18/01/2025
Крок 7. Людина. Его. Свідомість.
Цікаво, бо здається, людина — це просто людина, і ніби все зрозуміло. Але навіть в цьому є розширення, бо Людина, Індивід, Особа, Особистість, Індивідуальність — це про різне, але про одне і те ж саме.
Моя особистість складається з багатьох субособистостей. Мені здається, що справжньої мене не було зовсім. Було багато Оль, які копіювали інших жінок, щоб у цьому світі заслужити любов близьких, чоловіків, людей. Мені здається зараз, ніби моє життя — то театр. Я в ролі головної героїні, яка, щоб зіграти ролі, повністю перевтілювалася, навчалася, щоб зіграти на відмінно.
Цікаво, що з низькою самооцінкою я обирала ролі тих, хто сильніший. А коли була з високою самооцінкою, то обирала тих, кого вважала слабкішими. Ролі обирала не тільки я, а ще батьки, вчителі, директори, чоловік, які казали: от Лена — краща мама, а от Наталія — дивись, яка дружина, а от Аня — ще та коханка, … дочка, … учениця, … робітниця.
Іноді я не хотіла грати — набридало. Тоді потрібно було відстоювати себе через силу.
Коли я була сильною, я ненавиділа всіх, і мені було байдуже. Я була такою, якою хотіла, але одна, бо інших це не влаштовувало.
Багато було зіграно ролей, багато переміряно нарядів, багато отриманого досвіду, багато приміряно масок, тому скинути це вже не вийде. Бо то моє життя, і тоді, і в кожній ролі — то була я. Після кожної ролі я змінювалась, залишала в собі досвід, образу, ненависть.
Це важко — завжди розуміти, що тебе замінять, виженуть, бо ти не така. Або така, яка є, і теж не така.
Втомилась. Стало занадто боляче, незносно. Чоловік називав мене все далі іншими іменами. І от це вже зіграла я останню роль.
Після цього я зʼявилась. І вже байдуже, хто залишиться біля мене. Головне — я є.
Бо якщо немає мене, то навіщо мені жити? Я стала потрібна собі.
Ти є той, хто ти є.
Я є Оля. Це моє ім’я. Це моя земля. Це моя країна. Це моя душа. Це моя родина.
#ольгапетруха #психолог #психология
