04/02/2025
Вузловий зоб
Частина 5. Комплексні ультразвукові моделі новоутворень щитовидної залози
5.2. Змішана - II група
5.2.1. Фолікулярні неоплазії: ультразвукові моделі К2 та К6
Продовжуємо розгляд комплексних ультразвукових моделей вузлів щитовидної залози. В цій частині публікації ми зупинимося на вузлах, які мають назву “фолікулярні неоплазії”. Що ж це за вузли та що із ними робити?
ІІ група, за винятком моделі К10, яка буде розглянута окремо в наступній частині, включає новоутворення, які можуть бути як доброякісними, так і злоякісними, їх називають “фолікулярні неоплазії”. Для точної доопераційної діагностики вони є найскладнішими з усіх вузлів щитовидної залози.
Необхідно підкреслити, що термін “фолікулярна неоплазія” використовується для визначення цих вузлів лише на доопераційному етапі - до результату післяопераційного патогістологічного дослідження (ПГД), при якому точно встановлюється тип цих пухлин.
Вузли групи фолікулярних неоплазій являють собою інкапсульовані фолікулярні пухлини (мають власну капсулу – як шкірка у апельсина), вони можуть бути як доброякісними - фолікулярними аденомами, так і злоякісними - фолікулярними карциномами.
Як зазначено вище, точна діагностика цих вузлів встановлюється тільки при ПГД на підставі наявності або відсутності ознак інвазивного росту пухлини у власну капсулу. Якщо такої ознаки немає, то це доброякісна пухлина - фолікулярна аденома; якщо є – то це злоякісна пухлина – фолікулярна карцинома. Ось і вся між ними різниця. У всьому іншому будь-яких відмінностей практично немає.
Мікроскопічну ознаку інвазії пухлини у власну капсулу можна виявити лише при ПГД, тому точний характер вузлів групи фолікулярних неоплазій встановити за допомогою основних доопераційних методів діагностики вузлів щитовидної залози, таких як УЗД, де ознаки інвазії просто не видно та пункційної біопсії, яка бачить лише клітини, а не архітектуру тканин, а також будь-яких інших методів досліджень, на даний час неможливо.
Разом з тим, у меншій кількості випадків дуже схожі ультразвукові ознаки мали і досить рідкісні різновиди злоякісних пухлин – інкапсульовані папілярні та медулярні карциноми. Необхідно відзначити, що при пункційній біопсії вони правильно діагностувалися у всіх випадках, оскільки їх цитологічна діагностика заснована на характерних рисах клітин цих пухлин, а не на ознаках інвазії в капсулу.
В нашому дослідженні при ПГД вузлів групи фолікулярних неоплазій у переважній більшості випадків виявлено 3 типи новоутворень, з них: доброякісні - 1) фолікулярні аденоми, а також злоякісні - 2) фолікулярні карциноми та 3) папілярні карциноми (фолікулярний варіант, інкапсульовані). У значно меншому числі випадків виявлено також інкапсульовані медулярні карциноми (близько 3%).
Головні ультразвукові ознаки вузлів групи фолікулярних неоплазій – правильна форма та добре розвинена власна васкулярна система, що виражається у відсутності кістозних ділянок (дегенерації тканини вузла внаслідок недостатнього власного кровопостачання, як при раніше розглянутих моделях К1 та К5), наявності широкої гідрофільної межи (судини власної капсули) та внутрішньовузлового кровотоку, який є найбільшим з усіх вузлів щитовидної залози (детально див. на сайті Атлас 2015, розділ 2.2).
Залежно від ехогенності тканини, ці вузли поділяються на дві підгрупи: ізоехогенні (такі ж, як нормальна тканина щитовидної залози) – модель К2, де вірогідніша доброякісність (3 : 1) та гіпоехогенні (темні) – модель К6, де приблизно в рівному співвідношенні зустрічаються доброякісні та злоякісні пухлини.
Більш детально особливості морфологічної будови вузлів групи “фолікулярних неоплазій”, а також їх біологічну (клінічну) поведінку було розглянуто нами раніше у частині 3 “Основні типи новоутворень щитовидної залози” - розділи 3.1. “Фолікулярна аденома” та 3.2. "Фолікулярна карцинома".
Результати доопераційної пункційної біопсії (ТАПБ) вузлів моделі К2:
При пункційній біопсії цих новоутворень правильні результати, такі як підтверджена доброякісність (59%) та підтверджена злоякісність (24%), склали більше 80%. Невизначені результати отримані у 15% випадків і помилкові – лише у 2%. Неінформативних не спостерігалося.
Таким чином, враховуючи досить високу точність оцінки характеру цих пухлин за допомогою цитологічного дослідження - понад 80%, усім хворим, у яких при ультразвуковому дослідженні виявлені подібні вузли, необхідно рекомендувати пункційну біопсію, на підставі результатів якої і визначати подальшу тактику лікування.
Єдиний виняток може бути зроблено у випадках багатовузлового зоба, коли множинні вузли моделі К2 поєднуються з множинними кістозними вузлами моделі К1, що в клінічній практиці трапляється досить часто. Результати післяопераційного патогістологічного дослідження у цих випадках були доброякісними. Тому при багатовузловому зобі можна обмежитися лише подальшим спостереженням, або виконати ТАПБ лише найбільших або “підозрілих” утворень.
Результати доопераційної пункційної біопсії (ТАПБ) вузлів моделі К6:
При пункційній біопсії гіпоехогенних фолікулярних неоплазій, порівняно з ізоехогенними, правильні результати, такі як підтверджена доброякісність (28%) та підтверджена злоякісність (32%), спостерігалися в меншій кількості випадків (60%); невизначені - у такому ж (14%), невелику частину становили й неінформативні (4%).
Привертає увагу, що значно частіше результати були помилковими - непідтверджена злоякісність 12% і непідтверджена доброякісність 10%. Тут слід зазначити, що з усіх типів новоутворень щитовидної залози саме за цієї групи пухлин спостерігалася найбільша частота помилкових висновків цитологічного дослідження - 22%.
Тут необхідно сказати, що це не пов'язано із кваліфікацією цитологів. У світовій клінічній практиці існує та сама проблема з точною доопераційною діагностикою цих новоутворень.
Оскільки при УЗД диференціювати доброякісність або злоякісність цих пухлин неможливо, в той же час цитологічне дослідження правильно визначило характер більше половини пухлин даної підгрупи, а папілярних та медулярних карцином у всіх випадках, пункційна біопсія повинна бути рекомендована всім хворим з вузлами моделі К6, на підставі результатів якої і визначати необхідність оперативного лікування.
Відповідно до положень сучасних Клінічних протоколів, невизначений цитологічний діагноз, інакше кажучи, «фолікулярна неоплазія» (Bethesda клас IV), як і злоякісний результат, є показанням до оперативного лікування. Разом з тим, за відсутності будь-яких підозрілих цитологічних ознак злоякісності, оперативне лікування може бути і відкладено, допускається ретельне клінічне спостереження пацієнтів з такими вузлами.
Клінічний приклад з моєї практики вузла групи фолікулярних неоплазій наведено на сайті у розділі “Консультативна допомога”, публікація “Фолікулярні неоплазії”.
Оптимальний ультразвуковий діагноз при поодиноких вузлах моделей К2 та К6 – невизначений, такий як: “Ультразвукові ознаки вузла групи фолікулярних неоплазій. Рекомендована ТАПБ”.
При множинних ідентичних вузлах ймовірність злоякісності значно знижується, особливо, у поєднанні з моделями К1 або К5. Тому в таких випадках у висновку можна написати: "Ультразвукові ознаки багатовузлового зобу”. А далі, стосовно ТАПБ, то її можна рекомендувати у випадках наявності одного чи кількох великих вузлів без кістозних ділянок та які мають якісь “підозрілі” відмінності від інших - наприклад, наявність множинних кальцифікатів, дуже широкої гідрофільної межі (більше 4 мм), виражену неоднорідність тканини, особливо, якщо в ній є більше темна, чітко окреслена велика дільниця, не зовсім правильна форма вузла, виражений кровотік та ін.
Для тих, хто використовує класифікацією TIRADS, ультразвукові моделі фолікулярних неоплазій можуть відповідати TIRADS 4.
Далі буде…