйка”,

Та найцікавіше, що моя сміливість сказати “Ні, мені так не подобається” прорвалась у моїх стосунках — вперше за все моє життя 🫨 І стосунки таки почали переходити на новий рівень.. Та про це окремо.

Отак почалось моє навчання особистим кордонам. Тепер я бачу: я маю право говорити "НІ", і це — безпечно. Моя собака показувала: “Навчися захищати того, кого любиш — і мене, і себе”.

Я тисячі разів чула/читала про важливість кордонів, але лише завдяки собаці теорія перейшла в практику. Я нарешті вловила меседж: кордони — це не жорсткість, а форма любові та поваги. В ПЕРШУ ЧЕРГУ ДО СЕБЕ.

І саме завдяки цьому я почала поступово злазити з антидепресантів і прокладати місток до своїх істинних “хочу”.
А тепер цікаво: які ситуації навчили тебе відстоювати власні кордони? Чи вдається тобі це робити взагалі?

Поділися в коментарях — нехай це стане твоїм безпечним простором для саморефлексії 🤲

Обіймаю 🫂

12/04/2025

Я довго робила правильні вибори.
Тільки не свої. 🤌
⠀
❓Може, ти теж так?
Гортай карусель — там трохи чесності й себе. 👉👉
Якщо тобі зі мною тепло — підпишись 🫶
Тут буде ще багато такого: як між своїми, під вино в піжамах о 4 ранку 💛

11/04/2025

Я прокинулась і не захотіла більше жити. Не тому що щось сталось. А навпаки, — тому що не відбувалось нічого.

Я запхала під язик останні дві таблетки заспокійливого. Не допомогло.

Ранок. Кава. Я не можу проковтнути навіть ложку сніданку. Не від отруєння, і не від ситості. Просто... байдужість. І сльози. Потоком. Без приводу.

Я завжди була опорою для інших. Підтримувала, слухала, мотивувала.

Але всередині — тривога. Порожнеча. Страх. І нуль підтримки собі. "Якщо щось станеться — я не витримаю. У мене немає опори в собі".😵

Я вклала понад 8000$ у терапію, курси, духовні практики... Усі мої заощадження. Сама не знала що шукала.

💭Якось я показала терапевткині свій блокнот: ось тут — мої сумніви, страхи, ось тут відгук сакралу, питання “чи смачно мені в цьому?”, а ще мої стани вкл/викл, я це все бачу.. Але що в центрі? Навколо чого я блукаю?”.

Вона відповіла з материнською посмішкою: “ У центрі — ТИ! Ти — головна цінність!”.

Еврика! Сталось.. Я тупо шукала власну чутливість.. до себе ж! 👀

Так, Дизайн Людини показав мені частину себе — але через голову 🧠 А тіло мовчало🫀 І довелось вчитись відчувати.

Я виринула зі шторму шуму, хаосу і тривожності. І знайшла рятівне коло — вміння входити в канал провідників і відчувати енергію. Свою. А заодно — і інших. І тепер я можу простягнути тобі це коло.

Без сумніву, це зараз — моя місія, моє служіння: ПОВЕРНУТИ ТЕБЕ ДО СЕБЕ, як я повернула себе собі. Допомогти згадати, хто ти без тривоги, втоми, ролей та “ти сильна, витримаєш"🤌
Я це пройшла і не можу не передавати далі.

🔔 Я запрошую тебе на безкоштовну діагностику — 20 хвилин розмови про тебе.
✔️Покажу твій енергетичний потенціал
✔️І де витікає сила.

🙏 І, можливо, це буде той самий момент, коли ти знову відчуєш себе не “пропрацьованою” — а живою.

👉Напиши в коментарях "Хочу на знайомство"
⠀

‼️ І, будь ласка… серед усього цього хаосу —
шукай лише себе. Не відповіді. Свою ЖИВІСТЬ.
⠀
Обіймаю 🫂

10/04/2025

😵‍💫 Ти багато думаєш — але не бачиш рішення. Втомлена — але не можеш спати. Відчуваєш, що щось не так, але не знаєш з чого почати. О, я знаю як це!

Я створила програму "Глибоке перезавантаження" для таких [і після таких] станів. Щоб ти знову відчула себе живою. І сильною.

❗️ Це не марафон, не курс, не терапія. Це три зустрічі, які можуть повернути тебе до себе.
❓ Готова відчути силу зсередини?

Все навалилось ➡️ І це твоя точка старту.
Втома. Тривога. Пауза. ➡️ І — перезавантаження.

Напиши «Готова до перезавантаження» мені в директ і почнемо 🌺

Обіймаю кожною частинкою🫂

19/03/2025

15 листопада 2024 року я прокинулась і подумала: «Я не хочу вставати. І спати не хочу. Просто мені — пусто всередині».

Я — батарейка, що заряджається, але нічого не вмикає. Світлофор, що завмер на червоному, навіть коли дорога вільна.

Спочатку я подумала, що відсутність енергії — це наслідок втоми чи браку вітамінів. Або — вигорання, лінь, стрес…

АЛЕ ОСЬ ЩО ВІДБУЛОСЬ НАСПРАВДІ:
*гортай карусель ➡️
‼️ Тобі не треба бути ідеальною, щоб бути цінною. Підписуйся ✔️ і будемо разом вчитись не воювати з собою 🫂

05/03/2025

Досить тиснути на себе і обзивати лінивою. Краще давай глибше подивимось що відбувається. Гортай карусель ➡️
Поділись в коментарях, чи впізнаєш себе в описі? 👇

02/03/2025

Чого?

Читайте в каруселі ➡️

*Заголовок — суто для тригеру, я ніяк не оцінюю Трампа, а лише дивлюсь на його бодіграф і ділюсь баченням*.

**Дані народження взяті з інтернету, а значить не є 100% достовірними.

***Уся інформація — це моє суб'єктивне трактування, я не претендую на істину.
Діліться своїми трактуваннями та переживаннями щодо них в коментарях 👇

26/08/2024

Якби я могла змінити 3 речі в світі, я б:

1️⃣Прибрала усі кордони, щоб ми стали усі однаковими громадянами планети Земля.

2️⃣Звела б усі валюти до однієї, до того ж, НЕдецентралізованої, ну типу Біткоїн. Власне, він для цього і створювався. Іронічно. Ха-ха.

3️⃣Стерла б з пам’яті людей велике лінгвістичне різномаїття! О так, такий ось кошмар — відсутність мультикультурності, а заодно і спорів чия пісня краща. Ба, гірше — тотальне розуміння один одного! Хоча, я розумію що цей пункт “нагорі” забракували б точно, бо він йде в розріз закону світобудови — “Закону Розвитку Через Конфлікт”. І так, любі психологи, я прекрасно усвідомлюю що це бажання народжене з мого одвічного намагання уникати конфлікти. З цим я ще розбираюсь, ховайте свою іронічну ухмылку, а краще допоможіть знайти нормальний переклад ухмылке.

Заберіть у цієї навіженої мікрофон.

Та мабуть, усі ці пункти можна підвести під один: Я б до дирки лисої вишкребла з нашої свідомості що є “свої” і “чужі”. Бо щось ми трохи забули, що ми тут усі однакові. Що усі ми — сини і дочки одного Батька. Клітини одного організму.

Що б я змінила у світі? Я б натиснула кнопку “Згадати” в системі кожної людини - згадати що ми — ОДНЕ.

Ну так, наче все.

👁‍🗨А ви шо там? Шо у ваших планах по порятунку світу?

#білямікрофону

07/08/2024

7/ 08/ 2024

Я в кімнаті зі своїм вчителем. Кімната з вікнами, від яких відходять дроти. В кімнаті Я і Вона. І ВОНИ. Я не знаю скільки їх, бо я не бачу їх, але я чую їх голоси і відчуваю їхню присутність. Вони говорять, дуже багато, нескінченний потік слів, які одразу вилітають у вікно і летять кудись далі, по дротам. Ці слова — не для мене, але я тут, я чую цей потік. Його стає занадто багато, мене починає ковбасити, як у натовпі, коли купа людей одночасно говорить. Я кажу їм “Я боюсь що не витримаю таку силу”.

Я прокидаюсь.

Я різко підхоплююсь з ліжка. Мене ковбасить. Я йду в туалет і чую “Ми б не показували тобі її, якби ти не була готова”. Я чую ці слова так, ніби їх шепочуть мені на вухо.

На годиннику 2:30, за вікном — темно і тихо, ліхтарі, ні душі. В телефоні — повідомлення від вчителя. Відкриваю. “Прийшла оплата від тебе”. Повідомлення прийшло 20 хвилин назад.

“Ви мені щойно снились” — відповідаю їй.

“Оль, можна ж на ти” — каже вона, зі смайликом.

“Мабуть, я мала на увазі, що ви — це ти і ВОНИ. Я чула вас…усіх вас. Я від цього прокинулась. У мене ніч”. — пишу я.

“Клас! Так це і працює. Рада, що вони тобі вже показали” — відповідає вона.

Я лягаю у ліжко. Тіло ковбасить так, що хочеться повіджиматись. Я кручусь. Енергія розпирає. В голові — ця кімната, ці потоки фраз. Дивлюсь на годинник — пів години вже кручусь. Закидаю ногу на подушку. Таки засинаю. Прокидаюсь. 7:00. На столі — нова колода Таро. На коробці — 8 Аркан “Сила”, чому раніше я цього не помічала?

Сила. Вона прийшла до мене потужним потоком енергії. Я відчула це! Моє тіло — це оптоволокно. Це — дріт, через який проходить в матерію потік сили, інформації. Інформація — це сила. Потік інформації з поля — нескінченний! Як сила. Наскільки моє оптоволокно здатне проводити цей потік? Мене все ще ковбасить, як під амфетамінами.

Потік має проходити і йти далі. Потік — не для мене, він — для світу. Це — служіння: людям, Творцю. Єдності Творця. Служіння тому ЄДИНОМУ, чим є ми, чим є Творець, В ЧОМУ є ми всі.

Потік — це слова. Бо ми так розуміємо. Слова йдуть, а значить — потік проходить крізь мене. Я пишу. Потік — це любов Творця! Сльози.

Я тут.

Я повернулась. З силою.

Я для вас.

24/06/2024

“Заземлення” корисне не тільки тим, хто починає пірнати в духовність, а й тим, хто працює з психікою (у терапевта, наприклад), а тим паче — тим, хто проживає тривожні та стресові стани. Ну короче, всім в теперішніх реаліях. Бо заземлення для мене — це, в першу чергу, про те, щоб перемикнутися зі своєї ментальної “думкомішалки” в насущне — тіло, оточення, матерію. Тобто, медитації [особисто для мене] тут не працюють.

Тож, прийшов час і мені поділитись своїми інструментами, беріть на благо 🙃

1️⃣ В одну велику групу я об’єдную усе, що пов’язане з роботою руками. Щоб, максимально бути увагою в те, до чого доторкаються зараз мої руки. Тут у мене:

👉Плетіння прикрас. В якийсь момент мої руки просто самі потягнулись до мінералів, каміння й ниток. Я люблю інколи просто дістати мішечок з камінцями і перебирати їх, мацати. Часто навіть не знаючи назви чи “магічної якості” того чи іншого камінця, мені просто ніби потрібно це інколи робити. Їх я завжди купую інтуїтивно.

👉 Аматорське садівництво. В останні пів року у мене нарешті з’явились риночки з помідорами, базиліком, руколою. Декілька вазонів. Їх небагато, тому я завжди там щось міняю, пересаджую, пересіваю.. Контакт з землею знижує гормон стресу від вдихання мікроелементів, що присутні в землі — це вже научно доведено. Та де б ми не жили, якось так виходить що навіть на арендованих територіях я постійно щось саджаю =)

👉 Приготування їжі. О, я люблю хімічити на кухні! У мене є окремі папки з рецептами і в інсті, і на ютубі, і в браузері. Та рецепти для мене — то скоріше пошук ідеї (бо ж відкрита голова), а в процесі я завжди щось додаю чи міняю. Взаємодіяти руками з їжею — це ще й сприяє травленню.

💭Останнім часом відчуваю тягу до кераміки…мабуть, пора щось піти поліпити. В цілому, взаємодія з будь-якими природними матеріалами — це вже круте заземлення! Я завжди щось ліплю з піску коли опиняюсь на пляжі, а біля річки я перебираю камінці, складаю з них вежі або ще щось будую. Інколи прихоплюю каміння з ріки та розмальовую його. Колись я ще варила свічки та мило, малювала, шила іграшки…

Далі — в каруселі 👉👉
Розкажіть, що вас заземляє?

26/04/2024

Мій спосіб роботи мені складно навіть назвати авторським. Бо в нього немає визначеного алгоритму. Та і "потоковими" мої консультації я не хочу називати. Бо ми усі і так пливемо в потоці життя, з моїми консультаціями чи без 😄

Я — експериментатор форми. Сміливець, що не має меж. Хочете, називайте мене "Самовпевненою самоучкою" (це, доречі, назва моєї першої маленької книги з оповіданнями). Мені самій же хочеться назвати себе Ретранслятором. Бо, врешті решт, Я — сукупність тих знань, вчень і досвідів, що траплялись зі мною. Їх і ретранслюю, як відчуваю.

✅️ Так, я роблю дуууууже глибокий розбір бодіграфу в Дизайні Людини. Він виходить за межі офіційної школи, бо він детальніший, довший, супроводжується персональним файлом, практиками, медитаціями, Генними Ключами і моїми повідомленнями.

✅️ Так, я можу розглянути конкретний запит, змішуючи в розмові Дизайн і Таро.

✅️ Так, я влаштую вам базове знайомство з родзинками вашого бодіграфу. І навіть тут моя шоста лінія дає максимальну глибину і занурюється в ваш емпіричний, людський досвід.

І все ж, я відчуваю Як сильно кожна консультація все частіше стає щирою розмовою з Душею клієнта. Бо щоразу я все більш чітко бачу патерни, програми. Ви мені цікаві!

На мою роботу дуже сильно впливає навчання у Олександри Стецюк. Завдяки зануренню в алгоритми буття, я щодня все чіткіше бачу мереживо із патернів, що пронизує наше життя. Я щодня копирсаюсь в них, аналізуючи себе і своє життя. Я бачу як в них копирсаються інші люди в групі курсу, і такий фокус уваги вмикається у мене в кожній розмові тепер, навіть з друзями.

А паралельно з цим, я продовжую пірнати в те, як працює квантове поле, та занурююсь в закони метафізики. Моя відкрита голова як ніколи гнучка і відкрита до пізнання правил нашої гри.

Мабуть, зараз я не та людина, з якою можна просто побазікати ні про що за келихом кави. Шмотки, тренди, новини.. цього просто немає в моєму інфополі. Я — нудний друг, та ще і незручний, бо одразу залізаю в душу. Навіть не помітила коли я такою стала.. якось дуже різко. Та мабуть, це потрібно зараз світу, бо я не можу це не робити.

Я саме там, де маю бути.

12/04/2024

Практику дозволу я підглянула у .bozhko Вона давала пораду молодим письменникам написати самому собі письмовий дозвіл на те, щоб, наприклад, писати (цитую) добре/погано/у своєму темпі..тощо. І мене осінило що ця практика прекрасно працює в процесі експерименту зі своїм бодіграфом в Дизайні Людини.

🖌Суть практики: берете листочок А4 і пишете великими буквами “ДОЗВІЛ № __”. Ну а далі своїми словами “Я, ___ дозволяю собі… “.

*Можете ще дописати внизу щось типу “Міжнародне Міністерство Дозволів” і поставити печатку [кров'ю] 😎 Жартую 👻

Що саме дозволяю?

💭Давайте заглянемо у відкриті Центри бодіграфу ;) В кожному з них живе скрипучий голос Хибного Я, яке тисне на нас бути тим, ким ми не маємо бути. Там розум шукає цілісності: “Тут ти трохи не дотягуєш до інших, треба прокачати ось це, стати ось цим..”.🫠 Але чим більше ми вислужуємося перед голосом Хибного Я, тим більше енергії життя ми зливаємо в непотрібне.. Через що, власне, забиваємо на те, що дійсно є нашою постійною силою, і де дійсно має бути фокус уваги 🤡

❗️Це мені нагадує вираз: “Якщо ваша дитина відстає в математиці, але добре грає в теніс, не шукайте їй репетитора з математики, краще дайте їй репетитора по тенісу”. Посилити таланти! Ось завдання Дизайну Людини.

Ну а я вам зараз пропоную щось типу “дати собі дозвіл не шукати репетитора з математики”.

✅Тож, подивіться які центри в вашому бодіграфі ВІДКРИТІ (білі) і гортайте карусель. 👉👉 Пишіть окремий дозвіл та той центр та ту проблему, яка вам дуже відгукується ;) Дозвіл допоможе вам знати тиск “треба”. 🤌
Діліться в коментарях вашими дозволами і чи корисний був вам пост 💜

olia_mantra

24/09/2025

12/04/2025

11/04/2025

10/04/2025

19/03/2025

05/03/2025

02/03/2025

26/08/2024

07/08/2024

24/06/2024

26/04/2024

12/04/2024

Address

Telephone

Website

Alerts

Contact The Practice

Shortcuts

Share

Category