16/07/2024
В неділю провела психологічний майстер-клас для мам юних спортсменів. Готувала тему про роль батьків у мотивації дітей в спорті та подолання стресу перед змаганнями, але піднялася тема про вплив гаджетів на дітей, яка виявилася більш актуальною. Вийшла психологічна бесіда в дружньому колі- щось схоже на терапевтичну групу.
Наразі батьки занепокоєні впливом гаджетів на дітей: з одного боку ми живемо в діджіталізованому світі, а з іншого боку, батьки помічають, як діти заліпають годинами в комп'ютерних іграх, тіктоках та рілсах. Як знайти баланс між цифровим та реальним світом, чи обмежувати час дитини в інтернеті, і як це зробити, щоб не стати ворогом для своєї дитини.
Любі батьки, залежність від комп'ютерних ігор, інтернету - це дуже велика проблема сучасності. Хоча комп’ютерна залежність не включає хімічних речовин, вона активує рецептори мозку, схожі на ті, що викликають наркотичну або алкогольну залежність. Комп’ютерна залежність може мати різноманітні наслідки для фізичного, психічного та соціального здоров’я: сидячий спосіб життя, проблеми зі зором, порушення, сну, соціальна ізоляція, зниження настрою, прояви агресії, депресія, втрата зв'язку з реальністю, втрата навичок приймати рішення, брати відповідалність в реальному житті, відсутність бажання вчитися, дружити, кохати, що призводить до деградації особистості. Для мене комп'ютерна/інтернет залежність - це зламана доля та повільне самогубство. Для того, щоб вийти з цього стану, потрібно буде пройти через багато років психотерапії, за умови, що вже доросла дитина/клієнт буде зацікавлений в життєвих змінах, та буде співпрацювати з терапевтом.
Тому, зараз, поки ще не пізно, ВАЖЛИВО зробити наступні кроки:
1. Прийняти рішення про встановлення інтернет-режиму - виділити певний час, коли дитині буде дозволено користуватися гаджетами (рекомендовано 1 година, максимум 2 на день, в залежності від віку).
2. Обговорити це рішення з чоловіком та залучитися його підтримкою (та інших членів сім'ї, які проживають разом). Ви маєте діяти "в унісон".
3. Запровадити цей режим, пояснивши дитині (спокійно, доброзичилво, але наполегливо), що з завтрашнього дня буде так.
4. Пильнувати встановлений режим, не очікуючи, що дитина сама буде його притримуватися.
5. Витримати перші 2-3 тижні, коли дитина буде нудьгувати, не знаходити собі місця. Тут не потрібно весь свій вільний час приділяти дитині, щоб її займати - пропонуйте її ігри, іграшки, малювання, конструктор, книжки. Спочатку це може не визивати цікавість, але згодом нудьга "зробить своє діло".
6. Через 3-4 тижні ви помічатиме, що дитина вже переключається на інші речі, появляється зацікавленість, бажання щось робити.
7. Якщо дитина взяла гаджет поза інтернет-режиму - вона має понести за це відповідальність (наприклад, день без інтернету), і це має бути проговорено з нею на початку встановлення режиму. Важливо це робити спокійно але суворо, без крику і виривання телефону з рук.
8. Продовжуйте притримуватися інтернет-режиму, не здавайтеся.
Так, впровадження та притримування інтернет-режиму потребує часу та ресурсів батьків, чого наразі не вистачає, бо війна, відключення світла витягують останні сили. Проте пам'ятайте - це ваша дитина, ваша відповідальність, і на кону її доля.
Зрозуміло, що ви не зможете пильнувати до 18 років, що дитина надолужить свій час в цифровому світі в тому віці, коли ви вже не зможете контролювати. Проте у неї будуть й іншй цінності та інтереси в реальному житті, що допоможе уникнути залежності.
Бажаю Вам сил та рішучості в цьому непростому ділі! Але воно того варте.